адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
08.09.2025 Справа № 917/1156/25
м. Полтава
Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., розглянувши матеріали
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс» (код ЄДРПОУ 32772863; адреса: проспект Героїв, 11Б, м. Дніпро, 49000)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 13936542; адреса: вул. Європейська, 28 Н, м. Полтава)
про стягнення 561963,21 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.
В зв'язку з перебуванням судді в період з 18.08.2025 по 05.09.2025 у відпустці, рішення ухвалються в перший робочий день після виходу судді з відпустки.
Суть справи:
Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс» (позивач, Замовник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД» (відповідач, Виконавець) про стягнення 561963,21 грн безпідставно отриманих коштів, перерахованих позивачем згідно з платіжною інструкцією № 936008 від 25.12.2024.
Згідно з ухвалою від 13.06.2025 позовна заява була залишена без руху відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви не пізніше трьох днів з моменту вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
16.06.2025 суд отримав від позивача через систему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 23.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду, та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.
Про розгляд справи сторони були повідомлені шляхом направлення ухвали від 23.06.2025 до Електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа від 23.06.2025, залученими до матеріалів справи.
Отже, учасники справи належним чином були повідомлені про відкриття судового провадження у даній справі.
25.06.2025 суд отримав відзив на позовну заяву (вх. № 8445).
26.06.2025 суд отримав відповідь на відзив (вх. № 8498).
26.06.2025 від відповідача надійшли до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. №8566).
02.07.2025 суд отримав додаткові пояснення позивача (вх. № 8735).
07.07.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 8894), в задоволенні якого суд відмовив ухвалою від 08.07.2025.
05.08.2025 відповідач надіслав додаткові пояснення (вх. № 10303) та клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі, яке задоволене ухвалою суду від 08.08.2025.
07.08.2025 суд отримав додаткові пояснення позивача (вх. № 10375).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір №01МС від 01.07.2024, за умовами якого Відповідач зобов'язався за завданням Позивача надавати маркетингові та інформаційноконсультаційні послуги, зазначені у п.1.2 цього Договору, стосовно лікарських засобів, косметики та інших товарів, а Позивач зобов'язався їх прийняти та оплатити. Як зазначає позивач, до листопада 2024 в порядку, передбаченому п.1.4 Договору, Позивач замовляв у Відповідача послуги, а останній належним чином їх надавав. Однак з листопада 2024р. Позивач припинив замовляти у Відповідача послуги за Договором. Незважаючи на це Позивач 25.12.2024р. платіжною інструкцією №936008 помилково перерахував на поточний рахунок Відповідача грошові кошти в сумі 561 963,21 грн. З метою повернення безпідставно отриманих коштів Позивач направив на адресу Відповідача лист №9003 від 11.04.2025, проте, помилково перераховані на рахунок Відповідача грошові кошти в сумі 561 963,21 грн. останнім до цього часу не повернуті.
Позивач вважає, що у Відповідача виникло зобов'язання щодо повернення платежу, сплаченого в період дії договору, на підставі ст.1212 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, оскільки правова підстава, на якій відповідач отримав аванс, відпала в зв'язку з припиненням здійснення замовлень позивачем послуг за договором та закінченням строку договору.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на фактичне надання ним Позивачу маркетингових послуг. Після надання маркетингових послуг, обумовлених Сторонами у Договорі №01МС про надання маркетингових послуг від 01.07.2024, ТОВ «Фірма Айлант ЛТД» було виставлено Рахунок на оплату №207 від 24.12.2024 р. на суму 561 963, 21 грн. із зазначенням «Маркетингові послуги за листопад згідно Договору №01МС від 08.07.2024 року» (вказана дата в рахунку « 08.07.2024» являється помилковою/опискою та вказаний факт підтверджується наступним: у самому ж Рахунку на оплату №207 від 24.12.2024 р. на суму 561 963, 21 грн. в розділі «Договір» зазначено вірно назву та дату укладання : «Договір №01МС від 01.07.2024 про надання маркетингових послуг»). Більш того, між вказаними Сторонами інших договорів не укладалось та всі попередні рахунки від 12.09.2024, від 25.10.2024, від 25.11.2024 та 24.12.2024 були виставлені з аналогічною «опискою» та оплачені контрагентом за Договором №01МС про надання маркетингових послуг від 01.07.2024 ТОВ «МЕД-СЕРВІС» без зауважень.
