вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3468/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Виконувача обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, м. Дніпро, в інтересах держави в особі
позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації, м. Дніпро
позивача-2: Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкам Фінанс", м. Запоріжжя
про стягнення 218 552,95 грн.
Без участі представників сторін.
Виконувач обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі: Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації, Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 175 028,00 грн., що складають суму грошових коштів за непоставлений товар за договором № 0663-СК-Д від 05.06.2024; 22 830,15 грн. - пені, 20 694,80 грн. -штрафу на підставі пункту 5.12. договору та 35 005,60 грн. - штрафу на підставі пункту 7.3. договору.
Судові витрати виконувач обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 0663-СК-Д від 05.06.2024 в частині відпуску на АЗС постачальника 3 290 л дизельного палива за отриманими скретч-картками відповідно до видаткової накладної від 07.06.2024 № 0001/0001574.
Щодо представництва прокурором інтересів держави останній посилається, серед іншого, на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру" та зазначає про те, що перед поданням позову звертався до позивачів - Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації щодо порушення інтересів держави у зв'язку з неналежним виконанням спірного договору (листи від 17.04.2025 № 54-2519ВИХ-25 та № 54-2529ВИХ-25).
Статтею 131 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Аналіз положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв'язку зі змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Невжиття органами державної влади, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту інтересів держави, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
При цьому, відповідно до п. п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 Верховним Судом встановлено, що прокурор не повинен встановлювати причини невиконання уповноваженими державою органами відповідних функцій у спірних відносинах.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Слід також враховувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 в справі № 927/491/19, у якій, зокрема, зазначено, що обчислення розумного строку для реагування відповідного органу на повідомлення прокурора повинно враховувати не лише останнє повідомлення прокурора про подання позову до суду, а й попередні листи, направлені прокурором органу, якщо в них міститься інформація про стверджувані порушення (а не просто направлено запит на надання інформації).
Відповідно до статті 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
В умовах воєнного стану на виконання зазначеної вище статті Закону відповідно до Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" утворено Дніпропетровську обласну військову адміністрацію, до якої перейшли повноваження обласної державної адміністрації.
Частиною 1 статті 5 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
Згідно з положеннями статті 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
Відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені у Законі України "Про публічні закупівлі". Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. До основних принципів публічних закупівель віднесено, зокрема, їх максимальна економія та ефективність.
За змістом статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.
Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація, серед іншого, складає, схвалює і подає на розгляд ради прогноз відповідного бюджету, складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання; подає в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансові показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субсидій, дані про зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, баланс фінансових ресурсів для врахування їх при визначенні розмірів субвенцій, а також для бюджетного вирівнювання виходячи із забезпеченості мінімальних соціальних потреб.
Відповідно до статті 28 зазначеного Закону для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право, серед іншого, звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника обласної військової адміністрації № 67/0/527-23 від 02.02.2023, департамент цивільного захисту облдержадміністрації є юридичною особою публічного права, утворюється головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації, входить до складу облдержадміністрації та в межах Дніпропетровської області забезпечує виконання покладених на нього завдань (пункт 1 Положення).
Відповідно до пункту 9 Положення директор Департаменту, зокрема, розпоряджається коштами у межах затвердженого головою облдержадміністрації кошторису Департаменту.
Дніпропетровська обласна державна адміністрація є суб'єктом владних повноважень, який бере участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов'язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів.
Таким чином, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, будучи засновником Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, здійснює контроль за його фінансово-господарською діяльністю, зобов'язана контролювати питання ефективності використання бюджетних коштів при укладенні договорів про закупівлю та є уповноваженим органом, що наділений повноваженнями на виконання відповідних управлінських функцій у спірних правовідносинах.
Дніпропетровська обласна державна адміністрація, як місцевий орган державної виконавчої влади, та яка у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.
Відтак, у спірних правовідносинах Дніпропетровська обласна державна адміністрація, яка зобов'язана забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, є уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, так само Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, як замовник за договором № 0663-СК-Д від 05.06.2024 та розпорядник бюджетних коштів, за рахунок якого здійснено оплату договору, є уповноваженими органами щодо захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Дніпропетровська обласна державна адміністрація листом № 2568/0/526-25 від 09.06.2025 повідомила прокуратуру про те, що нею не вживались заходи претензійно-позовного характеру, оскільки облдержадміністрація не є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом № 1343/0/345-25 від 19.05.2025 повідомив прокуратуру про те, що останній з позовною заявою до суду з метою усунення виявлених порушень та стягнення грошових коштів не звертався через відсутність коштів (бюджетних асигнувань) на 2025 для сплати судового збору.
Зазначені обставини є доказом нездійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах уповноваженими органами та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.
У межах визначеного законом строку сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.
Відповідач відзив на позов не надав, проте, останній був належним чином повідомлений про розгляд справи № 904/3468/25, що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду про відкриття провадження у справі від 07.07.2025) до електронного кабінету ТОВ "Інкам Фінанс" 08.07.2025 08:18.
17.07.2025 від Дніпропетровської обласної державної адміністрації через систему "Електронний суд" до суду надійшли пояснення, в яких остання зазначає про те, що представництво інтересів держави органами прокуратури у даній справі здійснюється за відсутності належних підстав, оскільки захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень.
Вказує перший позивач і про те, що спірний договір укладено структурним підрозділом облдержадміністрації, який є відокремленою юридичною особою та зареєстровано у встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" порядку, та яким будуть надані відповідні пояснення по справі.
25.07.2025 від Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації через систему "Електронний суд" до суду надійшли пояснення у справі, в яких другий позивач зазначає про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем спірного договору недоотриманими залишились паливні талони дизельного палива в кількості 3 290 л за ціною 53,20 грн./літр на загальну суму 175 028,00 грн. з ПДВ.
Таким чином, на думку останнього, оскільки відповідач порушив договірні зобов'язання, що спричинило втрати для бюджету області та негативно вплинуло на забезпечення критично важливих потреб у сфері цивільного захисту населення в умовах воєнного стану, наявні підстави для задоволення позовних вимог у даній справі.
06.08.2025 від Центральної окружної прокуратури міста Дніпра через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в частині нарахованої суми штрафу на підставі пункту 7.3. договору в розмірі 35 005,60 грн.
Так, у вказаній заяві прокурор просить стягнути з відповідача суму грошових коштів за непоставлений товар у розмірі 175 028,00 грн.; 22 830,15 грн. - пені та 20 694,80 грн. - штрафу.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Судом встановлено, що заява про зменшення позовних вимог подана позивачем з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, отже вказана заява приймається до розгляду судом.
Ухвалою від 07.07.2025 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/3468/25, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 0663-СК-Д від 05.06.2024 в частині відпуску на АЗС постачальника 3 290 л дизельного палива за отриманими скретч-картками відповідно до видаткової накладної від 07.06.2024 № 0001/0001574; наявність/відсутність підстав для стягнення з відповідача нарахованих сум пені та штрафу.
05.06.2024 Департаментом цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - замовник, другий позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інкам Фінанс" (далі - постачальник, відповідач у даній справі) укладено договір № 0663-СК-Д (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору постачальник зобов'язався поставити, а замовник - прийняти та оплатити товар: дизельне паливо (далі - товар).
Код товару: ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (09134200-9 Дизельне паливо) (пункт 1.2. договору).
Кількість товару: дизельне паливо 3 890 л. Загальна вартість товару зазначається у специфікації (Додаток 1), яка є невід'ємною частиною договору (пункт 1.3.).
Згідно з пунктом 1.5. договору відпуск товару здійснюється за талонами постачальника, безпосередньо на автомобільних заправних станціях (далі - АЗС), що обслуговують талони постачальника, окремими партіями згідно потреб замовника шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні. Відпуск товару з АЗС здійснюється за талонами без обмеження обсягу відпуску товару в одиницю часу.
У пункті 3.1. сторони узгодили, що ціна договору становить 206 948,00 грн., у тому числі ПДВ 34 491,33 грн.
Вартість одиниці товару - 53,20 грн./л з ПДВ.
Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником коштів на рахунок постачальника протягом тридцяти банківських днів після отримання товару у повному обсязі на підставі видаткових накладних.
Замовник має право на відстрочку платежу у разі відсутності бюджетного фінансування. У разі відсутності бюджетного фінансування (затримки в бюджетному фінансуванні), оплата здійснюється протягом 30 банківських днів після надходження коштів на рахунок замовника (пункт 4.2. договору).
Пунктом 5.1. встановлено строк поставки товару - з моменту підписання договору до 28.06.2024.
