ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.09.2025Справа № 910/7674/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ФУДЗ КОМПАНІ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІНКМАРКЕТ"
про стягнення 49 011,37 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ФУДЗ КОМПАНІ" (далі - позивач, ТОВ "ІМПОРТ ФУДЗ КОМПАНІ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІНКМАРКЕТ" (далі - відповідач, ТОВ "ДРІНКМАРКЕТ") про стягнення 49 011,37 грн заборгованості на підставі Договору поставки № 80-0324 від 12.03.2024, яка складається із: суми боргу - 41 673,12 грн, збитків від інфляції - 6 244,56 грн, 3% річних -1 093,69 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за Договором поставки № 80-0324 від 12.03.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2025 позовну заяву ТОВ "ІМПОРТ ФУДЗ КОМПАНІ" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7674/25, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/7674/25.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заву та додані до неї докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
12.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРІНКМАРКЕТ" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ФУДЗ КОМПАНІ" (далі - постачальник) укладено Договір поставки № 80-0324 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та у відповідності із замовленням покупця поставити Товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в Специфікації/Акційній специфікації чинній на момент замовлення Товару.
Згідно п. 3.1 Договору, Товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості, в строк, зазначений в замовленні.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що перехід права власності на Товар від постачальника до покупця здійснюється в момент приймання-передачі Товару на складі покупця та підписання товаросупровідних документів.
Відповідно до п. 4.4 Договору, покупець має право повернути Товар, а постачальник зобов'язаний прийняти такий Товар з відповідним відшкодуванням 100% сплаченої вартості або зменшенням суми належних до сплати постачальнику грошових коштів (зворотній викуп) у разі:
- якщо під час перевірки виявилося, що Товар або його упаковка не відповідають вимогам діючого законодавства та Договору, або у зв'язку з їх реалізацією до покупця були або можуть бути застосовані санкції державних органів (штрафи, інші фінансові і штрафні санкції, тощо);
- отримання покупцем скарг, претензій, позовних заяв з боку клієнтів покупця (кінцевих споживачів Товару) чи третіх осіб;
- наявність заборони реалізації/продажу Товару чи вилучення Товару з вільного обігу у встановленому законом порядку в магазині Покупця.
Покупець оформлює повернення товарів за допомогою накладної на повернення товарів (п. 4.5 Договору).
На виконання умов Договору, 30.04.2024 позивач здійснив поставку Товару на суму 113 842,44 грн, що підтверджується Видатковими накладними: № ИФ-0000464 на суму 12 498,12 грн; № ИФ-0000469 на суму 9 918,84 грн; № ИФ-0000462 на суму 15 434,28 грн; № ИФ-0000471 на суму 15 950,52 грн; № ИФ-0000461 на суму 6 533,22 грн; № ИФ-0000463 на суму 13 725,36 грн; № ИФ-0000465 на суму 7 970,46 грн; № ИФ-0000460 на суму 6 075,24 грн; № ИФ-0000466 на суму 3 597,48 грн; № ИФ-0000468 на суму 1 907,52 грн; № ИФ-0000467 на суму 650,50 грн; № ИФ-0000470 на суму 13 380,90 грн.
14.05.2024 позивач поставив, а відповідач прийняв Товар на суму 13 005,00 грн, що підтверджується Видатковими накладними: № ИФ-0000535 на суму 3 236,04 грн; № ИФ-0000554 на суму 778,68 грн; № ИФ-0000555 на суму 2 017,08 грн; № ИФ-0000534 на суму 1 577,16 грн; № ИФ-0000532 на суму 2 50614 грн; № ИФ-0000533 на суму 2 889,90 грн.
21.05.2024 позивач поставив відповідачу Товар на суму 8 974,74 грн, що підтверджується Видатковими накладними: № ИФ-0000574 на суму 3 111,30 грн; № ИФ-0000576 на суму 2 490,12 грн; № ИФ-0000575 на суму 1 443,00 грн; № ИФ-0000573 на суму 1 930,32 грн.
25.06.2024 позивач поставлив Товар на суму 4 701,30 грн, що підтверджується Видатковими накладними: № ИФ-0000714 на суму 593,22 грн; № ИФ-0000715 на суму 2 983,38 грн; № ИФ-0000713 на суму 1 124,70 грн.
27.06.2024 за Видатковою накладною № ИФ-0000712 позивач поставив, а відповідач прийняв Товар на суму 1 808,82 грн.
Вказане підтверджується товарно-транспортними накладними, які долучені позивачем до позовної заяви.
Судом встановлено, що позивач здійснив поставку Товару на загальну суму 142 332,30 грн. Відповідач прийняв Товар без заперечень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У ч. 2 ст. 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 6.1 Договору, покупець оплачує Товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в Специфікації/Акційній специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на товар в специфікації вказується в гривнах.
