04 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/639/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Жигадло І.Б. - довіреність №136 від 12.12.2024
від відповідача: Мудраченко І.В. - ордер серія АН №1756129 від 01.08.2005
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ (вх.1641Х)
на рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 (повний текст складено 01.07.2025) у справі №922/639/25 (суддя Жигалкін І.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле", м.Харків
про стягнення 1214806,85 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" 1214806,85 грн, з яких: основний борг у сумі 691 844,82 грн., пеня в сумі 239 584,40 грн; три проценти річних в сумі 57 620,79 грн., інфляційні втрати у сумі 225 756,84 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 у справі №922/639/25:
- позов задоволено частково;
- стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" основний борг у сумі 350000,00 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 4200,00 грн;
- в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 341844,82 грн, пені в розмірі 239584,40 грн, 3% річних у розмірі 57620,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 225756,84 грн відмовлено.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 у справі №922/639/25 в частині відмови у стягненні основного боргу у розмірі 341844,82 грн, пені в розмірі 239584,40 грн, 3% річних у розмірі 57620,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 225756,84 скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення основного боргу 341844,82 грн, пені в розмірі 239584,40 грн, 3% річних у розмірі 57620,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 225756,84 задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:
- суд прийшов до необґрунтованого та безпідставного висновку про відсутність факту підтвердження поставки природного газу в червні 2022 року, оскільки дані інформаційної платформи оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачем є належним доказом на підтвердження факту поставки природного газу відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 904/2867/22;
- у зв'язку з тим, що Відповідачем не було підписано відповідні Акти приймання-передачі природного газу, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в Договорі;
- факт споживання природного газу саме Відповідачем за відповідним EIC кодом доведено листом оператора за №ТОВВИХ-25-939 від 17.01.2025 з алокаціями щодобового споживання. Умовами укладеного Договору №7364-НГТ-32 від 30.06.2021 передбачено, що у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника (відомостей Інформаційної платформи).
- позивач не надавав, а відповідач не отримував житлово-комунальні послуги за спірним Договором про постачання природного газу, оскільки зазначений договір регулює правовідносини між сторонами, в результаті яких позивач як постачальник поставляє споживачеві природний газ для власних потреб, з огляду на що підстави для застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відсутні;
- відповідач не є населенням в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови, а є юридичною особою у відповідності до статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у зв'язку із чим відсутні правові підстави для застосування положень постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання;
- є безпідставним посилання суду на дію для відповідача положень пункту 4 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ оскільки позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати та три проценти річних, які не є неустойкою (штрафом, пенею) та не підпадають під дію вищезазначеної норми Закону.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2025, зокрема: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 по справі №922/639/25; призначено справу до розгляду на "04" вересня 2025 р. о 11:00 годині.
На адресу Східного апеляційного господарського суду 01.08.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшло клопотання, яким позивач просив залучити до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Позивача ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (оператор ГТС) та оператора ГРМ (АТ «Харківміськгаз» (був на період червня 2022), ТОВ «Газорозподільні мережі України» (Харківська філія).
На адресу Східного апеляційного господарського суду 07.08.2025 від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін з підстав, викладених у відзиві.
Відповідач в судовому засіданні 04.09.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Позивач в судовому засіданні 04.09.2025 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, позивач підтримав заявлене клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Позивача ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (оператор ГТС) та оператора ГРМ (АТ «Харківміськгаз» (був на період червня 2022), ТОВ «Газорозподільні мережі України» (Харківська філія).
Розглянувши вищевказане клопотання про залучення третіх осіб, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо залишення його без задоволення, зважаючи на недоведення позивачем факту, що оскаржуване рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки, а також незаявлення відповідного клопотання у суді першої інстанції.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів та було встановлено місцевим господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (надалі - Постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" (надалі - Споживач) 30.06.2021 року укладено договір постачання природного газу № 7364-НГТ-32 (надалі - Договір) за умовами п.1.1. якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
У відповідності до п. 2.1. Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з червня 2021 року по червень 2024 року, у кількості 497,449 тис. куб. метрів.
На період з червня 2022 року до червня 2023 року та на період з червня 2023 року до червня 2024 року замовлені обсяги визначаються сторонами окремими додатковими угодами до цього Договору. У випадку якщо сторони не узгодили замовлені обсяги газу на зазначені періоди та не підписали відповідні додаткові угоди, постачальник має право розірвати Договір в односторонньому порядку. У такому випадку постачальник надсилає рекомендованим листом відповідне письмове повідомлення споживачу про розірвання цього Договору, при цьому Договір буде вважатися розірваним з дати, визначеної постачальником у такому повідомленні.