Також відповідач посилається на безпідставне не підписання позивачем акту наданих послуг за листопад 2024 та не надання ним відповідачу мотивованої відмови від їх прийняття.
Відповідач стверджує, що із листом про начебто безпідставно перераховані кошти Позивач звернувся до Відповідача лише 11.04.2025 року, тобто через 5 (п'ять) місяців після проведення фактичної оплати за надані послуги, при цьому не направивши на адресу Відповідача до цієї календарної дати жодних листів про відмову у прийнятті наданих послуг чи, як стверджує саме Позивач, їх фактичне не надання, що є порушенням вимог пункту 4.4. укладеного Договору №01МС про надання маркетингових послуг від 01.07.2024.
Відповідач вважає, що відносини, що склались між ТОВ «МЕД-СЕРВІС» (Позивач у справі) та ТОВ «Фірма Айлант ЛТД» (Відповідач у справі) є договірними та оплата здійснювалась Позивачем у справі згідно до наданих послуг, обумовлених Договором, тому перераховані грошові кошти в розмірі 561 963, 21 грн. відповідно до платіжної інструкції №936008 від 25.12.2024 є саме оплатою за надані послуги (на правовій підставі) та аж ніяк не можуть бути «безпідставно набутими грошовими коштами».
У відповіді на відзив позивач вказує, що з умов Договору слідує, що послуги за ним надаються Відповідачем Позивачу лише на підставі поданої останнім заявки, в якій буде визначено усі істотні умови, необхідні для надання послуг, а сама заявка повинна оформлюватися відповідною додатковою угодою до Договору. Заявка на надання послуг за Договором в листопаді 2024р. Відповідачу не надавалась, відповідна додаткова угода, яка б свідчила про надання Позивачем такої заявки, сторонами до Договору не оформлювалася та в матеріалах справи відсутня. Таким чином, приймаючи до уваги не погодження сторонами усіх істотних умов, необхідних для надання послуг, та не оформлення сторонами відповідної заявки, у Відповідача були відсутні правові підстави та фактична можливість для надання Позивачу послуг в листопаді 2024р, тому на думку позивача, доводи відповідача, викладені у відзиві, не відповідають дійсності.
Щодо доводів Відповідача стосовно направлення останнім рахунку №207 від 24.12.2024 на оплату послуг за листопад 2024 та акту на адресу Позивача електронною поштою, позивач звертає увагу суд на те, що направлення Відповідачем рахунків та актів Позивачу електронною поштою умовами Договору не передбачено. Також вкладений Відповідачем файл не відповідає вимогам до електронного документа, встановленим розділом 11 Договору та положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Окрім цього, з наданого Відповідачем скріншоту поштової програми вбачається, що 25.12.2024 з електронної пошти sv_z.zvit@ukr.net на електронну пошту timoshenko.olga@med-service.com.ua був направлений один файл у форматі PDF, що ніяким чином не підтверджує направлення Актів, Звітів або інших документів згідно спірного Договору.
Позивач зазначив, що 02.05.2025 на адресу Позивача від Відповідача надійшов лист №22 від 17.04.2025, в додатках до якого останнім було додано два екземпляри акту №195 від 24.12.2024 на суму 561 963,21 грн. з урахуванням ПДВ. За результатами розгляду вищевказаних документів Позивачем було підготовано та направлено на адресу Відповідача 13.05.2025 лист №9252 від 12.05.2025 щодо відмови від підписання акту №195 від 24.12.2024 у зв'язку з фактичним не наданням послуг.
