Рішення від 26.08.2025 по справі 905/577/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

26.08.2025 Справа №905/577/25

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Фурсової С.М.

за участю секретаря судового засідання Сазонова В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Оксі Банк» (79019, місто Львів, вулиця Газова, будинок №17; код ЄДРПОУ 09306278)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» (85032, Донецька область, с. Добропілля, Промзона №1, вулиця Промислова, будинок №4; код ЄДРПОУ 43327309)

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Алко» (85032, Донецька область, с. Добропілля, Промзона №1, вулиця Промислова, будинок №4; код ЄДРПОУ 42784646)

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Товариства з обмеженою відповідальністю «СТР Транс» (40031, місто Суми, проспект Перемоги, будинок №147; код ЄДРПОУ 44498770)

про стягнення 4 136 393,44 гривень та звернення стягнення на предмет застави

за участю представників:

від позивача: Коваленко О.Д.

від відповідачів: Нор А.Г.

РУХСПРАВИ

Акціонерне товариство «Оксі Банк» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Алко», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СТР Транс» про солідарне стягнення 4 136 393,44 гривень за кредитним договором з відкриття відновлювальної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023, з яких: 4 000 000,00 гривень заборгованості по тілу кредиту, 81 311,48 гривень заборгованість по сплаті прострочених відсотків, 55 081,96 гривень заборгованості по сплаті строкових відсотків, та звернення стягнення на передане у заставу майно відповідно до договору застави транспортних засобів, посвідченого 26.07.2023 приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченко С.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1700.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 01.07.2025 о 12:30 год.; встановлено учасникам справи на вчинення процесуальних дій.

13.06.2025 від представника Акціонерного товариства «Оксі Банк» надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі, зокрема, призначеному на 01.07.2025 о 12:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.06.2025 заяву представника Акціонерного товариства «Оксі Банк» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Від Акціонерного товариства «Оксі Банк» 19.06.2025 отримано додаткові пояснення, в яких викладено нову рекакцію прохальної частини позову, а саме щодо порядку визначення початкової ціни продажу заставного майна.

У судовому засіданні 01.07.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень.

Відповідачі участь своїх уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення всіх учасників справи про дату та час судового засідання, неможливість розгляду питань, визначених частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у даному підготовчому засіданні, з метою забезпечення процесуальних прав сторін, суд вважає за доцільне відкласти підготовче засідання та продовжити строк сторонам для надання суду заяв по суті справи, доказів.

Ухвалою суду від 01.07.2025 відкладено підготовче засідання на 15.07.2025, продовжено сторонам строк для надання суду заяв по суті справи, доказів.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» 14.07.2025 отримано клопотання про визнання поважною причину першої неявки відповідача та відкладення підготовчого засідання. Клопотання обґрунтовано тим, що товариство зареєстровано на території активних бойових дій крім того, стороною вживаються заходи з пошуку адвоката для укладення договору на надання професійної правничої допомоги для реалізації своїх процесуальних прав.

Представник позивача у підготовчому засіданні 15.07.2025 заперечував проти задоволення вказаного клопотання. Зазначав, що у провадженні Господарського суду Донецької області перебували справи за участю цих самих осіб, які наразі перебувають на стадії апеляційного перегляду. У вказаних справах від відповідача1 брав участь адвокат. Також, позивач наголошував на тому, що аналогічна поведінка сторони прослідковувалась у наведених вище справах і спрямована на затягування розгляду справи, так само й перереєстрація товариства з м.Києва на територію активних бойових дій.

Судом розглянуто було клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» про відкладення розгляду справи та відмовлено у його задоволенні.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.08.2025.

Від представника відповідача1 05.08.2025 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву, в якому останній просить поновити пропущений строк на подання відзиву на позовну заяву, а також долучити до матеріалів справи додаткові угоди договору, які не були долучені позивачем. В обґрунтування причин пропуску строку відповідач зазначає, що місцезнаходження ТОВ «ЛВР Кондитер» знаходиться на території ведення бойових дій, що суттєво вплинуло на забезпечення захисту майнових прав та інтересів у суді, з огляду на значні труднощі в пошуку адвоката на території ведення можливих бойових дій та укладенні з ним відповідного договору про надання професійної правничої допомоги.

У судовому засіданні представник позивача заперечував щодо зазначених відповідачем доводів, просив відмовити у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання та у поновленні процесуального строку на подання відзиву. Крім того, зазначив, що додаткові угоди стосуються іншого договору, а тому не можуть бути належними доказами.

У судовому засіданні 05.08.2025 суд дійшов висновку щодо неналежності заявлених підстав у відзиві на позовну заяву, а саме тому відзив на позовну заяву залишено без розгляду та поновлення процесуальних строків на подання відзиву залишено без задоволення, розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву в судовому засіданні до 26.08.2025 о 12:30 год.

Від позивача 06.08.2025 надійшла відповідь на відзив.

22.08.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у справі призначеному на 26.08.2025 о 12:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке було задоволено відповідною ухвалою суду.

У судовому засіданні 26.08.2025 представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача1 заперечував проти задоволення позову з підстав того, що у позивача на момент звернення до суду було відсутнє право вимоги заборгованості з огляду на визначений у договорі строк дії Кредитної лінії.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ

12.07.2023 між Акціонерним товариством «Оксі Банк» (далі - Кредитодавець, Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» (далі - Позичальник, відповідач1) укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/23-ГД, згідно п.1.1. цим Договором визначаються загальні умови надання Кредитодавцем послуг Позичальнику по здійсненню активних операцій, зокрема: надання кредитів у формі невідновлювальних кредитних ліній далі - Кредитні операції, а також загальні умови передачі в заставу майна/майнових прав в забезпечення виконання Позичальником зобов'язань перед Кредитодавцем за вказаними операціями, цим Договором.

