вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
08.09.2025м. ДніпроСправа № 904/5062/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В., розглянувши
заяву Західної окружної прокуратури міста Дніпра (м. Дніпро)
про забезпечення позову
у справі:
за позовом Західної окружної прокуратури міста Дніпра (м. Дніпро) в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (м. Дніпро)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистоавто Пром" (м. Київ)
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 2 824 075 грн. 60 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Без участі представників сторін
Західна окружна прокуратура міста Дніпра звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради (далі - позивач) з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистоавто Пром" (далі - відповідач) безпідставно збережені кошт у розмірі 2 824 075 грн. 60 коп.
Разом з позовною заявою Західною окружною прокуратурою міста Дніпра подано заяву про забезпечення позову (вх. суду № 38638/25 від 05.09.2025), в якій прокурор просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать відповідачу - ТОВ "Чистоавто Пром", що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах у межах ціни позову, у розмірі 2 824 075 грн. 60 коп.
В обґрунтування заяви про забезпечення прокурор позивач посилається на таке:
- прокурор посилається на те, що під час здійснення представницьких повноважень, за результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 30.09.2005 між приватним підприємством "Камелія" та Дніпровською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:08:721:0196 за адресою: м. Дніпро, вул. Братів Трофімових, 56М, який неодноразово поновлювався та продовжувався, в останнє до 30.09.2017. Заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2017 у справі №175/3632/17 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради, Дніпровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії. Вказаним рішенням ухвалено вважати укладеною між Дніпровською міською радою та ПП "Камелія" додаткову угоду № 2 до договору оренди землі від 30.09.2005 щодо земельної ділянки площею 0,5135 га, яка знаходиться по вул. Братів Трофімових (Велика Діївська), 56М у м. Дніпрі, кадастровий номер 1210100000:08:721:0196, з моменту набрання чинності судового рішення на умовах визначених угодою. Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 у справі № 175/3632/17 частково задоволено апеляційну скаргу Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3, скасовано рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13.10.2017 у справі №175/3632/17 в частині поновлення договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:08:721:0196. Постановою Верховного суду від 06.07.2020 у справі № 175/3632/17 провадження №61-39468св18 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.06.2018 у справі №175/3632/17 залишено без змін. При цьому встановлено, що з 20.08.2019 до 28.01.2025 власником нерухомого майна, яке розташовано у місті Дніпрі по вул. Велика Діївська, 56М було ТОВ "Укртранссервіс Дніпро" (з 05.06.2025 змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Чистоавто Пром") на підставі Акту приймання-передачі майна від 29.07.2019, а саме автостоянки з автосалоном (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1060485712101). Разом з тим, договір оренди на земельну ділянку площею 0,5135 га, кадастровий номер 1210100000:08:721:0196, на якій розміщено нерухоме майно, із ТОВ "Укртранссервіс Дніпро" не укладався. Тобто, з моменту набуття права власності на майно земельна ділянка з фактично розміщеною нежитловою будівлею по вул. Велика Діївська, 56М, використовувалась без договору оренди земельної ділянки. У подальшому Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки площею 0,5135 га, кадастровий номер 1210100000:08:721:0196 по вул. Велика Діївська, 56М у м. Дніпрі. Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 02.09.2024 № 02/09/24-КР, складеного Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, доступ до обстежуваної земельної ділянки обмежений. Територія земельної ділянки використовується в тому числі як автостоянка, по периметру огороджена секційними бетонними плитами та металевою сіткою. На територію автостоянки заїзд здійснюється зі сторони вулиці Великої Діївської, через металеві ворота (2). Території земельної ділянки вкрита асфальтом зі щебнем. На території розміщені дві будівлі охорони біля обох металевих воріт, металевий гараж, торгівельний павільйон з профнастілу, будівля вулканізації, магазин. Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (далі - Комісія) розглянуто матеріали стосовно суми коштів, збережених у себе землекористувачем ТОВ "Укртранссервіс Дніпро" за рахунок власника земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:08:721:0196) по вул. Велика Діївська, 56М внаслідок користування землею без достатньої правової підстави. На засіданні Комісії 19.12.2024 затверджено розрахунок коштів, збережених у себе землекористувачем запитуваної земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави (протокол Комісії від 19.12.2024 № 12). Відповідно до протоколу Комісії № 12 від 19.12.2024 та розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, збитки, завдані Дніпровській міській раді за період користування землею з 01.01.2021 по 19.12.2024 складають 2 824 075 грн. 60 коп., зокрема: за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 589 838 грн. 96 коп.; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 648 822 грн. 86 коп.; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 746 146 грн. 29 коп.; за період з 01.01.2024 по 19.12.2024 - 839 267 грн. 49 коп.; всього: 2 824 075 грн. 60 коп. Прокурор зазначає, що відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.12.2024 відомості щодо оформлення документів на землю ТОВ "Укртранссервіс Дніпро" на земельні ділянки на території міста Дніпро відсутні. Податкові декларації з плати за землю ТОВ "Укртранссервіс Дніпро" на 2020-2024 роки не подавались, платежі за землекористування не сплачувались. Аналогічна інформація міститься і в листі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 12.06.2025. Отже, з часу виникнення права власності на нерухоме майно у ТОВ "Укртранссервіс Дніпро" виник обов'язок оформити речове право на земельну ділянку, проте відповідач відповідних дій протягом тривалого часу не вчиняв, а, отже, без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі. Таким чином, ТОВ "Укртранссервіс Дніпро" (ТОВ "Чистоавто Пром"), придбавши об'єкти нерухомого майна, які фактично знаходяться на земельній ділянці площею 0,5135 га, використовувало до 28.01.2025 земельну ділянку без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України та зберігає кошти, не сплативши орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавило територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, грубо порушуючи права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом;
- прокурор зауважує, що предметом позову є зобов'язання ТОВ "Чистоавто Пром" сплати Дніпровській міській раді кошти за користування земельними ділянками в сумі 2 824 075 грн. 60 коп. Враховуючи характер та предмет спірних правовідносин, протиправність дій відповідача щодо несплати коштів за користування земельною ділянкою, прокурор вважає, що є усі підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову, адже за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення, доцільно буде накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів;
- прокурор виснує, що наявні процесуально визначені підстави для забезпечення позову Західної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ТОВ "Чистоавто Пром" про стягнення коштів за користування земельними ділянками - шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать відповідачу - ТОВ "Чистоавто Пром", що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах.