За умовами п. 2.3. Договору підписанням цього договору Споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Згідно п. 3.1. Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно п.5.1. Договору оплата за природний газ за цим Договором (окрім розрахункових періодів: жовтень 2021р., жовтень 2022р., жовтень 2023р., листопад 2021р., листопад 2022р., листопад 2023р., квітень 2022р., квітень 2023р., квітень 2024р., травень 2022р., травень 2023р., травень 2024р.) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 50% вартості замовленого на відповідний розрахунковий період природного газу в обсягах, визначених в пункті 2.1. цього Договору, - до 22 числа (включно) розрахункового періоду, в якому здійснюється постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим періодом. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
У відповідності до п.п. 5.1.1. Договору оплата за природний газ за розрахунковий період - жовтень 2021р., жовтень 2022р., жовтень 2023р. здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 30% вартості замовленого на відповідний розрахунковий період природного газу в обсягах, визначених в пункті 2.1. цього Договору, - до 22 числа (включно) розрахункового періоду, в якому здійснюється постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим періодом. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Згідно із п. 5.1.2. Договору оплата за природний газ за розрахунковий період - листопад 2021р., листопад 2022р., листопад 2023р. здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 40% вартості замовленого на відповідний розрахунковий період природного газу в обсягах, визначених в пункті 2.1. цього Договору, - до 22 числа (включно) розрахункового періоду, в якому здійснюється постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим періодом. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
У відповідності до п. 5.1.3. Договору оплата за природний газ за розрахунковий період - квітень 2022р., квітень 2023р., квітень 2024р. здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 60% вартості замовленого на відповідний розрахунковий період природного газу в обсягах, визначених в пункті 2.1. цього Договору, - до 22 числа (включно) розрахункового періоду, в якому здійснюється постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим періодом. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Згідно п. 5.1.4. Договору оплата за природний газ за розрахунковий період - травень 2022р., травень 2023р., травень 2024р. здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості замовленого на відповідний розрахунковий період природного газу в обсягах, визначених в пункті 2.1. цього Договору, - до 22 числа (включно) розрахункового періоду, в якому здійснюється постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 22 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим періодом. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.
Крім того, до вищевказаного Договору постачання природного газу між сторонами було укладено ряд додаткових угод. Зокрема, додатковою угодою №10/2 від 18.05.2022 доповнено підпункт 4.1.2 пункту 4.1 Розділу 4 підпунктом 4.1.2.13 у наступній редакції:
«Цна для обсягу ІІ на червень 2022 року, визначеного в пункті 2.1. цього Договору, за 1000 куб.м природного газу встановлюється на рівні 24434,67 грн. без ПДВ;
крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб.м.
Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, для Обсягу у ІІ червень 2022 року становить 29485,50 грн.
Як зазначає позивач, у відповідача наявна заборгованість за спожитий природний газ за період з липня 2021 року по червень 2022 року. Загальна вартість переданого газу, на переконання позивача, складає 3 440 623,02 грн, з яких відповідачем сплачено 2 748 778,20 грн. На підтвердження своєї позиції позивач надав до суду акти приймання-передачі природного газу за спірний період, окрім червня 2022 року.
На виконання умов вищевказаного Договору, Постачальник передав у власність Споживача природний газ на загальну суму 3 440 623,02 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу, зокрема:
1) поставка липня 2021 р. - акт приймання-передачі природного газу від 31 липня 2021 р на суму 63 918,21 грн;
2) поставка серпня 2021 р. - акт приймання-передачі природного газу від 31 серпня 2021 р на суму 70 416,39 грн; - акт приймання-передачі природного газу від 31 серпня 2021 р на суму 17 107,14 грн; всього поставлено природного газу у серпні 2021- 87 523,53 грн.
3) поставка вересня 2021 р. - акт приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2021 на суму 47 904,64 грн; - акт приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2021 на суму 79 668,74 грн; всього поставлено природного газу у вересні 2021 - 127 573,38 грн.
4) поставка жовтня 2021 р. - акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2021 р. на суму 10 103,88 грн; - акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2021 р. на суму 175 771,75 грн; всього поставлено природного газу у жовтні 2021 - 185 875,63 грн.
5) поставка листопада 2021 р. - акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2021 р. на суму 417 378,55 грн.
6) поставка грудня 2021 р. - акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2021 р. на суму 559 099,56 грн; - акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2021 р. на суму 7 451,12 грн; всього поставлено природного газу у грудні 2021- 566 550,68 грн.
7) поставка січня 2022 р. - акт приймання-передачі природного газу від 31 січня 2022 р. на суму 626 298,87 грн.
8) поставка лютого 2022 р. - акт приймання-передачі природного газу від 28 лютого 2022 р. на суму 487 120,36 грн.
9) поставка березня 2022 р. - акт приймання-передачі природного газу від 31 березня 2022 р. на суму 398 113,36 грн; - коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25 квітня 2022 р. на суму 397 331,22 грн.
