вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у розстроченні виконання рішення суду
03.09.2025м. Дніпро№ 904/3889/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Голігорової Т.І., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 11255" про розстрочення виконання рішення суду у справі:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "КАПІТАЛ-КРЕДИТ", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 11255", м. Дніпро
про стягнення боргу за кредитним договором у загальному розмірі 278 856,82 грн.
Представники:
від позивача: Константинов Р.Д., адвокат;
від відповідача (заявника): не з'явився;
вільний слухач: Волошина К.Ю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "КАПІТАЛ-КРЕДИТ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 11255" (далі - відповідач) заборгованість за кредитним договором № 72/18/ЮЛ від 26.09.2018 у загальному розмірі 278 856,82 грн, з яких: залишок по тіло кредиту у розмірі 90 124,00 грн, проценти нараховані за користування кредитом у розмірі 79 705,10 грн, штрафні санкції у розмірі 21 854,09 грн, інфляційні втрати у розмірі 87 173,63 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитна установа "КАПІТАЛ-КРЕДИТ" задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" залишок по тіло кредиту у розмірі 90 124,00 грн, проценти нараховані за користування кредитом у розмірі 79 705,10 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 998,82 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 у справі №904/3889/24 залишено без змін.
На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 у справі № 904/3889/24, яке набрало законної сили 30.06.2025, видано 04.07.2025 накази про примусове виконання.
12.08.2025 до суду, через систему "Електронний суд", від відповідача надійшла заява про розтрощення виконання судового рішення, у якій просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024, яким з Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255» стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кредитна установа “Капітал-Кредит» залишок по тілу кредиту у розмірі 90 124,00 грн, проценти, нараховані за користування кредитом у розмірі 79 705,10 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 998,82 грн.
Встановити графік погашення загальної суми заборгованості (171 827,92 грн) строком на 10 календарних місяців рівними щомісячними платежами у розмірі 17 182,80 грн з обов'язковою сплатою кожного платежу до 25 числа відповідного місяця на рахунок стягувача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2025 заяву Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255» про розстрочення виконання рішення суду прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 03.09.2025 о 12:15 год.
Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255» про розстрочення виконання рішення суду та додані до неї матеріали, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку відмовити в її задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Обґрунтовуючи вище наведену заяву, Приватне акціонерне товариство “Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255» посилається на сукупність таких обставин:
1.Суттєве скорочення обсягів замовлень унаслідок падіння ділової активності та зниження попиту на транспортні та суміжні послуги, що призвело до різкого зменшення обігових коштів і доходів підприємства.
2. Різке зростання собівартості діяльності через подорожчання паливно мастильних матеріалів, запасних частин, шин, енергоносіїв та послуг з технічного обслуговування і ремонту транспорту.
3. Наявність значних податкових та комунальних зобов'язань, у тому числі перед державним бюджетом та енергопостачальними організаціями, підтверджених відповідними фінансовими документами.
4. Необхідність збереження кадрового потенціалу - підприємство забезпечує робочі місця для значної кількості працівників, а своєчасна виплата заробітної плати є критично важливою для збереження колективу та виконання поточних договірних зобов'язань.
5. Постійну підтримку технічної готовності автопарку - обов'язкова умова виконання укладених контрактів та забезпечення безперебійного надання послуг. Відсутність належного технічного обслуговування призведе до зупинки транспортних засобів, зриву перевезень та втрати партнерів.
Водночас підприємство стверджує, що має реальні можливості виконати зобов'язання у повному обсязі при розстроченні платежів протягом 10 місяців.
В той же час ПРАТ “ДАТП 11255» зазначає, що має намір повністю та добровільно погасити борг перед позивачем по справі, але на даний час у товариства недостатньо грошових коштів для виконання рішення. На підтвердження цих обставин заявник подав фінансову звітність за 2023 рік та 2024 рік.
Також вказує, що скрутний фінансовий стан у підприємства склався також у зв'язку із зростанням податкового навантаження, цін на паливно-мастильні матеріали, запасні частини, енергоносії та послуги технічного обслуговування.
У зв'язку з чим, останній просить суд розстрочити виконання рішення строком на 10 місяців.
ТОВ “КУ “КАПІТАЛ-КРЕДИТ» заперечує проти її задоволення та заперечує щодо розстрочення виконання рішення суду на 10 платежів, так як вважає, що ПРАТ “ДАТП 11255» намагається максимально затягнути час та відстрочити реальну сплату заборгованості, позбавивши позивача можливості отримання присуджених грошей і реалізації судового рішення в найкоротші строки, про що свідчить недобросовісна поведінка відповідача, як до подання позову, так і під час розгляду справи, так і після набрання рішенням суду законної сили. Усі зусилля відповідача направлені на якнайдовше від термінування реального виконання судового рішення.
Позивач вважає, що з 2020 року у ПРАТ “ДАТП 11255» було достатньо часу, щоб зібрати кошти і в результаті виконати рішення суду, шляхом здійснення добровільної оплати заборгованості. Але ж відповідач цього не зробив і заборгованість не погасив самостійно, а тому у позивача не було ніяких інших шляхів вирішення питання, як звернутися до приватного виконавця з метою примусово стягнення боргу в рамках відкритого виконавчого провадження.
Згідно з положеннями частин 1, 3 - 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вище наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Підставами для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим.
Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
За змістом ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи зазначене вище, оцінивши обґрунтування заявника та беручи до уваги письмові заперечення позивача на заяву про розсточення виконання рішення суду, суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим своєчасного його виконання у розумінні частини 2 статті 331 ГПК України.
Як неодноразово підкреслював Європейський суд з прав людини, присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
З декларації про доходи та майно боржника юридичної особи, яку надано до заяви про розстрочення, вказано, що ПРАТ “ДАТП 11255» володіє автомобілем “Славута» (2002 року випуску) р/н НОМЕР_1 , автобусом “Богдан А-06921» (2010 року випуску) р/н НОМЕР_2 , автобусом -D Рута - ИНВА (2013р.) НОМЕР_3 та автомобілем “КАМАЗ 5320» (2010 року випуску), який передано АТО. Більш того, згідно інформації з Декларації про доходи та майно боржника юридичної особи, яка надана до заяви про розстрочення виконання рішення, зазначене обладнання не використовується у виробництві, а тому виникають сумніви з приводу обґрунтування причини неможливості виконання судового рішення по причині значного росту витрат на паливно-мастильні матеріали, запасні частині та технічне обслуговування автопарку підприємства, якого практично не існує.
Відповідачем не надано доказів часткового виконання рішення суду з моменту його винесення 20.11.2024.до дати звернення до суду із заявою про розстрочення виконання цього рішення суду.
Крім того заявником не надано обґрунтувань та доказів на підтвердження джерел доходів і можливості виконання рішення суду за запропонованим ним графіком сплати регулярних платежів.
Частиною 2 статті 617 ЦК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Таким чином, наведені відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, відсутність джерел фінансування, тяжкий фінансовий стан, не є в даному випадку тими виключними обставинами, які давали би підстави для розстрочення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини п'ятої статті 331 Господарського процесуального кодексу України відстрочка виконання рішення суду в цій справі, ухваленого 20.11.2024, не може бути надана тривалістю більше ніж до 21.11.2025. Тобто, залишок строку для можливої розстрочки виконання рішення на час постановлення цієї ухвали - близько трьох місяців.
З огляду на вище наведені обставини, з урахуванням принципів розумності, балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд вважає, що заява Приватного акціонерного товариства “Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255» про рострочення виконання рішення у справі №904/3889/24 не містить належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в ній обставин, а викладені в ній обставини не є винятковими.
У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що не вбачає правових підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 у справі №904/3889/24 та відмовляє у задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровське автотранспортне підприємство 11255» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2024 у справі №904/3889/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено та підписано - 08.09.2025.
Суддя В.Г. Бєлік