вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"08" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/840/25
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс»
простягнення 172237,83 грн.
без повідомлення (виклику) сторін
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» (далі - відповідач) про стягнення 172237,83 грн., з яких 136781,83 грн. основного боргу, 11355,39 грн. інфляційних втрат, 2430,54 грн. 3% річних, 21670,07 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11.03.2019 щодо відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та оплати комунальних послуг у спірний період у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2025 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк до 15.04.2025 для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 29.04.2025 та встановлено відповідачу строк до 13.05.2025 для подачі заперечення на відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу надати суду у строк встановлений для подання відзиву докази належного виконання своїх зобов'язань за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11.03.2019 щодо відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та оплати комунальних послуг у спірний період у встановлений договором строк; контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, 3% річних, пені.
У встановлений судом строк відповідач через систему «Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву від 15.04.2025 (вх. № суду 5093/25 від 15.04.2025), в якому він заперечує проти позовних вимог, з підстав, які зводяться до того, що внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, введення воєнного стану на території України та призупинення роботи ДП «МА «Бориспіль» яке триває і по цей час, ТОВ «Аеро Ресторантс» не мало та не має можливості користуватися орендованим майном за цільовим призначенням, яке знаходиться на території Міжнародного аеропорту «Бориспіль» та перебуває на балансі позивача. Разом з тим, вказані обставини неможливості користування відповідачем орендованим майном та відповідно споживати в такому приміщенні послуги, позивач не бере до уваги. Відповідно до умов договору орендар зобов'язаний оплатити лише надану йому послугу, що відповідає положенням ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України. На виконання умов договору на кожен акт приймання-здачі виконаних послуг відповідач надав позивачу мотивовані відмови від їх підписання. Також відповідач звертає увагу суду на те, що Господарським судом Київської області вже надано оцінку положенням договору в умовах відсутності у орендаря можливості користуватись майном за цільовим призначенням (рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2021 по справі № 911/3012/20, що набрало законної сили 22.03.2021, рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2021 по справі № 911/2990/20, що набрало законної сили 03.06.2021).
У встановлений судом строк через систему «Електронний суд» позивач подав відповідь на відзив від 23.04.2025 (вх. № суду 5496/25 від 23.04.2025), в якій наводить власні спростування на доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву. Так позивач, зокрема, зазначає, що рішеннями Господарського суду Київської області від 01.03.2021 у справі № 911/3012/20 і від 21.04.2021 у справі № 911/2990/20 було встановлено ту обставину, що у спірні періоди відповідач не використовував орендоване майно з підстав, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19». Тоді як починаючи з 5:30 24 лютого 2022 року, тобто з дати запровадження Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану в Україні і по теперішній час: жодним нормативним актом не встановлена заборона на використання орендарем орендованого майна за цільовим призначенням у період дії воєнного стану; жодним нормативним актом не встановлена заборона для орендаря доступу до орендованого майна на території ДП МА «Бориспіль» у період дії воєнного стану; жодним нормативним актом не встановлена заборона на ведення господарської діяльності в орендованому майні на території ДП МА «Бориспіль у період дії воєнного стану; відсутні будь-які зміни до чинного законодавства України в частині звільнення від виконання господарських зобов'язань, відтермінування оплати заборгованості, звільнення від штрафних санкцій, тощо на період дії воєнного стану; сторонами у встановленому нормами матеріального права і умовами Договору від 11.03.2019 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю порядку будь-яких змін, які б слугували підставою для виконання договору в іншому порядку або на інших умовах, не вносилось. Отже, встановленою у справах № 911/3012/20 і № 911/2990/20 підставою некористування орендарем орендованим майном є запровадження на території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» та встановленням обмежень на ведення окремих видів господарської діяльності, що є відмінним від запровадження в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Відповідач своїм правом на подачу заперечень на відповідь не скористався, заперечення на відповідь на відзив суду не подав.
Через систему «Електронний суд» позивач подав клопотання від 12.08.2025 (вх. № суду 11125/25 від 12.08.2025) про долучення постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 у справі № 911/2907/24 в аналогічній справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11.03.2019 (з урахуванням протоколу розбіжностей) (далі - договір), відповідно до умов якого, у зв'язку з наданням орендарю - відповідачу в строкове платне користування частини приміщення № 1.1.4, загальною площею 50,0 кв.м., на першому поверсі пасажирського терміналу «D» (далі - майно) для розміщення та експлуатації кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи (далі - заклад), балансоутримувач надає, а орендар отримує та оплачує наступні послуги, а саме: постачання теплової енергії - за 1 Гкал, розрахунковим шляхом; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника - за місяць, із розрахунку 10 працівників; вода, використана для прибирання 1 кв.м. приміщення самостійно - за місяць, із розрахунку 50,0 кв.м; прибирання та вивезення твердих побутових відходів - за 1 куб.м. по факту; водопостачання води холодної - за 1 куб.м; водопостачання води гарячої - за 1 куб.м.; водовідведення води стічної - за 1 куб.м (п. 1.1 договору).
