65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про передачу справи за підсудністю
"08" вересня 2025 р. Справа № 916/3601/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 3695/25 від 03.09.2025), у справі
за позовом: Приватного підприємства “ЕКОФРЕШ» (74840, Херсонська обл., Каховський р-н., с. Роздольне, комплекс будівель, буд. 6; код ЄДРПОУ 33536682),
до відповідача: Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, Російська Федерація, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, корп. 1),
про стягнення 24573898,88 доларів США збитків, що еквівалентно 1015400873,89 грн,
Приватне підприємство “ЕКОФРЕШ» 03.09.2025 звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення суми збитків у розмірі 24573898,88 доларів США збитків, що еквівалентно 1015400873,89 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 справу № 916/3601/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі даного позову до Господарського суду міста Києва, з огляду на таке.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України), в тому числі і територіальну.
В силу частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.
Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів.
Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зазначений припис поширює свою дію абсолютно на всі випадки, коли процесуальне законодавство не обумовлює будь-якого відмінного варіанту стосовно конкретного виду справ, а тому іменується загальним, адже діє як загальне правило, на відміну від інших видів підсудності, що застосовуються як спеціальне правило підсудності.
Вищевказане обумовлене тим, що на противагу іншим правовим положенням про підсудність, норма ст. 27 ГПК України не обмежується директивою про певну категорію справ, які необхідно розглядати за цим правилом підсудності, у той час як всі інші правові норми кореспондуються із характеристиками справи за предметною або суб'єктною ознакою, а тому підлягають застосуванню виключно у випадку кореляції конкретної справи з цими ознаками.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Проте, будь-які докази на підтвердження наявності зареєстрованого у Російської Федерації права власності на території Херсонської області або Одеської області позивачем суду надані не були.
Натомість, 08.10.1999 Постановою Кабінету Міністрів України №1871 було затверджено Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про умови розміщення та обслуговування дипломатичних представництв України в Російській Федерації і Російської Федерації в Україні та Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації стосовно розміру, термінів та порядку компенсації вартості нерухомості, яка взаємно передається для розміщення дипломатичних представництв України в Російській Федерації та Російської Федерації в Україні, підписану 19.11.1998.
Статтею 2 Угоди від 19.11.1998 визначено, що Українська сторона надає право власності Російській стороні на будинки, розташовані за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27.
Відповідно до ст. 3 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, ратифікованої 21.03.1964 функції дипломатичного представництва полягають, зокрема, у представництві акредитуючої держави в державі перебування, а також у захисті держави перебування інтересів акредитуючої держави і її громадян в межах, допустимих міжнародним правом.
Таким чином, як майно Російської Федерації, так і останнє зареєстроване місцезнаходження посольства Російської Федерації, яке здійснювало представництво її інтересів в Україні, знаходиться за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27, а, отже, розгляд цього спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду міста Києва.
Оскільки предметом позову у даному спорі визначено саме грошові кошти, які позивач вважає своїми збитками, а отже цей спір не є спором з приводу нерухомого майна, а стосується лише грошових коштів, тому він повинен розглядатись за правилами підсудності, визначеними ст. 27 ГПК України, а саме за місцезнаходженням відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що справа № 916/3601/25 підлягає передачі на розгляд Господарського суду міста Києва.
Керуючись статтями 11, 30, 31, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Передати матеріали позовної заяви (вх. суду № 3695/25 від 03.09.2025) приватного підприємства “ЕКОФРЕШ» для розгляду за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 08.09.2025.
Суддя Нікітенко С.В.