ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.07.2025Справа № 910/12689/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Шмиги В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» про зміну стягувача правонаступником у справі №910/12689/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (яке є правонаступником Акціонерного товариства «Банк Січ»)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рент Плюс»
до ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення 5469,17 доларів США
Представники учасників справи:
від позивача: Кроян К.С.;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: ОСОБА_3;
від відповідача-3: не з'явився.
Акціонерне товариство «Банк Січ» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рент Плюс» (далі - відповідач-1) до ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) та ОСОБА_2 (далі - відповідач-3) про стягнення 5469,17 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач на підставі договору №218/15 від 31.08.2015 про заміну боржника у зобов'язані та переведення боргу, неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №36/13 від 25.04.2013, зобов'язання за яким забезпечені договорами поруки №220-1/15 від 31.08.2015 з відповідачем-2 та №327/15 від 02.12.2015 з відповідачем-3, у зв'язку з чим позивачем заявлено до солідарного стягнення заборгованість за кредитом у розмірі 5469,17 доларів США.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/12689/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 постановлено здійснювати розгляд справи №910/12689/23 за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/12689/23 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Банк Січ» до ОСОБА_2 відмовлено. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Січ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рент Плюс» та ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рент Плюс» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Січ» заборгованість за кредитом в сумі 5469,17 доларів США. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рент Плюс» на користь Акціонерного товариства «Банк Січ» судовий збір в сумі 1500,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Січ» судовий збір в сумі 1500,00 грн. Стягнуто Акціонерного товариства «Банк Січ» на користь ОСОБА_2 витрати пов'язані із проведенням експертизи у розмірі 28398,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 клопотання Акціонерного товариства «Банк Січ» про заміну позивача у справі №910/12689/23 його правонаступником задоволено. Замінено Акціонерне товариство «Банк Січ» за вимогами, які виникли з кредитного договору № 36/13 від 25.04.2013, договорів поруки № 220-1/15 від 31.08.2015, № 327/15 від 02.12.2015 його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор».
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/12689/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 у справі №910/12689/23 залишено без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на апелянта.
07.04.2025 року до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/12689/23.
24.04.2025 року Господарським судом міста Києва було видано накази на виконання рішення.
12.06.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» надійшла заява про зміну стягувача правонаступником, а саме на Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Елар Ессет Менеджмент» до відкриття виконавчого провадження у наказах від 24.04.2025 у справі №910/12689/23 про примусове виконання рішення щодо солідарного стягнення заборгованості щодо боржників ТОВ «Сервіс Рент Плюс» та ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 призначено розгляд заяви про зміну стягувача правонаступником на 26.06.2025.
У судовому засідання 26.06.2025 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про зобов'язання Акціонерного товариства «Банк Січ» та ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» надати пояснення щодо відкритого виконавчого провадження №78155700; зобов'язання відповідача-2 викласти письмово зауваження щодо договору про відступлення прав вимоги №26/03/25-Січ та направити їх сторонам; зобов'язання Акціонерного товариства «Банк Січ» та ТОВ «Фінансова компанія «Абекор» надати пояснення щодо правової природи договору про відступлення прав вимоги №26/03/25-Січ з урахуванням зауважень відповідача-2; оголошення перерви у судовому засіданні до 17.07.2025.