Згідно п. 1.1.2 договору орендар щорічно сплачує балансоутримувачу компенсацію земельного податку за звітний рік за оренду майна. Сума компенсації розраховується пропорційно площі орендованого майна. Сплата відбувається в термін, визначений п. 2.2.3 договору. Нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 1.3 договору сплата за послуги, вказані в Таблицях № 1, здійснюється орендарем з 12.02.2019. Розмір оплати за послуги залежить від фактичного їх об'єму, тарифів та витрат балансоутримувача, пов'язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та інших випадків, передбачених чинним законодавством України (п. 1.4 договору).
У відповідності до п. 1.6 договору в разі припинення надання в строкове платне користування майна, нарахування оплати за послуги відбувається до дати фактичного звільнення орендарем майна, яке підтверджується підписанням орендарем відповідного акту приймання-передачі орендованого майна до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.07.2014 № 1602.
Згідно п. 1.9 договору вартість послуг, крім зазначених у пункті 8 Таблиці № 1 пункту 1.1 договору, може змінюватись у разі зміни витрат балансоутримувача, пов'язаних з наданням цих послуг, та інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Балансоутримувач зобов'язаний повідомити орендаря у письмовій формі (рекомендованим листом з повідомленням або вручити уповноваженій особі під розписку) не пізніше, ніж за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до введення їх в дію, а орендар зобов'язаний прийти їх для розрахунків. Даний лист буде вважатися невід'ємною частиною Договору. При цьому сторони визнають юридичну чинність такого листа та не здійснюють жодних дій щодо внесення змін в договір. Якщо не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до дня введення нової вартості в дію орендар не повідомить письмово балансоутримувача про відмову прийняття до розрахунку нової вартості послуг, вона вважається прийнятою. Якщо Орендар не приймає нову вартість, про це він письмово повинен повідомити балансоутримувача до дня введення в дію нової вартості. В такому разі, балансоутримувач має право розірвати договір в односторонньому порядку з дати введення в дію нової вартості послуг. Балансоутримувач інформує орендаря про розірвання договору листом, який буде вважатися невід'ємною частиною договору. При цьому сторони визнають юридичну чинність такого листа та не здійснюють жодних додаткових дій щодо розірвання договору.
Згідно пп. 2.1.5 п. 2.1 договору балансоутримувач зобов'язується щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок-фактуру за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг (далі - акт), який є контрольним та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості.
Підпунктом 2.2.3 п. 2.2 договору встановлено, що орендар зобов'язаний щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, акт та раз на рік рахунок-фактуру на сплату земельного податку згідно з пунктом 1.1.2 договору. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та акту. Датою отримання рахунку та акту вважається 10 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами. Акт підписується керівниками сторін або призначеними керівниками повноважними особами (за умови надання документів про надання таких повноважень). Підписання акту орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.
Відповідно до пп. 2.2.6 п. 2.2 договору орендар зобов'язаний щомісяця, Графіком зняття показників води та подання їх ДП МА «Бориспіль» (Додаток № 1), знімати показники приладів обліку та надавати письмовий звіт в службу головного енергетика балансоутримувача (тел./факс: 281-71-77, тел./факс 281-74-20) до 20 числа кожного місяця. Зразок Звіту про використання води по підприємству (Додаток № 2) додається. В разі ненадання звіту про використані енергоносії, сума оплати визначається згідно пункту 3 Графіку зняття показників води та подання їх ДП МА «Бориспіль» (Додаток № 1). Раз на півроку представник балансоутримувача у присутності представника орендаря проводить контрольне зняття показників лічильників, про що складається акт, та направляється на затвердження орендарю. Якщо протягом 10-ти календарних днів акт про контрольне зняття показників лічильників не буде повернутий балансоутримувачу, він вважається підписаним сторонами (пп. 2.2.7 п. 2.2 договору).
Договір набирає чинності з моменту укладання та діє до 29.07.2024 включно. Датою укладання договору вважається пізніша дата, якщо договір підписувався сторонами окремо. Сторони домовились, що відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 12.02.2019. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на кожен наступний місяць на тих самих умовах (п. 6.1, 6.2, 6.3 договору).
В додатку до договору сторони погодили графік зняття показників лічильників води та подання їх ДП МА «Бориспіль». В додатку до договору наведено зразок звіту про використання води по підприємству.