Нормами статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви,
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до вказаної норми закону, Західною окружною прокуратурою міста Дніпра подано заяву про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать відповідачу - ТОВ "Чистоавто Пром", що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах у межах ціни позову, у розмірі 2 824 075 грн. 60 коп.
На думку прокурора невжиття заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення у майбутньому виконання рішення суду або взагалі унеможливить його виконання.
У частині 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Надаючи правову оцінку обставинам, викладеним у заяві про забезпечення позову, суд виходить із наступного.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист. Частиною 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що кожному, гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Як наголосив Європейський суд у справі "Горнсбі проти Греції" виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Так, право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997 пункт 40. Reports of Judgments and Decisions 1997-11). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" v. Італії (Immobiliare Saffi v. Italy), (GCJ. N 22774/93, n. 66. ECHR 1999-V).
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
У пункті 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.
Таким чином, господарський суд, будучи органом правосуддя, повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
По суті, забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду зазначеним вище.
Суд також зауважує, що необхідною для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Так, з матеріалів заяви вбачається, що предметом позову у справі № 904/5062/25 є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистоавто Пром" безпідставно збережених коштів у розмірі 2 824 075 грн. 60 коп., що передбачає можливість застосування заходів забезпечення шляхом накладення арешту на належне йому майно, грошові кошти.
Самі по собі обставини безперешкодної можливості розпорядження відповідачем активами (нерухоме майно та грошові кошти) створює загрозу для ефективного виконання рішення суду.
Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 07.07.2025 у справі №904/659/25.
Також, судом враховано, що за твердженнями прокурора з 20.08.2019 до 28.01.2025 власником нерухомого майна, яке розташовано у місті Дніпрі по вул. Велика Діївська, 56М було ТОВ "Укртранссервіс Дніпро" (з 05.06.2025 змінено назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Чистоавто Пром") на підставі Акту приймання-передачі майна від 29.07.2019, а саме автостоянки з автосалоном (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1060485712101). У той же час, договір оренди на земельну ділянку площею 0,5135 га, кадастровий номер 1210100000:08:721:0196, на якій розміщено нерухоме майно, із ТОВ "Укртранссервіс Дніпро" не укладався, тобто, з моменту набуття права власності на майно земельна ділянка з фактично розміщеною нежитловою будівлею по вул. Велика Діївська, 56М, використовувалась без договору оренди земельної ділянки. Також, Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради проведено обстеження земельної ділянки площею 0,5135 га, кадастровий номер 1210100000:08:721:0196 по вул. Велика Діївська, 56М у м. Дніпрі. Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 02.09.2024 № 02/09/24-КР, складеного Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, доступ до обстежуваної земельної ділянки обмежений.
За викладеного вбачається, що з часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник обов'язок оформити речове право на земельну ділянку, проте останній відповідних дій протягом тривалого часу не вчиняв, а, отже, без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі.
Суд відзначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Водночас, суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, та його майном є беззаперечною, що в майбутньому може утруднити виконання судового рішення, за умови якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Крім того, оскільки в силу положень статті 192 Цивільного кодексу України гроші є платіжним засобом, то відповідач може в будь-який момент розрахуватись коштами і доведення позивачем доказами такого його права і, відповідно, можливості не вимагається.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22, від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 09.06.2023 у справі № 37з-23, від 07.04.2025 у справі №915/1386/24.
Судом також враховано, що адекватність такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Крім того, суд зауважує, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Проаналізувавши доводи прокурора, з урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що вжиття заявлених прокурором заходів забезпечення позову сприятиме захисту, поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Тоді як невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів майбутнього позивача.
Частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
У даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити, зокрема, виведення грошових коштів з рахунків відповідача, що унеможливить виконання рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Враховуючи вказане, застосування обраного прокурором заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідає статтям 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
При цьому суд зазначає, що вказані заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду спору) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.
Також судом прийнято до уваги, що у випадку виявлення відповідачем обставин чи доказів щодо неспівмірності, нерозумності, необґрунтованості, неадекватності, незбалансованості інтересів сторін, чи відсутності зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову, вжитими даною ухвалою суду, і предметом позовних вимог, відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку статті 145 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 42, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Західної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Чистоавто Пром" (б. Лесі Українки, будинок 26/2, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 43001822), що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах у межах ціни позову, у розмірі 2 824 075 грн. 60 коп.
Стягувачем за даною ухвалою є: Дніпровська міська рада (проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 26510514).
Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Чистоавто Пром" (б. Лесі Українки, будинок 26/2, м. Київ, 01133; ідентифікаційний код 43001822).
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили - 08.09.2025, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в строк до 09.09.2028.
Ухвала з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа. В силу статті 129-1 Конституції України та статті 144 Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Повна ухвала складена та підписана - 08.09.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко