ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2025Справа № 910/8310/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРОМАТИКА» (04052, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 7-9, ідентифікаційний код 25399227)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТРЕЙДІНГ» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, офіс 503, ідентифікаційний код 43285620)
про стягнення 358 075,07 грн
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю «АРОМАТИКА» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КТРЕЙДІНГ» про стягнення 358 075,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № АР-55 оренди нежитлового приміщення від 30.12.2024, а саме в частині повної та своєчасної орендної плати та в частині своєчасного повернення об'єкта оренди позивачу, після дострокового розірвання договору, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 239 404,87 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача штраф 3% від суми боргу за прострочення оплати більше ніж на 7 днів у розмірі 7 182,15 грн, штраф 4% від суми боргу за кожен місяць несплати понад один місяць у розмірі 9 576,19 грн та неустойку у подвійному розмірі орендної плати, за затримку повернення об'єкта оренди у розмірі 101 911,86 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8310/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вказана ухвала суду була доставлена до електронного кабінету відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КТРЕЙДІНГ" 03.07.2025 о 19:02 год., що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
За приписами п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 03.07.2025 у справі № 910/8310/25 встановлено відповідачу строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "КТРЕЙДІНГ" вправі було подати відзив на позов у строк до 22.07.2025 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
30.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРОМАТИКА» (надалі - орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КТРЕЙДІНГ» (надалі - орендар/відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення № АР-55 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець у відповідності до умов цього договору передає, а орендар приймає в оренду, тобто в тимчасове і платне користування, нежитлове приміщення № 501-502 загальною площею 190,9 метрів квадратних на п'ятому поверсі в будинку №17Е по вулиці Глибочицька в місті Києві (далі - «нежитлове приміщення» та/або «об'єкт оренди»).
Мета оренди - виключно для розміщення офісу орендаря. На момент передачі нежитлове приміщення орендарю, його стан відповідає всім санітарним та технічним вимогам та придатний для його використання за призначенням (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 1.3. договору вступ орендаря у тимчасове користування нежитловим приміщенням-настає з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі нежитлового приміщення (додаток №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною договору). З моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі приміщення орендарю, який фіксує стан приміщення зі всіма комунікаціями та обладнанням. Орендар протягом всього строку оренди несе повну відповідальність за утримання приміщення, та його обладнання і комунікації.
За умовами п. 2.3. договору приймання-передача нежитлового приміщення в оренду здійснюється протягом 1 (одного) дня з моменту укладення цього договору та надходження оплати згідно з умовами п. 3.4.1. цього договору.
У розділі 3 договору сторонами узгоджено порядок та розмір орендної плати, зокрема:
орендна плата за користування нежитловим приміщенням на момент укладення даного договору складає 55 361,00 грн, в т.ч. 20% ПДВ, за 1 (один) місяць оренди (п. 3.1.);
орендна плата не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря (п. 3.3.);
нарахування орендної плати починається з моменту підписання Акту приймання - передачі об'єкта оренди (нежитлового приміщення) та не залежить від факту користування або не користування нежитловим приміщенням орендарем (п. 3.4.);
перший платіж з орендної плати здійснюється орендарем протягом 1 (одного) робочого дня з дати підписання цього договору, при цьому орендар вносить на поточний рахунок орендодавця кошти в розмірі 2 (двох) орендних плат, визначених в п.3.1 цього договору, що є платою за перший і останній місяці оренди (п. 3.4.1);
всі наступні платежі з орендної плати за наступний місяць оренди сплачуються орендарем на поточний рахунок орендодавця авансом не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа поточного місяця (п. 3.4.2).
Відповідно до п. 8.1. даний договір діє у період з « 08» лютого 2025 року до « 07» лютого 2026 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. За згодою сторін договір може бути продовженим на наступний рік. Умови продовження договору сторони відображають в новому договорі оренди або додаткової угоди до цього.
Як вбачається із матеріалів справи 08.02.2025 сторонами підписано Акт прийому-передачі приміщення, за яким позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове платне користування нежитлове приміщення №501-502 загальною площею 190,9 метрів квадратних, розташоване на 5 (п'ятому) поверсі в будинку №17Е по вулиці Глибочицька в місті Києві зі всіма комунікаціями та обладнанням в належному справному стані, придатному для використання за призначенням, без будь-яких пошкоджень як приміщення, так і усіх комунікацій.
За доводами позивача, всупереч взятим на себе за договором зобов'язанням, відповідач не сплатив позивачу жодного платежу ані в порядку пункту 3.4.1., ані в порядку пункту 3.4.2. договору.
У зв'язку з неодноразовими усними зверненнями позивача, листом від 04.03.20251 № 04-3-25 відповідач визнав наявність заборгованості із оплати орендної плати та надав позивачу Гарантійний лист, яким зобов'язався сплатити заборгованість до 25 березня 2025 року.
Однак, як вказує позивач, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, та до 25.03.2025 заборгованість з орендної плати не сплатив.
