про залишення позовної заяви без руху
08 вересня 2025 року Справа № 915/1282/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
до відповідача: Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26565573
електронна пошта: kancel@mkrada.gov.ua
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БАДМ», вул. Панікахи, 2, м. Дніпро, 49040, код ЄДРПОУ 31816235
про: стягнення 242 761,92 грн.
Миколаївська міська рада звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 21949/02.02.01-40/02/14/25 від 21.03.2025 (вх. № 12489/25 від 01.09.2025), в якій просить суд:
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БаДМ» (код ЄДРПОУ 31816235) на користь Миколаївської міської ради кошти в сумі 242 761,92 грн. за безоплатне користування з 12.05.2021 до 01.12.2024 року земельною ділянкою загальною площею 4943 кв.м, з кадастровим №4810136300:02:056:0011 (отримувач УК у м. Миколаїв/ Центральний р-н/24062200; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код в ЄДРПОУ отримувача 37992030; рахунок № UA588999980314000611000014483).
2. Стягнути з Відповідача на користь Миколаївської міської ради через виконавчий комітет Миколаївської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 3641,43 грн. (банк отримувача ДКСУ м. Київ, код в ЄДРПОУ отримувача 04056612, рахунок № UA448201720344230028000027733).
3. Про дату, час і місце розгляду справи повідомити Миколаївську міську раду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 12.05.2021 по 01.12.2024 року фактичним користувачем земельної ділянки комунальної власності площею 4943 кв.м. з кадастровим №4810136300:02:056:0011 було Товариство з обмеженою відповідальністю «БаДМ», яке набуло речове право власності на майно за адресою: м. Миколаїв, вул. Громадянська, 123, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0011. При цьому, за даними позивача, відповідач не сплачував кошти до міського бюджету за користування відповідною земельною ділянкою, чим були порушені права Миколаївської міської ради як органу місцевого самоврядування та власника земельної ділянки щодо неодержання коштів за час безоплатного використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст.ст. 17, 3773 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 14, 269, 287 Податкового кодексу України, ст.ст. 12, 19, 83, 120, 126, 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 58, 128, 175 Господарського кодексу України.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява № 21949/02.02.01-40/02/14/25 від 21.03.2025 (вх. № 12489/25 від 01.09.2025) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
По-перше, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Зі змісту даної норми можна зробити висновок, що розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (викладений в позовній заяві чи у вигляді окремого документа), є невід'ємною частиною позовної заяви та теж повинен бути оформлений відповідно до вимог ч. 2 ст. 162 ГПК України.
Всупереч наведеному, до позовної заяви позивачем не надано обґрунтованого розрахунку позовних вимог.
При цьому, долучений до позовної заяви Розрахунок безпідставно збережених коштів (неодержаної орендної плати) за період безоплатного використання земельної ділянки ТОВ «БАДМ» оформлений особою (Заступник директора департаменту архітектури та містобудування - начальник управління земельних відносин Миколаївської міської ради Ю.Платонов), на підтвердження повноважень якої діяти від імені позивача не надано жодних доказів, крім того, розрахунок не містить підпису вказаної особи.
Так, суд звертає увагу Миколаївської міської ради на те, що згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Як уже було наведено, позивачем не надано суду доказів на підтвердження наявності у Заступника директора департаменту архітектури та містобудування - начальника управління земельних відносин Миколаївської міської ради Ю.Платонова діяти від імені Миколаївської міської ради, у тому числі шляхом підписання розрахунків позовних вимог.
Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З метою усунення вказаного недоліку позивачу слід надати суду обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, належним чином оформлений та підписаний особою, уповноваженою на вчинення дій процесуального характеру від імені позивача (з підтвердженням таких повноважень).
По-друге, згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 гривень.
Предметом позову у даній справі є майнова вимога позивача, як власника земельної ділянки комунальної форми власності, про стягнення з відповідача, як фактичного користувача вказаної земельної ділянки, коштів за безоплатне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів у розмірі 242 761,92 грн.
З урахуванням наведеного, ставка судового збору, що підлягає сплаті у даній справі складає 3 641,43 грн (242 761,92 грн * 1,5%).
Разом із тим, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, про що Відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено акт від 01.09.2025 про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (поковання).
Враховуючи викладене, з метою усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме - в сумі 3 641,43 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд -
1. Позовну заяву Миколаївської міської ради № 21949/02.02.01-40/02/14/25 від 21.03.2025 (вх. № 12489/25 від 01.09.2025) - залишити без руху.
2. Миколаївській міській раді усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Миколаївській міській раді, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
4. Надіслати позивачу Акт від 01.09.2025 про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (поковання).
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О.Семенчук