ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2025Справа № 910/7081/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради (Україна, 65091, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д; ідентифікаційний код: 25830211)
до Комерційної фірми “Самсун ЛТД» Товариства з обмеженою відповідальністю (Україна, 02000, м. Київ, вул. Вірменська, буд. 6; ідентифікаційний код: 13917987)
про стягнення 1 820,70 грн
Комунальна установа “Одесреклама» Одеської міської ради (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комерційної фірми “Самсун ЛТД» Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - відповідач) про стягнення 1820,70 грн, з яких 540,00 грн збитків у вигляді витрат на проведення демонтажу та транспортування протиправно розміщених рекламних засобів та 1280,70 грн збитків у вигляді витрат на зберігання демонтованих рекламних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
Частиною п'ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 02000, м. Київ, вул. Вірменська, буд. 6.
На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 09.06.2025 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.
08.07.2025 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 09.06.2025, яке згідно з повідомленням підприємства поштового зв'язку не було вручене відповідачу та повернуто за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.
За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 про відкриття провадження в цій справі була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 11.06.2025.
З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та йому були створені достатні умови для реалізації своїх процесуальних прав.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Виконавчий комітет Одеської міської ради своїм рішенням № 434 від 22.04.2008 затвердив Правила розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі (далі по тексту - Правила № 434), які регламентують порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та процедуру їх переоформлення, зміни й анулювання, визначають вимоги до технічного стану, художньо-естетичного вигляду та порядку розміщення рекламних засобів, умови користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, підстави та порядок здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, а також порядок здійснення контролю за дотриманням положень цих Правил.
Згідно з п. 1.5 Правил № 434 в якості робочого органу визначено Управління реклами Одеської міської ради, яке уповноважене Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси, а КУ "Одесреклама" - Комунальна установа "Одесреклама" Одеської міської ради, створена для реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування у сфері зовнішньої реклами, виконання інших завдань та функцій, визначених цими Правилами, іншими актами органів місцевого самоврядування та міського голови.
За змістом п. 3.1 Правил № 434 робочий орган в межах своїх завдань та повноважень, зокрема, реєструє та видає дозволи на підставі відповідних рішень виконавчого комітету Одеської міської ради; забезпечує контроль за дотриманням цих Правил фізичними та юридичними особами; видає направлення на здійснення фіксації дотримання цих Правил; надає фізичним та юридичним особам обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів; видає направлення на здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів.
Згідно з п. 4.1 Правил № 434 КУ "Одесреклама" в межах покладених на неї завдань та функцій здійснює, в тому числі за направленням робочого органу, обстеження місць розміщення рекламних засобів щодо відповідності виданим дозволам, дотримання вимог цих Правил, Концепції розвитку зовнішньої реклами у місті Одесі, схем комплексного розміщення зовнішньої реклами та надає робочому органу матеріали фіксації відповідних порушень; на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів.
Розділом 13 Правил № 434 також передбачено, що демонтаж рекламного засобу організовується КУ "Одесреклама" на підставі направлення, що видається робочим органом. Демонтовані рекламні засоби транспортуються для подальшого зберігання на територію, що знаходиться у віданні КУ "Одесреклама". Витрати, пов'язані з проведенням демонтажу рекламного засобу, його транспортуванням та зберіганням, відшкодовуються власником демонтованого рекламного засобу.
Як зазначає позивач, 07.04.2023 в ході проведення обстеження місць розміщення зовнішньої реклами головним фахівцем відділу інспекційної роботи КУ "Одесреклама" Гордієнко Б.В. встановлено, що КФ "Самсун ЛТД" ТОВ за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45, розміщує рекламний засіб на фасаді розміром 1 м х 1,25 м х 2 сторони у кількості 1 шт., рекламний засіб на фасаді розміром 0,7 м х 0,4 м х 1 сторони у кількості 1 шт., тимчасовий наземний рекламний засіб площею до 1 кв.м у кількості 1 шт., з порушенням ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", абз. 1 п. 6.1 Правил № 434, про що складено акт фіксації № 001984/23 від 07.04.2023.
Позивач також зазначає, що при складанні вищезазначеного акта фіксації від працівника відповідача було отримано інформацію, що саме КФ "Самсун ЛТД" ТОВ здійснює підприємницьку діяльність на даному об'єкті та рекламні засоби належать їй, вказана інформація була підтверджена копіями документів на здійснення підприємницької діяльності.
На підставі акта фіксації Управлінням реклами Одеської міської ради винесено припис про усунення порушень № 01-20/2042 від 11.04.2023 з вимогою здійснити демонтаж конструкцій протягом п'яти днів з моменту отримання даного припису. Припис було вручено працівнику за місцем здійснення господарської діяльності.
Водночас, як зазначає позивач, відповіді на приписи від КФ "Самсун ЛТД" ТОВ не надходило, вимоги щодо самостійного демонтажу протиправно розміщеного рекламного засобу відповідачем не виконані.
