08 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 759/4302/22
провадження № 51-3490ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року щодо нього,
встановив:
Засуджений звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на указане вище судове рішення, перевіривши яку на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі ? КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Такі вимоги повинні узгоджуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, визначеними нормами ст. 436 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
У касаційній скарзі засуджений просить вирок Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року скасувати, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 10 травня 2024 року залишити в силі.
Зазначена вимога не відповідає повноваженням суду касаційної інстанції, визначеним ст. 436 КПК, за наслідками розгляду касаційної скарги, оскільки у випадку скасування судового рішення, суд касаційної інстанції може лише призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції або закрити кримінальне провадження. Натомість повноваженнями скасувати вирок апеляційного суду та водночас залишити вирок суду першої інстанції в силі суд касаційної інстанції не наділений.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому, особі, яка подає касаційну скаргу, необхідно керуватися положеннями ст. 433 КПК, за якими суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Засуджений в касаційній скарзі наводить доводи, серед іншого, про істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону при перегляді виправдувального вироку місцевого суду. Не погоджується з оцінкою доказів, відмінною від наданої судом першої інстанції, зокрема з оцінкою на предмет допустимості протоколів затримання, обшуку та похідних від них матеріалів тощо, а також з іншими обставинами, як то порушення права на захист.
Натомість такі доводи є формальними. З вироку апеляційного суду видно, що вказані докази та обставини отримали свою оцінку й відповідні мотиви з посиланням на норми закону викладено в оскарженому судовому рішенні. Водночас касаційна скарга засудженого не містить обґрунтування того, яких саме порушень норм кримінального процесуального закону припустився апеляційний суд в цій частині, не спростовано мотивів, покладених ним в обґрунтування обвинувального вироку.
Також засуджений відмічає, що суд, всупереч норм КПК, вийшов за межі апеляційної скарги прокурора та надав оцінку обставинам, які стороною обвинувачення не оскаржувались.
Проте яким конкретно обставинам, які би не охоплювались апеляційною скаргою прокурора, суд надав оцінку й вийшов за дозволені процесуальним законом межі, з огляду на наведений у вироку короткий зміст вимог апеляційної скарги, засуджений у касаційній скарзі не зазначає.
Формальні та неконкретизовані твердження про недотримання судом попередньої інстанції норм КПК не можуть бути предметом перевірки суду касаційної інстанції, який переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги та вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд стороною, що наведено в приписах ч. 2 ст. 433 та ч. 3 ст. 26 КПК, а тому не може самостійно відшуковувати відповідні підґрунтя для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Клопотання про зупинення виконання судових рішень, відповідно до приписів п. 4 ч. 1 ст. 430 КПК, суддя-доповідач вирішує тільки після відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Київського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року щодо нього залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів із дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3