Рішення від 01.09.2025 по справі 204/12300/24

Справа № 204/12300/24

Провадження № 2/204/1058/25

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 вересня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря судового засідання КорягіноїР.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» (адреса знаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1), в інтересах якого діє представник Лановий Євген Миколайович (адреса листування: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) до ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» звернувся до суду з позовом в якому просить судстягнути заборгованість за кредитним договором з відповідача ОСОБА_2 , мотивуючи вимоги тим, що 20.02.2020 в особистому кабінеті наофіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» відповідач подав заявку на отримання кредиту № 1383263. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов договору про споживчий кредит № 1383263 від 20.02.3020, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті товариства. Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит № 1383263 від 20.02.3020 з ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення останньому були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8000,00 грн. 01.04.2020 згідно умов договору факторингу №01/04 ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за кредитним договором №1383263 від 20.02.3020 на користь ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», а відповідно ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло права вимоги до відповідача. 13.12.2021 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія'та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ укладено договір факторингу № 1/4 у відповідності до умов якого та згідно додатку № 1 до договору факторингу, набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит № 1383263 від 20.02.3020. Сума боргу відповідачки перед ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» становить 20024,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 8000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 12024,00 грн.; заборгованості за комісією -0,00 грн., яку останній прохає стягнути з відповідача разом із судовим збором у сумі 2422, 40 грн. та 6000,00грн. витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2024 прийнято позовну заяву, відкрито провадження та призначено цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.56).

Представник позивачау судовезасідання нез'явився, надав суду заяву про розглядсправи за його відсутності, проти винесення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений у встановленому законом порядку, а саме направленням на адресу проживання судових повісток, а також шляхом опублікування повідомлення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Будь яких заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Судом встановлено, що 20.02.2020 ОСОБА_2 подав заявку на отримання кредиту № 1383263(а. с. 10).

20.02.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір№ 1383263, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк 30 днів з 20.02.2020 надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 8000,00, а позичальник зобов'язується повернути предитодавцю кредитта проценти за користування кредитом у сумі 24,00грн., які нараховуються за ставкою 0.01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором(а.с.19).

Згідно з п. п. 1.5.2., 1.6. договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом(а.с.20).

Відповідно до пунктів 6.1., 6.3. вказаного Договору, кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства. Приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому.

Відповідно до п. 2.2.3 договору, якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено товариством в односторонньому порядку(а.с.20).

Платіжним дорученням № 15541215 від 20.02.2020 підтверджується, що ТОВ «МІЛОАН» перерахувало на рахунок відповідача 8000,00 грн. відповідно до договору№ 1383263 (а. с. 34).

З наданого банком розрахунку заборгованості за договором вбачається, що відповідача перед товариством утворилась заборгованість у розмірі 20024,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 8000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 12024,00 грн.; заборгованості за комісією -0,00 грн.

01.04.2020 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Мілоан» був укладений договір факторингу № 01/04, відповідно до п. 2.1. зазначеного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові свої права грошової до боржників зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Права грошової вимоги вважаються відступленими Фактору в день підписання відповідного реєстру. Додаткового оформлення відступлення прав вимоги не вимагається. Після переходу прав вимоги до фактора останній стає кредитором по відношенню до Боржника та набуває відповідні права вимоги. Таке відступлення не потребує вчинення будь-яких додаткових дій з боку фактора або Клієнта або підписання будь-яких документів(а.с.23).

13.12.2021 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» був укладений договір факторингу № 1/14, відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові свої права грошової до боржників зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Права грошової вимоги вважаються відступленими Фактору в день підписання відповідного реєстру. Додаткового оформлення відступлення прав вимоги не вимагається. Після переходу прав вимоги до фактора останній стає кредитором по відношенню до Боржника та набуває відповідні права вимоги. Таке відступлення не потребує вчинення будь-яких додаткових дій з боку фактора або Клієнта або підписання будь-яких документів(а.с.30).

02.09.2024 адвокатом Білецьким Б.М., що діє в інтересах ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», було направлено на адресу відповідача досудову вимогу № 1383263-АВ, в якій останній був повідомлений про відступлення права вимоги до позивача за його кредитним договором, а також був проінформований про загальну заборгованість за кредитним договором яка станом на 02.09.2024 становить 20024,00 грн. та підлягає сплаті (а.с. 36).