У зв'язку з невиконанням вимог приписів у встановлений термін Управління реклами Одеської міської ради видало направлення КУ "Одесреклама" № 45/01-21 від 05.04.2024 на проведення демонтажу протиправно розміщених конструкцій.
25.04.2024 КУ "Одесреклама" здійснила демонтаж рекламних засобів за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 45, що підтверджується актом проведення демонтажу № 315 від 25.04.2024.
Демонтовані рекламні засоби, що належать КФ "Самсун ЛТД" ТОВ, транспортовано до приміщень складу за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 9/1, які належать КУ "Одесреклама" на праві оренди.
Крім того, 15.02.2024 між КУ "Одесреклама" та Фізичною особою - підприємцем Свєтловою Валентиною Григорівною укладено договір № 15/02/2024, предметом якого є надання комплексних інженерних послуг за кодом ДК 021:2015-71340000-3 (послуги з демонтажу та транспортування рекламних конструкцій за замовленнями). Замовник зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Таким чином, як зазначає позивач, фактично понесені витрати на демонтаж та транспортування згідно розрахунку витрат на демонтаж рекламного засобу площею 1,65 кв.м складають 540,00 грн.
Проведення демонтажу рекламних засобів у квітні 2024 року підтверджується підписаним сторонами Актом наданих послуг № 150224 від 20.05.2024 та платіжною інструкцією № 1072 від 20.05.2024.
Крім того, між КУ «Одесреклама» (орендар) та ТОВ "ВІ-ТАЛ" (орендодавець) було укладено договір оренди:
- № 30/24 від 19.01.2024 (термін дії з 19.01.2024 по 31.12.2024, застосовується до відносин між сторонами з 01.01.2024);
- № 47/25 від 21.01.2025 (термін дії з 21.01.2025 по 31.12.2025, застосовується до відносин між сторонами з 01.01.2025).
За умовами п. 1.1 укладених договорів орендодавець передає орендареві за плату, на певний строк у користування нежитлове приміщення у нерухомому майні для здійснення господарської діяльності.
Об'єктом оренди є нежитлове приміщення площею 250,00 кв.м., що розташоване на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Аеропортівська, 9/1.
Пунктом 3.1 Договорів передбачено, що розмір орендної плати за користування всім приміщенням за місяць оренди становить 15000,00 грн на місяць без урахування ПДВ (застосовується з 01.01.2024 та 01.01.2025 відповідно до укладених договорів).
Виходячи з розміру орендної плати та площі орендованого складу, позивач розрахував вартість одного дня зберігання 1 кв.м рекламної конструкції, яка складає 1,97 грн.
Таким чином, помноживши вартість зберігання 1 кв.м. рекламного засобу на площу одного рекламного засобу та на кількість днів їх зберігання, позивач розрахував вартість зберігання рекламного засобу відповідача в період з 25.04.2024 по 23.05.2025, яка складає 1280,70 грн.
КУ «Одесреклама» на підтвердження понесених витрат надала копії актів надання послуг, підписаних КУ «Одесреклама» і ТОВ «ВІ-ТАЛ», та платіжних інструкцій, що свідчать про оплату оренди за період з 25.04.2024 по 23.05.2025 включно.
З огляду на те, що відповідачем порушено правила розміщення рекламних засобів, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача 540,00 грн збитків у вигляді витрат на проведення демонтажу та транспортування протиправно розміщених рекламних засобів та 1280,70 грн збитків у вигляді витрат на зберігання демонтованих рекламних засобів.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За визначенням, наведеним у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про рекламу", зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу").
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 затверджено Типові правила розміщення зовнішньої реклами, які регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (далі - Типові правила).
Згідно з п. 2 Типових правил місце розташування рекламного засобу - це площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надається розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою); спеціальні конструкції - це тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.
Зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Справляння плати за видачу зазначених дозволів виконавчими органами сільських, селищних, міських рад забороняється (п. 3 Типових правил).
Відповідно до п. 4 Типових правил на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів.
За змістом пункту 24 Типових правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
Відносини, які виникають у зв'язку із наданням дозволів на розміщення зовнішньої реклами у місті Одеса та процедурою їх переоформлення, зміною й анулюванням, визначення вимог до технічного стану, художньо-естетичного вигляду та порядку розміщення рекламних засобів, умов користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, підстави та порядок здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, врегульовано Правилами розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, затвердженими Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради "Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції" від 22 квітня 2008 року № 434 (далі - Правила).
Дія Правил поширюється на всю територію міста Одеси, включаючи розташування рекламних засобів на будинках (будівлях) і спорудах, на відкритих майданчиках, на міських вулицях (дорогах), площах та інших територіях, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, зовнішніх та внутрішніх поверхнях підземних переходів, інших об'єктах, розташованих на відкритій місцевості, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування. Правила є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами, що вступають у правовідносини з питань розміщення зовнішньої реклами у межах території міста Одеси (пункт 1.3 Правил).
Згідно з пунктом 1.5 Правил Управління є робочим органом, який уповноважений Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси, а Установа - є уповноваженою особою власника місць розміщення рекламних засобів комунальної власності територіальної громади міста Одеси у сфері укладання договорів на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів.