10) поставка квітня 2022 р. - акт приймання-передачі природного газу від 30 квітня 2022 р. на суму 60 837,32 грн.
11) поставка травня 2022 р. - акт приймання-передачі природного газу від 31 травня 2022 р. на суму 78 370,45 грн.
12) поставка червня 2022 р. на думу позивача доводиться наступним: листом оператора ГТС від 17.01.2024 №ТОВВИХ-25-939 з алокацією за червень 2022 в обсязі 11 593,66 м.куб; -додатковою угодою №10/2 від 18.05.2022 року - ціна для Обсягу II за червень 2022 року з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужностей на добу наперед складає 29 485,50 грн; податковою накладною від 30.06.2022 року, де зазначено той же обсяг, що і в листі оператора ГТС.
Проте, оплата за переданий газ була здійснена відповідачем з порушенням строків оплати, передбачених умовами Договору, що підтверджується банківськими виписками по рахунку.
Не погодившись із фактом неналежного виконання Споживачем зобов'язань за Договором, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" 1214806,85 грн, з яких: основний борг у сумі 691 844,82 грн., пеня в сумі 239 584,40 грн; три проценти річних в сумі 57 620,79 грн., інфляційні втрати у сумі 225 756,84 грн.
Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 у справі №922/639/25: позов задоволено частково; стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" основний борг у сумі 350000,00 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 4200,00 грн; в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 341844,82 грн, пені в розмірі 239584,40 грн, 3% річних у розмірі 57620,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 225756,84 грн відмовлено.
Із змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення місцевого господарського суду оскаржується в частині відмови у стягненні основного боргу у розмірі 341844,82 грн, пені в розмірі 239584,40 грн, 3% річних у розмірі 57620,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 225756,84 грн.
При перегляді рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 у справі №922/639/25 судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.
Як визначено положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст.216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.6. ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 7.2 Договору, у разі прострочення Споживачем оплати згідно пунктів 5.1 та 8.4 цього Договору, він зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" належним чином виконало свої зобов'язання за договором та поставило Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" природний газ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі газу за період липень 2021 року - травень 2022 року.
Проте, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" не виконало свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого природного газу в повному обсязі, що стало підставою для стягнення боргу та нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" є колективним споживачем комунальної послуги у зв'язку із чим нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат заборонено, з огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану".
Крім того, місцевий господарський суд зауважив про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за природний газ та інших заявлених до стягнення сум за зобов'язаннями червня 2022 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції щодо часткової відмови у задоволенні позову, зважаючи на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження постачання природного газу за червень 2022 року позивач надає, зокрема, наступні документи: лист оператора ГТС від 17.01.2025 №ТОВВИХ-25-939 з алокацією за червень 2022 в обсязі 11 593,66 м.куб; податкову накладну від 30.06.2022 року.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" заперечує щодо визначених обсягів постачання за червень 2022 року в розмірі 11 593,66 м.куб.
Із матеріалів справи вбачається, що 06 грудня 2022 року відповідач звернувся із скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У цій скарзі відповідач, зокрема, просив здійснити дії, направлені на припинення порушення законодавства з боку АТ “Харківміськгаз» та ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдінг», шляхом зобов'язання внести зміни до Інформаційної платформи ГТС про споживання газу ОСББ “Павлове Поле» за червень 2022 року, який був незаконно збільшений на 5670,21 куб.м. по ціні 29485,50 грн. 1 тисячу м.куб., та зобов'язати ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдінг» внести коригування споживання виставивши скорегований Акт за червень 2022 року виключивши обсяг споживання 5670,21 куб.м. по ціні 29485,50 грн. 1 тисячу м.куб. та здійснити відповідний перерахунок.
В результаті розгляду скарги НКРЕКП надало лист за вих. № 550/16.3.2/7-23 від 16.01.2023 року. У цьому листі зазначено, зокрема, наступне:
“Відповідно до інформації, наданої АТ “Харківміськгаз», в результаті технічної помилки у червні 2022 року виникло подвоєння нарахованих по точці обліку ОСББ “Павлове Поле» спожитих обсягів природного газу.
АТ “Харківміськгаз» також повідомив, що за підсумками звітного періоду листопаду 2022 року було складено акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2022 №ХРГ0098053, в якому визначено об'єм спожитого природного газу за звітний місяць з урахуванням фактичних даних комерційних ВОГ та скориговано об'єм, нарахований у результаті технічної помилки в червні 2022 року.
Вищезазначений акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2022 №ХРГ0098053, АТ “Харківміськгаз» направив ОСББ “Павлове поле» електронною поштою».
Тобто, листом за вих. № 550/16.3.2/7-23 від 16.01.2023 року НКРЕКП констатувало, що визначені позивачем обсяги спожитого відповідачем природного газу є невірними.