В подальшому, позивач згідно з приписами п. 8.4. договору, 26.03.2025 направив орендарю попередження про дострокове розірвання договору № АР-55 від 30.12.2024 з 01.04.2025 та запропонував сплатити заборгованість за оренду нежитлового приміщення і повернути орендоване приміщення позивачу по Акту прийому-передачі.
У відповідь на дане попередження, відповідач 03.04.2025 надіслав позивачу листа за № 03-4-25, в якому просив надати йому можливість сплатити заборгованість з орендної плати до 11.04.2025, і знову гарантував оплату.
Листом від 09.04.2025 за № 0904-01 відповідач повідомив позивача про те, що надходження коштів для оплати боргу планується на другу половину квітня, і висловив свою готовність тимчасово звільнити орендоване приміщення, але за умови залишення всіх своїх меблів і речей позивачу на відповідальне зберігання, з подальшою можливістю продовження оренди після сплати боргу.
Листами від 29.04.2025 № 2904-01 та від 19.05.2025 №.1905-01 відповідач просив позивача дозволити залишитись в орендованому приміщенні до покращення фінансового становища, та пропонував позивачу надати йому дозвіл на здачу орендованого приміщення в суборенду.
За доводами позивача, зважаючи на те, що відповідач на перше попередження про розірвання договору оренди не відреагував належним чином, додаткову угоду про розірвання договору оренди не підписав, орендоване приміщення позивачу не повернув та не сплатив заборгованість з орендної плати, але продовжував залишатись в орендованому приміщенні, 19.05.2025 позивач повторно звернувся до відповідача з Попередженням -претензією № 32 про розірвання договору оренди з 19.05.2025 та вимогою про сплату боргу за оренду приміщення.
19.05.2025 сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № АР-55 оренди нежитлового приміщення від 30.12.2024, якою розірвали даний договір з 19.05.2025, за якою відповідач зобов'язався передати позивачу орендоване приміщення за Актом прийому-передачі 19.05.2025.
Проте, як вказує позивач, не зважаючи на це, відповідач знову не виконав взяті на себе зобов'язання та не повернув позивачу орендоване приміщення у визначений додатковою угодою строк та продовжив користуватись нежитловим приміщенням.
Листом № 2705-1 від 27.05.2025 відповідач запропонував позивачу прийняти належні йому меблі, які перебувають в нежитловому приміщенні в якості часткової оплати боргу з орендної плати, та дозволити здати дане нежитлове приміщення в суборенду.
У відповідь на даний лист відповідача, позивач листом від 28.05.2025 № 40 повідомив відповідача, що не зацікавлений в бартерних розрахунках за орендну плату, а передача відповідачем нежитлового приміщення в суборенду неможлива, оскільки договір оренди сторонами розірвано ще 19.05.2025, а відтак відповідач перебуває в приміщенні не законно, та запропонував терміново повернути приміщення його власнику.
30.05.2025 відповідач направив листа за № 3005-1, яким повідомив позивача, що готовий повернути нежитлове приміщення по Акту прийому-передачі 13 червня 2025 року.
І як вказує позивача, лише 16 червня 2025 року, відповідач повернув позивачу нежитлове приміщення по Акту прийому-передачі нежитлового приміщення.
У зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідача свого зобов'язання щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів, у останнього виникла заборгованість у розмірі 239 4040,87 грн, за період з 08.02.2025 по 16.06.2025, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Позивачем також нараховано до стягнення з відповідача штраф 3% від суми боргу за прострочення оплати більше ніж на 7 днів у розмірі 7 182,15 грн, штраф 4% від суми боргу за кожен місяць несплати понад один місяць у розмірі 9 576,19 грн та неустойку у подвійному розмірі орендної плати, за затримку повернення об'єкта оренди у розмірі 101 911,86 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди нерухомого майна, а відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина 1, 3 статті 760 ЦК України).
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (частини 1 та 5 статті 762 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п.п. 3.4.1. та 3.4.2. договору перший платіж з орендної плати здійснюється орендарем протягом 1 (одного) робочого дня з дати підписання цього договору, при цьому орендар вносить на поточний рахунок орендодавця кошти в розмірі 2 (двох) орендних плат, визначених в п.3.1 цього договору, що є платою за перший і останній місяці оренди. Всі наступні платежі з орендної плати за наступний місяць оренди сплачуються орендарем на поточний рахунок орендодавця авансом не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа поточного місяця.
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та змісту вищевказаних пунктів договорів строк виконання відповідачем встановленого грошового зобов'язання на момент розгляду справи настав.
Втім, як встановлено судом, відповідач, у встановлені договором строки орендну плату не здійснював.
Доказів оплати орендних платежів за договором оренди нежитлового приміщення № АР-55 від 30.12.2024 матеріалами справи не місять.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.
За приписами статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
В силу ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Судом встановлено, що сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № АР-55 оренди нежитлового приміщення від 30.12.2024, якою розірвали даний договір з 19.05.2025.
Таки чином, позивач має право вимагати до стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати починаючи з 08.02.2025 до 18.05.2025 включно.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, відсутність в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення № АР-55 від 30.12.202 в частині сплати орендних платежів за період з 08.02.2025 по 18.05.2025, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 184 387,85 грн, тобто орендна плата за період дії договору з 08.02.2025 по 18.05.2025. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача неустойки у подвійному розмірі орендної плати, за затримку повернення об'єкта оренди у розмірі 101 911,86 грн.
У відповідності до частини 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Тобто, припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об'єктом оренди та виникає зобов'язання з повернення об'єкту оренди.
Пунктом 6.1. договору погоджено, що в день закінчення строку дії даного договору Орендар зобов'язаний повернути нежитлове приміщення орендодавцю за Актом приймання-передачі нежитлового приміщення згідно з умовами цього договору. Нежитлове приміщення вважається фактично переданим (повернутим) орендодавцю з дати підписання орендодавцем Акта прийому-передачі нежитлового приміщення. У момент підписання Акта прийому-передачі нежитлового приміщення орендар передає орендодавцю ключі від нежитлового приміщення, що орендується.
Як встановлено судом, договір оренди був достроково припинений 19.05.2025 згідно з додатковою угодою № 2, а отже з урахуванням змісту пункту 6.1 договору та п. 3 додаткової угоди орендар мав повернути об'єкт оренди орендодавцю до 19.05.2026 включно, тоді як повернення об'єкта оренди відповідачем здійснено лише 16.06.2025.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Згідно приписів частини 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Пунктом 6.4. договору передбачено, що у разі затримки з вини орендаря повернення об'єкта ореади при розірванні договору понад 3 (трьох) календарних днів, орендар додатково сплачує на користь орендодавця неустойку у подвійному розмірі орендної плати за увесь час такого прострочення.
Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відтак, відповідач, продовжуючи користуватись об'єктом оренди після 19.05.2025, прострочив зобов'язання з його повернення після закінчення строку дії договору, що є підставою для застосування до нього відповідальності у вигляді виплати неустойки у відповідності до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України
Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки у розмірі подвійної орендної плати, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог в цій частині - в сумі 98 221,13 грн, оскільки день повернення об'єкта оренди не входить до періоду прострочення.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафів на підставі пункту 7.2 договору суд зазначає наступне.
Пунктом 7.2. договору встановлено, якщо невиконання орендарем грошових зобов'язань за цим договором триває понад 7 (семи) днів, то, починаючи з 8 (восьмого) дня, крім пені додатково нараховується штраф у розмірі 3% (трьох відсотків) місячної орендної плати за перший місяць невиконання зобов'язання.
Якщо невиконання орендарем грошових зобов'язань за цим договором триває понад 1 (місяця) то починаючи з 2 (другого) місяця невиконання зобов'язань, крім пені і штрафу за перший місяць, нараховується додатково штраф в розмірі 4% (чотирьох відсотків) орендної плати за кожен місяць несплати. При цьому, сплата штрафних санкцій не звільняє від обов'язку виконання Орендарем своїх зобов'язань згідно з умовами цього Договору
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати штрафу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунки штрафів 3 % та 4% суд встановив, що такі розрахунки здійснено позивачем, виходячи із загальної суми заборгованості розрахованої останнім за період з 08.0.2025 по 16.06.2025 на суму 239 404,87 грн, в той же час як умовами п. 7.2 договору, сторонами чітко визначено порядок та розмір нарахування таких штрафів.
Крім цього, суд зазначає, що згідно із ч.2 ст.653 Цивільного кодексу України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Отже, договірні санкції можуть застосовуватися тільки в період з моменту виникнення заборгованості до розірвання договору.
Відтак, враховуючи термін дії договору (з 08.02.2025 до 19.052025) та умови п. 7.2. договору, за розрахунком суду до стягнення відповідача підлягає штраф 3% (місячної орендної плати за перший місяць невиконання зобов'язання) у розмірі 1 245,62 грн (55 361:28*21*3:100).
За розрахунком суду, враховуючи припинення дії договору (19.05.2025) та умови п. 7.3. договору до стягнення відповідача підлягає штраф 4% (починаючи з 2 місяця невиконання зобов'язань, нараховується додатково штраф в розмірі 4% (чотирьох відсотків) орендної плати за кожен місяць несплати) у розмірі 5 714,68 грн (2 214,44 грн (за березень 2025 - 55 361 *4:100) + 2 214,44 грн (за квітень 2025 - 55 361 *4:100) + 1 285,80 грн (за травень 2025 - 55 361:31*18 *4/100). В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання свого обов'язку чи відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованості, неустойку та суми штрафів.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АРОМАТИКА» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КТРЕЙДІНГ» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17Е, офіс 503, ідентифікаційний код 43285620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРОМАТИКА» (04052, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 7-9, ідентифікаційний код 25399227) заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 184 387 грн 85 коп., штраф 3% у розмірі 1 245 грн 62 коп., штраф 4 % у розмірі 5 714 грн 68 коп., неустойку у розмірі подвійної орендної плати, у розмірі 98 221 грн 13 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 343 грн 54 коп.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
Повний текст рішення складено 08.09.2025
Суддя Л.Г. Пукшин