За змістом пункту 3.1 Правил робочий орган в межах своїх завдань та повноважень, зокрема: реєструє та видає дозволи на підставі відповідних рішень виконавчого комітету Одеської міської ради; забезпечує контроль за дотриманням цих Правил фізичними та юридичними особами; видає направлення на здійснення фіксації дотримання цих Правил; надає фізичним та юридичним особам обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів; видає направлення на здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів.
Відповідно до пункту 4.1 Правил Установа в межах покладених на неї завдань та функцій здійснює, за направленням робочого органу, обстеження місць розміщення рекламних засобів щодо відповідності виданим дозволам, дотримання вимог цих Правил, Концепції розвитку зовнішньої реклами у місті Одесі, схем комплексного розміщення зовнішньої реклами та надає робочому органу матеріали фіксації відповідних порушень; на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів.
Пунктами 6.1, 6.2 Правил передбачено, що розміщення зовнішньої реклами в межах міста Одеса провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом згідно відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради. Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення рекламного засобу.
Протиправно розміщеним рекламним засобом вважається, зокрема, такий рекламний засіб, який розміщується без виданого у встановленому порядку дозволу (пункт 1.5 Правил).
Відповідно до пунктів 13.1, 13.3, 13.4, 13.5 Правил демонтаж рекламних засобів здійснюється Установою за направленням робочого органу. Демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у таких випадках: рекламний засіб є протиправно розміщеним; рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу; рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також, якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу. Для виконання цих функцій Установа може використовувати послуги суб'єктів господарювання на підставі відповідних договорів. У випадках, визначених абзацом "а" пункту 13.2 цих Правил, демонтаж рекламного засобу здійснюється його власником за приписом робочого органу в термін, визначений приписом. Про виконання припису власник рекламного засобу зобов'язаний письмово повідомити робочий орган не пізніше наступного дня від дати демонтажу рекламного засобу. У разі невиконання зазначеного припису в установлений робочим органом термін, демонтаж рекламного засобу здійснюється Установою. Демонтаж рекламного засобу організовується Установою на підставі направлення, що видається робочим органом. Демонтовані рекламні засоби транспортуються для подальшого зберігання на територію, що знаходиться у віданні Установи. Витрати, пов'язані з проведенням демонтажу рекламного засобу, його транспортуванням та зберіганням, відшкодовуються власником демонтованого рекламного засобу. Установа вправі вимагати відшкодування таких витрат у судовому порядку шляхом звернення з відповідним позовом згідно з вимогами чинного законодавства.
З вищевказаних приписів чинного законодавства вбачається, що розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються Управлінням згідно відповідного рішення виконавчого комітету Одеської міської ради. Виключно виданий у встановленому законом порядку дозвіл є підставою для розміщення рекламного засобу. У разі протиправного розміщення рекламних засобів Установа на підставі направлення Управління організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів. Витрати, пов'язані з проведенням демонтажу рекламного засобу, його транспортуванням та зберіганням, відшкодовуються власником демонтованого рекламного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, в ході проведення обстеження місць розміщення зовнішньої реклами, було встановлено факт порушення відповідачем правил розміщення зовнішньої реклами.
Як наслідок, позивач у визначеному Правилами порядку вчинив заходи, пов'язані з усуненням порушення відповідачем правил розміщення зовнішньої реклами, та поніс у зв'язку з цим витрати в загальному розмірі 1820,70 грн.
Обставини щодо кількості демонтованих рекламних засобів, їх розмірів, а також факт належності спірних рекламних засобів відповідачу підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовані.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною першою статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає у тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Судом встановлено, що в діях відповідача наявний склад господарського правопорушення, а саме: неправомірне розміщення відповідачем рекламних засобів без наявності дозвільних документів за адресою: місто Одеса, вулиця Пушкінська, 45; наявність збитків - понесення позивачем витрат у загальному розмірі 1820,70 грн, з яких вартість демонтажу та транспортування рекламної конструкції у розмірі 540,00 грн та вартість зберігання демонтованої рекламної конструкції у розмірі 1280,70 грн; причинний зв'язок між неправомірною поведінкою відповідача та збитками в результаті нездійснення останнім демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів власними силами, у зв'язку із чим позивач був змушений здійснити демонтаж самостійно.
Доказів відшкодування завданих збитків відповідачем не надано.
З огляду на викладене, оскільки судом встановлено наявність всіх елементів господарського правопорушення, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1820,70 грн визнається судом обґрунтованою.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають збитки в розмірі 1820,70 грн.
Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комерційної фірми “Самсун ЛТД» Товариства з обмеженою відповідальністю (Україна, 02000, м. Київ, вул. Вірменська, буд. 6; ідентифікаційний код: 13917987) на користь Комунальної установи “Одесреклама» Одеської міської ради (Україна, 65091, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д; ідентифікаційний код: 25830211) збитки в розмірі 1820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн 70 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.09.2025
Суддя О.В. Нечай