При цьому, у цьому ж листі зазначено, що обсяги споживання були відкореговані в акті приймання-передачі природного газу від 30.11.2022 № ХРГ0098053. Однак, цей акт не був наданий до суду ані позивачем, ані відповідачем.
Колегія суддів апеляційного господарського суду приймає до уваги доводи апелянта, що дані інформаційної платформи оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачем можуть бути належним доказом на підтвердження факту поставки природного газу у відповідний період з огляду на умови Розділу 3 Договору.
Разом з тим, в даному випадку наявні в матеріалах справи документи чітко свідчать про те, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" не споживало в червні 2022 року природний газ в обсязі 11 593,66 м.куб, що свідчить про невірність відомостей, внесених до інформаційної платформи оператора ГТС та, як наслідок, про безпідставність покладання на відповідача надмірного тягаря у вигляді обов'язку оплати вартості природного газу, який не споживався останнім в зазначеному у позові обсязі.
Надана позивачем податкова накладна, без наявності первинних документів про здійснення господарської операції, також не підтверджує факту здійснення споживання Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" в червні 2022 року природного газу в обсязі 11 593,66 м.куб.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що з урахуванням наявності між сторонами спору щодо обсягів споживання за червень 2022 року, відсутності в матеріалах справи акта приймання-передачі природного газу за червень 2022 року, наявності листа НКРЕКП за вих. №550/16.3.2/7-23 від 16.01.2023 року, у якому констатовано подвоєння обсягів споживання природного газу за червень 2022 року, відсутності доказів врахування наявної технічної помилки щодо подвоєння обсягів споживання за червень 2022 року, надані відповідачем докази на підтвердження неправильного розрахунку обсягів спожитого природного газу за червень 2022 року є більш вірогідними, аніж докази позивача, надані на спростування цього.
Зважаючи на вищевикладене, відсутні правові підстави для стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" основного боргу у розмірі 341844,82 грн за червень 2022 року.
Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.
Частиною 1 ст. 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Згідно ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом.
Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Отже законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов'язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.
Згідно зі ст. 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.
Отже, в даному випадку споживач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Павлове поле" в інтересах співвласників уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" договір про постачання природного газу для забезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку.
Апеляційний суд зазначає, що відносини, що виникають у процесі надання послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору, а управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Споживачами такої послуги може бути індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги), або колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19.
Виходячи з визначених термінів, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним споживачем тобто юридичною особою, що об'єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку.
При цьому, зазначена в Договорі між сторонами мета отримання природного газу не впливає на вищенаведений статусу відповідача та не надає йому ознак виробника теплової енергії та постачальника послуг з опалення та гарячої води населенню, оскільки відповідач в силу свого статусу не перебуває в договірних відносинах з мешканцями квартир (населенням), а все майно багатоквартирних будниках, за змістом Закону, знаходиться в спільній власності власників квартир, а не відповідача.
Природний газ, який постачається позивачем відповідачу, використовується саме для надання послуг для потреб опалення та гарячого водопостачання мешканцям будинку (населення), а саме безпосереднім побутовим споживачам, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між сторонами виникли правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг.
В свою чергу, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновки суду про те, що договір постачання природного газу направлений саме на постачання теплової енергії для побутових споживачів, тобто на надання комунальних послуг таким споживачам.
Разом з цим, апелянтом не надано суду жодних належних і допустимих в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України доказів того, що споживання за спірним договором відбувалося не лише мешканцями будинку, але й суб'єктами господарювання.
З огляду на вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач виступає у спірних відносинах з позивачем саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників) та договір укладений для забезпечення та сприяння співвласникам будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.
Апеляційний господарський суд зазначає, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206 визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, Харківська міська територіальна громада віднесена з 15.09.2022 до території можливих бойових дій.
Таким чином, з огляду на зазначене вище, слід зазначити, що встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, поширюється на об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за період дії воєнного стану, що не узгоджується з положеннями виевказаних нормативно-правових актів, а отже означені вимоги є неправомірними, порушують права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг, а тому задоволенню не підлягають.
Крім того, підпунктом 4 пункту 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 №530-ІХ, встановлено, що з 17.03.2020 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня на усій території України карантин.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, в період з 12.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.
Проте, як вбачається із розрахунку пені, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" здійснює нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат з 16.03.2022 по 31.12.2024, що не узгоджується із вищевказаними положеннями законодавства.
Приймаючи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені.
Доводи апелянта були спростовані в даній постанові апеляційного господарського суду, крім того, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" підлягає залишенню без задоволення а рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 у справі №922/639/25 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 у справі №922/639/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 01.07.2025 у справі №922/639/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Е.В. Сгара
Суддя В.С. Хачатрян
Суддя О.І. Склярук
Повний текст постанови складено та підписано 08.09.2025 року