Конкретні порядок і умови надання вказаних послуг та розрахунки за ними визначаються в окремих договорах, що укладаються Сторонами в рамках цього Договору і носять назви відповідно до виду операції, зокрема: кредитні договори на відкриття кредитних ліній, далі - Кредитні договори / Кредитний договір (п.1.2. Генерального договору).

За п.1.3. Генерального договору загальні умови на яких Кредитодавець надає послуги Позичальнику по здійсненню кредитних операцій:

- загальна сума кредитних операцій за всіма Кредитними договорами (сума, яка фактично видана, а також яка підлягає до видачі Кредитодавцем Позичальнику за умовами Кредитних договорів), надалі Ліміт, не може бути більшою ніж 7 000 000,00 гривень та вказаний ліміт розподіляється наступним чином та на наступних умовах:

1. за кредитом: Відновлювальна кредитна лінія.

Сума кредиту: 4 000 000,00 гривень.

Строк кредитування: 24 місяця.

Мета кредиту: поповнення обігових коштів

2. Вид кредиту: Відновлювальна кредитна лінія.

Сума кредиту: 3 000 000,00 гривень.

Строк кредитування: 36 місяців.

Мета кредиту: поповнення обігових коштів.

Строк дії Ліміту встановлюється до 24 липня 2026 року (включно), з урахуванням строків кредитування в рамках Ліміту кредитування, як це вказано в п.1.3. Договору (п.1.4. Генерального договору).

Згідно п.2.3. Генерального договору сплата заборгованості (кредит, проценти, комісійна винагорода, штраф, пеня і т.і.) за Кредитними договорами здійснюється відповідно до кредитних умов Кредитних договорів.

На виконання Генерального Кредитного договору 26.07.2023 між Банком та Позичальником був укладений Кредитний договір з відкриттям відновлювальної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД (далі- Кредитний договір), відповідно до п.1.1. якого Банк як Кредитодавець надає грошові кошти (надалі - кредит) в рамках відкритої йому відновлюваної відкличної кредитної лінії (далі - кредитна лінія) Позичальнику в межах ліміту кредитної лінії у сумі 4 000 000,00 гривень на строк з 26 липня 2023 року до 25 липня 2025 року (включно) з урахуванням Графіку погашення кредитної заборгованості за кожним з наданих траншів/кредитів, а Позичальник зобов'язується повернути транші/кредит та сплатити проценти/відсотки за фіксованою процентною ставкою у розмірі 24% річних, а також комісії на умовах та у строки, передбачених Договором. Кредит надається на поповнення обігових коштів.

Графік погашення кредитної заборгованості за кожним з наданих траншів/кредитів банком встановлюється Позичальнику на наступних умовах: строк на який береться Позичальником в користування кредитом/траншем та підлягає поверненню у вказаний строк Банку не може перевищувати 90 календарних днів, з дати отримання Позичальником кредиту/траншу і в будь-якому випадку в межах строку дії ліміту кредитної лінії як це вказано в п.1.1. Договору (п.1.2 Кредитного договору).

За п.2.1. Кредитного договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування суми кредиту з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника без урахування комісійної винагороди, яка перераховується Кредитодавцю в момент надання кредиту на рахунок неамортизованого дисконту у розмірі та в порядку, передбаченому п. 5.4. Договору.

Згідно з п.п. 2.2.-2.3. Кредитного договору днем надання кредиту вважається перерахування суми кредиту на поточний рахунок Позичальника.

Днем повернення кредиту вважається день повної сплати Позичальником Кредитодавцеві усієї заборгованості за кредитом па позичковий рахунок.

Відповідно до п.2.4. надання кредитних коштів (кредиту) в межах Ліміту кредитної лінії здійснюється окремими частинами у вигляді траншу згідно заявок про видачу кредиту/траншу від Позичальника (листа від Позичальника) (далі - заявка на видачу кредиту). У заявках на видачу кредиту обов'язково вказується сума кредиту/траншу.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору виконання Позичальником зобов'язань за Договором забезпечується:

А) заставою транспортних засобів в кількості 39, загальною ринковою вартістю 11 854 800,00 гривень без ПДВ, які належать на праві власності ТОВ «СТР Транс» (код ЄДРПОУ 44498770) (надалі - Товариство), за відповідним договором застави;

Б) порукою фізичної особи ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) за відповідним договором поруки, який має бути укладений з банком в день укладання цього договору;

В) порукою ТОВ «ЛВР Алко» (код ЄДРПОУ 42784646) за відповідним договором поруки, який має бути укладений з банком в день укладання цього договору.

Як погоджено п.4.2.1. Кредитного договору, Позичальник зобов'язався повертати кредитні кошти, отримані у вигляді кожного траншу, у строки, визначені Договором та Графіком погашення кредитної заборгованості за кожним з наданих траншів/кредитів у повному обсязі до 16:00 год., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений за домовленістю Сторін на підставі додаткової угоди до цього Договору.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється Кредитодавцем з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, процентної ставки, передбаченої п. 1.1. Договору. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважається одним днем, тобто враховується день надання кредиту і не враховується день його погашення (Метод визначення днів в для нарахування процентів «факт/факт») (п.5.1. Кредитного договору).

