29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"02" вересня 2025 р. Справа № 924/671/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" м. Київ
до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України АДРЕСА_1
про стягнення 161679,29 грн.
За участю:
від позивача: Бень В.Е. - згідно довіреності №132 від 12.12.2024
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні згідно зі ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" м. Київ звернулося з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України АДРЕСА_1 про стягнення 161679,29 грн., з яких 147457,87 грн. основного боргу, 9730,09 грн. пені, 962,09 грн. 3% річних, 3529,24 грн. інфляційних втрат.
В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу №21-7240/24-БО-Т від 06.11.2024, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість перед позивачем за поставлений природний газ у сумі 147457,87 грн. Крім цього, у зв'язку із неналежним виконання відповідачем умов договору, позивачем заявлено до стягнення 9730,09 грн. пені, 962,09 грн. 3% річних, 3529,24 грн. інфляційних втрат, нарахованих відповідно до п. 7.2 Договору.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.07.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.08.2025р.
18.07.2025р. відповідач на адресу суду через електронний суд надіслав відзив на позов, в якому повідомив, що проти позову заперечує, вважає його необгрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що відповідач, на виконання умов Договору №21-7240/24-БО-Т від 06.11.2024 здійснив оплату за поставлений природний газ на суму 208794,21 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи додатками. В стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат просить відмовити.
21.07.2025 позивачем через електронний суд на адресу суду подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що на виконання умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 356252,08 грн.
Вказує те, що за отриманий природний газ відповідач розрахувався частково, всього на суму 208794,21 грн.
Зауважує, що сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 147 457,87 грн.
Зазначає, оплату за переданий газ відповідач здійснив не в повному обсязі та не виконував зобов'язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору.
Зазначає, що основне зобов'язання носить ясний та безспірний характер, оскільки підтверджується первинними документами, підписаними обома сторонами.
Звертає увагу на те, що уклавши договір сторони досягли усіх істотних умов договору та відповідно взяли на себе зобов'язання, визначені умовами договору. Уповноважені представники сторін, чий підписи містяться у договорі, були обізнані про його умови, в тому числі про права та обов'язки, зокрема про відповідальність за неналежне та/або несвоєчасне виконання умов договору.
Вказує на те, що з боку позивача умови договору були виконані у повному обсязі, проте, з боку відповідача умови договору виконувались з порушенням строків сплати за поставлений газ, згідно умов договору та самих умов договору.
Зазначає, що про це свідчать не підписані зі сторони відповідача та наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу за листопад та грудень 2024.
Звертає увагу на те, що оскільки умова договору була проігнорована відповідачем, позивач встановив обсяги, спожиті відповідачем у листопаді та грудні 2024 в інший дозволений спосіб - шляхом отримання відповідного листа від Оператора ГТС із зазначенням обсягів споживання у конкретний період, який надано в якості доказу до позовної заяви.
Зазначає, що сторонами договору були визначені конкретні умови договору та порядок виконання зобов'язань, визначена відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань, а тому саме на відповідача покладався обов'язок належної та вчасної оплати за поставлений газ згідно умов договору.
Вважає, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Щодо відмови у задоволені нарахованих пені, інфляційних втрат та 3% річних зазначає, що у своєму відзиві відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог з тих підстав, що він сплативши 208794,21 грн. за отриманий природний газ, нічого не повинен сплачувати більше, ігноруючи докази споживання, надані позивачем, на значно більшу суму. При цьому посилається на договір №21-22402/22-БО-Т від 02.12.2022, який взагалі не має відношення до відносин, які виникли між позивачем та відповідачем по спірному договору (№ 21-7240/24-БО-Т від 06.11.2024).
Звертає увагу на те, що відповідач вважає, що суд повинен відмовити позивачу у задоволені позовних вимог про стягнення нарахованих штрафних санкцій тому, що відповідач, виконав умови договору належним чином, не звертаючи уваги на порушені строки оплати про які вказано у договорі.
Вказує, що боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання за будь-яких обставин.