Звертаючись з даним позовом позивач зазначає, що ним у період з 12.02.2019 по грудень 2024 були надані відповідачу визначені умовами договору послуги на загальну суму 136781,83 грн. (з ПДВ).
Для сплати вартості наданих у вказаний період послуг, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на загальну суму 136781,83 грн. (з ПДВ) та складено акти приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2024, від 29.07.2024, від 01.08.2024, від 12.08.2024, від 30.09.2024, від 31.10.2024, від 30.11.2024, від 31.12.2024, які залучені до матеріалів позовної заяви.
Як зазначає позивач у порушення встановленого умовами п.п. 2.2.3 п. 2.2 договору порядку, орендарем не було самостійно одержано в бухгалтерії балансоутримувача рахунки на загальну суму 136781,83 грн. (з ПДВ) для сплати вартості наданих у період 12.02.2019 - грудень 2024 послуг та акти приймання-здачі виконаних послуг від 30.06.2024, від 29.07.2024, від 01.08.2024, від 12.08.2024, від 30.09.2024, від 31.10.2024, від 30.11.2024, від 31.12.2024, у зв'язку з чим відповідні рахунки та акти на загальну суму 136781,83грн. (з ПДВ) були направлені відповідачу. Відповідні докази надіслання рахунків та актів приймання-здачі виконаних послуг залучені до матеріалів позовної заяви та їх наявність у відповідача, останнім не заперечено.
Відповідачем на адресу позивача було скеровано мотивовані відмови від підписання актів приймання-здачі виконаних послуг, які залучені до матеріалів справи.
Обґрунтовуючи відмови від підписання актів приймання-здачі виконаних послуг, відповідач мотивував їх тим, зокрема, що він з незалежних від нього обставин, в саме з 24.02.2022 на всій території України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації введено воєнний стан та призупинено роботу ДП «МА «Бориспіль», не використовував орендоване майно, а позивач - балансоутримувач не міг надавати послуги за договором орендареві, об'єм, кількість та якість яких залежить від фактичного користування ними орендарем (його працівниками); укладений між сторонами у справі договір припиняє свою дію з дати припинення орендних відносин по договору оренди, який діяв до 29.07.2024 включно, акти повернення з оренди майна орендарем було відправлено балансоутримувачу та орендодавцеві; у орендаря відсутні документи про надання повноважень представника балансоутримувача на право складення та підписання рахунків та актів виконаних послуг.
Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги у встановлений договором строк, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 16.10.2024 № 35-28/5-118, в якій вимагав від відповідача виконати належним чином свої зобов'язання та перерахувати на рахунок балансоутримувача заборгованість в розмірі 126333,97 грн. за надані послуги у період 12.02.2019 - червень 2024. Надіслання зазначеної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0830100035521.
Відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 136781,83 грн. за надані послуги у період 12.02.2019 - червень 2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги у період 12.02.2019 - червень 2024 у встановлений договором строк, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 136781,83 грн. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав, які зводяться до того, що внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, введення воєнного стану на території України та призупинення роботи ДП «МА «Бориспіль» яке триває і по цей час, ТОВ «Аеро Ресторантс» не мало та не має можливості користуватися орендованим майном за цільовим призначенням, яке знаходиться на території Міжнародного аеропорту «Бориспіль» та перебуває на балансі позивача та відповідно споживати в такому приміщенні послуги не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється з огляду на те, що вказані відповідачем обставини, на які він посилається в якості обґрунтування невиконання ним своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги у спірному періоді, не є тими обставинами, які звільняють його від відповідальності за їх неналежне виконання. Доказів того, що відповідач не користувався орендованим приміщенням, в якому позивачем надавалися відповідачу послуги, матеріали справи не місять, зокрема, підписаного сторонами договору акту передачі приміщення з оренди. Договірні зобов'язання між сторонами у справі не припинені, договір діє, а відтак відповідач зобов'язаний оплачувати послуги визначені договором. Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач, у зв'язку з неможливістю користуватися орендованим майном та відповідно споживати у такому приміщенні передбачені договором послуги, пропонував позивачу припинити договірні зобов'язання, вчиняв інші дії з припинення договірних відносин.
Посилання відповідача на те, що ним на виконання умов договору на кожен акт приймання-здачі виконаних послуг надано позивачу мотивовані відмови від їх підписання, не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється, з огляду на те, що мотиви, які стали для відмови від підписання актів не знайшли свого підтвердженнями, не можуть бути обставинами, які звільняють відповідача від виконання свого договірного зобов'язання та не спростовують надання позивачем послуг у спірному періоді.