Товар постачається партіями за заявками замовника у формі талонів (номіналом 10, 15, 20 літрів) у кількості відповідно до Специфікації до договору, шляхом доставки замовнику талонів на замовлену партію товару (пункт 5.2.).
У пункті 5.3. договору сторонами узгоджено, що доставка талонів замовнику відбувається за адресою: 49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 3.
Передача талонів замовнику підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної на товар, яка обов'язково повинна містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну товару відповідно до переданих талонів, а також загальну суму до сплати (пункт 5.4. договору).
Відвантаження товару здійснюється на АЗС, що обслуговують талони постачальника, перелік яких наведено в Додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору (пункт 5.5.).
Відповідно до пунктів 5.6., 5.7. договору відвантаження товару з АЗС здійснюється цілодобово в робочі дні та у вихідні (святкові) дні по талонам постачальника, що є документом обов'язкової звітності і підставою для відвантаження товару.
Постачання товару по талонам здійснюється на АЗС партіями, в асортименті та кількості, зазначених в талонах постачальника. Відвантаження товару замовнику здійснюється за умови пред'явлення талона оператору на АЗС. При цьому талон повинен бути в належному стані та не містити будь-яких печаток, штампів, інших позначень, крім тих, що нанесені постачальником.
Згідно з пунктом 5.8. договору термін дії талонів необмежений.
Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі талонів на товар представнику замовника (пункт 5.10. договору).
Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії товару на АЗС (пункт 5.11. договору).
Відповідно до пункту 7.1. у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків - до повного його виконання (пункт 10.1.).
Доказів пролонгації спірного договору матеріали не містять.
В той же час, слід зазначити про те, що згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 зазначила про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Відповідно, зобов'язання сторін, передбачені спірним договором, не були припинені.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у червні 2024 поставлено другому позивачеві товар (дизпаливо у загальній кількості 3 890 л в талонах) на загальну суму 206 948,00 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною від 07.06.2024 № 0001/0001574 (за ціною 1 л дизпалива 53,20 грн. з ПДВ).
У матеріалах справи міститься також специфікація № 0001/0001574-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до зазначеної вище видаткової накладної.
Департаментом цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в свою чергу, здійснено розрахунки за поставлений відповідачем товар (дизпаливо в талонах) на загальну суму 206 948,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи платіжними інструкціями № 52 від 10.06.2024 на суму 203 400,00 грн. та № 62 від 09.07.2024 на суму 3 548,00 грн.
У видатковій накладній від 07.06.2024 № 0001/0001574 зазначено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-карти) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати одержувачу товар іншої марки чи в іншій кількості, ніж зазначено в скретч-карті.
Звертаючись з даним позовом до суду виконувач обов'язків керівника Центральної окружної прокуратури міста Дніпра зазначає про те, що відповідачем не виконані зобов'язання за спірним договором в частині передачі попередньо оплаченого товару замовнику, а саме, 3 290 л дизельного пального на суму 175 028,00 грн. за отриманими скретч-картками.
До матеріалів справи залучено зазначені вище невикористані скретч-картки на отримання товару (дизпалива) за спірним договором, які не містять посилань на термін дії довірчих документів, що свідчить про необмежений строк для їх використання.
Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до відповідача із претензією № 554/0/345-25 від 20.02.2025 з вимогою, зокрема, щодо повернення частини оплаченої суми в розмірі 175 028,00 грн. за дизельне паливо в кількості 3 290 л, яке не було відпущено на АЗС постачальника, докази направлення якої (претензії) залучено до матеріалів справи (опис вкладення у цінний лист, накладна № 4908101073625 та фіскальний чек від 25.02.2025).
Вказана вимога отримана ТОВ "Інкам Фінанс" 04.03.2025, проте, залишилась без відповіді та належного реагування, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Як вже було зазначено вище, у видатковій накладній від 07.06.2024 № 0001/0001574 зазначено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-карти) на отримання товару відповідно до "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997. Скретч-карта є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картах вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати одержувачу товар іншої марки чи в іншій кількості, ніж зазначено в скретч-карті.
Також, відповідно до пунктів 1.5., 5.5., 5.7. спірного договору відпуск товару здійснюється за талонами постачальника, безпосередньо на автомобільних заправних станціях (далі - АЗС), що обслуговують талони постачальника, окремими партіями згідно потреб замовника шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні. Відпуск товару з АЗС здійснюється за талонами без обмеження обсягу відпуску товару у одиницю часу.