Вважає, що оскільки відповідач був обізнаний про факт споживання та обсяги, оскільки всі акти приймання-передачі були направлені на його електронну адресу, вказану у реквізитах договору, та мав можливість сплатити її повністю та своєчасно, але не зробив цього, вважає, що позовні вимоги про стягнення 161 679,29 є повністю обгрунтованими.
Представник позивача в судовому засіданні 02.09.2025 позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання 02.09.2025 не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 04.08.2025 була надіслана відповідачу до електронного кабінету.
На підставі наведеного, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
06.11.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (Споживач) було укладено Договір постачання природного газу №21-7240/24-БО-Т.
Відповідно до п. 1.1 договору, Постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до п. 2.1 договору, Постачальник передає Споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року (включно) в кількості 12,61300 тис.куб.м, в тому числі по місяцях:
- листопад 2024 - 6,00000;
- грудень 2024 - 6,61300.
Пунктом 2.1.1 договору передбачено, загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору.
Згідно п. 2.2 договору Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в пункті 2.1 цього Договору, повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на Споживача.
Відповідно до п. 2.3 договору підписанням цього договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Пунктом 2.4 договору передбачено, що перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором. В будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
У відповідності до п. 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Як передбачено п.п. 3.5.1, п. 3.5 Договору, Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу / транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
У п.п. 3.5.2, п. 3.5 Договору погоджено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника.
Споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (п.п. 3.5.3 п. 3.5 Договору).
Відповідно до п.п. 3.5.4 п. 3.5 Договору у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
Згідно п. 4.1 Договору, ціна природного газу за 1000 куб.м без ПДВ - 13658,33грн, крім того ПДВ за ставкою 20%. Ціна природного газу за 1000куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить - 16553,89грн.
У відповідності до п. 4.3 Договору, загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 173995,17 грн., крім того ПДВ - 34799,04 грн., разом з ПДВ - 208794,21 грн.
Як передбачено п. 5.1 Договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природного газу здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. п. 3.5. цього договору.
Споживач зобов'язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором (п.п.4 п.6.2 Договору).
Постачальник має право отримати оплату за переданий за цим договором природний газ в розмірі та в строки, визначені цим договором (п.п.4 п.6.3 Договору).
У п. 7.2 Договору сторонами погоджено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1. та/або строків оплати за п. 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Даний Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими
представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє в частині
поставки газу до "31" грудня 2024 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх
виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін
шляхом підписання додаткової угоди до Договору. (п. 13.1 Договору).
Згідно п. 13.3 Договору сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 13.4 та 13.5 цього Договору.
На виконання умов договору від 06.11.2024 позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 356252,08 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу, а саме: від 12.12.2024 на суму 241776,48 грн з ПДВ (14,60542 тис.куб.м); від 13.01.2025 на суму 114475,60 грн. з ПДВ (6,91533 тис.куб.м).
Акти підписані зі сторони Постачальника (позивача) та скріплені відтиском печатки, зі сторони Споживача (відповідача) Акти не підписані.
Позивачем на електронну адресу відповідача надсилалися листи з проханням підписати Акти приймання-передачі природного газу за листопад та грудень 2024 року, які останнім залишені без відповіді та належного реагування.
Позивачем до матеріалів справи долучено лист ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 04.06.2025, адресований ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдінг", в якому зазначається про те, що обсяг природного газу, використаного споживачем з ЕІС-кодом 56XS00008МВМ4000 за період з 07.11.2024 по 31.12.2024 та внесеного в алокацію постачальника ТОВ "ГП "Нафтогаз Трейдінг" (ЕІС-код 56X930000010610X) становить:
- з 07.11.2024 по 3.11.2024 - 14605,42 м.куб.;
- з 01.12.2024 по 31.12.2024 - 6915,33 м.куб..
До листа додано Інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00008МВМ4000 в період з 01.11.2024 по 31.12.2024.
Відповідач частково розрахувався з позивачем за отриманий природний газ на суму 208794,21 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи реєстром документів ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» за період з 01.01.2024 по 26.05.2025.