Договір набуває чинності та є укладеним з дати його підписання Сторонами/уповноваженими представниками Сторін та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за Договором та Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/23-ГД від 26.07.2023, укладеного між Банком та Позичальником (п.9.1. Кредитного договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, підписи скріплені печатками товариств.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч.2 ст.639 вказаного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 вказаного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 ст.1049 вказаного вище кодексу передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст.1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Так, зі змісту Кредитного договору слідує, що при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови договору, а саме: сума кредитних коштів, які надаються відповідачу1, строк їх повернення, домовленість про сплату процентів тощо, а також відповідальність за порушення строків погашення кредиту.

Позивачем на виконання вимог Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/23-ГД від 26.07.2023 та Кредитного договору з відкриттям відновлювальної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023 видавались позичальнику (відповідачу1) протягом 2023-2024 років в межах ліміту кредитної лінії кошти в сумах, визначених у відповідних заявках. Позичальником кошти повертались.

На підставі заявок відповідача1 на транш вих.№89/4 від 30.05.2024 та вих№89/5 від 30.05.2025 банком 30.05.2024 перераховано 4 000 000,00 гривень, що підтверджується ордерами №3525534 і №3526651 від 30.05.2025, а також випискою по рахунку № НОМЕР_2 .

Факт перерахування банком грошових коштів відповідачем1 в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечується.

Відтак, за висновками суду, наведені вище обставини свідчать про виникнення між сторонами кредитних правовідносин та волю сторін до настання відповідних правових наслідків, що не суперечить вимогам ст.205 Цивільного кодексу України.

Як вказує позивач та проти чого відповідач1 не заперечує, ТОВ «ЛВР Кондитер» взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів за траншами від 30.05.2024 належним чином не виконало.

Представник відповідача1 у судових дебатах заперечував проти права позивача на вимогу заборгованості з тіла кредиту (на момент звернення з позовом до суду), оскільки вимога про усунення порушення направлена не за актуальною адресою ТОВ «ЛВР Кондитер», а тому строк повернення кредиту настав після 25.07.2025 (п.1.1. Кредитного договору).

Судом відхилено такі доводи, адже за п.1.1. Кредитного договору з відкриттям відновлювальної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023 Банк в рамках відкритої відповідачу1 відновлюваної відкличної кредитної лінії надає Позичальнику в межах ліміту кредитної лінії кредит на строк з 26 липня 2023 року до 25 липня 2025 року (включно) з урахуванням Графіку погашення кредитної заборгованості за кожним з наданих траншів/кредитів.

Тобто відповідач1 протягом строку дії кредитної лінії мав право на неодноразове отримання кредитних коштів (траншів) в межах суми ліміту, зокрема й повторне отримання повної суми ліміту після повернення цих коштів (траншу) згідно Графіку.

Графік погашення кредитної заборгованості за кожним з наданих траншів/кредитів банком встановлюється Позичальнику на наступних умовах: строк на який береться Позичальником в користування кредитом/траншем та підлягає поверненню у вказаний строк Банку не може перевищувати 90 календарних днів, з дати отримання Позичальником кредиту/траншу і в будь-якому випадку в межах строку дії ліміту кредитної лінії як це вказано в п.1.1. Договору (п.1.2 Кредитного договору).

Тож, строк кредитної дії лінії (строк в межах якого можуть бути видані кошти) та строк на який фактично видаються кошти (транш) не є тотожними поняттями.

У заявці ТОВ «ЛВР Кондитер» на транш вих.№89/4 від 30.05.2024 заявлено про видачу Траншу в суми 2 000 000,00 гривень із Графіком погашення - 27.08.2024.

У заявці ТОВ «ЛВР Кондитер» на транш вих.№89/5 від 30.05.2024 заявлено про видачу Траншу в суми 2 000 000,00 гривень із Графіком погашення - 23.08.2024.

Відтак, кредитні кошти (транші) мали бути повернуті відповідачем1 - 23.08.2024 та 27.08.2024 відповідно, незалежно від факту отримання вимоги позивача.

Поряд з цим, в якості забезпечення відповідачем1 своїх зобов'язань за Кредитним договором з відкриттям відновлювальної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023, 26.07.2023 Банком та поручителями:

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) укладений Договір поруки №02/23-ГД-ІІ;

ТОВ «ЛВР Алко» (код ЄДРПОУ 42784646) укладений Договір поруки №01/23-ГД-ІІ,

(далі разом - «Договори поруки»).

Згідно умов:

пунктів 2.1. договорів поруки Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання Боржником в повному обсязі Зобов'язання за Кредитним договором, в тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Основного договору та додаткових договорів (угод) до нього.

Основним договором за п.1.1. є Генеральний договір на здійснення кредитних операцій №01/23-ГД від 26.07.2023, за яким Кредитор встановлює боржнику ліміт на здійснення кредитних операцій в розмірі 7 000 000,00 гривень на строк до 24.07.2026, надалі - Генеральний договір та укладені в його рамках Кредитний договір з відкриттям відновлювальної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023 (далі Кредитний договір-1) та Кредитний договір з відкриттям відновлювальної кредитної лінії №19/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023 (далі - Кредитний договір-2), які укладені між Банком та Боржником (ТОВ «ЛВР Кондитер», код ЄДРПОУ 43327309), а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до них, в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконань, розміру процентів, комісійних винагород та інших умов, грошових зобов'язань, які є чинними на момент укладення цього Договору або можуть бути укладені після його укладення в майбутньому, при цьому Сторони розуміють, що Генеральний договір, Кредитний договір-1 та Кредитний договір-2, як разом так і кожен окремо, по тексту цього Договору, іменуються як Основний договір.