Згідно з п. 6.2 Договору, ціна Товару зазначається в накладних та при кожній наступній поставці не має перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Ціни на Товар можуть бути змінені за погодженням сторін шляхом викладання Специфікації в новій редакції. У випадку, якщо ініціатором внесення змін до Специфікації є постачальник, він зобов'язаний надати покупцю Специфікацію в новій редакції безпосередньо або шляхом направлення її на електронну пошту для узгодження не пізніше, ніж за 15 днів до дати поставки за зміненими цінами. При цьому попередня Специфікація втрачає силу.
Загальна сума цього Договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка Товару по даному Договору (п. 6.3 Договору).
Пунктом 6.4 Договору визначено, що оплата за Товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 14 днів з моменту приймання-передачі Товару та підписання накладної про прийняття Товару.
Судом встановлено, що відповідач за поставлений позивачем Товар частково сплатив грошові кошти у розмірі 70 756,14 грн, що підтверджується виписками по рахунку позивача, долученими останнім до позовної заяви.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем на підставі п. 4.4 Договору, було здійснено часткове повернення Товару на зальну суму 29 903,04 грн, за Накладними на повернення: № ИФ-0000219 від 10.06.2024 на суму 1 357,56 грн, № ИФ-0000220 від 10.06.2024 на суму 1 608,48 грн, № ИФ-0000037 від 31.01.2025 на суму 2 785,26 грн, № ИФ-0000031 від 05.02.2025 на суму 3 920,58 грн, № ИФ-0000030 від 05.02.2025 на суму 2 986,80 грн, № ИФ-0000035 від 05.02.2025 на суму 1 556,88 грн, № ИФ-0000033 від 05.02.2025 на суму 4 889,22 грн, № ИФ-0000034 від 05.02.2025 на суму 4 855,32 грн, № ИФ-0000036 від 05.02.2025 на суму 1 923,48 грн, № ИФ-0000038 від 05.02.2025 на суму 2 074,74 грн, № ИФ-0000032 від 05.02.2025 на суму 1 944,72 грн.
Відтак, заборгованість відповідача за поставлений позивачем Товар відповідно до Договору поставки № 80-0324 від 12.02.2024 становить 41 673,12 грн.
ТОВ "ДРІНКМАРКЕТ" та ТОВ "ІМПОРТ ФУДЗ КОМПАНІ" склали Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2025 по 16.02.2025. Відповідно до вказаного Акту сторони погодили, що станом на 16.02.2025 заборгованість за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРІНКМАРКЕТ" на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ФУДЗ КОМПАНІ" становить 41 673,12 грн.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати відповідачем у повному обсязі за поставлений позивачем Товар.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ФУДЗ КОМПАНІ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІНКМАРКЕТ" заборгованості на підставі Договору поставки № 80-0324 від 12.03.2024 у розмірі 49 011,37 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 093,69 грн та інфляційні витрати у розмірі 6 244,56 грн.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений Договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Відповідно до п. 7.1 Договору, у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань по даному Договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наведених позивачем у позовній заяві розрахунків 3% річних та інфляційних втрат за період визначений позивачем, суд визнає такі розрахунки обґрунтованими та арифметично вірними.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ФУДЗ КОМПАНІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІНКМАРКЕТ" про стягнення 3 % річних у розмірі 1 093,69 грн та інфляційних втрат у розмірі 6 244,56 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, отже розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2 422,40 грн.
В той же час, позивач за звернення до Господарського суду міста Києва із майновою вимогою сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2948 від 22.08.2024 на суму 302,80 грн та платіжною інструкцією № 4266 від 22.05.2025 на суму 2 725,20 грн.
Тобто позивачем при зверненні до суду із позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн за подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору.
3 огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2 422,40 грн покладається на відповідача.
Керуючись ст. 13, 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРІНКМАРКЕТ" (Україна, 02121, місто Київ, вул.Світла, будинок 3Д; ідентифікаційний код: 44289929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПОРТ ФУДЗ КОМПАНІ" (Україна, 02660, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА, будинок 47; ідентифікаційний код: 38371712) 41 673,12 грн (сорок одну тисячу шістсот сімдесят три гривні 12 коп.) основного боргу, 1 093,69 грн (одну тисячу дев'яносто три гривні 69 коп.) 3% річних, 6 244,56 грн (шість тисяч двісті сорок чотири гривні 56 коп.) інфляційних втрат та 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення» ГПК України.
Повне рішення складено 05.09.2025.
Суддя Оксана ГУМЕГА