Ухвала від 05.09.2025 по справі 904/11028/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05.09.2025м. ДніпроСправа № 904/11028/15 (904/4863/25)

Суддя Первушин Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до відповідача-1: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

відповідача-2: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );

відповідача-2: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 )

про солідарне відшкодування шкоди у розмірі 13 132 816, 91 грн

в межах справи №904/11028/15

за заявою Фізичної особи-підприємця Петренко Валерія Миколайовича, с.Бережинка, Кіровоградська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149)

про визнання банкрутом

Без участі (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/11028/15 за заявою Фізичної особи-підприємця Петренко Валерія Миколайовича про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149).

Справа перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора покладено на арбітражну керуючу Носенко Тетяну Сергіївну (свідоцтво №1387 від 23.07.2013) відповідно до постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2025.

29.08.2025 через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 подано позовну заяву (вх. суду №1006/25) до відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне відшкодування шкоди у розмірі 13 132 816, 91 грн.

Позовна заява подана в межах справи №904/11028/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік" (53000, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Надеждівка, вулиця Шевченка, будинок 36, код ЄДРПОУ 19096149).

Дослідивши матеріали позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку щодо залишення позову без руху з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 обґрунтований розрахунок суми відсутній.

Отже, заява не містить відомостей, визначених в пункті 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 в прохальній частині не зазначено на користь саме кого підлягає відшкодування шкоди (який спосіб захисту слід визначити у рішенні).

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 інформації щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору в заяві не викладено.

Отже, заява не містить відомостей, визначених в пункті 6 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

Позивачем до заяви додано копію договору укладеного між ТОВ "Мік" та ОСОБА_4 .

Суд при дослідженні матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, встановив, що позивачем додано лише останні три аркуша даного договору. Відтак, суд позбавлений можливості дослідити даний документ.

Також позивачем у позові не зазначено інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Отже, заява не містить відомостей, визначених в пункті 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Також, положеннями частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У частині 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Так, до позовної заяви, поданої через систему "Електронний суд", Позивачем не додано (завантажено) докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача-2: ОСОБА_3 .

Разом з тим, суд вказує, що положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов'язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв'язку.

Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.

Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, додані до позовної заяви документи не містять доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

В той же час, разом з позовною заявою Позивачем надано суду клопотання про зменшення розміру судового збору, яке мотивоване тим, що ОСОБА_1 не має доходу, що підтверджується довідкою про доходи.

Розглянувши клопотання позивача про зменшення розміру судового збору на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Особа, яка заявляє клопотання повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, провадження № 11-336апп20).

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі", від 19.06.2001).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

З урахуванням цих рішень Європейського суду з прав людини Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19).

На підтвердження підстав для зменшення судового збору позивач - ОСОБА_1 надав суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 29.08.2025, за період січень-грудень 2024 року відповідно до яких інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня.

Розглянувши клопотання позивача про зменшення розміру судового збору, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем обставини не є безумовними підставами для зменшення розміру судового збору, оскільки надані суду докази на підтвердження майнового стану заявника відображають лише інформацію про доходи позивача за 2024 роки, однак не свідчать про його майновий стан, скрутне фінансове становище та не підтверджують неможливість сплати ним судового збору за подання позовної заяви у цій справі. Докази, які містять інформацію на підтвердження майнового стану, зокрема щодо наявності банківських рахунків із зазначенням коштів на них, тощо позивачем суду не надані. Також не надані відомостями з вебпорталу Пенсійного фонду України.

Крім того, Позивачем не доведено підстав та не обґрунтовано на яку саме слід зменшити судовий збір, в контексті співмірності із сумою судового збору, яка підлягає оплаті - 196 992, 25 грн., та забезпечення належного балансу між інтересами держави у стягненні судового збору, з одного боку, та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Верховний Суд у постанові від 12.03.2021 у справі №912/1061/20 вказав, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст.8 Закону "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі №905/1060/21.

З цих обставин суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача (вх. суду №37487/25 від 29.08.2025) про зменшення розміру судового збору.

Таким чином, позивачем порушені приписи п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме: до позовної заяви не додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. суду №37487/25 від 29.08.2025) про зменшення розміру судового збору - відмовити.

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Запропонувати Позивачу протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати наступну інформацію:

- обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- докази направлення відповідачу-3: ОСОБА_3 копії позовної заяви і доданих до неї документів.

- копію договору укладеного між ТОВ "Мік" та ОСОБА_4 (усі аркуші) та інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- докази сплати судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви в розмірі 196 992, 25 грн. (або документи, які підтверджують підстави зменшення розміру судового збору відповідно до закону).

3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили 05.09.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду відповідно до приписів статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.Ю. Первушин