вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2178/24
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Яковенко М.С., розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ПРОМИСЛОВОЇ ЕКОЛОГІЇ»
61023, Харківська обл., м. Харків, вул. Весніна, буд. 5, код ЄДРПОУ 43834797
до Публічного акціонерного товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО»
08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, код ЄДРПОУ 22927045
про стягнення заборгованості
за участі представників сторін:
позивача - Зуб С.Ю., посвідчення адвоката №002280 від 24.10.2018, ордер серії АХ №1203641, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №002280; Бут-Абдулаєва Т.В., посвідчення адвоката №937, ордер серії АХ №1210885 від 24.09.2024;
відповідача - Грибець В.А., довіреність №237/22 від 01.01.2025;
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх.№3328 від 15.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ПРОМИСЛОВОЇ ЕКОЛОГІЇ» до Публічного Акціонерного Товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО» про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю заборгованості у відповідача за договором про закупівлю послуг №15/16 від 22.06.2022 та додатком № 1 до договору №15/16 від 22.06.2022, у зв'язку з чим, позивачем заявляється до стягнення 1018800,00 грн основного боргу, 30755,80 грн інфляційних втрат, 11556,00 грн 3% річних, 104301,74 грн пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України та судові витрати.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2024 позовну заяву (вх.№3328 від 15.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ПРОМИСЛОВОЇ ЕКОЛОГІЇ» до Публічного Акціонерного Товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО» про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2178/24 за правилами загального позовного провадження, встановлено процесуальні строки для сторін.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання (вх.№9864/24 від 11.09.2024) про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№9934/24 від 13.09.2024).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№10067/24 від 16.09.2024).
У судове засідання 17.09.2024 з'явився представник відповідача, представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений через підсистему ЄСІТС “Електронний суд».
Відповідно до частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до тверджень, що вказані у відзиві на позовну заяву, підставою для несплати спірної у справі заборгованості є, зокрема, відсутність складеної позивачем податкової накладної за актом здачі-приймання послуг №30 від 29.03.2024 на суму 1018800,00 грн, якої немає також у матеріалах справи, судом враховане, що до відповіді на відзив не додана ця податкова накладна, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ПРОМИСЛОВОЇ ЕКОЛОГІЇ» копії податкової накладної щодо спірної господарської операції за актом здачі-приймання послуг №30 від 29.03.2024 на суму 1018800,00 грн, що складений за договором між сторонами справи №15/16 від 22.06.2022, з доказами внесення цієї податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних, в порядку частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2024 задоволено клопотання позивача про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання), відкладено розгляд справи на 26.09.2024 об 11:30 та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ПРОМИСЛОВОЇ ЕКОЛОГІЇ» копії податкової накладної щодо спірної господарської операції за актом здачі-приймання послуг №30 від 29.03.2024 на суму 1018800,00 грн, що складений за договором між сторонами справи №15/16 від 22.06.2022, з доказами внесення цієї податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання (вх.№10379/24 від 23.09.2024).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшло заперечення (вх.№10372/24 від 23.09.2024) на відповідь на відзив.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№10541/24 від 26.09.2024).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№10543/24 від 26.09.2024).
У судове засідання 26.09.2024 з'явились представники позивача та відповідача.
Відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З метою надання сторонам можливості для повної реалізації своїх процесуальних прав та неможливістю вчинення всіх дій, визначених частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.09.2024 відкладено підготовче засідання на 05.11.2024.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№12396/24 від 05.11.2024).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат (вх.№8718 від 05.11.2024).
У підготовче засідання 05.11.2024 з'явились представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні 05.11.2024 відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, суд постановив ухвалу про задоволення клопотання позивача про долучення доказів (вх.№12396/24 від 05.11.2024) про визнання причин пропуску строку на подання доказів поважними, поновлення пропущеного строку та долучення доказів до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 05.11.2024 оголошено перерву до 05.12.2024.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх.№9329/24 від 26.11.2024).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання (вх.№13744/24 від 02.12.2024).
У підготовче засідання 05.12.2024 з'явились представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні 05.12.2024, за наслідками розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх.№9329/24 від 26.11.2024) суд дійшов висновку про її задоволення, у зв'язку із відповідністю вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України та підписанням заяви уповноваженим представником позивача та про відповідне надання дозволу відповідачу подати додаткові письмові пояснення щодо збільшеного розміру позовних вимог, в порядку частини 5 статті 161 Господарського процесуального кодексу України.
У підготовчому засіданні 05.12.2024 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з'ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу, не заявлено клопотань про відкладення підготовчого засідання.