07.07.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення та зауваження по суті заяви ТОВ «ФК «Абекор» про зміну стягувача правонаступником, у яких відповідач-2 вказав, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 було змінено позивача у справі його правонаступником, а саме АТ «Банк Січ» на ТОВ «ФК «Абекор», у подальшому, хоч ТОВ «ФК «Абекор» і відступило право вимоги на користь АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра», втім відділом виконавчої служби в порушення наведеного вище було відкрито виконавче провадження №78155700 на користь стягувача АТ «Банк Січ». Разом з тим, відповідач-2 наголошує на тому, що він в порушення приписів статті 516 ЦК України не був належним чином повідомлений про зміну кредитора у зобов'язанні та зауважує на неможливості зміни ТОВ «ФК «Абекор» на правонаступника АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра», оскільки останній не є фінансовою установою і не має права надавати фінансові послуги, адже укладений між ТОВ «ФК «Абекор» і АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» договір, за своєю суттю є договором факторингу і його сторонами можуть виступати лише фінансові установи внесені до Державного реєстру фінансових установ. Окрім того, як зазначає відповідач-2 ТОВ «ФК «Абекор» до заяви про заміну стягувача правонаступником додано лише договір про відступлення права вимоги 26/03/2025 - СІЧ від 26.03.2025 року, додаток №1 та додаток №2 до договору та два акти приймання-передачі документації, при цьому, самі акти чи у сукупності з договором не можуть бути доказом переходу права вимоги, оскільки є доказом факту передачі документів, доказом же переходу права вимоги є самі документи, копії яких не були додані до заяви ТОВ «ФК «Абекор», зокрема, документи, що підтверджують перехід права вимоги до ТОВ «ФК «Абекор» від АТ «Банк Січ».
17.07.2025 року до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» надійшли письмові пояснення, у яких заявник проти доводів відповідача-2 заперечив та вказав, що обставини відкриття виконавчого провадження №78155700 на користь стягувача АТ «Банк Січ» не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви про зміну стягувача правонаступником, як і не може бути підставою для відмови не повідомлення ОСОБА_1 про укладення договору відступлення права вимоги і зміну правонаступника в порядку статті 516 ЦК України. Заявник відхиляє доводи відповідача-2 стосовно того, що зміна правонаступника не відбулася, оскільки вчинений правочин на користь нового правонаступника АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» є договором факторингу, а останній не є фінансовою установою, оскільки АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» є корпоративним фондом і проводить діяльність із спільного інвестування в порядку Закону України «Про інститут спільного інвестування» і до складу його активів входять боргові зобов'язання, в тому числі, права вимоги за кредитним договорами укладеними з юридичними особами. Разом з тим, заявник звернув увагу на відсутність необхідності у наданні документів, які визначають порядок переходу права вимоги за спірною вимогою до ТОВ «ФК «Абекор», оскільки такі обставини досліджені та встановлені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у даній справі.
У судовому засідання 17.07.2025 оголошено перерву до 29.07.2025.
28.07.2025 року до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» надійшли додаткові пояснення, в яких заявник надав пояснення щодо обсягу відступленого права вимоги АТ «Банк Січ» на користь ТОВ «ФК «Абекор» та у подальшому на нового кредитора АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра».
У судовому засіданні 29.07.2025 суд, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення у судовому засіданні 31.07.2025.
У судове засідання 31.07.2025 з'явився представник заявника (позивача) та представник відповідача-2 та надали свої пояснення. Відповідач-1 та відповідач-3 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Частиною 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач-1 та відповідач-2 у судове засідання 31.07.2025 не з'явилися і їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, суд постановив розглядати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» про зміну стягувача правонаступником за їх відсутності.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» про зміну стягувача правонаступником у справі №910/12689/23, суд дійшов такого висновку.
За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Враховуючи ту обставину, що виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження"). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №34/425, постановах Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №910/2954/17 та від 25.06.2019 у справі №910/10031/13.
У даному випадку, судом встановлено, що строк пред'явлення виконавчого документа - наказу Господарського суду міста Києва від 24.04.2025 року, виданого на примусове виконання рішення до виконання у даній справі не сплинув.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Особа, звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу суду в справі на його правонаступника, у зв'язку з переходом до останнього права вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії судового процесу.
З огляду на вищенаведене, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора, відповідно до норм законодавства, має право звернутись до суду із заявою про заміну правонаступника та сторони виконавчого провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі №910/12689/23 клопотання Акціонерного товариства «Банк Січ» про заміну позивача у справі №910/12689/23 його правонаступником задоволено; замінено Акціонерне товариство «Банк Січ» за вимогами, які виникли з кредитного договору № 36/13 від 25.04.2013, договорів поруки № 220-1/15 від 31.08.2015, № 327/15 від 02.12.2015 його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор».
Відповідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.