Станом на 15.05.2025р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 147457,87 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, договором, актами приймання - передачі природного газу.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем заборгованості за спожитий природний газ у сумі 147457,87 грн. відповідно до договору постачання природного газу від 06.11.2024, у зв'язку із чим, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Крім того, у зв'язку із неналежним виконання відповідачем умов договору, позивачем заявлено до стягнення 9730,09 грн. пені, 962,09 грн. 3% річних, 3529,24 грн. інфляційних втрат, нарахованих відповідно до п. 7.2 Договору.
Аналізуючи надані докази та пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
З положень статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як судом встановлено, 06.11.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №21-7240/24-БО-Т, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між ними, носять характер таких, що виникають з договору поставки, про що, зокрема, свідчать договірні зобов'язання сторін - постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до частини 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Відповідно до п. 5.1 Договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
-70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природного газу здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. п. 3.5. цього Договору.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору постачання природного газу №21-7240/24-БО-Т від 06.11.2024 позивачем в період з листопада по грудень 2024 року поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 356252,08 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 12.12.2024 на суму 241776,48 грн з ПДВ (14,60542 тис.куб.м); від 13.01.2025 на суму 114475,60 грн. з ПДВ (6,91533 тис.куб.м), які підписані лише позивачем, та які позивачем були надіслані відповідачу відповідно до п.п. 3.5.2 Договору, то останнім такі акти не повернуто постачальнику та не надано в письмовій формі мотивованої відмови від їх підписання.
Водночас, об'єми спожитого відповідачем природного газу згідно долучених позивачем Актів приймання-передачі від 12.12.2024, від 13.01.2025, підтверджуються інформацією з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача з ресурсу позивача, що в свою чергу згідно п. 3.5.4 договору свідчить про встановлення (узгодження) обсягу спожитого газу та переданого у власність споживачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На виконання умов Договору №21-7240/24-БО-Т від 06.11.2024 відповідач лише частково розрахувався за спожитий у листопаді, грудні 2024 року природний газ на суму 208794,21 грн., що підтверджується реєстром надходжень коштів на рахунки позивача за період з 01.01.2024 по 26.05.2025.
Враховуючи вищенаведене, загальна сума заборгованості за поставлений природний газ у період листопад 2024 року - грудень 2024 року - квітень 2023 року згідно договору від 06.11.2024р. становить 147457,87 грн.
Відповідач не надав, а матеріали справи не містять доказів оплати вищевказаної заборгованості, що є предметом спору.
Отже, суд, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення 147457,87 грн. заборгованості.
Посилання відповідача на відсутність у останнього заборгованості перед позивачем, суд до уваги не приймає, оскільки надані ним докази оплати спожитого природного газу, підтверджують лише часткову оплату та, як вбачається з матеріалів справи, враховано позивачем при поданні позову до суду.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 9730,09 грн. пені, нарахованої відповідно до п. 7.2 Договору від 06.11.2024 судом враховується таке.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що відповідачем допущено прострочення оплат спожитого у період з листопада 2024р. по грудень 2024р. природного газу.
У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено п. 7.2. Договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1. та/або строків оплати за п. 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення пені, суд вважає, що нарахування пені у розмірі 9730,09 грн. за період прострочення проведено в межах можливих нарахувань, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 962,09грн 3% річних та 3529,24 грн. інфляційних втрат, нарахованих відповідно до п. 7.2 Договору від 06.11.2024р. судом враховується таке.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.2 Договору, сторони передбачили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1. та/або строків оплати за п. 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, враховуючи заявлені позивачем періоди нарахування, суд вважає що 3% річних в розмірі 962,09 грн. та 3529,24 грн. інфляційних втрат, нараховано в межах можливих нарахувань, з огляду на що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені обгрунтовано, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" м. Київ до військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України АДРЕСА_1 про стягнення 161679,29 грн. задовольнити.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) - 147457,87 грн. (сто сорок сім тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень 87 коп.) основного боргу, 9730,09 грн. (дев'ять тисяч сімсот тридцять гривень 09 копійки) пені, 962,09 грн. (дев'ятсот шістдесят дві гривні 09 копійок) 3% річних, 3529,24 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять дев'ять гривень 24 копійок) інфляційних втрат, 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 08.09.2025р.
Суддя С.В. Гладій
Відрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (електронний суд)
3 - відповідачу (електронний суд)