ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.08.2025Справа № 910/4700/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут»
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 58 302 394,61 грн
за участю представників:
від позивача: Боричевський В.М.
від відповідача: Тєплова В.С.
До Господарського суду м. Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (далі - ТОВ «Волиньелектрозбут», позивач) до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 58 302 394,61 грн за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 06/19-76 від 07.01.2019.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 06/19-76 від 07.01.2019 в частині своєчасної сплати вартості купленої електричної енергії за "зеленим тарифом", у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість.
У позові ТОВ «Волиньелектрозбут» просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 52 310 949,15 грн, 3% річних у сумі 900 107,08 грн та інфляційні втрати в сумі 5 091 341,38 грн, що разом складає 58 302 394,61 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач у строк, встановлений законом, надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що оскільки перед НЕК «Укренерго» наявна значна заборгованість постачальників універсальних послуг за договорами про надання послуг з передачі електричної енергії, то, відповідно, своєчасність та повнота здійснення відповідачем виплат за куплену електроенергію у позивача залежить від розрахунків учасників ринку електричної енергії. Також відповідач зазначив, що оплата вартості послуг позивача із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за заявлені періоди можлива лише у разі включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони НКРЕКП як регулятора ринку електричної енергії. За таких обставин відповідач вимушений оплачувати послуги щодо забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел по мірі фінансової можливості. З наведеного вище вбачається, що вина відповідача у затримці оплати послуг, наданих позивачем, відсутня. При цьому НЕК «Укренерго» сплатило частину боргу в сумі 593 815,55 грн, а нарахування 3% річних та інфляційних втрат є безпідставним з огляду на відсутність вини відповідача у простроченні зобов'язання.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що ні умови договору, ні Порядок купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затверджений постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, не ставлять у залежність своєчасність здійснення сплати замовником вартості отриманої послуги від включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони НКРЕКП, відтак, відповідач зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки з ним щодо оплати вартості послуг. Твердження відповідача про відсутність його вини у простроченні виконання зобов'язання є необґрунтованими, оскільки відповідач здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, а недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника та відсутність коштів не є обставинами для звільнення його від відповідальності.
У підготовчому засіданні відповідач подав заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 5 776 774,94 грн у зв'язку зі сплатою вказаної суми, яку суд вирішив розглянути під час розгляду справи по суті.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 10.06.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду.
У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти заявлених вимог заперечив, просив закрити провадження в частині, в іншій частині - відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення в судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку до наступних висновків.
Установлено, що 01.07.2019 між ТОВ «Волиньелектрозбут» (постачальник послуг) та ДП «НЕК «Укренерго», правонаступником якої є ПрАТ «НЕК «Укренерго» (замовник), був укладений договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 06/19-76 (далі - договір), за умовами якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - послуги) в обсягах та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору замовник сплачує постачальнику вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору. Вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальником послуг (п. 2.1 договору).
Згідно з пп. 2 п. 3.1 договору постачальник послуг зобов'язаний затверджувати вартість послуг у регулятора відповідно до глав 11 та 12 Порядку (глав 12 та 13 в редакції додаткової угоди № 4 від 28.01.2021).
У свою чергу, згідно з пп. 4 п. 3.3 договору, замовник зобов'язаний у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником та затвердженої регулятором. Замовник зобов'язаний проводити оплату вартості послуг виключно у грошовій формі (пп. 6 вказаного пункту).
Вказаний договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2025 (п. 8.1 договору в редакції додаткової угоди № 10).
У подальшому сторони уклали ряд додаткових угод, якими вносилися зміни до договору: № 1 від 01.07.2019, № 2 від 03.06.2020, № 3 від 30.12.2020, № 4 від 28.01.2021, № 5 від 20.12.2021, № 6, № 7 та № 10.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, врегулювання відносини, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».
Виходячи з положень вказаного закону, а також постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (далі - НКРЕКП, регулятор) № 429 від 14.06.2018, постачальником універсальних послуг та учасником ринку електричної енергії, який проводить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу є - ТОВ «Волиньелектрозбут». У свою чергу ПрАТ «НЕК «Укренерго» є оператором системи передачі та здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаної енергетичної системи України.
Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, загальносуспільний інтерес зі збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Частиною 6 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов'язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується регулятором.
Отже згідно з положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" на відповідача, який є оператором системи передачі об'єднаної енергетичної системи України, та позивача, який виконує функції постачальника універсальних послуг, вказаним Законом покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 (із змінами) затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел (далі - Порядок № 641), який поширюється на виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом, кандидатів у такі виробники, переможців аукціону, гарантованого покупця, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), оператора системи передачі (далі - ОСП) та адміністратора комерційного обліку (п. 1.2 глави 1 Порядку № 641).
Відповідно до п. 15.4 глави 15 вказаного Порядку (тут і далі - в редакції, чинній на час спірних відносин) ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору у період з квітня 2024 по червень 2024, а також з серпня 2024 по грудень 2024 сторонами були складені та підписані акти приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел на загальну суму 154 115 331,49 грн., а саме: № 04/24-ЗТ від 30.04.2024 на суму 27 418 040,54 грн, № 05/24-ЗТ від 31.05.2024 на суму 35 395 223,75 грн, № 06/24-ЗТ від 30.06.2024 на суму 24 776 049,41 грн, № 08/24-ЗТ від 31.08.2024 на суму 28 105 067,60 грн, № 09/24-ЗТ від 30.09.2024 на суму 19 615 429,68 грн, № 10/24-ЗТ від 31.10.2024 на суму 12 777 982,00 грн, № 11/24-ЗТ від 30.11.2024 на суму 4 992 698,72 грн, № 12/24-ЗТ від 31.12.2024 на суму 1 034 839,79 грн
Також встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у відповідний період був затверджений розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг, а саме: за квітень 2024 - постановою НКРЕП № 1057 від 28.05.2024 у сумі 22 848 367,12 грн (без ПДВ); за травень 2024 - постановою НКРЕП № 1210 від 26.06.2024 у сумі 29 496 019,79 грн (без ПДВ); за червень 2024 - постановою НКРЕП № 1409 від 31.07.2024 у сумі 20 646 707,84 грн (без ПДВ); за серпень 2024 - постановою НКРЕП № 1702 від 01.10.2024 у сумі 23 420 889,67 грн (без ПДВ); за вересень 2024 - постановою НКРЕП № 1855 від 29.10.2024 у сумі 16 346 191,40 грн (без ПДВ); за жовтень 2024 - постановою НКРЕП № 2017 від 26.11.2024 у сумі 10 648 318,33 грн (без ПДВ); за листопад 2024 - постановою НКРЕП № 2364 від 24.12.2024 у сумі 4 160 582,27 грн (без ПДВ); за грудень 2024 - постановою НКРЕП № 113 від 28.01.2024 у сумі 862 366,49 грн (без ПДВ).
Отже, за умовами договору (п. 2.1), Порядку та з урахуванням постанов НКРЕКП, якими затверджені розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг за періоди: квітень 2024 - червень 2024, серпень 2024 - грудень 2024, кінцеві терміни оплати актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до договору від № 06/19-76 від 07.01.2019 становлять: за актом № 04/24-ЗТ від 30.04.2024 - 31.05.2024; за актом № 05/24-ЗТ від 31.05.2024 - 29.06.2024; за актом № 06/24-ЗТ від 30.06.2024 - 03.08.2024; за актом № 08/24-ЗТ від 31.08.2024 - 04.10.2024; за актом № 09/24-ЗТ від 30.09.2024 - 01.11.2024; за актом № 10/24-ЗТ від 31.10.2024 - 29.11.2024; за актом № 11/24-ЗТ від 30.11.2024 - 27.12.2024; № 12/24-ЗТ від 31.12.2024 - 31.01.2025.
У свою чергу, ПрАТ «НЕК «Укренерго» здійснило часткову оплату актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до договору за спірні періоди у сумі 101 804 382,34 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій.
Отже, судом встановлено, що за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 06/19-76 від 07.01.2019 у відповідача виникла заборгованість у сумі 52 310 949,15 грн (154 115 331,49 - 101 804 382,34).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріали справи свідчать, що під час розгляду справи в суді відповідач сплатив частину наявного в нього боргу - на суму 6 370 590,49 грн, що вбачається з наданих відповідачем платіжних інструкцій № ПУП009285 від 23.04.2025 на суму 593 815,55 грн, № ПУП010485 від 06.06.2025 на суму 3 045 514,61 грн, № ПУП009929 від 19.05.2025 на суму 2 731 260,33 грн.
Отже грошове зобов'язання відповідача щодо сплати коштів за електроенергію на суму 6 370 590,49 грн припинилося, а тому в цій частині провадження необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.
Що стосується решти основного боргу відповідача, який складає 45 940 358,66 грн. (52 310 949,15 - 6 370 590,49), то доказів його оплати відповідач суду не надав, відтак, вимога позивача про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в сумі 45 940 358,66 грн.
Згідно з приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Суд відхиляє твердження ПрАТ «НЕК «Укренерго» про відсутність його вини у порушенні грошового зобов'язання з огляду на особливий порядок розрахунків між сторонами, та зазначає, що дійсно такий порядок визначений Законом України "Про ринок електричної енергії" та постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 і він врахований судом під час розгляду даної справи, проте, виконання сторонами договірних зобов'язань ніяким чином не обумовлене дотриманням такого порядку розрахунків та не є підставою для звільнення учасника спірних відносин від господарської (цивільної) відповідальності.
Інші доводи відповідача, викладені у відзиві, суд також до уваги не приймає, оскільки за змістом ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів
Сторони є суб'єктами господарювання, а отже, в разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (близька за змістом правова позиція викладена у п. 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).
Крім основного боргу позивач нарахував відповідачу також 3 % річних у сумі 900 107,08 грн та інфляційні втрати в сумі 5 091 341,38 грн за неналежне виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивач правомірно просить стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд зазначає, що стягненню буде підлягати 3% річних у сумі 900 107,08 грн в межах заявлених періодів, як просив позивач.
Твердження відповідача щодо включення позивачем у розрахунок дня оплати до строку прострочення заборгованості суд відхиляє, оскільки вони не відповідають дійсності та не підтверджуються матеріалами справи.
При перерахунку інфляційних втрат суд прийняв до уваги наступне.
У зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.
Так, абзацом п'ятим пункту 4 Порядку № 1078 передбачено, що індексація грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.
Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком № 1078.
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. А тому, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Розрахунок інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання відображається, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не нараховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Аналогічна правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, і врахована у питанні визначення судами величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції).
Крім того у постанові від 23.09.2021 у справі № 924/2/21 Верховний Суд, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України, не погодився з визначенням судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) та зазначив, що такий індекс має заокруглюватися до десяткового числа після коми.
Аналогічний висновок щодо правильності визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, викладено у постановах Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 910/4170/23, від 17.012024 у справі № 910/18308/21.
Отже, перевіряючи наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд врахував викладену вище методику Верховного Суду із заокругленням величини приросту індексу споживчих цін до десяткового числа після коми та визначені позивачем періоди нарахування інфляційної складової боргу.
Таким чином, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 5 086 271,97 грн, тобто у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.
Отже позов ТОВ «Волиньелектрозбут» підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 58 302 394,61 грн в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 6 370 590,49 грн - закрити.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 51 931 804,12 грн задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньелектрозбут» (43026, м. Луцьк, вул. Яремчука Назарія, буд. 11-А, ідентифікаційний код 42159289) заборгованість у сумі 45 940 358 (сорок п'ять мільйонів дев'ятсот сорок тисяч триста п'ятдесят вісім) грн 66 коп., 3% річних у сумі 900 107 (дев'ятсот тисяч сто сім) грн 08 коп., інфляційні втрати в сумі 5 086 271 (п'ять мільйонів вісімдесят шість тисяч двісті сімдесят одну) грн 97 коп. та судовий збір у сумі 623 121 (шістсот двадцять три тисячі сто двадцять одну) грн. 08 коп.
У решті позовних вимог - відмовити.
Вступна та резолютивна частини оголошені в судовому засіданні 28 серпня 2025 року.
Повне рішення складене 08 вересня 2025 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Суддя Головіна К.І.