За таких обставин, враховуючи встановлені в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 обставини, особою, яка має право вимоги за кредитним договором № 36/13 від 25.04.2013, договором поруки № 220-1/15 від 31.08.2015, № 327/15 від 02.12.2015 є Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор», що встановлено вище і не спростовано в межах розгляду даної справи.
У подальшому, як вбачається із матеріалів справи, 26.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор», як первісним кредитором, та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Елар Ессет Менеджмент», як новим кредитором, укладено договір про відступлення прав вимоги №26/03/25-СІЧ (далі - договір), за умовами пункту 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до позичальників та/або заставодавців та/або поручителів та/або інших осіб, зазначених у додатку №1 та додатку №2 до цього логовору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами застави та/або іншими договорами, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 та додатку №2 до цього договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - «Права вимоги». Права вимоги належать первісному кредитору на підставі договору №93 про відступлення права вимоги від 13.11.2024, укладеного між Акціонерним товариством «Банк Січ» та первісним кредитором.
Відповідно до пункту 2 договору новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
Пунктом 3 договору встановлено, що в день набрання чинності цим договором, новий кредитор набуває права вимоги та усі права кредитора за основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у додатку №1 та додатку №2 до цього договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних), право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсними договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство боржників, виконавчих проваджень щодо боржників, в тому числі щодо майна боржників, яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу в погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників, тощо. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у додатку №1 та додатку №2 до цього договору.
Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги (пункт 4 договору).
Згідно пункту 5 договору сторони підтверджують, що після набуття новим кредитором прав вимоги та здійснення ним повної оплати, відповідно до п. 7 цього договору, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 6 договору новий кредитор зобов'язаний повідомити боржників про відступлення прав вимоги за основними договорами. Сторони погоджуються, що відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України, новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин, у зв'язку і неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням боржників про відступлення прав вимоги за основними договорами на підставі цього договору, у зв'язку із чим виконання боржниками зобов'язань за основними договорами на користь первісного кредитора, у тому числі надходження на користь первісного кредитора грошових коштів в рахунок виконання зобов'язань за основними договорами, до моменту повідомлення відповідного із боржників про відступлення прав вимоги на підставі цього договору, вважається належним виконанням відповідним із боржників зобов'язань за основними договорами. Новий кредитор також погоджується, що первісний кредитор не відповідає перед новим кредитором, якщо одержані новим кредитором від боржників суми за основними договорами будуть меншими від сум, які очікував отримати від боржників новий кредитор при укладенні цього договору, в тому числі меншими від сум, зазначених у додатку №1 та додатку №2 до цього договору, або сплачених новим кредитором первісному кредитору за цим договором.
За умовами пункту 7 договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 1500000 (один мільйон п'ятсот тисяч) гривень (надалі за текстом - «Ціна договору»). Ціна договору сплачується новим кредитором первісному кредитору в повному обсязі до 01.05.2025 року.
Пунктом 8 договору сторони погодили, що наявні у первісного кредитора документи, що підтверджують права вимоги до боржників, передаються новому кредитору за відповідним актом не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня набрання чинності цим договором.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (у випадку використання сторонами у своїй діяльності печаток) (пункт 16 договору).
Додатком №1 до договору сторонами було визначено договори, право вимоги за якими відступається, та боржників за такими договорами, зокрема: 1) кредитним договором №36/13 від 25.04.2013 - ТОВ «Сервіс Рент Плюс»; 2) договором поруки №220-1/15 від 31.08.2015 - ОСОБА_1 ; 3) договором поруки №327/15 від 02.12.2015 - ОСОБА_2 .
Додатком №2 до договору сторонами було погоджено реєстр прав вимоги до боржників за основними зобов'язаннями, зокрема ТОВ «Репро-Студія «Центр» (нове найменування ТОВ «Сервіс Рент Плюс»), кредитний договір №36/13 від 25.04.2013, загальний залишок заборгованості 193025,27 доларів США, залишок заборгованості за основним зобов'язанням 161904,28 доларів США, залишок заборгованості по відсотках 31120,99 доларів США.