На думку позивача, приймаючи до уваги не надання Відповідачем послуг починаючи з листопада 2024 р. та закінчення строку дії Договору, грошові кошти в сумі 561 963,21 грн., помилково перераховані Позивачем згідно платіжної інструкції №936008 від 25.12.2024 р., є безпідставно набутим майном, оскільки підстава для їх набуття відпала в момент спливу строку дії Договору.
Як зазначає відповідач у запереченнях на відповідь на відзив, пунктами Договору 1.3, 1.4. на які посилається Позивач, не передбачено подання Заявок ні кожного місяця, ні під кожне Замовлення, а лише вказано, що послуги надаються Виконавцем на підставі Заявки, яка взагалі може бути одна на весь період дії договору. Відповідач стверджує, що надав маркетингові послуги згідно до раніше наданої Заявки від Позивача у вересні місяця 2024 і до кінця дії Договору. На думку відповідача, позивач довільно трактує пункти Договору на свою користь і на власний розсуд.
Щодо тверджень Позивача про те, що в пункті 4.1. Договору вказано на яку саме адресу слід направляти акт здачі-прийняття послуг, відповідач у запереченнях зазначив, що у вказаному пункті лише зазначено, що направляється ВИКОНАВЦЕМ на адресу ЗАМОВНИКА. Тобто, вказаний пункт Договору не містить конкретно визначену адресу ЗАМОВНИКА, а в ньому розуміється будь-яка адреса Замовника, за якою останній може отримати відповідні документи, що цілком узгоджується з пунктами Договору 2.2.3., 2.2.4. Отже, зі змісту вказаних пунктів Договору не вбачається обов'язку Відповідача направляти рахунки, акти про надання послуг саме на електронну пошту, вказану в Договорі у розділі «Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін».
Відповідач також вважає, що з огляду на вище вказану прецедентну практику Верховного Суду, що надана в якості доказу скриншоти направлень актів надання послуг та рахунків на оплату, від Відповідача - Лаврик Анна Володимирівна, (пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ), від позивача - Ольга Борисівна Тимошенко (пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 ), є належним і допустимим доказом того, що саме ці особи вели переписку та відповідали за підписання актів надання послуг, погодження наданих послуг, їх кількість, якість тощо.
У додаткових поясненнях позивач заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на те, що:
- строк дії Договору закінчився 01 січня 2025, отже у сторін відсутній спір щодо дати припинення строку дії Договору;
- умовами Договору чітко передбачено порядок надання Відповідачем Позивачу звітів про надані послуги: письмово або з допомогою електронного сервісу Вчасно. Іншого порядку надання Відповідачем звітів про надані послуги сторони в Договорі не встановили. Доводи Відповідача про направлення Позивачу звіту про надані послуги не відповідають дійсності та суперечать наявним в матеріалах справи доказам;
- в матеріалах справи відсутня заявка Позивача щодо надання послуг у вересні 2024, на яку він посилається як на підставу надання послуг у листопаді 2024 року, крім цього умовами договору не передбачено використання заявок попередніх періодів для надання послуг у наступних;
- умовами Договору чітко передбачено порядок надання Відповідачем Позивачу акту здачі-приймання наданих послуг: письмово на поштову адресу замовника або за допомогою електронного сервісу Вчасно. Іншого порядку надання Відповідачем актів про надані послуги сторони в Договорі не встановили.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
01.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕД-СЕРВІС» (ЗАМОВНИК) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД» (ВИКОНАВЕЦЬ) було укладено договір № 01МС про надання маркетингових послуг (далі - Договір).
Предметом цього Договору є надання ВИКОНАВЦЕМ за завданням ЗАМОВНИКА маркетингових та інформаційно-консультативних послуг, які вказані в п.1.2. даного Договору, стосовно лікарських засобів, косметики та інших товарів (далі по тексту - Товар), а ЗАМОВНИК зобов'язується їх прийняти та оплатити (п. 1.1. Договору).
Окрім цього сторони договору узгодили наступні умови.
За п. 1.2. Договору до комплексу маркетингових та інформаційно-консультативних послуг, що надаються ВИКОНАВЦЕМ за даним Договором (далі за текстом - Послуги), відносяться:
1.2.1. Вивчення, дослідження та аналіз споживчого попиту на Товар;
1.2.2. Розповсюдження серед потенційних покупців інформації про Товар у формі та в обсязі, визначених самостійно ВИКОНАВЦЕМ;
1.2.3. Самостійне дослідження та аналіз ВИКОНАВЦЕМ особливостей попиту на окремі види Товару.
1.2.4. Забезпечення розміщення на полицях аптечних закладів однієї погодженої викладки Товару, визначеної ЗАМОВНИКОМ протягом Звітного періоду.
1.2.5. Оформлення вікон (вітрин), торгових залів, меблів і рекламних стендів у аптеках;
1.2.6. Проведення періодичних акцій щодо Товару, вказаного ЗАМОВНИКОМ, на умовах, узгоджених ЗАМОВНИКОМ;
1.2.7. Надання інформації щодо якісних характеристик Товару кінцевому споживачу;
1.2.8. Інші послуги, передбачені додатковими угодами до Договору.
Послуги, що вказані в п. 1.2. Договору, надаються ВИКОНАВЦЕМ протягом строку дії цього Договору стосовно визначених Сторонами видів (категорій, асортименту) товару. Підставою для надання послуг, що вказані в п. 1.2. Договору, є Заявка ЗАМОВНИКА, оформлена Додатковою угодою (п. 1.3. Договору).
У Заявках ЗАМОВНИКА, оформлених додатковою угодою визначаються детальний перелік, торговельні марки товарів, кількість, періодичність, звітний період, строк та місце надання послуг, умови та порядок проведення акцій та надання послуг, критерії оцінки повноти та якості послуг, а також вартість таких послуг та порядок її розрахунку погоджується Сторонами і оформлюється окремими Додатковими угодами до Договору, що є невід'ємною частиною Договору (п. 1.4. Договору).
Згідно з підп. 2.2.7 п. 2.2. Договору ВИКОНАВЕЦЬ зобов'язаний вести облік обсягів наданих послуг.
Оплата послуг, наданих за цим Договором, має здійснюватися ЗАМОВНИКОМ у строк не пізніше 25 числа місяця наступного за звітним за умови надання ВИКОНАВЦЕМ ЗАМОВНИКУ Звіт та підписання Сторонами акту здачі-приймання наданих послуг У разі порушення ВИКОНАВЦЕМ умов надання послуг, встановлених Договором, їх вартість ЗАМОВНИКОМ не сплачується (п. 3.3. Договору).
Приймання-передача результату виконаних послуг у вигляді Звіту оформляється актом здачі- прийняття наданих послуг, підписаним обома Сторонами та скріпленим печатками Сторін. Підписання акту здачі-прийняття наданих послуг, що визначає завершення надання послуг, здійснюється ЗАМОВНИКОМ після перевірки стану надання послуг його відповідальними працівниками. Акт здачі приймання наданих послуг направляється ВИКОНАВЦЕМ на адресу ЗАМОВНИКА у строки, передбачені п.5.1 цього Договору (п.4.1.Договору).
ЗАМОВНИК зобов'язаний прийняти Послуги, надані ВИКОНАВЦЕМ, не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання від ВИКОНАВЦЯ Акту здачі-прийняття наданих послуг зі Звітом (п. 4.2. Договору).
За результатами надання Послуг ВИКОНАВЕЦЬ не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, надає ЗАМОВНИКУ Акт здачі-прийняття наданих послуг та Звіт, який повинен містити інформацію, отриману ВИКОНАВЦЕМ в процесі та/або в результаті надання Послуг за цим Договором (п.5.1.Договору).
Форма Звіту визначається у Додатку № 2 до Договору та може бути письмовою, у електронному вигляді. ЗАМОВНИК має право вимагати від ВИКОНАВЦЯ уточнення окремих пунктів Звіту, за умови, що таке уточнення не вимагає проведення дій чи досліджень, що не входять до переліку послуг (п. 5.2.Договору).
Цей Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє упродовж 6 місяців, але в будь якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по цьому Договору (п. 6.1. Договору).
