65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"08" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3548/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» за вх. № 4-53/25 від 01.09.2025 про забезпечення позову до подання позову до 1) Фізичної особи-підприємця Спічака Андрія Станіславовича ( АДРЕСА_1 ) та 2) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення грошових коштів у розмірі 576173,46 грн,
До подання позову заявник звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:
1) вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне на праві приватної власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), а саме:
- частину нежитлових будівель, загальною площею 390,9 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 (опис об'єкта - столярний цех, сарай, огорожа);
- житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, загальною площею 146,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- квартиру, загальною площею 78,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
2) вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне на праві приватної власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), а саме:
- житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, загальною площею 146,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
- квартиру, загальною площею 78,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
- квартиру, площею 28,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .
Необхідність накладення арешту на вищевказане майно заявник обґрунтовує тим, що банк має намір звернутись до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23.11.2021 № 011/87071/01302355, укладеним між банком та Фізичною особою-підприємцем Спічаком Андрієм Станіславовичем, за виконання якого перед банком поручилась ОСОБА_1 на підставі договору поруки від 23.11.2021 № 155524/87070/328351.
Ухвалою суду від 01.09.2025 судом було викликано Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» в порядку ч. 3 ст. 140 ГПК України для надання додаткових пояснень/доказів щодо заяви про забезпечення позову та зобов'язано з'явитись "03" вересня 2025 р. о 10:15 до Господарського суду Одеської області. Вказаною ухвалою суд також запропонував позивачу надати пояснення/докази: щодо заходів забезпечення позову, про вжиття яких заявлено заявником, зокрема, накладення арешту виключно на нерухоме майно відповідачів, з урахування предмету майбутнього позову про стягнення коштів; щодо співмірності заходів забезпечення про накладення арешту на шість об'єктів нерухомого майна із ціною позову - 576173,46 грн, без додання доказів щодо вартості відповідних об'єктів нерухомості; щодо обставин укладення чи не укладення між сторонами правочинів про передачу банку у заставу майна відповідачів в рахунок забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором.
02.09.2025 від АТ “Райффайзен Банк» до суду надійшло клопотання, в якому банк просить суд розглянути заяву про забезпечення позову за відсутності представника останнього та задовольнити її у повному обсязі. Додаткових доказів та пояснень, які пропонувались заявнику надати ухвалою суду від 01.09.2025, останній суду не подав.
03.09.2025 від представника ФОП Спічака А.С. до суду надійшли письмові пояснення, згідно з якими відповідач-1 заперечує щодо заяви позивача про забезпечення позову та просить суд відмовити банку у її задоволенні.
У зв'язку з перебуванням судді Бездолі Д.О. на лікарняному з 02.09.2025 по 05.09.2025 включно, 03.09.2025 о 10:15 суд не здійснював окремої процесуальної дії при розгляді заяви про забезпечення позову.
04.06.2025 на електронну пошту суду від представника АТ «Райффайзен Банк» надійшов супровідний лист банку з доказами доплати судового збору за звернення із заявою про забезпечення позову.
Так, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" №3200-IX, який набрав чинності з 18.10.2023, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Частиною 8 статті 6 ГПК України визначено, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 24-27 Положення “Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) підсистема “Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми “Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Пунктом 120 Положення передбачено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет" (такі висновки були викладені Верховним Судом в ухвалі від 28.11.2023 року у справі №903/585/23).
При цьому, вимога про звернення з документами, які подаються в електронній формі, до суду через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС (вказаний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20.11.2023 у справі №911/362/22).
Дослідивши зміст супровідного листа представника позивача (вх. ГСОО № 27424/25 від 04.09.2025), яким до суду направлено платіжну інструкцію від 03.09.2025 № 22790 про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 605,60 грн, суд встановив, що її подано з порушенням вимог процесуального закону, оскільки заява була подана в електронній формі через електронну пошту з накладенням електронного підпису, а не через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС.
Приймаючи до уваги, що супровідний лист з доказами сплати судового збору представником позивача був надісланий до Господарського суду Одеської області не у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України, вказане є підставою для повернення листа (заяви) позивачу.
Між цим, вирішуючи питання щодо можливості подальшого розгляду заяви Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» за вх. № 4-53/25 від 01.09.2025 про забезпечення позову, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Водночас, за змістом ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду, зокрема, заяви про забезпечення позову судовий збір сплачується у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною 3 статті 4 Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За приписами ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, зокрема, з 1 січня 2025 року - 3028,00 гривні.
Отже, за подання до суду в електронній формі заяви про забезпечення позову заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 7 ст.140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Як зазначалось судом, суд ухвалою суду від 01.09.2025 викликав АТ «Райффайзен Банк» в порядку ч. 3 ст. 140 ГПК України для надання додаткових пояснень/доказів щодо заяви про забезпечення позову та зобов'язав заявника з'явитись до суду для вчинення окремої процесуальної дії. Між цим, з поданого суду позивачем 02.09.2025 клопотання вбачається, що у заявника відсутній намір бути присутнім при вчиненні судом окремої процесуальної дії під час розгляду заяви про забезпечення позову, а тому суд вважає можливим вирішити питання щодо заяви позивача за наявними матеріалами.
Так, при розгляді матеріалів заяви Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» за вх. № 4-53/25 від 01.09.2025 про забезпечення позову судом було встановлено, що її подано без додержання вимог ст. 139 ГПК України, оскільки до заяви не долучено доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, з огляду на таке. Судом встановлено, що разом із заявою про забезпечення позову позивач подав суду докази сплати судового збору за подання заяви у розмірі 605,60 грн згідно з платіжною інструкцією від 29.08.2025 № 22778. Інших доказів оплати судового збору матеріали заяви не містять. При цьому супровідний лист банку з платіжною інструкцією від 03.09.2025 № 22790 на суму 605,60 грн суд повернув позивачу без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України, а тому цей доказ є таким, що не поданий на розгляд суду.
Отже, оскільки позивачем у передбачений законом спосіб не надані суду докази сплати судового збору у встановленому розмірі, суд дійшов висновку, що заява Акціонерного товариства “Райффайзен Банк» за вх. № 4-53/25 від 29.09.2025 про забезпечення позову до подання позову підлягає поверненню позивачу на підставі ч.7 ст. 140 ГПК України, що не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. 139, 140, 170, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути Акціонерному товариству «Райффайзен Банк» супровідний лист (заяву) за вх. ГСОО № 27424/25 від 04.09.2025 з доданою платіжною інструкцією від 03.09.2025 № 22790.
2. Повернути Акціонерному товариству “Райффайзен Банк» заяву про забезпечення позову до подання позову за вх. ГСОО № 4-53/25 від 01.09.2025.
Ухвала набирає законної сили 08.09.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля