05 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 286/2932/23
провадження № 51-3345 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Житомирського апеляційного суду від 23 липня 2025 року стосовно останнього,
установив:
Вироком Овруцького районного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України, засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Житомирський апеляційний суд 23 липня 2025 року задовольнив апеляційну скаргу прокурора, скасував вирок в частині рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням і ухвалив новий вирок, призначивши засудженому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
До Касаційного кримінального суду звернувся захисник ОСОБА_4 з касаційною скаргою на вирок апеляційного суду.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що його скаргу належить залишити без руху, встановивши захиснику строк для усунення недоліків.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка її подала, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись на незаконність судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої вимоги.
Обґрунтування вимог особи має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування судових рішень при розгляді в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону - ст. 412 КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 цієї статті Кодексу, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою.
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, порушує питання про скасування вироку апеляційного суду і призначення нового розгляду кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх вимог він зазначає, що суд апеляційної інстанції, на його думку, формально перевірив дотримання права на захист, не забезпечивши саме його участь як захисника в апеляційному розгляді.
Захисник стверджує, що апеляційним судом не дотримано процедури його участі, з огляду на відсутність у матеріалах провадження процесуальних документів, які б підтверджували його виведення зі справи або відмову засудженого від його послуг. Також він наголошує, що був офіційно залучений постановою слідчого на стадії досудового розслідування.
Водночас зазначає, що окрім нього в інтересах засудженого діють ще два захисники, і вважає, що апеляційний суд зобов'язаний був повідомити його про дату та час розгляду справи.
Проте, обґрунтовуючи свої вимоги, захисник не навів істотних порушень права на захист з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», оскільки відповідно до цих норм його участь як безоплатного захисника припинилася у зв'язку з залученням засудженим інших захисників.
Отже, касаційна скарга містить суперечності та в ній відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування вироку апеляційного суду.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою захисника.
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.
Враховуючи наведене, колегія суддів касаційного суду вважає, що касаційну скаргу захисника належить залишити без руху, встановивши йому п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
При повторному зверненні до суду касаційної інстанції захисником має бути підтверджено, що він не пропустив цей строк.
Керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Житомирського апеляційного суду від 23 липня 2025 року стосовно останнього залишити без руху, встановивши йому п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2