В п. 11.1. Договору сторони домовились про те, що починаючи з дати підписання цієї угоди, при виконанні умов Договору мають право здійснювати підписання будь-яких первинних та інших документів, що будуть створюватись у порядку виконання Договору, в формі електронних документів для підтвердження описаних в них операцій (у т.ч. господарських) з використанням наступного програмного засобу: Вчасно.
Згідно з позовною заявою, до листопада 2024 в порядку, передбаченому п.1.4 Договору, Позивач замовляв у Відповідача послуги, а останній належним чином їх надавав.
ТОВ «Медсервіс» перерахував ТОВ «Фірма Айлант ЛТД» грошові кошти згідно з платіжною інструкцією від 25.12.2024 № 936008 на загальну суму 561 963,21 грн з призначенням платежу : «За маркетингові послуги згідно рахунку № 207 від 24.12.2024 за листопад 2024 по договору 01МС від 01.07.2024».
Проте, згідно з твердженнями позивача, він з листопада 2024 припинив замовляти у відповідача послуги, а відповідач не надавав послуги, оплачені вказаним платіжним дорученням.
ТОВ «Мед-сервіс» звернулося до ТОВ «Фірма Айлант ЛТД» з вимогою вих № 9003 від 11.04.2025 року в семиденний термін повернути помилково перераховані грошові кошти у розмірі 561 963,21 грн. Направлення вимоги на адресу відповідача цінним листом № 4900000497377 підтверджується описом вкладень у цінний лист, поштовими накладною та фіскальним чеком.
Вказані кошти не були повернуті відповідачем.
Під час розгляду спору по суті господарським судом приймається до уваги наступне.
Загальні умови виконання зобов'язання викладені в ч. 1 ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В свою чергу, ч. 1 ст. 631 ЦК України, встановлює, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Предметом позову є вимоги про стягнення грошових коштів, з посиланням на те, що вказані кошти були перераховані відповідачу в період дії Договору, проте з листопада 2024 Позивач припинив замовляти у Відповідача послуги за Договором, а кошти перерахував помилково, також позивач посилається на припинення дії Договору.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1 ст.1212 ЦК України).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20 (з посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №910/17235/20), припинення договору є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов'язанні) відповідно до вимог ст.1212 ЦК України.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17). Відповідна правова позиція була викладена в п.68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2020 по справі № № 918/631/19.
З урахуванням викладеного, до предмету доказування по справі входять обставини щодо припинення Договору та виконання або невиконання відповідачем зобов'язань, що виникли під час його дії, за які позивачем був сплачений аванс (попередня оплата).
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Пунктом 6.1 Договору сторони встановили, що останній вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє упродовж 6 місяців, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами свої зобов'язань по цьому Договору.
За таких обставин, приймаючи до уваги дату укладення сторонами Договору, суд приходить до висновку, що строк дії останнього закінчився 01 січня 2025 року.
Судом встановлено, що ТОВ «Медсервіс» перерахував ТОВ «Фірма Айлант ЛТД» грошові кошти згідно з платіжною інструкцією від 25.12.2024 № 936008 на загальну суму 561 963,21 грн з призначенням платежу : «За маркетингові послуги згідно рахунку № 207 від 24.12.2024 за листопад 2024 по договору 01МС від 01.07.2024».
ТОВ «Мед-сервіс» звернулося до ТОВ «Фірма Айлант ЛТД» з вимогою вих № 9003 від 11.04.2025 року в семиденний термін повернути помилково перераховані грошові кошти у розмірі 561 963,21 грн.
Суд звертає увагу, що ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.
Під час надання послуг результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто за договором про надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели.
Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги. Сама ж послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб.
У постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 910/1801/21 вказано, що положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відтак, для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності.
Якщо внаслідок надання послуги й створюється матеріальний результат, то він не є окремим об'єктом цивільних прав, віддільним від послуги як нематеріального блага, через що відповідний результат не є обігоздатним сам по собі. Близька за змістом правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц.