Згідно з частинами 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.12.2024 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 9329/24 від 26.11.2024) задоволено повністю, розгляд справи №911/2178/24 постановлено здійснювати за остаточними позовними вимогами про стягнення 1018800,00 грн основного боргу, 72181,37 грн інфляційних втрат, 20710,03 грн трьох відсотків річних, 183105,64 грн пені. Надано відповідачу дозвіл подати додаткові письмові пояснення щодо збільшеного розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження у справі №911/2178/24, призначено справу до розгляду по суті на 28.01.2025 о 14:20.
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшло заперечення на клопотання про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 14755/2024 від 30.12.2024).
У підсистемі ЄСІТС “Електронний суд» від відповідача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи (вх. №850/2025 від 21.01.2025).
У судове засідання 28.01.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 28.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, з урахуванням вимог чинного законодавства суд
встановив:
1. Правовідносини сторін
22.06.2022 Публічне акціонерне товариство “Центренерго»/Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» як замовник (далі - відповідач/замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ПРОМИСЛОВОЇ ЕКОЛОГІЇ» як виконавець (далі - виконавець/позивач) уклали договір №15/16 про закупівлю послуг (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. договору виконавець зобов'язується надати послуги у строки, на умовах і в порядку, передбаченому цим договором, а замовник - прийняти і оплати такі послуги.
Найменування, вид та характеристика послуг визначені в додатку №1 до договору (пункт 1.2. договору).
Згідно з пунктом 1. Додатку № до договору вид послуг: відстеження, моніторинг забруднень і відновлення (Послуги з верифікації звіту оператора про викиди парникових газів по Тернопільській ТЕС).
Ціна послуг становить суму, що визначена у додатку №1 до договору (пункт 3.1. договору).
Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунки за договором проводяться в безготівковій формі у національній валюті України в порядку, передбаченому Додатком №1 до договору на підставі рахунку виконавця.
Факт надання послуг за цим договором підтверджується актом приймання-передачі послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та оформлюється згідно з чинним законодавством України - по закінченню певного етапу (періоду) надання послуг або по закінченню надання всього комплексу послуг на підставі документів, необхідних для підписання акту прийому - передачі послуг, перелік яких у разі необхідності зазначається в додатку №1 до договору. У випадку ненадання таких документів виконавцем, замовник має право не підписувати відповідні акти прийому-передачі послуг та не оплачувати вказані в цьому акти обсяги послуг або вимагати повернення відповідного розміру попередньої оплати (у разі застосування такого порядку оплати) (пункт 5.3. договору).
Відповідно до пункту 6.1. договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги, крім випадків, передбачених договором та чинним законодавством України, приймати надані послуги згідно з актом приймання-передачі послуг, за умови надання усіх необхідних для підписання акту прийому-передачі послуг належно оформлених виконавцем документів, передбачених договором, нести інші обов'язки, передбачені законодавством та договором.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (пункт 7.1. договору).
Виконавець гарантує, що при виконання договору між сторонам та при здійсненні усіх дій, що з цим пов'язані, виконавець дотримується вимог чинного законодавства України, в т.ч. податкового, належно та своєчасно здійснює облік, нарахування та сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а також складання, надання та збереження усіх необхідних документів та звітності до органів влади. Виконавець гарантує, що не співпрацював, не співпрацює та не пов'язаний відносинами контролю з особами, що мають ознаки фіктивності або будь-яким іншим чином порушують податкове законодавство України, що може мати негативні наслідки для замовника. Виконавець гарантує, що ані його господарські операції та правочини, ані господарські операції та правочини контрагентів виконавця не мають та не мали ознак фіктивності та/або безтоварності, що податкові зобов'язання (податковий кредит) виконавця та його контрагентів сформовані законно та у встановленому законодавством порядку (пункт 8.1. договору).
Якщо постачальник/виконавець не зареєстрував податкові накладені (розрахунки коригування до податкових накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних до закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, передбаченого Податковим кодексом України, замовник має право призупинити виконання своїх зобов'язань з оплати вартості послуг на суму, що відповідає сумі ПДВ в незареєстрованих податкових накладних (розрахунках коригування до податкових накладних), до моменту їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 8.4. договору).
У випадку відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов'язання, в результаті чого замовник втратить право на податковий кредит за вказаними податковими накладними, виконавець зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати відправки замовником відповідної вимоги виконавцю сплати замовнику грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних та компенсувати замовнику усі пов'язані з таким порушенням збитки (пункт 8.5. договору).
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежно виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) (пункт 9.1. договору).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3-х днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (пункт 9.2. договору).
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються торгово-промисловою палатою України або іншого компетентного органу визначеного законодавством України (пункт 9.3. договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеному в додатку №1 до договору (пункт 11.1. договору).
До матеріалів справи надано копію договору, який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений відбитками їх печаток.
Також між сторонами підписано до договору додаток №1, додаток №2, додаток №3, додаток №3-1, додаткова угода №2, додаткова угода №3, які також надані до матеріалі справи та підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відбитками їх печаток.
