Справа № 344/15735/25
Провадження № 1-кс/344/6155/25
05 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу,-
в клопотанні вказано «…Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у січні 2025 року
ОСОБА_4 , переслідуючи корисливі мотиви, знаючи, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, вступив у злочинну змову з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами з метою вимагання та отримання у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 грошових коштів у сумі 8 000 (вісім тисяч) доларів США, як повернення неіснуючого боргу. Після цього ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, систематично з січня 2025 року по травень 2025 року по телефонному зв'язку погрожували застосуванням насильства щодо потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та їх близьких родичів, а також пошкодженням та знищенням їхнього майна, які останні сприймали, вказані погрози, як реальні, вимагали у них передати грошові кошти у сумі 8 000 (вісім тисяч) доларів США, як повернення неіснуючого перед ними боргу. 24 лютого 2025 року, приблизно біля 15.32 год., перебуваючи в м. Косів поблизу будинку по вул. Незалежності, 11, ОСОБА_4 , спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та відповідно до попередньо узгоджених між собою дій, зустрілися із ОСОБА_9 та, погрожуючи застосуванням насильства щодо нього, вимагали у нього передати їм грошові кошти у сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США, а іншу частину в сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США мав передати ОСОБА_10 ОСОБА_9 , сприймаючи погрози ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та інших не встановлених в ході досудового розслідування осіб як реальні, діючи на їх вимогу, 27.02.2025 приблизно біля 13.30 год. прибув в м. Коломия по вул. Симоненка, 2, де передав ОСОБА_4 та ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 83278 грн), як частину від загальної суми незаконної пред'явленої вимоги. Після цього отримані кошти ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші не встановлені в ході досудового розслідування особи розділи між собою. Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на заволодіння чужим майном шляхом вимагання з погрозою застосування насильства над потерпілим, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші не встановлені в ході досудового розслідування особи, діючи за попередньою змовою групою осіб, в ході телефонної розмови між
ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , 21.03.2025 приблизно біля 13.03 год., погрожуючи застосуванням насильства, поставили ОСОБА_10 вимогу надіслати грошові кошти в сумі 42 000 (сорок дві тисячі) грн. на банківську карту ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , як першу частину від загальної суми незаконної пред'явленої вимоги. ОСОБА_10 , сприймаючи погрози ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та інших не встановлених в ході досудового розслідування осіб як реальні, діючи на їх вимогу, 22.03.2025 приблизно біля 12.26 год. прибув до банківського терміналу «ПриватБанк», що в м. Івано-Франківську по вул. Січових Стрільців, 15, через який здійснив переказ частини коштів у сумі 42 000 (сорок дві тисячі) грн. на банківську карту ОСОБА_7 № НОМЕР_1 , як частину від загальної суми незаконної пред'явленої вимоги. Після цього отримані кошти ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші не встановлені в ході досудового розслідування особи розділи між собою. Крім того, ОСОБА_4 , продовжуючи злочинну діяльність, спрямовану на заволодіння чужим майном шляхом вимагання з погрозою застосування насильства над потерпілим, переслідуючи корисливі мотиви, діючи повторно, знаючи, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, у вересні 2024 року вступив у злочинну змову з ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, з метою вимагання та отримання у ОСОБА_12 грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, як повернення неіснуючого боргу. Після цього ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, систематично, у період з лютого 2024 року по травень 2025 року по телефонному зв'язку погрожували застосуванням насильства щодо потерпілого ОСОБА_12 , а також пошкодженням та знищенням майна потерпілого, які ОСОБА_12 сприймав як реальні, вимагали у нього передати грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, як повернення неіснуючого перед ними боргу. З метою досягнення своєї мети по заволодінню чужим майном потерпілого ОСОБА_12 шляхом вимагання, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, 23.04.2025 приблизно біля 14.01 год., приїхав на територію підприємства ТОВ «ВІТО», яке належить ОСОБА_12 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зустрівся з останнім та, погрожуючи застосуванням щодо нього насильства, в тому числі заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та знищенням його майна, пред'явив вимогу передати їм грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США. ОСОБА_12 , сприймаючи погрози ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та інших не встановлених в ході досудового розслідування осіб як реальні, діючи на їх вимогу, перебуваючи на території свого підприємства ТОВ «ВІТО» по вул. Миру, 23 в с. Вербовець, Косівського району Івано-Франківської області, 25.04.2025 біля 14.00 год. передав ОСОБА_4 частину грошових коштів в сумі 1 000 (одна тисяча) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 41 689 грн)., як частину від попередньо пред'явленої вимоги. Після цього отримані кошти ОСОБА_4 , ОСОБА_11 ОСОБА_6 та інші не встановлені в ході досудового розслідування особи розділи між собою. Не припиняючи своєї злочинної діяльності, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_11 продовжили в телефонному режимі вимагати від потерпілого ОСОБА_12 з погрозами застосування до нього насильства та знищення його майна видати їм решту суми неіснуючого боргу. Сприймаючи вказані погрози як реальні, ОСОБА_12 , діючи на їх вимогу, перебуваючи на території свого підприємства ТОВ «ВІТО» по вул. Миру, 23 в с. Вербовець, Косівського району Івано-Франківської області, 26.05.2025 біля 12.52 год. передав ОСОБА_4 частину грошових коштів в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн., як частину від незаконно пред'явленої вимоги. Після цього отримані кошти ОСОБА_4 , ОСОБА_11 ОСОБА_6 та інші не встановлені в ході досудового розслідування особи розділи між собою. Крім того, продовжуючи злочинну діяльність, у серпні 2025 року ОСОБА_4 , переслідуючи корисливі мотиви, діючи повторно, знаючи, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, вступив у злочинну змову з ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, з метою вимагання та отримання у ОСОБА_18 грошових коштів у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 33 084 560 гривень та є особливо великим розміром), як повернення неіснуючого боргу. З метою досягнення своєї мети по заволодінню чужим майном потерпілого ОСОБА_18 шляхом вимагання, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, відповідно до попередньо узгоджених між ними домовленостей, 20.08.2025 біля 13.50 год., прибули до будинку ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_2 , де зустрілися з останнім та, погрожуючи застосуванням насильства, в тому числі заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, знищенням його майна, вимагав у нього передати їм грошові кошти у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США. 25 серпня 2025 року, приблизно о 08.30 год., ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, повторно прибули на АДРЕСА_2 , де пройшли на території домоволодіння, яке належить ОСОБА_18 , зустрілися з останнім та, погрожуючи застосування насильства щодо нього та його близьких родичів повторно пред'явили вимогу передати їм 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США. При цьому ОСОБА_16 наніс ОСОБА_18 удар кулаком правої руки в обличчя від чого той впав на землю, відчувши фізичну біль. Продовжуючи злочинні дії по вимаганню коштів, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , заламавши ОСОБА_18 руки за спину поставили його на ноги та всі разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та ОСОБА_17 продовжили погрожувати йому насильством в ході чого ОСОБА_15 сокирою, яку знайшов в домоволодінні потерпілого, наніс ОСОБА_18 не менше двох ударів по ногах в районі колін, спричинивши фізичну біль. В результаті умисних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , дружина ОСОБА_18 - ОСОБА_19 , сприймаючи погрози застосуванням насильства, в тому числі заподіянням тяжких тілесних ушкоджень її чоловіку як реальні, а також, бажаючи припинити спричинення йому тілесних ушкоджень, на вимогу ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 написала по їхній вказівці розписку про отримання в борг грошових коштів в сумі 300 000 (триста тисяч) доларів США, отримавши яку, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 поїхали з місця події. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів. Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заявами та допитами потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , протоколами впізнання по фотографіях та іншими матеріалами кримінального провадження. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки досудове розслідування триває та підозрюваний, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може вчиняти такі дії; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 відомі потерпілі та місця їх проживання, повні анкетні дані інших підозрюваних, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду, тим самим затягувати строки досудового розслідування чи судового розгляду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, проте на шлях виправлення не став та вчиняв нові злочини, офіційно не працює, джерело його існування не відоме, на даний час підозрюється у вчиненні корисливого злочину, а тому з метою отримання прибутку останній, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти злочини, а саме вимагання. Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованих злочинів, дані про особу ОСОБА_4 його соціальні зв'язки, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження…».
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, які в ньому наведені та просив задовольнити, надав пояснення, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні трьох епізодів вимагання коштів, є співорганізатором кримінальних правопорушень, особисто перебував і вимагав грошові кошти на всіх епізодах, доповідав організатору, залучив осіб з іншої області, готував злочин. Вказав на існування ризиків, та застосування насильства підозрюваним при вчиненні злочину.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив визначити розмір застави при обранні запобіжного заходу, потерпілі ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , жодних доказів проведення негласних слідчих дій, суду не надано, ОСОБА_9 працює неврологом, за грошову винагороду сприяє уникненню від військової служби, в показаннях ОСОБА_10 , він вказує про складення ним розписки про отримання коштів в борг в розмірі 800 000 доларів США, підозрюваний має на утриманні малолітню дитину, жоден ризик не вмотивований, ризики засновані на припущеннях, просив застосувати заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму.
Підозрюваний в судовому засіданні визнав обставини кримінального правопорушення, розкаявся за скоєне, надав пояснення, що на утриманні перебуває сім'я, малолітня дитина, батько похилого віку.
Судом встановлено наступні обставини.
04 вересня 2025 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 4 ст. 189 КК України.
Клопотання про застосування запобіжного заходу та повідомлення про підозру ОСОБА_4 обгрунтовується відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заявами та допитами потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , протоколами впізнання по фотографіях та іншими матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст.177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Пояснення підозрюваного ОСОБА_4 , які надані в судовому засіданні, зводяться до визнання ним фактичних обставин кримінального правопорушення, підозрюваний розкаявся у вчиненому.
Прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України щодо можливості підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих,свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження підозрюваного права на свободу в даному випадку є виправданим, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у такому їх ступені, який є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даній стадії судового провадження та неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, відтак суд вважає доцільним застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, зміст підозри повідомленої ОСОБА_4 , обставини вчинення злочину, визнання підозрюваним фактичних обставин, дані про особу підозрюваного та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного, суд -
клопотання задовольнити;
застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, до 01 листопада 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1