26.03.2025 року між ТОВ «ФК «Абекор» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» було підписано акт приймання-передачі документації (далі - акт №1), за умовами якого у зв'язку з укладенням договору про відступлення прав вимоги №26/03/25-СІЧ від 26.03.2025, первісний кредитор передав, а новий кредитор отримав наступні документи: ТОВ «Сервіс Рент Плюс» (стара назва ТОВ «Репро-Студія «Центр»), ОСОБА_1 (поручитель), ОСОБА_2 (поручитель), судова справа №910/12689/23 - 1 том (оригінал претензій).
Також, 26.03.2025 року між ТОВ «ФК «Абекор» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» було підписано акт приймання-передачі документації (далі - акт №2), за умовами якого у зв'язку з укладенням договору про відступлення прав вимоги №26/03/25-СІЧ від 26.03.2025, первісний кредитор передав, а новий кредитор отримав, зокрема: 1) оригінали: кредитного договору №36/13 від 25.04.2013, договору №218/15 про зміну боржника у зобов'язанні та переведення боргу від 31.08.2015; договору про внесення змін №185/13 від 27.11.2013; договору про внесення змін №60/13 від 28.02.2014; договору про внесення змін №92/14 від 15.04.2014; договору про внесення змін №164-4/14 від 25.07.2014; договору про внесення змін №202-3/14 від 15.09.2014; договору про внесення змін №278/14 від 21.11.2014; договору про внесення змін №217/15 від 28.08.2015; договору про внесення змін №219/15 та доповнень від 31.08.2015; договору про внесення змін №372/15 та доповнень від 30.12.2015; договору про внесення змін №256-3/16 та доповнень від 01.08.2016; договору про внесення змін №540/16 та доповнень від 30.12.2016; договору поруки №220-1/15 від 31.08.2015; договору №3-1/17 про внесення змін від 04.01.2017 до договору поруки №220-1/15 від 31.08.2015; кредитна справа на 5 томах. 2) завірена копія: договір поруки №327/15 від 02.12.2015, ухвала Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/12689/23 про зобов'язання позивача надати оригінал договору поруки №327/15 від 02.12.2015 з конвертом, супровідний лист вих. №1914/04-л від 13.11.2023 про передачу оригіналу договору поруки №327/15 від 02.12.2015. 3) нотаріально завірена копія / завірена копія: договір №93 про відступлення прав вимоги від 13.11.2024, укладеного між АТ «Банк Січ» та ТОВ «ФК «Абекор»; додаток до договору №93 про відступлення прав вимоги від 13.11.2024; рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №803 від 07.10.2022; акт приймання-передачі документації від листопада 2024 до договору №93 про відступлення прав вимоги від 13.11.2024; платіжна інструкція на підтвердження сплати коштів на користь АТ «Банк Січ»; акт приймання-передачі документації від 13.11.2024 до договору №93 про відступлення прав вимоги від 13.11.2024.
11.04.2025 року на виконання умов договору про відступлення прав вимоги №26/03/25-СІЧ від 26.03.2025 року, АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» сплатило ТОВ «ФК «Абекор» грошові кошти у розмірі 1500000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №25 від 11.04.2025.
Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги №26/03/25-СІЧ від 26.03.2025 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Елар Ессет Менеджмент».
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приймаючи до уваги умови вищевказаного договору відступлення права вимоги, суд дійшов висновку, що відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід права вимоги).
Відтак, з урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд дійшов висновку здійснити заміну сторони (стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (яке є правонаступником Акціонерного товариства «Банк Січ») на його правонаступника Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Елар Ессет Менеджмент» у наказах від 24.04.2025 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 в частині солідарного стягнення заборгованості щодо боржників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рент Плюс» та ОСОБА_1 , а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» про зміну стягувача правонаступником підлягає задоволенню.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача-2 про відкриття виконавчого провадження №78155700 на користь стягувача АТ «Банк Січ», як підставу для відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» про зміну стягувача правонаступником, оскільки вказане виконавче провадження стосується стягнення судового збору, що не є предметом поданої заяви про заміну стягувача правонаступником.
Відхиляє суд і доводи відповідача-2 про неповідомлення боржника в порядку ч. 2 ст. 516 ЦК України.