2. Аргументи позивача
Позивач зазначає, що ним на підставі договору №15/16 від 22.06.2022 надані послуги, що встановлені договором: послуга з верифікації звіту оператора про викиди парникових газів по Тернопільській ТЕС за 2021 рік, які без будь-яких зауважень прийняті відповідачем шляхом підписання сторонами акту здачі-приймання послуг № 30 від від 29.03.2024 на суму 1018800,00 грн, з ПДВ 20 % - 169800,00 грн, у зв'язку з чим позивачем також виписана відповідна податкова накладна № 1 від 29.03.2024, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображена в податковій звітності по ПДВ за березень 2024 року.
Як вказує позивач, відповідач взяті на себе грошові зобов'язання з оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача суми основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені.
3. Аргументи відповідача
Відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими, не погоджується з нарахуванням пені, інфляційних витрат та 3% річних, вважає, що строк оплати спірного грошового зобов'язання не настав, також заявляє про настання форс-мажорних обставин.
Так, до складу ПАТ «Центренерго» входить три електростанції: Вуглегірська ТЕС (м. Світлодарськ, Бахумутський р-н, Донецька обл.), знаходиться в тимчасовій окупації, дві інші Зміївська ТЕС (смт Слобожанське, Чугуївський р-н, Харківська обл.) та Трипільська ТЕС (м. Українка, Обухівський р-н, Київська обл.) неодноразово за час воєнного стану, починаючи з 24.02.2024, піддавалися ракетним обстрілам.
Слідчими управліннями ГУ СБУ у м. Києві та Київській області та слідчими відділу УСБУ у Харківській області за фактами обстрілів відкриті відповідні кримінальні провадження.
Відповідач посилається на те, що у зв'язку із втратою генеруючих потужностей та зупинки виробництва електроенергії, Товариство було змушене ввести простій на Зміївській ТЕС та Трипільській ТЕС (звільнення працівників від обов'язку бути присутніми на роботі).
Отже, скалилися виключні та невідворотні обставини, що призвели до неможливості розрахунків за договором №5/16 від 22.06.2022.
Відповідач вважає, що вищевикладені обставини є форс-мажорними стосовно виконання умов договору №15/16 від 22.06.2022, тому застосування санкцій, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України та пені стосовно несвоєчасного виконання умов договору №15/16 від 22.06.2022 є безпідставними.
4. Норми права, що підлягають застосуванню
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи
Щодо стягнення основного боргу у розмірі 1018800,00 грн.
Згідно із статтями 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Сторони при виконанні договорів повинні діяти добросовісно і справедливо по відношенню до іншої сторони договору, повинні фактично виконувати умови договору, а не ухилятись від виконання обов'язків з формальних причин.
Матеріалами справи підтверджується факт належного виконання зобов'язань за договором з боку позивача; відповідач, у свою чергу, прийняв надані позивачем послуги без заперечень - підписав акт здачі-приймання послуг №30 від 29.03.2024 на суму 1018800,00 грн, виконаних згідно з договором №15/16 від 22 червня 2022, також позивачем виписана відповідна податкова накладна № 1 від 29.03.2024, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображена в податковій звітності по ПДВ за березень 2024 року, копії цих документів містяться в матеріалах справи, саме з підписанням цих документів відповідно до пунктів 5.3., 5.9. договору послуги вважаються наданими та прийнятими належним чином, а згідно з пунктом 4. Додатку № 1 до договору з підписання цих документів обраховується строк настання грошового зобов'язання відповідача з оплати послуг - протягом 30 календарних днів після підписання актів приймання-передачі послуг, за умови своєчасної реєстрації позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, спірне грошове зобов'язання відповідача з оплати послуг за договором виникло з 30.03.2024, а з 30.04.2024 є простроченим.
Під час розгляду цієї справи, відповідачем відповідно до платіжних доручень № t.4072 від 24.12.2024 на суму 200000,00 грн, № t.4072 від 25.12.2024 на суму 200000,00 грн, № t.4072 від 27.12.2024 на суму 618800,00 грн повністю сплачена сума основної заборгованості.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищенаведене, суд встановив відсутність предмету спору у справі, відтак, на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України - про закриття провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ПРОМИСЛОВОЇ ЕКОЛОГІЇ» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 1018800,00 грн основного боргу.
Стосовно позовних вимог про стягнення 72181,37 грн інфляційних втрат та 20710,03 грн 3 % річних суд дійшов таких висновків.
Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, інфляційні втрати та відсотки річних відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України можуть бути нараховані виключно за період порушення строку виконання грошового зобов'язання.