Відповідно до Наказу № 70-к від 01.07.2025 року на виконання рішення єдиного учасника ТОВ«ФК «ПІНГ ПОНГ» № 1778 від 01.07.2025 відбулася зміна найменування ТОВ «ФК «ПІНГ ПОНГ» на ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» (а.с.64,65)

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст.89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 1 ч. 2 ст.11ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Вимогами ч.2ст. 207ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 623 ЦК України визначено, що боржник, що порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ч. 1 ст.1048ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Приписами ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 1049 ЦК України,позичальник зобов'язанийповернути позикодавцевіпозику устрок тав порядку,що встановлені договором.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Отже, передумовою для виникнення у позичальника обов'язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачкою.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи зі змісту статей 512, 514ЦК України та ст. 442 ЦПК України,заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

На підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором № 1383263 від 20.02.2020 позивачем надано суду договори факторингу № 01/04 від 01.04.2020 та № 1/4 від 13.12.2021 з додатками, відповідно до умов яких, права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в день підписання відповідного реєстру. Після переходу прав вимоги до фактора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідні права вимоги.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

З огляду на викладене, враховуючи те, що між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем було укладено кредитний договір, умови якого відповідачем не виконано, через що, за останнім утворилася заборгованість та, право вимоги за якими перейшло позивачу, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, підтвердженими належними, достатніми та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1383263 від 20.02.2020 в сумі 20024,00 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 8000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 12024,00 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133ЦПКУкраїни передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст.133ЦПКУкраїни до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються на позивача.

Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 висловив свою позицію про те, що для цілей відшкодування витрат на правову допомогу заявник може використовувати будь-який документ, який свідчить про фактичне понесення таких витрат.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи,правову допомогуТОВ «ФК«ПІНГ-ПОНГ» у даній справі на підставі договору про надання правової допомоги № 43657029 від 07 серпня 2024 року надавав адвокат Білецький Б.М. та на підставі додаткової угоди від 11.11.2024 № 1383263 до договору № 43657029 про надання правової допомоги від 07.08.2024 року (а. с. 16).

Верховний суду у складі Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 зазначив про те, що аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при оплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форми такого документа. Урахувавши наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов'язком адвоката, ВС дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Також судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України).

Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18 та від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17 вказав на те, що від учасника справи вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а не докази обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, тому достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Так, на підтвердження наданих послуг адвокатом надано детальний опис наданих послуг адвокатом Білецьким Б.М. необхідний для надання правової допомоги за позовом ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» щодо стягнення кредитної заборгованості, відповідно до яких адвокатом надано позивачу вид та обсяг правничої допомоги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ», витрачений час - 1,5 години, вартість за надану послугу за годину 1500,00грн., загальна вартість наданої послуги 2250,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, витрачений час - 3 год., вартість за надану послугу за годину 1000,00 грн., загальна вартість наданої послуги 3000,00грн.; формування додатків до позовної заяви, витрачений час - 1 год., вартість за надану послугу за годину 750,00 грн, загальна вартість наданої послуги 750,00 грн. Разом складає вартість наданих послуг 6000 грн. (а.с.15).

Крім того, слід зазначити, що відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об'єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Верховний Суд у своїй постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19 зазначив, що розмір відшкодування судових витрат повинен бутиспів розмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховуватикритерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду нарозумну необхідність судових витратдля конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

З огляду на викладене, з урахуванням складності справи, співмірності та пропорційності понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, враховуючи обсяг наданих юридичних послуг, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем документально доведений факт понесення витрат на правову допомогу, тому суд доходить висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому, виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит № 1383263 від 20.02.2020 у сумі 20024,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 8000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 12024,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а оскільки позов задоволено в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 279, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», в інтересах якого діє представник Лановий Євген Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», ЄДРПОУ 43657029 заборгованість за кредитним договором № 1383263 від 20.02.2020у сумі 20024 (двадцять тисяч двадцять чотири) гривні 00 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 8000,00 грн.; заборгованості за відсотками - 12024,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», ЄДРПОУ 43657029 витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС», ЄДРПОУ 43657029, (адреса знаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1);

Представник позивача - Лановий Євген Миколайович (адреса листування: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1);

Відповідач -ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя: С.В.Чудопалова

Попередній документ
130026600
Наступний документ
130026602
Інформація про рішення:
№ рішення: 130026601
№ справи: 204/12300/24
Дата рішення: 01.09.2025
Дата публікації: 10.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.09.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 16.12.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
24.01.2025 09:30 Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
04.03.2025 11:00 Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
16.04.2025 09:30 Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
12.06.2025 10:45 Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
01.09.2025 10:00 Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська