Справа № 344/15724/25
Провадження № 1-кс/344/6150/25
05 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ; підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за №12025090000000113 від 03.02.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 190 КК України
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилався на те, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , з метою заволодіння чужим майном шляхом вимагання з погрозою застосування насильства над потерпілим, переслідуючи корисливі мотиви, знаючи, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, у вересні 2024 року вступив у злочинну змову з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, з метою вимагання та отримання у ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, як повернення неіснуючого боргу.
Після цього ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, систематично, у період з лютого 2024 року по травень 2025 року по телефонному зв'язку погрожували застосуванням насильства щодо потерпілого ОСОБА_8 , а також пошкодженням та знищенням майна потерпілого, які
ОСОБА_8 сприймав як реальні, вимагали у нього передати грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США, як повернення неіснуючого перед ними боргу.
З метою досягнення своєї мети по заволодінню чужим майном потерпілого ОСОБА_8 шляхом вимагання, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами та відповідно до попередньо узгоджених дій між собою, 23.04.2025 приблизно біля 14.01 год. одноосібно приїхав на територію підприємства ТОВ «ВІТО», яке належить ОСОБА_8 і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зустрівся з останнім, зателефонував ОСОБА_4 та в режимі відео конференц зв'язку з останнім, погрожуючи застосування насильства, в тому числі заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та знищенням його майна пред'явили вимогу ОСОБА_8 передати їм грошові кошти у сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США.
ОСОБА_8 , сприймаючи погрози ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та інших не встановлених в ході досудового розслідування осіб як реальні, діючи на їх вимогу, перебуваючи на території свого підприємства ТОВ «ВІТО» по вул. Миру, 23 в с. Вербовець, Косівського району Івано-Франківської області, 25.04.2025 біля 14.00 год. передав ОСОБА_6 частину грошових коштів в сумі 1 000 (одна тисяча) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 41 689 грн), як частину від попередньо пред'явленої вимоги. Після цього отримані кошти ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші не встановлені в ході досудового розслідування особи розділи між собою.
Не припиняючи своєї злочинної діяльності, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжили в телефонному режимі вимагати від потерпілого ОСОБА_8 з погрозами застосування до нього насильства та знищення його майна видати їм решту суми неіснуючого боргу. Сприймаючи вказані погрози як реальні, ОСОБА_8 , діючи на їх вимогу, перебуваючи на території свого підприємства ТОВ «ВІТО» по вул. Миру, 23 в с. Вербовець, Косівського району Івано-Франківської області, 26.05.2025 біля 12.52 год. передав ОСОБА_6 другу частину грошових коштів в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн., як частину від незаконно пред'явленої вимоги. Після цього отримані кошти ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші не встановлені в ході досудового розслідування особи розділи між собою.
Таким чином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України одруженому, непрацюючому, на утриманні неповнолітня дитина, раніше судимий 07.07.2008 Миколаївським обласним судом за ч.2 ст. 15, п.5 ч.2 ст. 115, п.6 ч.2 ст.115, п.11 ч.2 ст.115, п.12 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115, п.6 ч.2 ст.115, п.11 ч.2 ст.115, п.12 ч.2 ст.115, п.13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.
Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заявами та допитами потерпілого ОСОБА_8 , та іншими матеріалами кримінального провадження.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_9 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки досудове розслідування триває та підозрюваний, з метою ухилення від кримінальної відповідальності може вчиняти такі дії;
- незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_9 відомі потерпілі та місця їх проживання, повні анкетні дані інших підозрюваних, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду, тим самим затягувати строки досудового розслідування чи судового розгляду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_9 раніше судимий, проте на шлях виправлення не став та перебуваючи відповідно до ст.. 75 КК України на іспитовому терміні вчиняв нові злочини, офіційно не працює, джерело його існування не відоме, на даний час підозрюється у вчиненні корисливого злочину, а тому з метою отримання прибутку останній, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти злочини, а саме вимагання.
Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованих злочинів, дані про особу ОСОБА_9 його соціальні зв'язки, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому обставин, просив задоволити без визначення застави.
В судовому засіданні захисник підозрюваного просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід в вигляді домашнього арешту. У разі, якщо слідчий суддя дійде до переконання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просить визначити заставу.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. .
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Окрім того у відповідності до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
04 вересня 2025 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 189 КК України, у порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
04 вересня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженню м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, одруженому, непрацюючому, на утриманні неповнолітня дитина, раніше судимому 07.07.2008 Миколаївським обласним судом за ч.2 ст. 15, п.5 ч.2 ст. 115, п.6 ч.2 ст.115, п.11 ч.2 ст.115, п.12 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115, п.6 ч.2 ст.115, п.11 ч.2 ст.115, п.12 ч.2 ст.115, п.13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України, а саме у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, є особливо тяжким та за яке передбачено покарання позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна .
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення, а саме: протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 , протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протокол про результати контролю за вчиненням злочину, протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеоконтроль особи щодо ОСОБА_4 , протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж щодо ОСОБА_4 , а також характеризуючі особу підозрюваного дані: його вік - 44 років, уродженець м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України одружений, непрацюючий, на утриманні неповнолітня дитина, раніше судимий 07.07.2008 Миколаївським обласним судом за ч.2 ст. 15, п.5 ч.2 ст. 115, п.6 ч.2 ст.115, п.11 ч.2 ст.115, п.12 ч.2 ст.115, п.5 ч.2 ст.115, п.6 ч.2 ст.115, п.11 ч.2 ст.115, п.12 ч.2 ст.115, п.13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 02 листопада 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1