вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1825/25
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50», Київська обл., Броварський р-н., м. Бровари
про стягнення 68092,64 грн.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Український струм» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» про стягнення 68092,64 грн., яких 67092,68 грн. боргу, 88,23 грн. 3 % річних та 911,73 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем природного газу за Договором № ПС31/03/2025 від 31.03.2025 р. постачання природного газу, укладеним між позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 67092,68 грн. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 88,23 грн. 3 % річних та на підставі п. 6.3 договору - 911,73 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду: заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України сторонами до суду не подано.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 ГПК України, та відзив до суду не надіслав, хоча про розгляд справи в порядку ч. 5 ст. 252 ГПК України відповідач був належним чином повідомлений відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд
31.03.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український струм» (постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» (споживач) було укладено договір № ПС 31/03/2025 постачання природного газу.
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність споживача, а споживач - прийняти, спожити і оплатити на умовах цього договору газ природний (код товару: 2711).
Згідно з п. 2.3 договору обсяг газу, період в який постачальник зобов'язується передати, а споживач прийняти, спожити та оплатити, зазначається в додаткових угодах до даного договору на кожен розрахунковий період - газовий місяць (місяць постачання, місяць передачі, звітний місяць).
Пунктом 2.4 договору встановлено, що ціна договору становить суму визначену в п. 3.2. договору. Ця сума відповідає загальній вартості газу, який постачальник передає споживачу, визначається загальною вартістю обсягу фактично переданого газу на підставі актів приймання-передачі газу, оформлених в порядку, визначеному п. 4.4. договору.
Згідно з п. 3.1 договору ціна за 1000 куб. м газу та вартість газу у відповідному газовому місяці встановлюється сторонами у відповідній додатковій угоді до договору згідно п. 2.3 договору.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що загальна сума договору складається із остаточної вартості обсягів газу, переданого згідно актів приймання-передачі газу, оформлених в порядку, визначеному п. 4.4. договору.
Відповідно до п. 3.3 договору остаточні розрахунки за фактично поставлений газ у газовому місяці здійснюються споживачем з постачальником за вартістю газу протягом 5 (п'яти) робочих днів після фактичної передачі обсягу газу, зазначеного в додаткових угодах до даного договору.
Згідно з п. 3.5 договору оплата вартості газу за кожен місяць постачання (звітний місяць), проводиться на умовах, зазначених у договорі та додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 3.7 договору встановлено, що якщо строк оплати припадає на вихідний (неробочий) день, то відповідна оплата повинна проводитись не пізніше останнього робочого (банківського) дня, який передує такому вихідному (неробочому) дню (строку оплати). Датою виконання зобов'язання споживачем перед постачальником є зарахування коштів на рахунок постачальника.
Відповідно до п. 4.2 договору кількість газу, яка запланована до передачі на газовий місяць, визначається у додаткових угодах до договору згідно п. 2.3. договору.
Згідно з п. 4.3 договору за результатами передачі обсягу газу за звітний місяць сторонами оформляється акт прийому-передачі газу. Достовірним та єдиним джерелом відомостей про фактичний обсяг газу, спожитий споживачем протягом газового місяця (підсумок місячного споживання), сторони узгодили вважати інформаційну платформу оператора ГТС.
Пунктом 4.4 договору встановлено, що до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим (газовим), споживач зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) газу споживачу за відповідний розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу від постачальника зобов'язується повернути один примірник оригіналу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.
Відповідно до п. 5.1 договору постачальник зобов'язаний, зокрема: здійснити передачу газу споживачу в точці виходу з газотранспортної системи в обсязі та строки, визначені додатковими угодами до договору (пп. 5.1.1); надати споживачу акт приймання-передачі газу, що підтверджує фактично переданий обсяг газу по договору (пп. 5.1.3).
Згідно з п. 5.3 договору споживач зобов'язаний, зокрема: прийняти газ в обсязі та на умовах, передбачених договором та додатковими угодами до даного договору (пп. 5.3.1); оплатити постачальнику у строки, передбачені договором та відповідною додатковою угодою до договору, планову вартість газу у порядку та остаточну вартість обсягів газу, переданого згідно актів приймання-передачі газу (пп. 5.3.2); оформити з постачальником акти приймання-передачі газу в порядку, передбаченому цим договором (пп. 5.3.5); оплатити постачальнику остаточну вартість та відповідну суму ПДВ фактично спожитого газу, визначену у порядку передбаченому розділом 3 договору (пп. 5.3.11).
