Рішення від 05.09.2025 по справі 917/92/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2025 р. Справа № 917/92/21(917/1257/25)

Суддя господарського суду Полтавської області Булоусов С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, матеріали

за позовною заявою Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під., 1 поверх, кім. 35, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 22630473

до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм", 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Горбанівська, буд.2, код ЄДРПОУ 32986923

про стягнення грошових коштів

в межах справи № 917/92/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК", 61004, м. Харків, вул. Катерининська, буд.46, код ЄДРПОУ 21194014 (ухвалою суду від 04.08.2022 замінено на процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіфанта" (м. Київ, бул. Чоколівський, буд. 19, код ЄДРПОУ 42787647)

до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм", 38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Горбанівська, буд.2, код ЄДРПОУ 32986923

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

У провадження Господарського суду Полтавської області перебуває справа про банкрутство Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" (38751, Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Горбанівська, буд.2, код ЄДРПОУ 32986923).

25.06.2025 року через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" звернувся Східний міжобласний територіальний відділення Антимонопольного комітету України з позовною заявою від 24.06.2025 року (вх. № 1301/25), в якій просить стягнути з Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" пеню у розмірі 22 666,00 грн.

Вказана позовна заява відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.06.2025 року приєднана судді Білоусову С.М. до справи.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона подана з додержанням вимог ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України; підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження відсутні.

Відповідно до абз. 1-3 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), зокрема, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема, спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України). Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України.

Ураховуючи зазначене та те, що у провадженні суду перебуває справа про банкрутство Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм", відповідний позов Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягає розгляду в межах справи № 917/92/21.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи зазначене, суд ухвалою від 30.06.2025 року прийняв справу № 917/92/21(917/1257/25) до свого провадження та постановив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Позивач, обґрунтовує позовні вимоги тим, що Полтавське обласне комунальне підприємство "Полтавафарм" не сплатило пеню за порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції, а тому просить суд стягнути заборгованість у примусовому порядку.

Відповідач у визначений судом строк, без поважних причин, відзив на позов не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

За результатами розгляду справи № 7/12-156-24 про порушення Полтавським обласним комунальним підприємством "Полтавафарм" (Відповідач) законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення, Східне МТВ АМКУ, Позивач) прийнято Рішення від 10.12.2024 року № 70/236-р/к (далі - Рішення № 70/236-р/к)

Пунктом 1 резолютивної частини Рішення № 70/236-р/к визнано, що ПОКП "Полтавафарм" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольному комітету України на вимогу в. о. голови Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 01.08.2024 № 70-02/2424е у встановлений ним строк.

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 1 резолютивної частини Рішення № 70/236-р/к, згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення № 70/236-р/к на ПОКП “ПОЛТАВАФАРМ» накладено штраф у розмірі 22 666,00 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят шість) гривень.

Копію Рішення № 70/236-р/к було направлено Позивачем супровідним листом № 70 -02/4756е від 10.12.2024 року на адресу Відповідача, що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на дату складання листа: вул. Горбанівська, 2, с. Розсошенці, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38751. Копію даного рішення отримано відповідачем 16.12.2024 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 06 009 918 160 51

Отже, штраф, накладений Рішенням № 70/236-р/к на Відповідача, підлягав сплаті з урахуванням положень ст. 62 Закону України “Про захист економічної конкуренції» до 17.02.2025 року (включно), оскільки 16.02.2025 року припало на вихідний день - неділю. Нарахування пені починається з 18.02.2025 року.

Частиною 13 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.

З метою примусового виконання Рішення № 70/236-р/к до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Полтавського ВДВС у Полтавському районі Полтавської області СМУМЮ) було направлено наказ голови Відділення від 04.03.2025 року № 70/34-юр про примусове виконання рішення щодо стягнення з ПОКП «ПОЛТАВАФАРМ» штрафу накладеного Рішення № 70/236-р/ к у розмірі 22 666 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 00 копійок

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу

За 126 днів прострочення сплати штрафу, сума пені складає: 339 гривень 99 копійок х 126 днів = 42 838 (сорок дві тисячі вісімсот тридцять вісім) гривень 74 копійки.

Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, розмір пені складає 22 666 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят шість) гривень 00 копійок.

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про стягнення з Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" пені у розмірі 22 666,00 грн.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин визначає Закон України «Про захист економічної конкуренції».

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлює КУзПБ.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що зазначені нормативно-правові акти (з огляду на критерій регулювання суспільних відносин та кола питань, які вони вирішують), регулюють різні суспільні відносини, а відтак не можуть характеризуватись як спеціальні та загальні по відношенню один до одного.

Разом із тим, після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Як зазначалося вище, ухвалою суду від 11.05.2021 року по справі № 917/92/21 відкрито провадження у справі про банкрутство відносно боржника ПО КП «ПОЛТАВАФАРМ» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

У свою чергу, як зазначає позивач, та вказане підтверджується матеріалами справи, строк на добровільну сплату штрафу закінчився 17.02.2025 року, а пеня нарахована за період із 18.02.2025 року (наступний день після закінчення строку для добровільної сплати штрафу по 23.06.2025 року включно, тобто в період дії мораторію, введеного ухвалою суду від 11.05.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні (ч. 2 ст.41 КУзПБ).

Аналіз наведених положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, боржник фактично втрачає право самостійно, на власний розсуд визначати порядок погашення заборгованості за власними зобов'язаннями, а подальше задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку, передбаченому положеннями КУзПБ.

Згідно з ч. 3 ст. 41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій та не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Отже, встановлена вищенаведеними нормами заборона щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій стосується грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), на які поширюється мораторій.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Іншого визначення поняття «пеня» ані Закон України «Про захист економічної конкуренції» ані КУзПБ не містять.

Таким чином, на пеню, нараховану на суму несплаченого штрафу, у порядку ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», поширюється заборона, встановлена ч. 3 ст. 41 КУзПБ.

Крім того, аналізуючи ст.ст. 3, 4 Закону України «Про Антимонопольний комітету України» та ст.ст. 7, 8 КУзПБ можна зробити висновок, що Комітет не наділений законодавцем повноваженнями щодо самостійного визначення кредиторських вимог та позачергового стягнення у процедурах банкрутства щодо боржника тощо, а у випадку порушення провадження у справі про банкрутство на АМКУ поширюються положення КУзПБ щодо виявлення кредиторів та черговості задоволення кредиторських вимог у відповідних процедурах банкрутства.

За наявності підстав для стягнення з боржника грошових сум на підставі рішення АМКУ, Комітет в цьому випадку виступає кредитором (конкурсним або поточним), без надання законодавцем переваг щодо інших кредиторів, а відповідні стягнення здійснюються на підставі рішення господарського суду (рішення, ухвали, постанови) у справі про банкрутство за результатами розгляду заяви про визнання кредиторських вимог та у порядку черговості, визначеної КУзПБ (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2025 року у справі № 926/868/24).

З урахуванням викладеного, оскільки нарахування пені відбулося у період дії мораторію, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позову.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то судовий збір у даній справі покладається на позивача.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено та підписано 05.09.2025 року.

Суддя Білоусов С.М.