пунктів 3.1. договорів поруки Кредитор має право в разі порушення боржником будь-якого Зобов'язання (повністю або частково) за Основним договором або неналежного його виконання, звернутись до Поручителя з вимогою про виконання такого Зобов'язання/його частини, а Поручитель зобов'язується виконати його за боржника в порядку та строки, зазначені у вказаній вимозі.

пунктів 5.4.2. договорів поруки в разі невиконання або порушення виконання Боржником своїх зобов'язань перед Кредитором, погасити заборгованість за Кредитним договором протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання вимоги Кредитора про невиконання/порушення виконання Боржником своїх зобов'язань, якщо інший строк не встановлений у самій вимозі.

Згідно із ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 вказаного кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.543 зазначеного нормативно-правового акту, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В силу норм ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як було зазначено вище, позивачем на виконання вимог Генерального договору на здійснення кредитних операцій №01/23-ГД від 26.07.2023 та Кредитного договору з відкриттям відновлювальної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023 видавались позичальнику (відповідачу1) протягом 2023-2024 років в межах ліміту кредитної лінії кошти в сумах, визначених у відповідних заявках. Позичальником кошти повертались.

На підставі заявок відповідача1 на транш вих.№89/4 від 30.05.2024 та вих№89/5 від 30.05.2025 банком 30.05.2024 перераховано 4 000 000,00 гривень, що підтверджується ордерами №3525534 і №3526651 від 30.05.2025, а також випискою по рахунку № НОМЕР_2 .

Як вказує позивач у позовній заяві, всупереч зазначеним вище умовам щодо строків та сум повернення, позичальник має таку заборгованість:

1) Кредит в загальній сумі 4 000 000,00 гривень, у тому числі:

2 000 000,00 гривень по строку оплати 23.08.2024;

2 000 000,00 гривень по строку оплати 27.08.2024;

2) Прострочені відсотки- 81 311,48 гривень;

3) Строкові відсотки - 55 081,96 гривень,

а всього заборгованість по кредитному договору складає 4 136 393,44 гривень.

Однак, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 4 000 000,00 гривень не визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами (строковими, простроченими) в сумі 136 393,44 гривень.

Як зазначено у позовній заяві та слідує з розрахунку заборгованості, із загальної суми процентів за користування Кредитом (траншами №13 і №14), які нараховані за період з 30.05.2024 до 21.11.2024, відповідачем1 сплачено лише проценти нараховані по 30.09.2024, в результаті чого, несплаченими залишились проценти в загальній сумі 136 393,44 гривень, у тому числі:

за Траншем №13 в сумі 68 196,72 гривень, з яких:

проценти за жовтень 2024 року в сумі 40 655,74 гривень (прострочені);

проценти за листопад 2024 року в сумі 27 540,98 гривень (поточні);

за Траншем №14 в сумі 68 196,72 гривень, з яких:

проценти за жовтень 2024 року в сумі 40 655,74 гривень (прострочені);

проценти за листопад 2024 року в сумі 27 540,98 гривень (поточні).

Велика Палата Верховного Суду 5 квітня 2023 року розглянула справу №910/4518/16 і дійшла висновків про таке.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Отже, позичальник отримує «чужі» грошові кошти в борг, який зобов'язується повернути в майбутньому.

Поняття «користування кредитом» - є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Щодо нарахування процентів на підставі статті 1048 ЦК України

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов'язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов'язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов'язок боржника щодо їх сплати.

Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов'язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов'язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що підхід, за якого проценти за «користування кредитом» могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів. Так, неможливо розумно пояснити, чому, наприклад, замовник робіт або послуг, який прострочив їх оплату, має сплачувати проценти річних за статтею 625 ЦК України, розмір яких може бути зменшений судом, якщо він надмірно великий порівняно зі збитками кредитора, а за прострочення повернення кредиту в такій самій сумі позичальник має додатково сплачувати ще й проценти як плату за «користування кредитом», розмір якої не може бути зменшений судом.

Викладене вище свідчить, що наслідки порушення грошового зобов'язання є однаковими незалежно від того, з якого договору таке зобов'язання виникло: з договору купівлі-продажу, договору про виконання робіт, кредитного договору тощо.

Отже, у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.35).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.22)).

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає.

Щодо можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування Велика Палата Верховного Суду зауважила, що особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Приписи частин другої та третьої статті 6 і статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства та договором, зокрема ситуації, коли сторони у договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд і коли вони не вправі цього робити.

Указані висновки викладені в пунктах 22, 23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17.

У частині третій статті 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто частина третя статті 6 ЦК України не допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.

У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, ця стаття також не допускає свободу договору в частині порушення, зокрема, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Тому сторони не можуть з посиланням на принцип свободи договору домовитись про те, що їхні відносини будуть регулюватися певною нормою закону за їхнім вибором, а не тією нормою, яка регулює їхні відносини виходячи з правової природи останніх.

Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд (пункт 107 цієї постанови).,

Відповідно до положень ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Кредитним договором з відкриттям відновлювальної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023 сторони узгодили, що згідно п. 1.1. Банк як Кредитодавець надає грошові кошти (надалі - кредит) в рамках відкритої йому відновлюваної відкличної кредитної лінії (далі - кредитна лінія) Позичальнику в межах ліміту кредитної лінії у сумі 4 000 000,00 гривень на строк з 26 липня 2023 року до 25 липня 2025 року (включно) з урахуванням Графіку погашення кредитної заборгованості за кожним з наданих траншів/кредитів, а Позичальник зобов'язується повернути транші/кредит та сплатити проценти/відсотки за фіксованою процентною ставкою у розмірі 24% річних, а також комісії на умовах та у строки, передбачених Договором. Кредит надається на поповнення обігових коштів.

Графік погашення кредитної заборгованості за кожним з наданих траншів/кредитів банком встановлюється Позичальнику на наступних умовах: строк на який береться Позичальником в користування кредитом/траншем та підлягає поверненню у вказаний строк Банку не може перевищувати 90 календарних днів, з дати отримання Позичальником кредиту/траншу і в будь-якому випадку в межах строку дії ліміту кредитної лінії як це вказано в п.1.1. Договору (п.1.2 Кредитного договору).

Тож, у цьому договорі терміном «Відновлювана кредитна лінія» означає кредитну лінію, протягом строку дії якої після повернення наданого позичальнику кредиту або його частини банк здійснює подальше кредитування позичальника у межах її ліміту.

Терміном «Транш» позначається частина кредиту, що надана позичальнику за відповідною заявкою на видачу кредитних коштів в межах кредитного ліміту.

Строк дії кредитної лінії - до 25 липня 2025 року (включно).

Як узгоджено сторонами у п.1.2. Кредитного договору Графік погашення кредитної заборгованості за кожним з наданих траншів/кредитів банком встановлюється Позичальнику на наступних умовах: строк на який береться Позичальником в користування кредитом/траншем та підлягає поверненню у вказаний строк Банку не може перевищувати 90 календарних днів, з дати отримання Позичальником кредиту/траншу.

У заявці ТОВ «ЛВР Кондитер» на транш вих.№89/4 від 30.05.2024 заявлено про видачу Траншу в суми 2 000 000,00 гривень із Графіком погашення - 27.08.2024.

У заявці ТОВ «ЛВР Кондитер» на транш вих.№89/5 від 30.05.2024 заявлено про видачу Траншу в суми 2 000 000,00 гривень із Графіком погашення - 23.08.2024.

Відтак, кредитні кошти (транші) мали бути повернуті відповідачем1 - 23.08.2024 та 27.08.2024 відповідно.

Таке погодження строків повернення траншів (Графіку погашення) позивачем підтверджується виписками по рахунку відповідача - віднесення кредиту на прострочення, розрахунком заборгованості та наданими з цього приводу поясненнями від 19.06.2025.

З аналізу всіх викладених вище умов Кредитного договору, дій сторін, суд дійшов висновку що строк на який надається транш і строк дій кредитної лінії не є тотожними, при цьому строк на який надається транш має пріоритетне значення для повернення кредиту ніж строк дії кредитної лінії.

Тобто після невиконання позичальником зобов'язання щодо повернення кожної частини траншу, така частина траншу вважається простроченою, на цю прострочену частину заборгованості можуть бути нараховані проценти відповідно до статті 625 ЦК України.

Отже визначення позивачем свого права на нарахування процентів на повну суму кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України протягом всього строку дії Кредитної лінії - до 25.07.2025, чи то моменту пред'явлення вимоги - до 21.11.2024, є помилковим.

Як вказує позивач у розрахунку до додаткових пояснень від 16.06.2025 станом на 22.11.2024 (день направлення вимоги про усунення порушення), позичальник мав заборгованість за простроченим кредитом в загальній сумі 4 000 000,00 гривень, у тому числі:

за Траншем №13 в сумі 2 000 000,00 гривень (день погашення згідно договору (27.08.2024);

за Траншем №14 в сумі 2 000 000,00 гривень (день погашення згідно договору (23.08.2024).

З розрахунку заборгованості по процентам слідує, що позивачем було здійснено відповідне нарахування по 21.11.2024.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється Кредитодавцем з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, процентної ставки, передбаченої п. 1.1. Договору. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважається одним днем, тобто враховується день надання кредиту і не враховується день його погашення (Метод визначення днів в для нарахування процентів «факт/факт») (п.5.1. Кредитного договору).

Отже, за Траншем №13 в сумі 2 000 000,00 з 27.08.2024 і за Траншем №14 в сумі 2 000 000,00 гривень з 23.08.2024 підлягають нарахуванню проценти відповідно до статті 625 ЦК України.

Разом з цим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово продовжувався та продовжує діяти на даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - процентів), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.

Перевіривши правомірність та правильність здійсненого позивачем розрахунку процентів, суд встановив, що відповідне нарахування суперечить вимогам чинного законодавства та погодженим умовам договору, а тому розрахунок є неправильним.

З 30.05.2024 по 31.07.2024 розрахунок процентів за користування кредитом визнано судом правильним, а нараховані позивачем проценти сплачені відповідачем1 в повному обсязі.

За перерахунком суду розмір процентів за користування кредитом за Траншем №13, що підлягав сплаті 23.08.2024 (згідно графіку повернення частин Траншу), складає:

з 01.08.2024 по 22.08.2024 на суму 2 000 000,00 гривень становить 28 852,46 гривень.

