Справа № 344/15715/25
Провадження № 1-кс/344/6144/25
05 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу,-
в клопотанні вказано «… Слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025091010001457 від 03.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний більш тяжкий злочин проти власності. Близько 14 год 30 хв 03.09.2025 ОСОБА_5 , перебуваючи в комунальному автобусі № 23, який курсує маршрутом «Вул. Микитинецька - Дем'янів Лаз» в м. Івано-Франківську, побачив неповнолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якої при собі знаходилась сумка. В цей час у ОСОБА_5 виник неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи свій протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою незаконного збагачення, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в період дії на території України воєнного стану, зупинившись позаду ОСОБА_7 , яка стояла навпроти центральних дверей автобуса, незаконно проник рукою у сумку, яка знаходилась на правому плечі останньої, та викрав із внутрішньої бічної кишені грошові кошти в сумі 500 гривень, серед яких дві купюри номіналом по 200 гривень та одна купюра номіналом 50 гривень. В цей час неправомірні дії ОСОБА_5 були викриті ОСОБА_7 , яка почала здійснювати відеозйомку особи правопорушника за допомогою власного мобільного телефону марки «Iphone 15 Pro Max». В свою чергу, ОСОБА_5 , помітивши, що потерпіла здійснює його відеофіксацію, та усвідомлюючи, що викрадення ним майна перестає бути таємним та його протиправні дії викриті, з метою доведення свого протиправного умислу до кінця, не маючи на меті повертати викрадене майно, з метою подолання можливого супротиву, продовжив свої протиправні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, а саме приклав до шиї ОСОБА_7 невстановлений металевий предмет, при цьому пригрозивши останній застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я останньої. В свою чергу ОСОБА_7 під тиском загрози вказаного насилля, хвилюючись за своє життя, з метою запобігання насильницьких дій, не чинила жодного супротиву ОСОБА_5 та не привертала увагу оточуючих осіб поряд. В подальшому, ОСОБА_5 з викраденим майном покинув місце вчинення злочину, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану вище суму. У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно якого 07.08.2025 до Івано-Франківського міського суду скеровано обвинувальний акт за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. 03 вересня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. 04 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 03.09.2025, протоколом допиту неповнолітньої потерпілої від 03.09.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 03.09.2025, протоколом огляду відеозапису від 03.09.2025, постановою про визнання речовими доказами від 03.09.2025 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності. Встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, зокрема: п. 1 - переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення; п. 3 - можливість підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на потерпілу у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваному відома особа потерпілої, її місце проживання та він шляхом вмовляння, залякування, може схиляти її до зміни власних показань, що може істотно вплинути на досудове розслідування.; п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється підтверджується тим, що у підозрюваного відсутнє офіційне місце працевлаштування, а отже і джерело доходу, у зв'язку з чим підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити свою злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою незаконного збагачення. Вищенаведене також підтверджується тим, що відносно ОСОБА_5 на розгляді у Івано-Франківському міському суді перебуває обвинувальний акт за ч. 4 ст. 185 КК України, що свідчить про схильність ОСОБА_5 до вчинення умисних злочинів проти власності. За таких обставин ризик вчинення нових злочинів, продовження злочинної діяльності, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є очевидним та таким, що може справдитися із великим ступенем вірогідності. Враховуючи вищенаведені ризики, характеризуючі дані на особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти зазначеним ризикам. Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не виключатиме ризику переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також жодним чином не зможе запобігти ризику вчинення нового кримінального правопорушення. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, не ініціюється, оскільки до органу досудового розслідування не надходило заяв від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу…».
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, які в ньому наведені та просив задовольнити. Вказав на існування ризиків.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечив фактичні обставини, надав пояснення суду, що з'являвся на всі виклики слідчого, не переховувався від органу досудового розслідування, вчиняти інше кримінальне правопорушення не буде.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, доказів на обґрунтування підозри суду не надано, жодних підтверджень вчинення підозрюваним злочину матеріали клопотання не містять, існує інше кримінальне провадження, жоден запобіжних захід щодо ОСОБА_5 в іншому кримінальному провадженні не застосовувався, оскільки ним виконувались обов'язки самостійно, крім того, підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, сестру, має постійне місце проживання, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Судом встановлено наступні обставини.
03 вересня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
04 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Клопотання про застосування запобіжного заходу та повідомлення про підозру ОСОБА_5 обгрунтовується протоколом огляду місця події від 03.09.2025, протоколом допиту неповнолітньої потерпілої від 03.09.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 03.09.2025, протоколом огляду відеозапису від 03.09.2025, постановою про визнання речовими доказами від 03.09.2025 та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 187 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У силу ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК України ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.
Прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано наявність правових підстав визначених ч.4 ст. 183 КПК України, що виключають можливість визначення розміру застави, оскільки кримінальне правопорушення у вчиненні, якого підозрюється ОСОБА_5 вчинено з застосуванням насильства, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення та те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашній арешт, запропонований стороною захисту, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід визначається у даному кримінальному провадженні №12025091010001457 та не впливає на запобіжні заходи у будь-яких інших кримінальних провадженнях, не скасовує, не змінює їх.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, зміст підозри повідомленої ОСОБА_5 , обставини вчинення злочину, дані про особу підозрюваного та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного, суд -
клопотання задовольнити;
застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, до 01 листопада 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1