Так, відповідно до частини 1 статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, частина 2 вищевказаної статті визначає, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, з аналізу положень статі 516 Цивільного кодексу України вбачається, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, при цьому неповідомлення боржника про зміну кредитора у зобов'язанні не впливає на дійсність відступлення права вимоги новому кредитору, а лише встановлює наслідки для нового кредитора у разі неповідомлення боржника, якщо останнім буде виконано зобов'язання перед первісним кредитором.
Не приймає суд до уваги і доводи відповідача про неможливість зміни ТОВ «ФК «Абекор» на правонаступника АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра», так як останній не є фінансовою установою і не має права надавати фінансові послуги, а укладений договір є договором факторингу.
Так, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статі 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.
Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
При цьому договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються (п. 49 Постанови ВП ВС від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18), а правова природа відповідного договору незалежно від його назви визначається, виходячи зі змісту прав та обов'язків сторін договору (п. 9.5 Постанови ВП ВС від 07 вересня 2022 року у справі № 910/16579/20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16 вказано, що метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника
Учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа (ст.ст. 2, 512-518 ЦК України).
Суб'єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнт, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України); фактор, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦК України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором, що вбачається із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, ч. 5 ст. 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
З аналізу укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» та Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Елар Ессет Менеджмент» договору про відступлення прав вимоги №26/03/25-СІЧ від 26.03.2025 вбачається, що вказаний договір є звичайним договором відступлення права вимоги, і не містить у собі притаманних ознак договору факторингу чи факторингової операції.
Водночас, слід зауважити, що Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Елар Ессет Менеджмент» має право на придбання права вимоги за кредитними договорами банків.
Згідно пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про інститути спільного інвестування» визначено, що інститут спільного інвестування - корпоративний або пайовий фонд.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про інститути спільного інвестування» корпоративний фонд - юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування.
Активи інституту спільного інвестування можуть складатися з цінних паперів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, банківських металів та інших активів, передбачених законодавством. До складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов'язання. Такі зобов'язання можуть бути оформлені векселями, аграрними нотами, заставними, договорами відступлення прав вимоги, позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством (ч. 1, 4 ст. 48 вищезгаданого Закону).
При цьому, у розумінні пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про інститути спільного інвестування» активи інституту спільного інвестування - сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія).
Вимоги щодо складу та структури активів інституту спільного інвестування (далі - ІСІ) з метою ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів визначає Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затверджене Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 10.09.2013 № 1753 (далі - Положення).
Відповідно до абз. 2, 5 п. 3 розділу V Положення до складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов'язання. Такі зобов'язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами відступлення права вимоги, позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством. Права вимоги можуть, з урахуванням обмежень, встановлених Законом та цим Положенням, придбаватися лише за кредитними договорами банків, укладеними з юридичними особами, шляхом укладення договорів відступлення права вимоги, а також за договорами щодо інвестування та фінансування будівництва об'єктів будівництва.
Отже, АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра», як інститут спільного інвестування, має право на придбання прав вимоги за кредитними договорами банків, укладеними з юридичними особами та укладеними до них договорами поруки, у відповідності до приписів статей 553, 554 ЦК України.
Доводи ж відповідача-2 про відсутність факту передачі документів та відповідно права вимоги ТОВ «ФК «Абекор» на користь АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» у повній мірі спростовуються положеннями договору про відступлення прав вимоги №26/03/25-СІЧ від 26.03.2025 та актами приймання-передачі документації від 26.03.2025
Керуючись статтями 13, 52, 202, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» про зміну стягувача правонаступником у справі №910/12689/23 задовольнити.
2. Замінити сторону (стягувача) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (яке є правонаступником Акціонерного товариства «Банк Січ») (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 75, прим. 601А; ідентифікаційний код: 39287145) на його правонаступника Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Федра» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 85/40, офіс 204; ідентифікаційний код 45755686) від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Елар Ессет Менеджмент» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 85/40, офіс 202; ідентифікаційний код 45073425) у наказах від 24.04.2025 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2024 в частині солідарного стягнення заборгованості щодо боржників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Рент Плюс» та ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 08.09.2025.
СуддяТ.В. Васильченко