Як встановлено судом вище, у зв'язку із належним прийняттям відповідачем спірних послуг підписанням акту відповідно до умов договору, з урахуванням складання позивачем відповідної податкової накладної, строк виконання спірного грошового зобов'язання настав 30.03.2024 та з 30.04.2024 почався період прострочення цього зобов'язання, при чому, доводи відповідача про наявність відкладальної умови для оплати - нескладання позивачем відповідної податкової накладної - спростовуються матеріалами справи, така податкова накладна складена позивачем 29.03.2024, належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та відображена в податковій звітності позивача по ПДВ за березень 2024 року, що підтверджується матеріалами справи.
Стосовно посилання відповідача на форс-мажорні обставини, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та пункту 3.1 Регламенту ТПП форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Щодо встановлення факту настання форс-мажору, слід зазначити, що відповідно до 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", виключною компетенцією засвідчувати зазначену подію наділена Торгово-промислова палата України та її регіональні підрозділи.
Суд врахував висновки, які сформулював Верховний Суд у своїх постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов'язань.
Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особою буде доведено неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов'язань.
Зважаючи на вищевикладене, саме сертифікат торгово-промислової палати підтверджує період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і є належним доказом, який підтверджує неможливість належного виконання відповідачем своїх зобов'язань внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), відтак, відповідачем не надано належних доказів настання форс-мажорних обставин (сертифікат ТПП України).
При цьому, відповідачем вказується, що настання форс-мажорних обставин пов'язано з введенням воєнного стану та бойовими діями у зв'язку із повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України, проте, судом враховано, що договір між сторонами підписаний вже після такого вторгнення, відтак, наявність цих обставин була відома відповідачу під час укладання договору та взяття на себе зобов'язань за ним, тоді як за умовами пункту 9.1. договору сторони погодили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання забов'язань за договором в разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору.
Також судом враховано, що обов'язковою умовою застосування наслідків настання форс-мажорних обставин у конкретних правовідносинах є належне повідомлення боржником кредитора про їх настання, зокрема, відповідно до пункту 9.2. договору сторони погодили таке повідомлення не пізніше ніж протягом трьох днів з моменту їх виникнення, у письмовій формі, проте, доказів такого повідомлення матеріали справи не містять, отже, відсутні підстави для врахування наявності форс-мажорних обставин у спірних правовідносинах.
З урахуванням викладеного, відповідачем порушений строк виконання грошового зобов'язання та наявні підстави для застосування відповідальності у зв'язку з таким порушенням, передбаченої законом або договором.
Позивачем заявлені до стягнення з відповідача 20710,03 грн 3 % річних за період з 30.03.2024 по 02.12.2024 на суму боргу 1018800,00 грн та 72181,37 грн інфляційних втрат, які нараховані на суму основного боргу 1018800,00 грн за період 30.03.2024 по 02.12.2024.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом перевірені розрахунки 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню повністю заявлені інфляційні втрати: 72181,37 грн інфляційних втрат (з урахуванням меж позовних вимог) та частково заявлені 3 % річних: 18206,22 грн 3 % річних (у зв'язку із арифметично неправильним розрахунком позивача і заявленням цієї позовної вимоги у більшому розмірі), а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Щодо стягнення пені суд зазначає таке.
Суд не погоджується з доводами позивача про наявність підстав для нарахування пені, враховуючи таке.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язань.
Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями Господарського кодексу України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Таким чином, тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем грошового зобов'язання має здійснюватися у системному взаємозв'язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності в господарських правовідносинах.
Позивач заявив до стягнення пеню керуючись нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
У статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» зазначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Однак, сторони у договорі не погодили розмір пені, який підлягає сплаті за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання, тому правові підстави для стягнення пені відсутні, відтак, в цій частині, у позові слід відмовити.
Інші доводи та докази сторін оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.
6. Результати розгляду справи
6.1. Згідно із статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.
У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов'язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).
6.2. Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
7. Розподіл судових витрат
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладені обставини, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 13311,22 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов (вх.№3328 від 15.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ПРОМИСЛОВОЇ ЕКОЛОГІЇ» до Публічного Акціонерного Товариства “ЦЕНТРЕНЕРГО» про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" (08711, Київська область, Обухівський район, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ПРОМИСЛОВОЇ ЕКОЛОГІЇ» (61023, Харківська область, м. Харків, вул. Весніна, буд. 5, код ЄДРПОУ 43834797) 72181,37 грн (сімдесят дві тисячі сто вісімдесят одна гривня тридцять сім копійок) інфляційних втрат, 18206,22 грн (вісімнадцять тисяч двісті шість гривень двадцять дві копійки) 3 % річних, 13311,22 грн (тринадцять тисяч триста одинадцять гривень двадцять дві копійки) судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення 1018800,00 грн основного боргу закрити.
4. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 08.09.2025.
Суддя С.О. Саванчук