адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
08.09.2025 Справа № 917/1280/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши справу
за позовною заявою Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", вул.Діагональна, 11, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69035
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер", вул.Халаменюка, 8, офіс 526, м.Кременчук, Полтавська область, 39600
про стягнення 10 990,96 грн,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Без виклику учасників справи,
установив :
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" 10 990,96 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 17.04.2023 між сторонами Договору поставки № 376-П.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповну поставку відповідачем оплаченого позивачем товару.
Правовими підставами позову вказано, зокрема, ст. 11, 509, 526, 611, 627, 629Цивільного кодексу України.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази в копіях (а.с. 3-14) : довіреність 18-77 від 24.12.2024, розрахунок позовних вимог, Договір № 376-П від 17.04.2023, видаткова накладна, платіжна інструкція на 362950,02 грн, лист про повернення передплати, лист від 21.01.2025, рахунок.
Інших заяв по суті спору не надходило.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
27.06.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" про стягнення 10 990,96 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 17.04.2023 між сторонами Договору поставки № 376-П.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 справу № 917/1280/25 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 07.07.2025 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.
Відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про покладені на нього обов'язки та строк їх виконання, про що свідчать матеріали справи (довідка про доставку електронного листа наявна у матеріалах справи, а.с. 20). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
17.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інчер" (надалі - Постачальник) та Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" (надалі - Покупець) було укладено Договір поставки № 376-П (надалі - Договір, а.с. 12-17).
У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :
- Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця нафтопродукти (далі по тексту Товар), а Покупець зобов'язується на умовах цього Договору прийняти Товар і своєчасно сплатити за нього. Загальні обсяги поставок, адреса пункту розвантаження Товару: згідно заявок. (п. 1.1 Договору);
- найменування, одиниця виміру, ціна і кількість Товару, що підлягають оплаті за цим договором, зазначаються в рахунку Постачальника, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 Договору);
- ціна та кількість Товару погоджуються Сторонами при поставці кожної окремої партії Товару (п. 1.3 Договору);
- відпуск нафтопродуктів проводиться за 100 % попередньою оплатою за цінами, діючими на момент виставлення відповідного рахунку (п. 3.1 Договору);
- вид оплати: 100 % попередня оплата за Товар після отримання рахунку Постачальника. Термін оплати рахунку не може бути більше 1 (одного) банківського дня (п. 3.2 Договору);
- Товар повинен бути поставлений Покупцеві протягом 3 (трьох) - 5 (п'яти) робочих днів після оплати Покупцем отриманого рахунку Постачальника (п. 4.1 Договору);
- Постачальник зобов'язаний в порядку та строки, що передбачені договором, передати Товар за товарно - транспортною накладною; надати при поставці Товару, але не пізніше 4-х банківських днів з моменту відпуску Товару, оригінали таких документів, оформлених державною мовою: рахунок-фактуру та видаткову накладну на Товар, оформлений згідно з вимогами п. 2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 р. за № 88 - оригінал; паспорт якості (сертифікат) - оригінал; в день виникнення у Постачальника податкових зобов'язань з ПДВ за операціями, які здійснюються на виконання укладених договірних відносин: виписати податкову накладну державною мовою та у відповідності до вимог ст. 187, 201 Податкового су України, порядку заповнення податкової накладної, затвердженого відповідним державним органом; зареєструвати податкову накладну в єдиному реєстрі податкових накладних в граничні строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ, та надати її Покупцеві в день реєстрації в електронній формі через систему М.Е.Dok (п. 5.4 Договору);
- Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, передбачених цим Договором (п. 6.1 Договору);
- у разі неможливості відпуску Товару згідно з п. 1.1, 4.1 цього договору, Постачальник зобов'язаний повернути Покупцеві грошові кошти, отримані ним за передоплатою згідно п. 3.1, 3.2 договору, протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання Постачальником письмового повідомлення про таке повернення від Покупця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Покупця (п. 7.2 Договору).
06.12.2024 на підставі виставленого Відповідачем рахунку на передплату №0000000158 від 03.12.2024 на суму 362 950,02 грн (а.с. 11) Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача суму передплати за Товар у розмірі 362 950,02 грн. (платіжна інструкція №411325 від 06.12.2024, а.с. 8).
Поставка Товару Відповідачем фактично була виконана на суму 351 959,06 грн., про що свідчить видаткова накладна № 5465 від 14.12.2024 (а.с. 7).
Як стверджує Позивач, залишок передплати, на який не було поставлено Відповідачем Товар, становить 10 990,96 грн.
У січні 2025 р. Позивач звернувся до Відповідача з повідомленням № 45/28 від 21.01.2025 про повернення залишку суми передплати у розмірі 10 990,96 грн. засобами електронної пошти за реквізитами, зазначеними у розділі «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін» Договору.
Враховуючи відсутність реагування на повідомлення та неповернення суми передплати у розмірі 10 990,96 грн, вважаючи свої права порушеними, Позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогою про стягнення з Відповідача 10 990,96 грн неповернутої попередньої оплати за непоставлений товар.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. 525, ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.
Частиною 1 статті 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
За умовами ч.1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.
Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Матеріалами справи підтверджується, що Позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором щодо здійснення ним попередньої оплати. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором у встановлений строк товар Позивачу поставив не у повному обсязі, на вимогу Позивача Відповідач кошти у розмірі 10 990,96 грн (вартість оплаченого, але непоставленого товару) не повернув. Дана обставина Відповідачем не спростована.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.
Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача 10 990,96 грн неповернутої попередньої оплати підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.
При пред'явленні даного позову Позивачем платіжною інструкцією № 416791 від 24.06.2025 (а.с. 12) сплачено до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, про що свідчить відповідна виписка (а.с. 15).
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" (вул.Халаменюка, 8, офіс 526, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 42556531) на користь Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (вул.Діагональна, 11, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69035, ідентифікаційний код 00186542) 10 990,96 грн неповернутої попередньої оплати за непоставлений товар, 2 422,40 грн витрат на сплату судового збору.
Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.
Рішення підписане 08.09.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик