вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1585/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Заступника керівника Фастівської окружної прокуратури (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Тимофія Рудяка, 3) в інтересах держави
до Фастівської міської ради (08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Соборна, буд. 1),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Нова, буд. 3),
про зобов'язання вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності,
секретар судового засідання: Ліщук М.Ю.
Представники сторін:
прокурор: Гущесова О.В. (посвідчення № 069069);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився
Заступник керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Фастівської міської ради (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності.
Обґрунтовуючи позов, прокурор зазначає, що Фастівською окружною прокуратурою Київської області було встановлено факт бездіяльності Фастівської міської ради щодо реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 161047, розташоване у підвальному приміщенні багатоквартирного будинку № 15 по вул. Миру (колишня вул. Куйбишева, перейменована згідно з рішенням Фастівської міської ради Київської області від 29.01.2016 р. № 8-VІІІ-VІІ «Про перейменування вулиць і провулків в м. Фастів) у м. Фастів Фастівського району Київської області, що, на переконання прокурора, створює правову невизначеність щодо статусу вказаного об'єкта цивільного захисту та суб'єктів, зобов'язаних здійснювати його утримання у стані, придатному до використання за безпосереднім призначенням - для укриття населення від засобів масового ураження в особливий період.
За змістом прохальної частини позовної заяви прокурор просить суд зобов'язати Фастівську міську раду вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності Фастівської міської територіальної громади на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 161047, яке розташоване за адресою: Київська обл., м. Фастів, вул. Миру, буд. 15.
Поряд з цим, прокурор просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора», оскільки вирішення даного спору по суті може вплинути на обсяг його прав та обов'язків, так як останнє було балансоутримувачем багатоквартирного будинку за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів, вул. Миру, буд. 15, та, відповідно, споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 161047, про наявність якої Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» не зазначило в акті списання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2025 р. було відкрито провадження у даній справі і призначено підготовче засідання на 10.07.2025 р.; залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» (далі - КП «Фастівська ЖЕК»); встановлено учасникам процесу строки для подання заяв по суті спору.
У судовому засіданні 10.07.2025 р. прокурор підтримувала позовні вимоги; представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися. Всі учасники процесу про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належно в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2025 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.08.2025 р.
У судовому засіданні 14.08.2025 р. з розгляду справи по суті прокурор позовні вимоги підтримувала та просила суд задовольнити їх; представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились. Водночас, усі учасники процесу про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належно в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач не скористався правом, наданим останньому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та не подав до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні 14.08.2025 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Згідно облікової картки ЗСЦО сховища № 161047 станом на 12.03.2008 р. та паспорта сховища (протирадіаційного укриття) № 161047 від 12.03.2008 р., тип укриття: вбудоване, розташоване за адресою: 08500, місто Фастів, вулиця Куйбишева (Миру), будинок 15, у комунальній власності перебувала та експлуатувалась ЖЕК-1 з 1998 року захисна споруда цивільного захисту - сховище (протирадіаційне укриття).
Комунальним підприємством Фастівської міської ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації», за замовленням КП «Фастівська ЖЕК», 19.06.2017 р. було виготовлено технічний паспорт (інвентаризаційна справа № 1221-1) на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони), що розташована за адресою: 08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Миру, будинок 15.
Рішенням Фастівської міської ради від 11.02.2021 р. № 32-VII-VIII «Про надання згоди на списання з балансу Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» багатоквартирних будинків», було надано згоду КП «Фастівська ЖЕК» на списання багатоквартирних будинків, перелік яких зазначений в додатку № 1 до вказаного рішення, серед яких зазначено багатоквартирний будинок, розташований за адресою: місто Фастів, вулиця Миру, будинок 15.
Актом від 01.03.2021 р. про списання багатоквартирного будинку з балансу, затвердженим КП «Фастівська ЖЕК», списано багатоквартирний будинок, що розміщений за адресою: місто Фастів, вулиця Миру, будинок 15, з балансу КП «Фастівська ЖЕК».
Рішенням Фастівської міської ради від 27.11.2023 р. № 533 «Про затвердження Переліку фонду захисних споруд цивільного захисту Фастівської міської територіальної громади в новій редакції» затверджено в новій редакції Перелік фонду захисних споруд цивільного захисту сховищ та протирадіаційних укриттів Фастівської міської територіальної громади (додаток 1), згідно із п. 29 якого до фонду захисних споруд цивільного захисту сховищ та протирадіаційних укриттів Фастівської міської територіальної громади входить сховище (обліковий номер 161047), що розташоване за адресою: місто Фастів, вулиця Миру, будинок 15, комунальної форми власності, що перебуває на балансі КП «Фастівська ЖЕК», органом управління сховищем є Виконавчий комітет Фастівської міської ради.
Листами від 14.12.2023 р. № 56 01-10272/56 11 та від 22.02.2024 р. № 56 05-1618/56 8 ГУ ДСНС у Київській області повідомило прокуратуру про стан фонду захисних споруд цивільного захисту Київської області. Зокрема, прокуратурі було надано перелік захисних споруд, які за результатами оглядів були визнані безхазяйними, в якому, серед інших, міститься зазначене вище сховище № 161047.
Листом від 12.01.2024 р. № 56.19-59/56.19 Фастівське районне управління ГУ ДСНС України у Київській області звернулось до Фастівської окружної прокуратури Київської області та просило прокуратуру сприяти у визначенні балансоутримувача, зокрема, захисної споруди цивільного захисту № 161047, посилаючись на те, що відповідно до вимог чинного законодавства приведення у готовність до використання за призначенням та їх утримання у належному стані забезпечує балансоутримувач за власний рахунок.
Викладене вище стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду про зобов'язання вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності на вказану захисну споруду цивільного захисту.
Слід зазначити, що за приписами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Встановлюючи наявність підстав для представництва інтересів держави, обов'язковими є висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 08.04.1999 р. № 3-рп/99, про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Прокурор самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в суді.
Відповідно до ст. 4 Кодексу цивільного захисту України, цивільний захист - це комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Суб'єктами забезпечення цивільного захисту є центральні органи виконавчої влади, інші державні органи. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання, громадські організації (ст. 6 Кодексу цивільного захисту України).
Як зазначає прокурор в позовній заяві, відсутність державної реєстрації права комунальної власності на протирадіаційне укриття № 161047 призводить не лише до ризиків вибуття такого майна у майбутньому, а й ставить під загрозу захист життя та здоров'я цивільного населення громади, сприяє невиконанню органом місцевого самоврядування вимог законодавства у сфері обороноздатності держави, порушенню встановлених державою гарантій забезпечення цивільного захисту.
Згідно з ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Поряд з цим, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Слід зазначити, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У разі відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 р. у справі № 910/5201/19).
Прокурор стверджує, що у даному випадку Фастівська міська територіальна громада має матеріально-правову заінтересованість в офіційному підтвердженні речового права на спірне майно за умови невизнання цього права її представницьким органом місцевого самоврядування - Фастівською міською радою, що, в свою чергу, створює правову невизначеність щодо дійсного статусу нерухомого майна та вказує на неналежне управління нежитловим приміщенням комунальної форми власності в інтересах територіальної громади міста для забезпечення потреб у цивільному захисті населення, у збереженні нерухомого майна зі спеціальним статусом як об'єкта цивільного захисту - протирадіаційне укриття, та усунення ризиків його безпідставного відчуження.
Отже, прокурор обґрунтовує представництво інтересів держави у даній справі тим, що питання створення, обліку та утримання комунальних захисних споруд у придатному до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави та має виняткове значення для забезпечення захисту мирного населення, збереження життя та здоров'я людей під час військової агресії, а отримана прокуратурою інформація свідчить про наявність порушень законодавства про державну реєстрацію речових прав та про цивільний захист з боку органу місцевого самоврядування. Відтак, у даній ситуації наявний виключний випадок, за якого порушення інтересів держави супроводжується неналежним виконанням відповідачем наданих державою функцій, що призводить в силу норм ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до виникнення у органів прокуратури права вжити представницьких заходів на захист інтересів держави в суді.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку прокуратурою дотримані вимоги, передбачені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», що свідчить про наявність підстав для відповідного представництва інтересів держави в суді, у зв'язку з чим Заступник керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області з передбачених законом підстав звернувся з даним позовом до суду про зобов'язання Фастівської міської ради вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.
Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
Частиною 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що до захисних споруд цивільного захисту належить, зокрема, протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості, у тому числі для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.
Згідно з ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України фінансування заходів щодо проектування та будівництва об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту та пристосування інших об'єктів для укриття населення може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів суб'єктів господарювання, інших юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел. Утримання об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об'єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд з фонду та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
В силу приписів п.п. 9, 10 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. № 138, утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. У разі використання однієї захисної споруди кількома суб'єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди. Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди.
З матеріалів справи слідує, що територіальна громада міста Фастів відповідно до положень ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 6 ст. 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» набула право комунальної власності на багатоквартирний будинок № 15 по вул. Миру в м. Фастів з вбудованим в нього нежитловим приміщенням протирадіаційного укриття № 161047.
Положеннями Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р. № 301, закріплено, що списання багатоквартирних будинків, у яких розташовані квартири та нежитлові приміщення приватної та інших форм власності, з балансу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (зокрема із спеціальним статусом), органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ, організацій, а також господарських товариств, інших господарських організацій та підприємств, створених внаслідок приватизації або корпоратизації державних або комунальних підприємств щодо багатоквартирних будинків, які не увійшли до статутного капіталу таких господарських товариств та перебувають у них на балансі (обліку) як об'єкти державної або комунальної власності (далі - балансоутримувач), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку. Балансоутримувач багатоквартирного будинку визначає у відповідному багатоквартирному будинку належність приміщень до приватної та інших форм власності. За результатами роботи комісії складається акт про списання багатоквартирного будинку з балансу за передбаченою додатком до Порядку № 301 формою, який підписується всіма членами комісії та затверджується балансоутримувачем. Після затвердження балансоутримувачем акта про списання багатоквартирного будинку з балансу процедура списання відповідного будинку вважається закінченою. При цьому, процедура списання багатоквартирного будинку з балансу повинна бути завершена у строк не більше двох місяців з дня прийняття розпорядчого документа.
В силу приписів п. 10 Порядку № 301 у разі, коли у списаному з балансу багатоквартирному будинку окремі квартири та/або нежитлові приміщення не перебувають у приватній власності та право державної чи комунальної власності на них не зареєстроване, такі квартири та/або нежитлові приміщення приймаються на баланс балансоутримувача, а право власності на них реєструється в установленому законом порядку.
Разом з тим, судом встановлено, що всупереч положенням п. 10 Порядку № 301, відомості про наявність у багатоквартирному будинку № 15 по вул. Миру в м. Фастів протирадіаційного укриття № 161047, яке є комунальною власністю, в акті про списання не зазначено; будь-яких рішень щодо протирадіаційного укриття № 161047 балансоутримувачем, органом місцевого самоврядування або його виконавчим органом після завершення процедури списання багатоквартирного будинку № 15 по вул. Миру в м. Фастів не приймалось; право комунальної власності на протирадіаційне укриття № 161047 не було зареєстроване відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Поряд з цим, ч. 11 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що захисна споруда цивільного захисту втрачає цей статус з моменту її виключення із фонду споруд цивільного захисту.
Пунктом 27 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. № 138, визначено, що зняття захисних споруд з обліку фонду захисних споруд здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування після їх виключення за погодженням з ДСНС з фонду захисних споруд. Вимоги щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, для прийняття міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування рішень щодо виключення за погодженням з ДСНС захисних споруд з фонду таких споруд визначено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 р. № 579. Зняття захисних споруд з електронного обліку захисних споруд здійснюється ДСНС та її територіальними органами, що ведуть електронний облік на відповідних територіях, після зняття захисних споруд з паперового обліку фонду захисних споруд.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Суд констатує, що жодних доказів на підтвердження факту виключення протирадіаційного укриття № 161047 із фонду споруд цивільного захисту до матеріалів даної справи надано не було. Натомість, протирадіаційне укриття № 161047 на даний час перебуває на обліку органів ДСНС як протирадіаційне укриття, за інформацією останніх.
Слід зазначити також, що прийняття Фастівською міською радою вищезазначеного рішення від 11.02.2021 р. № 32-VII-VIII «Про надання згоди на списання з балансу Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» багатоквартирних будинків» та затвердження в подальшому акту про списання багатоквартирного будинку з балансу від 01.03.2021 р., не засвідчує факт списання з балансу комунального підприємства разом із будинком протирадіаційного укриття № 161047 та, відповідно, його вибуття з комунальної власності (зміну форми власності).
Поряд з цим, відповідно до п.п. 1, 23, 26-28 ч. 2 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить: забезпечення цивільного захисту на відповідній території; організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб'єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту.
Положеннями п. 10 Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 р., № 301, передбачено, що державна реєстрація права власності на комунальні нежитлові чи житлові приміщення у списаному з балансу багатоквартирному будинку має бути проведена після завершення списання з балансу вказаного будинку в розумний строк.
Згідно зі ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, вжиття заходів щодо державної реєстрації права комунальної власності на протирадіаційне укриття № 161047 є обов'язком Фастівської міської ради, яка, в силу положень ст.ст. 172, 327 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 10, ч. 5 ст. 16, ч.ч. 1, 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», реалізує повноваження власника такого нерухомого майна від імені Фастівської міської територіальної громади з метою його належного обліку, утримання та використання за цільовим призначенням.
Натомість, відсутність реєстрації права комунальної власності на протирадіаційне укриття № 161074 свідчить про невиконання відповідачем такого обов'язку.
Наявними в матеріалах доказами підтверджується, що право комунальної власності Фастівської міської територіальної громади на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 161047, станом на даний час не зареєстровано, в той час як захисна споруда цивільного захисту має спеціальний правовий статус та є нерухомим майном стратегічного значення, а тому будь-яка відмова територіальної громади від цього майна є неможливою в силу положень ст.ст. 178, 347 Цивільного кодексу України, ч. 12 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», п. 3 ч. 1 ст. 1, ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Підсумовуючи все вищезазначене, з огляду на ненадання відповідачем доказів на спростування доводів прокурора, враховуючи, що протирадіаційне укриття № 161047 є самостійним об'єктом цивільних відносин, має спеціальний правовий статус та порядок використання, і що передбачена законодавством процедура виключення цієї захисної споруди цивільного захисту з обліку не проводилась, з метою усунення правової невизначеності статусу об'єкта цивільного захисту, суд вбачає позовні вимоги Заступника керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області у даній справі про зобов'язання вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Фастівську міську раду (08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Соборна, буд. 1, код 34446857) вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності Фастівської міської територіальної громади на захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 161047, яке розташоване за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Миру, будинок 15.
3. Стягнути з Фастівської міської ради (08500, Київська обл., м. Фастів, пл. Соборна, буд. 1, код 34446857) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ-601, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код 02909996) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 08.09.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна