65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про передачу справи за підсудністю
"08" вересня 2025 р. Справа № 916/3538/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. суду № 3632/25 від 01.09.2025), у справі
за позовом: Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, 63; код ЄДРПОУ 0352855230) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 40477150), Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45а; код ЄДРПОУ 37472282), Кілійського міжрайонного управління водного господарства (68300, Одеська обл., Ізмаїльський р-н., м. Кілія, вул. Богдана Хмельницького, 78; код ЄДРПОУ 01034165),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, 39/1; код ЄДРПОУ 42129888),
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення,
Заступник керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби, Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, Кілійського міжрайонного управління водного господарства до товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" в якій просить:
- Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 31.08.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2021 № 100/60, укладену між Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства та товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 21.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2021 № 100/60, укладену між Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства та товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 17.11.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2021 № 100/60, укладену між Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства та товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 06.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2021 № 100/60, укладену між Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства та товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2021 № 100/60, укладену між Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства та товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 23.12.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2021 № 100/60, укладену між Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства та товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 27.01.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2021 № 100/60, укладену між Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства та товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 29.03.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 18.02.2021 № 100/60, укладену між Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства та товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія";
- Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42129888) на користь Кілійського міжрайонного управління водного господарства (код ЄДРПОУ 01034165) кошти в сумі 2312 912,47 гривень;
- Стягнути з відповідача на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір на рахунок Одеської обласної прокуратури за наступними реквізитами: отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3); код отримувача за ЄДРПОУ: 03528552; рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 справу № 916/3538/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, - просторова компетенція однорідних судів.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" закріплено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Як слідує з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія» зареєстроване за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Погранична, 39/1.
Відповідно до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Правило територіальної підсудності, закріплене в ч. 5 ст. 29 ГПК України є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред'явити позов не лише в судах за місцем проживання відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.
Визначена ч. 5 ст. 29 ГПК України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.
Вказана стаття застосовується до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
При цьому слід враховувати, що правила цієї статті не застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці.
Разом з тим, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі і у даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов'язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.
При цьому, за загальним правилом місцем виконання зобов'язання вважається місце, в якому мають бути вчинені дії боржника, яких вправі вимагати від нього кредитор.
Разом з тим, правила визначення місця виконання зобов'язання передбачено ст. 532 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.
Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Правила ст. 532 Цивільного кодексу України застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена (наприклад, п. 4 ч. 1 ст. 532) і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
Предметом Договору про постачання електричної енергії від 18.02.2021 № 100/60 передбачено, що Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія з врахуванням послуги з передачі електроенергії), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах договору. Перелік точок обліку та їх розташування зазначається в додатку № 2 до Договору.
Відповідно до умов п. 5.1. Договору від 18.02.2021 № 100/60 споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною Споживачем Комерційною пропозицією.
При встановленні підсудності позовної заяви, у даному випадку, визначальним є підстава позову - стягнення коштів за Договором про постачання електричної енергії від 18.02.2021 № 100/60, у зв'язку з порушенням відповідачем його умов, щодо підвищення ціни за одиницю товару, що відповідно до приписів ГПК України передбачає виключну підсудність справи.
Отже, обов'язком відповідача є оплата коштів по Договору про постачання електричної енергії від 18.02.2021 № 100/60, тоді як позовні вимоги заявлено не виконати обов'язок в натурі та здійснити постачання за обумовленим місцем постачання, а позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача коштів. Тому, ця справа є спором про стягнення коштів не пов'язаним з місцем виконання Договору, оскільки предметом спору є вимога про стягнення коштів, а не спір щодо здійснення постачання електричної енергії на визначені точки обліку. Зобов'язання зі сплати коштів не є такими, які через їх особливість належить виконувати тільки в певному місці, а саме місці виконання договору.
За таких умов відсутні підстави стверджувати, що позов подано до зобов'язаної особи за місцем обумовленого сторонами виконання.
Окрім того, на момент подання позову Договір виконано у повному обсязі, постачання електричної енергії на точки обліку Споживача за вказаним Договором не відбувається.
З урахуванням викладеного, оскільки позовні вимоги заявлено не про фактичне виконання зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії від 18.02.2021 № 100/60, а про стягнення грошових коштів, ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду за місцезнаходженням відповідача.
Отже, з урахуванням відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія», ця справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Миколаївської області.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що справа № 916/3538/25 підлягає передачі на розгляд Господарського суду Миколаївської області.
Керуючись ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Передати матеріали позовної заяви (вх. суду № 3632/25 від 01.09.2025) заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в електронній формі для розгляду за підсудністю до Господарського суду Миколаївської області.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.
Ухвалу підписано 08.09.2025.
Суддя Нікітенко С.В.