Фактично відповідачем1 проведено оплату за нарахованими процентами за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 на суму 80 000,00 гривень, розмір переплати склав 51 147,54 гривень.

Розмір переплати 51 147,54 гривень мав бути спрямований на погашення заборгованості з Траншу.

За таких обставин розмір заборгованості з повернення Траншу №13 становить 1 948 852,46 гривень.

За перерахунком суду розмір процентів за користування кредитом за Траншем №14, що підлягав сплаті 27.08.2024 (згідно графіку повернення частин Траншу), складає:

з 01.08.2024 по 26.08.2024 на суму 2 000 000,00 гривень становить 34 098,36 гривень.

Фактично відповідачем1 проведено оплату за нарахованими процентами за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 на суму 80 000,00 гривень, розмір переплати склав 45 901,64 гривень.

Розмір переплати 45 901,64 гривень мав бути спрямований на погашення заборгованості з Траншу.

За таких обставин розмір заборгованості з повернення Траншу №14 становить 1 954 098,36 гривень.

Загальна сума заборгованості відповідача1 за Кредитним договором з відкриттям відновлювальної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023 становить 3 902 950,82 гривень.

Відтак, позовні вимоги в цій частині задовольняються у визначеному судом розмірі.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, поручителям 22.11.2024 було направлено вимоги про усунення порушень, однак вони залишились не задоволеними.

Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, з відповідачів1-3 в солідарному порядку на користь позивача підлягає стягненню 3 902 950,82 гривень заборгованості за Кредитним договором з відкриттям відновлювальної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023.

Для забезпечення виконання відповідача1 своїх зобов'язань за Кредитним договором між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «СТР Транс» був укладений Договір застави транспортних засобів, посвідчений 26.07.2023 року приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченком С.В. (зареєстровано у реєстрі за № 1700).

Пунктом 1.1. Договору застави встановлено, що Заставодавець, з метою забезпечення викладених нижче зобов'язань, заставляє рухоме майно - транспортні засоби, зазначені в п.1.5 цього Договору (надалі - Предмет застави).

Пунктом 1.2. Договору застави передбачено, що заставою забезпечується в повному обсязі виконання усіх зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» (ідентифікаційний код 43327309) (далі - Позичальник) за укладеними між Позичальником та Заставодержателем Генеральним договором на здійснення кредитних операцій №01/23-ГД від 26 липня 2023 року, за яким Заставодержатель встановлює Позичальнику ліміт на здійснення кредитних операцій в розмірі 7 000 000 гривень на строк до 24 липня 2026 року (включно), надалі - «Генеральний договір», та укладеними в його рамках Кредитним договором з відкриттям відновлюваної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД від 26 липня 2023 року (надалі - Кредитний договір-1) та Кредитним договором з відкриттям відновлюваної кредитної лінії №19/23-ВКЛ-ГД від 26 липня 2023 року (надалі - Кредитний договір-2), а також за усіма додатковими договорами до Генерального договору та/або Кредитного договору-1 та/або Кредитного договору-2, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі, але не виключно,

Як встановлено п.1.2.1. Договору застави зобов'язання щодо повернення Позичальником в повному обсязі кредитних коштів, отриманих відповідно відкритої до умов Кредитного договору -1 кредитної лінії у сумі 4 000 000,00 гривень на зазначений в Кредитному договорі-1 рахунок у строки, терміни, встановлені згідно Кредитного договору-1, але в будь-якому випадку не пізніше не пізніше 16 години 00 хвилин « 25» липня 2025 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов Кредитного договору-1 та/або згідно умов іншої угоди між Заставодержателем та Позичальником.

Пунктом 1.5. Договору застави визначено, що предметом застави є наступні транспортні засоби (як всі транспортні засоби разом, так і кожен з них окремо) у кількості 39 штук згідно переліку. Предмет застави є власністю Заставодавця та знаходиться за адресою: Черкаська область, місто Золотоноша, вул. Обухова, 66-а.

Пунктом 1.6. Договору застави встановлено, що у випадку невиконання Позичальником положень Генерального договору та/або Кредитного договору Заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог.

Як встановлено п. 2.1.1. Договору застави, Банк у разі невиконання або неналежного виконання Заставодавцем зобов'язань за цим Договором та/або Позичальником за Генеральним договором та/або Кредитним договором-1 та/або Кредитним договором-2, маж право задовольнити за рахунок Предмету застави свої вимоги у порядку, зазначеному в розділі 4 цього Договору, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, інші забезпечені Предметом застави грошові зобов'язання, в тому числі проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих відстрочкою (розстрочкою) виконання, або простроченням виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, неустойку, а також видатки по зверненню стягнення на Предмет застави та його реалізацію.

В порядку статті 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження предмету застави зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягами про реєстрацію обтяжень Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Позивач зауважив, що 22.11.2024 направив на адресу Заставодавця вимогу про усунення порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання за вихідним 1030-351/61, проте таке повідомлення залишилось без виконання.

Крім того, на виконання вимог Закону України «Про задоволення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» Заставодержатель 11.04.2025 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстрував зміни, а саме: зареєстровано звернення стягнення.

За приписами ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 584 ЦК України передбачено, що у договорі застави визначаються суть, розмір і строк (термін) виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, та (або) посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов'язання, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.