Як встановлено судом, згідно з п. 1.3., 1.4. Договору, послуги, що вказані в п. 1.2. Договору, надаються ВИКОНАВЦЕМ протягом строку дії цього Договору стосовно визначених Сторонами видів (категорій, асортименту) товару. Підставою для надання послуг, що вказані в п. 1.2. Договору, є Заявка ЗАМОВНИКА, оформлена Додатковою угодою.
У Заявках ЗАМОВНИКА, оформлених додатковою угодою визначаються детальний перелік, торговельні марки товарів, кількість, періодичність, звітний період, строк та місце надання послуг, умови та порядок проведення акцій та надання послуг, критерії оцінки повноти та якості послуг, а також вартість таких послуг та порядок її розрахунку погоджується Сторонами і оформлюється окремими Додатковими угодами до Договору, що є невід'ємною частиною Договору (п. 1.4. Договору).
Проте, стверджуючи, що кошти за платіжною інструкцією не були помилково перераховані Позивачем, а були саме платою за отримані послуги, відповідачем не надані докази укладення сторонами додаткової угоди щодо визначення видів послуг, які мали надаватися в листопаді 2024 року у відповідності до п. 1.3., 1.4. Договору.
Окрім цього, відповідачем не надані докази фактичного надання в листопаді 2024 року будь-яких послуг з переліку, визначеного в п. 1.2. Договору, водночас, згідно з п. 2.2.7. Договору виконавець зобов'язаний вести облік наданих послуг.
Також відповідачем не надав доказів направлення позивачу акту та звіту щодо послуг, які за твердженням відповідача надані в листопаді 2024 року, в строк, визначений в п. 5.1. Договору.
У відповіді на відзив позивач визнає, що такий акт був направлений 13.05.2025, тобто після закінчення строку дії договору.
Лист ФОП Бражника Юрія Івановича, доданий відповідачем до письмових пояснень від 05.08.2025, сам по собі не підтверджує узгодження між сторонами по справі видів послуг, які мали надаватися в листопаді 2024 року шляхом укладення додаткової угоди, в порядку, визначеному п.п. 1.3., 1.4. Договору, а також не підтверджує фактичне надання відповідачем в листопаді 2024 року послуг, у замовлених позивачем та узгоджених шляхом підписання додаткової угоди.
Крім того, суд звертає увагу на п. 11.1. Договору, згідно з яким починаючи з дати підписання цієї угоди, при виконанні умов Договору мають право здійснювати підписання будь-яких первинних та інших документів, що будуть створюватись у порядку виконання Договору, в формі електронних документів для підтвердження описаних в них операцій (у т.ч. господарських) з використанням наступного програмного засобу: Вчасно.
Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Надані позивачем докази свідчать про помилкове перерахування коштів відповідачу згідно з платіжною інструкцією № 936008 від 25.12.2024.
З урахуванням того, що відповідачем не надано суду будь-які докази, які б спростовували зазначені обставини, вони вважаються доведеними відповідачем як вірогідні відповідно до ст.79 ГПК України.
З огляду на викладене, судом відхиляються як необґрунтовані твердження відповідача про надання ним в листопаді 2024 року будь-яких послуг позивачу з переліку, визначеного в п. 1.2. Договору.
Відповідно до положень ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1). Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2). Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно з частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно заперечень, викладених відповідачем у відзиві на позов та інших заявах по суті спору, суд оцінює їх належність з урахуванням обставин, які входять в предмет доказування та зазначає, що останні не містять належних обґрунтувань та доказів, які б спростовували викладені позивачем обставини.
Судові витрати зі сплати судового збору згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в розмірі 6743,56 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 в зв'язку з поданням позовної заяви в електронному вигляді через систему «Електронний суд»).
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 13936542; адреса: вул. Європейська, 28 Н, м. Полтава) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс» (код ЄДРПОУ 32772863; адреса: проспект Героїв, 11Б, м. Дніпро, 49000) - 561 963,21 грн боргу; 6743,56 грн судового збору.
Згідно із ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.
Суддя І.І. Пушко