Суд звертає увагу на те, що відшкодування витрат позивача на утримання орендованого відповідачем нерухомого майна та відшкодування вартості наданих комунальних послуг у відповідному нерухомому майні здійснюється незалежно від того чи користується відповідач орендованим майном чи ні. Утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю не пов'язано із безпосереднім користуванням чи навпаки орендованим майном. За відсутності бажання отримувати визначені договором послуги відповідач не був позбавлений права розірвати зазначений вище договір.
Сторони договору, зокрема, відповідач не вживали заходів щодо його розірвання достроково. Доказів вчинення дій спрямованих на розірвання чи припинення договору суду не надано.
Відповідно до умов договору він діє до 29.07.2024 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на кожен наступний місяць на тих самих умовах (п. 6.1, 6.3 договору).
Доказів наявності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця до закінчення строку його чинності суду не надано та про такі обставини сторони у справі в своїх процесуальних документах, наданих суду, не заявляли.
У відповідності до п. 1.6 договору в разі припинення надання в строкове платне користування майна, нарахування оплати за послуги відбувається до дати фактичного звільнення орендарем майна, яке підтверджується підписанням орендарем відповідного акту приймання-передачі орендованого майна до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.07.2014 № 1602.
Пунктом 10.9 договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.07.2014 № 1602, копія якого залучена до матеріалів справи, визначено, що майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання - передавання майна.
Відповідного акту повернення (приймання-передачі) орендованого майна до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 30.07.2014 № 1602 відповідач суду не надав.
В той же час, сторонами у справі, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду даної справи, не було досягнуто будь-яких змін до умов договору, які б слугували підставою для його виконання в іншому порядку або на інших умовах. А також відсутні будь-які зміни до чинного законодавства України в частині звільнення від виконання господарських зобов'язань, відтермінування оплати заборгованості, тощо у період дії воєнного стану. Жодна надана відповідачем відмова від підписання актів приймання-здачі виконаних робіт не містить пропозицій щодо розірвання укладеного між сторонами у справі договору, у зв'язку з неможливістю користуватися орендованим майном та споживати в нього комунальні послуги.
Заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав, які зводяться до того, що відповідно до умов договору орендар зобов'язаний оплатити лише надану йому послугу, що відповідає положенням ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється, з огляду на те, що відповідач належних та допустимих доказів, які спростовують доводи та надані позивачем докази на підтвердження наданих відповідачу послуг не надав, не надав доказів підтверджуючих те, що відповідачем було отримано (спожито) не ту кількість послуг, ніж вказано в актах та рахунках.
Посилання відповідача на те, що Господарським судом Київської області вже надано оцінку положенням договору в умовах відсутності у орендаря можливості користуватись майном за цільовим призначенням (рішення Господарського суду Київської області від 01.03.2021 по справі № 911/3012/20, що набрало законної сили 22.03.2021, рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2021 по справі № 911/2990/20, що набрало законної сили 03.06.2021) не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється, з огляду на те, що у зазначених справах досліджувалися інші обставини неможливості доступу до орендованих приміщень через пункт пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення в МА «Бориспіль» у зв'язку з розповсюдженням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, та вказані справи не є ревалентними для даної справи, висновки викладені у вказаних судових рішення не є обов'язковими для застосування при вирішенні даної справи, позаяк рішення суду у даних справи не були переглянуті ані судом апеляційної інстанції, а ні судом касаційної інстанції.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 136781,83 грн. основного боргу. Належними та допустимими доказами протилежного суду не доведено.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги у строк визначений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 23.07.2024 по 04.03.2025 складають 11355,39 грн., 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 23.07.2024 по 04.03.2025 складають 2430,54 грн.
Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи.
Позивач на підставі п. 4.2 договору просить суд стягнути з відповідача за порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, яка за його розрахунком з прострочених сум за загальний період прострочення з 23.07.2024 по 04.03.2025 складає 21670,07 грн.
Відповідно до п. 4.2 договору орендар зобов'язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині позову є доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги у строк визначений договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 136781,83 грн. основного боргу, 11355,39 грн. інфляційних втрат, 2430,54 грн. 3% річних, 21670,07 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» про стягнення 172237,83 грн., з яких 136781,83 грн. основного боргу, 11355,39 грн. інфляційних втрат, 2430,54 грн. 3% річних, 21670,07 грн. пені задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеро Ресторантс» (Бориспіль-7, Бориспільський р-н, Київська обл., 08301, ідентифікаційний код 37222400) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (вул. Бориспіль-7, с. Гора, Бориспільський р-н, Київська обл., 08300, ідентифікаційний код 20572069) 136781 (сто тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 83 коп. основного боргу, 11355 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 2430 (дві тисячі чотириста тридцять) грн. 54 коп. 3% річних, 21670 (двадцять одну тисячу шістсот сімдесят) грн. 07 коп. пені, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 08.09.2025.
Суддя Ю.В. Подоляк