Цей договір складений у формі єдиного документа у двох примірниках, набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін (за умови їх наявності) (дата, вказана у верхньому правому куті першої сторінки договору), якщо інше не зазначено у самому договорі, і діє до 31.12.2025 р. включно в частині передачі газу, а в іншій частині зобов'язань - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 10.1 договору).
31.03.2025 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український струм» та Приватним акціонерним товариством «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» було укладено додаткову угоду № 1 до договору № ПС 31/03/2025 від 31.03.2025 р. постачання природного газу.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди споживач зобов'язується прийняти та оплатити, а постачальник - передати природний газ у період з 01.04.2025 р. по 03.04.2025 р. в обсязі 5 тис. куб. м - плановий обсяг газу, з рівномірним щодобовим споживанням або згідно заявки з щодобовими обсягами споживання, ЕС-код Х:56ХО00005ВСІК00Т. Допустимий обсяг недобору/перебору газу споживачем протягом квітня 2025 року становить +/- 15 % від планового обсягу газу.
Згідно з п. 2 додаткової угоди планова ціна за 1000 куб. м природного газу, що передається у квітні 2025 року - 19200,00 грн з ПДВ та з урахуванням вартості транспортування до точки виходу з газотранспортної системи, становить 19862,60 грн, з яких: ціна газу без ПДВ - 16000,00 грн, ПДВ 20 % - 3200,00 грн, тариф на послуги транспортування природного газу для точки виходу з газотранспортної системи, встановлений НКРЕКП становить 501,97 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 602,36 грн за 1000 куб. м. Відповідно до Постанови НКРЕКП № 2387 від 30.12.2024 р. до тарифу на транспортування застосовується коефіцієнт 1,1 та становить 662,60 грн за 1000 куб. м. У разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для точки виходу з газотранспортної системи, така зміна є обов'язковою для відповідної зміни ціни газу та його вартості.
Пунктом 3 додаткової угоди встановлено, що планова вартість газу, що передається по цій додатковій угоді, з урахуванням вартості транспортування газу до точки виходу з газотранспортної системи становить: без ПДВ - 82760,84 грн, ПДВ -16552,16 грн, разом з ПДВ - 99313,00 грн.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди оплата планової вартості газу по цій додатковій угоді проводиться на поточний рахунок постачальника в такому порядку: 100 % до 30.04.2025 р.
Остаточні розрахунки за фактично поставлений газ здійснюються споживачем з постачальником за остаточною ціною та остаточною вартістю газу до 10-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (місяцем поставки газу) (п. 5 додаткової угоди).
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
На виконання умов договору № ПС 31/03/2025 від 31.03.2025 р. постачання природного газу та додаткової угоди № 1 від 31.03.2025 р. до цього договору позивачем у квітні 2025 р. поставлено, а відповідачем прийнято природний газ в обсязі 3,37784 тис. куб. м на загальну суму 67092,68 грн, що підтверджується актом № УСБП-001621 від 30.04.2025 р. Вказаний акт підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм» та генеральним директором Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» за допомогою ЕЦП, та скріплений електронними печатками.
Як вже зазначалось, відповідно до п. 5 додаткової угоди № 1 від 31.03.2025 р. до договору № ПС 31/03/2025 від 31.03.2025 р. остаточні розрахунки за фактично поставлений газ здійснюються споживачем з постачальником за остаточною ціною та остаточною вартістю газу до 10-го числа місяця, наступного за газовим місяцем (місяцем поставки газу).
Згідно з п. 3.7 договору якщо строк оплати припадає на вихідний (неробочий) день, то відповідна оплата повинна проводитись не пізніше останнього робочого (банківського) дня, який передує такому вихідному (неробочому) дню (строку оплати). Датою виконання зобов'язання споживачем перед постачальником є зарахування коштів на рахунок постачальника.
Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання з оплати поставленого позивачем природного газу за актом № УСБП-001621 від 30.04.2025 р. на суму 67092,68 грн у строк до 09.05.2025 р. (10.05.2025 р. - вихідний день).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем позивачу 67092,68 грн за поставлений природний газ за договором № ПС 31/03/2025 від 31.03.2025 р. постачання природного газу.
Отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем природного газу за актом № УСБП-001621 від 30.04.2025 р. на суму 67092,68 грн з 10.05.2025 р.
Згідно з приписами статтей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ на підставі договору № ПС 31/03/2025 від 31.03.2025 р. постачання природного газу у сумі 67092,68 грн станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 67092,68 грн підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 88,23 грн 3 % річних.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 88,23 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 67092,68 грн за період з 11.05.2025 р. по 26.05.2025 р.
Оскільки наданий позивачем розрахунок 3 % річних є арифметично правильним, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 88,23 грн 3 % річних підлягає задоволенню.
Також, позивач просить стягнути з відповідача 911,73 грн пені.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 6.3 договору за порушення грошових зобов'язань (умов та строків розрахунків) згідно договором винна сторона сплачує на користь іншої сторони, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу.
Позивач просить стягнути з відповідача 911,73 грн пені, нарахованої на заборгованість відповідача у сумі 67092,68 грн за період з 11.05.2025 р. по 26.05.2025 р.
Оскільки наданий позивачем розрахунок пені є арифметично правильним, то суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 911,73 грн пені підлягає задоволенню.
Отже позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.
У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу є судовими витратами, пов'язаними з розглядом справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Український струм» судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 26/05/25 від 26.05.2025 р. про надання правничої допомоги, укладений між адвокатом Тітовим Ігорем Сергійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український струм», додаток № 1 від 26.05.2025 р. до договору № 26/05/25 від 26.05.2025 р. про надання правничої допомоги, акт № 1 від 26.05.2025 р. наданих послуг, детальний опис наданих юридичних послуг на 26.05.2025 р. від 26.05.2025 р., звіт про надані послуги на 26.05.2025 р. від 26.05.2025 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ № 000156 від 12.07.2018 р. та довіреність № 1 від 06.01.2025 р.
Під час розгляду справи № 911/1825/25 інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм» представляв адвокат Тітов Ігор Сергійович на підставі довіреності № 1 від 06.01.2025 р.
Судом встановлено, що Тітов Ігор Сергійович є адвокатом та має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ № 000156 від 12.07.2018 р.
26.05.2025 р. між Тітовим Ігорем Сергійовичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український струм» (клієнт) було укладено договір № 26/05/25 від 26.05.2025 р. про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат, відповідно до чинного законодавства України, бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором з метою захисту порушених прав та законних інтересів ТОВ «Український струм» Приватним акціонерним товариством «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» за фактом неналежного виконання договору № ПС 31/03/2025 від 31.03.2025 р. постачання природного газу на стадії досудового врегулювання спору, а також в місцевому та апеляційному господарському суді, а клієнт зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах, передбачених договором.
Згідно з п. 1.2 договору адвокат, на підставі звернення клієнта, при наданні правової допомоги, зокрема: забезпечує захист прав, свобод і законних інтересів клієнта; складає заяви, скарги, інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представляє інтереси клієнта в судових органах усіх рівнів (зокрема в господарських справах); збирає відомості про факти, які можуть бути використані як докази у зв'язку з виконанням договору та виконує інші дії, передбачені законодавством України.
Пунктом 2.2 договору встановлено, що для захисту прав та законних інтересів клієнта, адвокат має наступні права, зокрема: подавати докази, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, брати участь у дослідженні доказів, ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам та користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими Законами у тому числі процесуальними.
Відповідно до п. 4.1 договору за надання правничої допомоги за договором, клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар у розмірі та в строк, що передбачається додатком № 1 до договору. Гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової/правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором.
Згідно з п. 4.2 договору при визначенні розміру гонорару враховується: обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання договору, ступінь складності правових питань, що стосуються договору, ціна позову, необхідність виїзду у відрядження, важливість доручення з точки зору інтересів клієнта, особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання договору та інше.
Пунктом 4.9 договору передбачено, що факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг.
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір діє до моменту фактичного виконання договору, але не більше ніж 1 (один) рік з моменту укладення договору або до моменту розірвання договору (п. 6.1 договору).
26.05.2025 р. між Тітовим Ігорем Сергійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український струм» було укладено додаток № 1 до договору № 26/05/25 від 26.05.2025 р. про надання правничої допомоги.
Пунктом 1 додатку передбачено, що відповідно до п. 4.1 договору клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар у розмірі 4000,00 грн за одну годину роботи адвоката. Кількість витраченого адвокатом часу підтверджується підписаним з обох сторін детальним описом наданих юридичних послуг.
26.05.2025 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Український струм» та Тітовим Ігорем Сергійовичем складений акт № 1 наданих послуг, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв послуги (правничу допомогу) за договором № 26/05/25 про надання правничої допомоги від 26.05.2025 р.
Пунктом 2 акта встановлено, що загальна вартість наданих послуг за актом склала 20000,00 грн.
Крім того, Тітовим Ігорем Сергійовичем складений детальний опис наданих юридичних послуг на 26.05.2025 р. та звіт про надані послуги на 26.05.2025 р. від 26.05.2025 р.
У вказаних документах зазначено наступне:
- дата: 26.05.2021 р.;
- детальний опис наданих послуг: збирання документів, здійснення розрахунків, підготовка позовної заяви Господарському суду Київської області про стягнення з ПрАТ «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» суми основного боргу, пені, штрафів, інфляційних втрат;
- кількість затрачених годин: 5 год.;
- вартість години: 4000,00 грн;
- сума: 20000,00 грн.
Застосовуючи процесуальні норми, суд повинен уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства, з огляду на що, суд приймає зазначення у детальному описі та звіті про надані послуги дати надання послуг - 26.05.2021 р., як описку, оскільки сам детальний опис та звіт датовані 26.05.2025 р., а також з матеріалів справи вбачається, що вказані у цих документах послуги надавались саме у 2025 році.
Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги (ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Таким чином, договір № 26/05/25 від 26.05.2025 р. про надання правничої допомоги, укладений між адвокатом Тітовим Ігорем Сергійовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український струм», додаток № 1 від 26.05.2025 р. до договору № 26/05/25 від 26.05.2025 р. про надання правничої допомоги, акт № 1 від 26.05.2025 р. наданих послуг, детальний опис наданих юридичних послуг на 26.05.2025 р. від 26.05.2025 р., звіт про надані послуги на 26.05.2025 р. від 26.05.2025 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ № 000156 від 12.07.2018 р. та довіреність № 1 від 06.01.2025 р. є належними доказами понесення витрат на правничу допомогу.
Як вже зазначалось, пунктом 1 додатку № 1 до договору № 26/05/25 від 26.05.2025 р. про надання правничої допомоги передбачено, що кількість витраченого адвокатом часу підтверджується підписаним з обох сторін детальним описом наданих юридичних послуг.
Доданий до позовної заяви детальний опис наданих юридичних послуг на 26.05.2025 р. від 26.05.2025 р. підписаний лише адвокатом Тітовим І.С., проте це не свідчить про ненадання адвокатом послуг за договором № 26/05/25 від 26.05.2025 р., оскільки в матеріалах справи наявний акт № 1 від 26.05.2025 р. наданих послуг, який є первинним документом, що підтверджує факт надання послуг.
Як вже зазначалось, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21.
Суд зазначає, що ціна позову у даній справі становила 68092,64 грн. Відповідачем заявлено до стягнення з відповідача 20000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, тобто 29,4 % від ціни позову.
Суд зазначає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із ціною позову.
З огляду на викладене суд вважає, що розумним, співмірним та справедливим з урахуванням характеру спірних правовідносин у цьому випадку є зменшення заявленої суми витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Український струм» на професійну правничу допомогу до 6809,26 грн, тобто 10 % від ціни позову.
Таким чином, судові витрати на професійну правничу допомогу, яку надано адвокатом Тітовим Ігорем Сергійовичем Товариству з обмеженою відповідальністю «Український струм», покладаються судом на Приватне акціонерне товариство «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» у сумі 6809,26 грн та підлягають стягненню на користь позивача у вказаній сумі.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» (07437, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Онікієнка Олега, будинок 2а, код 05408668) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Український струм» (01133, місто Київ, вул. Алмазова Генерала, будинок 18/7, код 44378553) 67092,68 грн (шістдесят сім тисяч дев'яносто дві грн 68 коп.) боргу, 88,23 грн (вісімдесят вісім грн 23 коп.) 3 % річних, 911,73 грн (дев'ятсот одинадцять грн 73 коп.) пені, 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) судового збору та 6809,26 грн (шість тисяч вісімсот дев'ять грн 26 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 08.09.2025 р.
Суддя О.О. Рябцева