Відповідно до частини другої статті 584 ЦК України опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі №921/107/15-г/16 викладено правову позицію, згідно з якою наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов'язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством. Застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

За положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Частиною 7 ст. 20 Закону України «Про заставу» визначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про заставу» реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Приписами ст. 19 Закону України «Про заставу» зазначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Однак, ТОВ «СТР Транс» неналежним чином виконувались обов'язки за Договором застави, посвідченого 26.07.2023 року приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченком С.В. (зареєстровано у реєстрі за № 1700) та Кредитним договором з відкриттям відновлюваної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023, доказів які свідчили б протилежне відповідачем4 до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача щодо звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ЛВР Кондитер» за Кредитним договором з відкриттям відновлюваної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023 перед АТ «Оксі Банк» в розмірі 3 902 950,82 гривень на предмети застави згідно переліку, які належать ТОВ «СТР Транс», шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження

Згідно статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог на позивача та відповідача1, враховуючи, що кредитні кошти отримувались саме Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» та мали бути повернуті, в першу чергу, позичальником.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Оксі Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Алко», ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СТР Транс» про солідарне стягнення 4 136 393,44 гривень за кредитним договором з відкриття відновлювальної кредитної лінії №18/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023, з яких: 4 000 000,00 гривень заборгованості по тілу кредиту, 81 311,48 гривень заборгованість по сплаті прострочених відсотків, 55 081,96 гривень заборгованості по сплаті строкових відсотків, та звернення стягнення на передане у заставу майно відповідно до договору застави транспортних засобів, посвідченого 26.07.2023 приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченко С.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1700 - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» (85032, Донецька область, с. Добропілля, Промзона №1, вулиця Промислова, будинок №4; код ЄДРПОУ 43327309) та солідарних з ним Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Алко» (85032, Донецька область, с. Добропілля, Промзона №1, вулиця Промислова, будинок №4; код ЄДРПОУ 42784646), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «СТР Транс» (40031, місто Суми, проспект Перемоги, будинок №147; код ЄДРПОУ 44498770) на користь Акціонерного товариства «Оксі Банк» (79019, місто Львів, вулиця Газова, будинок №17; код ЄДРПОУ 09306278) 3 902 950,82 гривень заборгованості за кредитом.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» (85032, Донецька область, с. Добропілля, Промзона №1, вулиця Промислова, будинок №4; код ЄДРПОУ 43327309) на користь Акціонерного товариства «Оксі Банк» (79019, місто Львів, вулиця Газова, будинок №17; код ЄДРПОУ 09306278) судовий збір в розмірі 117 088,52 гривень.

В частині стягнення 97 049,18 гривень заборгованості за кредитом, 136 393,44 гривень заборгованості за відсотками відмовити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором з відкриттям відновлювальної кредитної лінії № 18/23-ВКЛ-ГД від 26.07.2023 року у сумі 3 902 950,82 гривень заборгованості за кредитом, звернути стягнення на передане у заставу майно згідно до Договору застави транспортних засобів, укладеного між Акціонерним товариством «ОКСІ БАНК» (79019, місто Львів, вулиця Газова, будинок №17; код ЄДРПОУ 09306278) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТР Транс» (40031, місто Суми, проспект Перемоги, будинок №147; код ЄДРПОУ 44498770), посвідченого 26.07.2023 року приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Кравченком С.В., (зареєстровано у реєстрі за № 1700), а саме:

- транспортний засіб марки: ПАЗ, комерційний опис: 32051, особливі відмітки: загальний автобус, рік випуску: 2004, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , колір: білий, реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

- транспортний засіб марки: MERCEDES-BENZ, комерційний опис: ATEGO 815, особливі відмітки: загальний вантажний бортовий - тентований переобл. у 2020р. встановл бортової платформи з тентом та задніми двостулковими дверима, рік випуску: 2001, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_5 , колір: синій, реєстраційний номер НОМЕР_6 ;

- транспортний засіб марки: ГАЗ, комерційний опис: 330214, особливі відмітки: загальний вантажний бортовий встановлено гбо, рік випуску: 2004, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_7 , колір: білий, реєстраційний номер НОМЕР_8 ;

- транспортний засіб марки: IVECO, комерційний опис: STRALIS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач номер рами продубльовано в умовах ндбсе сантодор, рік випуску: 2011, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_9 , колір: білий, реєстраційний номер НОМЕР_10 ;

- транспортний засіб марки: IVECO, комерційний опис: STRALIS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач номер рами продубльовано в умовах ндбсе сантодор, рік випуску: 2012, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_11 , колір: білий, реєстраційний номер НОМЕР_12 ;

- транспортний засіб марки: IVECO, комерційний опис: STRALIS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2011, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_13 , колір: червоний, реєстраційний номер НОМЕР_14 ;

- транспортний засіб марки: DAF, комерційний опис 95 FX, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2000, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_15 , колір: білий, реєстраційний номер НОМЕР_16 ;

- транспортний засіб марки: IVECO, комерційний опис: STRALIS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2012, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_17 , колір: білий, реєстраційний номер НОМЕР_18 ;

- транспортний засіб марки: IVECO, комерційний опис: STRALIS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач номер рами продубльовано в умовах ндбсе сантодор, рік випуску: 2012, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_19 , колір: білий, реєстраційний номер НОМЕР_20 ;

- транспортний засіб марки: MERCEDES-BENZ, комерційний опис: AXOR 1840LS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_21 , колір: червоний, реєстраційний номер НОМЕР_22 ;

- транспортний засіб марки: MERCEDES-BENZ, комерційний опис: AXOR 1840LS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_23 , колір: червоний, реєстраційний номер НОМЕР_24 ;

- транспортний засіб марки: MERCEDES-BENZ, комерційний опис: AXOR 1840LS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_25 , колір: червоний, реєстраційний номер НОМЕР_26 ;

- транспортний засіб марки: MERCEDES-BENZ, комерційний опис: AXOR 1840LS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_27 , колір: червоний, реєстраційний номер НОМЕР_28 .

- транспортний засіб марки: MERCEDES-BENZ, комерційний опис: AXOR 1840LS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_29 , колір: червоний, реєстраційний номер НОМЕР_30 ;

- транспортний засіб марки: MERCEDES-BENZ, комерційний опис: AXOR 1840LS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_31 , колір: червоний, реєстраційний номер НОМЕР_32 ;

- транспортний засіб марки: MERCEDES-BENZ, комерційний опис: AXOR 1840LS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_33 , колір: червоний, реєстраційний номер НОМЕР_34 ;

- транспортний засіб марки: MERCEDES-BENZ, комерційний опис: AXOR 1840LS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_35 , колір: червоний, реєстраційний номер НОМЕР_36 ;

- транспортний засіб марки: MERCEDES-BENZ, комерційний опис: AXOR 1840, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_37 , колір: червоний, реєстраційний номер НОМЕР_38 ;

- транспортний засіб марки: MERCEDES-BENZ, комерційний опис: AXOR 1840LS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_39 , колір: червоний, реєстраційний номер НОМЕР_40 ;

- транспортний засіб марки: SCANIA, комерційний опис: R124 GA4, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 1998, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_41 , колір: зелений, реєстраційний номер НОМЕР_42 ;

- транспортний засіб марки: MERCEDES-BENZ, комерційний опис: AXOR 1840LS, особливі відмітки: спеціалізований вантажний сідловий тягач, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_43 , колір: червоний, реєстраційний номер НОМЕР_44 ;

- транспортний засіб марки: TOYOTA, комерційний опис: COROLLA, особливі відмітки: загальний легковий седан, рік випуску: 2009, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_45 , колір: білий, реєстраційний номер НОМЕР_46 .

- транспортний засіб марки: KOEGEL, комерційний опис: SN 24Р, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_47 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_48 ;

- транспортний засіб марки: KOEGEL, комерційний опис: SN 24, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_49 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_50 ;

- транспортний засіб марки: KOEGEL, комерційний опис: SN 24Р, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_51 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_52 ;

- транспортний засіб марки: KOEGEL, комерційний опис: SN 24, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2008, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_53 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_54 ;

- транспортний засіб марки: SCHMITZ, комерційний опис: S 01, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2004, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_55 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_56 ;

- транспортний засіб марки: SCHWARZMUELLER, комерційний опис: SPA-3E, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2010, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_57 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_58 ;

- транспортний засіб марки: SCHWARZMUELLER, комерційний опис: SPA-3E, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2010, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_59 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_60 .

- транспортний засіб марки: SCHWARZMUELLER, комерційний опис: SPA-3E, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2010, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_61 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_62 ;

- транспортний засіб марки: SCHWARZMUELLER, комерційний опис: SPA-3E, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2010, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_63 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_64 ;

транспортний засіб марки: SCHWARZMUELLER, комерційний опис: SPA-3E, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2010, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_65 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_66 ;

- транспортний засіб марки: SCHWARZMUELLER, комерційний опис: SPA-3E, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2010, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_67 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_68 ;

- транспортний засіб марки: SCHWARZMUELLER, комерційний опис: SPA-3E, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2010, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_69 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_70 ;

- транспортний засіб марки: SCHWARZMUELLER, комерційний опис: SPA-3E, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2010, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_71 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_72 ;

- транспортний засіб марки: SCHWARZMUELLER, комерційний опис: SPA-3E, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2010, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_73 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_74 ;

- транспортний засіб марки: SCHWARZMUELLER, комерційний опис: SPA-3E, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий-тентований, рік випуску: 2010, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_75 , колір: сірий, реєстраційний номер НОМЕР_76 ;

- транспортний засіб марки: PRIM-BALL, комерційний опис: S3E-352, особливі відмітки: загальний напівпричіп н/пр-бортовий тентований, рік випуску: 2004, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_77 , колір: червоний, реєстраційний номер НОМЕР_78 ;

- транспортний засіб марки: SCHMITZ, комерційний опис: SKO 24, особливі відмітки: спеціалізований напівпричіп н/пр-фургон рефрижератор, рік випуску: 2003, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_79 , колір: білий, реєстраційний номер НОМЕР_80 ,

шляхом їх продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, за ціною, визначеною в порядку Закону України «Про виконавче провадження).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 26.08.2025 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.09.2025.

Позивач: Акціонерне товариство «Оксі Банк» (79019, місто Львів, вулиця Газова, будинок №17; код ЄДРПОУ 09306278)

Відповідач1: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВР Кондитер» (85032, Донецька область, с. Добропілля, Промзона №1, вулиця Промислова, будинок №4; код ЄДРПОУ 43327309)

Відповідач2: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВР Алко» (85032, Донецька область, с. Добропілля, Промзона №1, вулиця Промислова, будинок №4; код ЄДРПОУ 42784646)

Відповідач3: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Відповідач4: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТР Транс» (40031, місто Суми, проспект Перемоги, будинок №147; код ЄДРПОУ 44498770)

Суддя С.М. Фурсова