справа № 208/10502/25
№ провадження 1-кс/208/3272/25
Іменем України
28 серпня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ), захисника ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференціїклопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні №22016230000000028 від 14.06.2026 року за ч.2 ст.260 КК України,-
Слідчий звернувся до суду із клопотанням погоджене з прокурором про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.260 КК України.
Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що наявні ризики відповідно до частини першої статті 177 КПК України. Вказані ризики підтверджуються наступним фактами.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, у зв?язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_6 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання. Зазначений ризик, окрім іншого підтверджується тим, що ОСОБА_6 на теперішній час перебуває на тимчасово окупованій території, яка не підконтрольна органам державної влади України та іншими державам.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, обгрунтовується наступними доводами: Хоча органом досудового розслідування на даний час виконано велика кількість слідчих дій, завдяки яким вдалось встановити причетність ОСОБА_6 , однак на даний час по кримінальному провадженню встановлюються свідки її протиправної діяльності, у зв?язку з чим підозрюваний, перебуваючи на волі, може здійснити тиск на зазначених осіб, та підозрюваний може знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення по справі. Крім того, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України обгрунтовується тим, що ОСОБА_6 на даний час фактично продовжує проходити службу у непередбачених законами України збройних формуваннях, а відтак, останній шляхом застосування до свідків методів залякування, фізичного та морального впливу, може вчиняти тиск на них з метою примушування їх змінити раніше надані покази задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.
Ризик передбачений, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 є учасником непередбачених законами України збройних формувань, а відтак має стійкі зв?язки з представниками окупаційної влади та, використовуючи вказані зв?язки, останній має змогу перешкоджанню кримінальному провадженню, що має значення для досудового розслідування.
Так, ризик передбачений, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 на даний час фактично продовжує приймати участь у непередбачених законами України збройних формуваннях, при цьому співпрацює з представниками окупаційної адміністрації РФ, а відтак вчиняє інші злочини на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
З урахуванням вищезазначеного, застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не достатнє для забезпечення виконання процесуальних обов?язків підозрюваним та запобігання встановленим ризикам.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні прохав вирішити питання на розсуд суду.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора, захисника, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження N? 22016230000000028 від 14.06.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 з липня 2014 року (точної дати слідством не встановлено), в обхід блок-постів та пунктів пропуску, що межують із зоною проведення АТО, цілеспрямовано виїхав на територію, підконтрольну сепаратистам. Реалізуючи злочинний умисел, діючи в порушення ч. 6 ст. 17 Конституції України, якою передбачено, що на території України забороняється створення і функціонування, будь-яких збройних формувань, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, підозрюваний умисно вступив до лав одного з воєнізованих підрозділів вказаного псевдодержавного утворення, а саме: до «ракетної системи залпового вогню БМ21 ГРАД». Відповідно до отриманих даних, ОСОБА_6 перебував в складі штабу першого Армійського корпусу, основним місцем дислокації якої є м. Донецьк.
Крім того, ОСОБА_6 , будучи прихильником т.зв. «ДНР»/«ЛНР», на постійній основі, на своїх персональних сторінках у соціальних мережах (https://vk.com/top5888) проводив активну інформаційну кампанію щодо популяризації незаконної діяльності «ДНР». Зокрема, ним систематично оприлюднювались тенденційні матеріали, спрямовані на дискредитацію державної влади України, публікувались неправдиві відомості пропагандистського характеру, спрямовані на розповсюдження сепаратистських і екстремістських настроїв серед громадськості, у позитивному ракурсі висвітлюються протиправні дії т.зв. «ополченців» Донбасу.
Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється в участі у діяльності не передбаченого законами України збройного формування, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
07.08.2020 відносно ОСОБА_6 , складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, яке того ж дня було направлено за місцем реєстрації останнього за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім, того, вказане повідомлення про підозру разом із повісткою про виклик ОСОБА_6 до слідчого на 10.09.2020, 11.09.2020 та 12.09.2020 були вручені 07.09.2020 о 16.00 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який являється в.о. старости Дніпрянського старостівського округу Новокаховської об?єднаної територіальної громади для передачі ОСОБА_6 , у зв?язку з тим, що за місцем мешкання двері ніхто не відчинив, ОСОБА_6 за викликом не з?явився, по причині своєї неявки не повідомив, його місцезнаходження на даний час невідоме.
Допитати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у данному кримінальному провадженні не виявилося можливим, оскільки останній переховується від органів досудового розслідування та суду.
У зв?язку з чим 18.09.2020 постановою слідчого відділу СУ ГУНП в Херсонській області підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Згідно вимог ч. 6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, в також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території держави, визначеної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у Міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Встановлюючи обґрунтованість підозри слід виходити з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Панченко проти Росії» та «Бекчиєв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування та суду, оголошений у розшук, виїхав та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя вважає за можливе обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,задовольнити.
Обрати у рамках кримінального провадження №22016230000000028 від 14.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нова Каховка Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі ч.6 ст.193 КПК України, після затримання підозрюваного і не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження доставити підозрюваного до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1