Відвантаження товару здійснюється на АЗС, що обслуговують талони постачальника, перелік яких наведено в Додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору.
Постачання товару по талонам здійснюється на АЗС партіями, в асортименті та кількості, зазначених в талонах постачальника. Відвантаження товару замовнику здійснюється за умови пред'явлення талона оператору на АЗС. При цьому талон повинен бути в належному стані та не містити будь-яких печаток, штампів, інших позначень, крім тих, що нанесені постачальником.
Згідно з пунктом 5.8. договору термін дії талонів необмежений.
Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії товару на АЗС (пункт 5.11. договору).
Тобто, придбаний замовником товар (дизпаливо в кількості 3 290 л) за спірним договором по факту перебуває у відповідача і поставка його здійснюється шляхом відвантаження замовнику товару на АЗС після пред'явлення довірчих документів (скретч-карток).
Згідно з частинами першою, другою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення поставки товару шляхом видачі (заправки) з АЗС вказаного у спірних довірчих документах (скретч-картках на 3 290 літрів дизпалива) об'єму і марки товару відповідач на момент розгляду спору не надав.
Не надано останнім і доказів повернення другому позивачеві сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 175 028,00 грн.
З огляду на викладене, вимоги прокурора щодо стягнення зазначеної вище суми слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов'язку сплатити неустойку.
За порушення строків поставки сторонами у пункті 7.2. спірного договору встановлено відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.
Так, укладаючи спірний договір, сторони в пункті 5.1. встановили строк поставки товару - з моменту підписання договору до 28.06.2024.
У пункті 5.2 договору сторонами узгоджено, що товар постачається партіями за заявками замовника у формі талонів (номіналом 10, 15, 20 літрів) у кількості відповідно до специфікації до договору, шляхом доставки замовнику талонів на замовлену партію товару.
Згідно з пунктом 5.3. договору доставка талонів замовнику відбувається за адресою: 49081, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 3.
Передача талонів замовнику підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної на товар, яка обов'язково повинна містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну товару відповідно до переданих талонів, а також загальну суму до сплати (пункт 5.4. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у погоджені сторонами строки поставлено за адресою другого позивача талони на отримання дизпалива у загальній кількості 3 890 л на загальну суму 206 948,00 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною від 07.06.2024 № 0001/0001574.
Тобто, зазначене вище свідчить про те, що відповідач виконав зобов'язання в частині постачання товару за заявками замовника у формі талонів (номіналом 10, 15, 20 літрів) у кількості відповідно до специфікації до договору, шляхом доставки замовнику талонів на замовлену партію товару, до дати, вказаної в пункті 5.1. договору.
Умови укладеного сторонами договору не містять обов'язку відповідача до 28.06.2024 передати позивачу всю кількість товару (дизельного палива), передбаченого умовами договору.
Так, як вже зазначалось вище, у пункті 5.5. договору встановлено, що відвантаження товару здійснюється на АЗС, що обслуговують талони постачальника, перелік яких наведено в Додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до пунктів 5.6., 5.7. договору відвантаження товару з АЗС здійснюється цілодобово в робочі дні та у вихідні (святкові) дні по талонам постачальника, що є документом обов'язкової звітності і підставою для відвантаження товару.
Постачання товару по талонам здійснюється на АЗС партіями, в асортименті та кількості, зазначених в талонах постачальника. Відвантаження товару замовнику здійснюється за умови пред'явлення талона оператору на АЗС. При цьому талон повинен бути в належному стані та не містити будь-яких печаток, штампів, інших позначень, крім тих, що нанесені постачальником.
Згідно з пунктом 5.8. договору термін дії талонів необмежений.
З огляду на те, що постачання товару у формі талонів (номіналом 10, 15, 20 літрів) у кількості відповідно до специфікації до договору, шляхом доставки замовнику талонів на замовлену партію товару відповідачем своєчасно виконано, а обов'язок останнього з передачі позивачу всієї кількості товару (дизельного палива), передбаченого умовами договору, до 28.06.2024, умовами договору не передбачений, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог, щодо стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з 29.06.2024 по 28.12.2024.
Відносно вимог, щодо стягнення штрафу за безпідставну відмову від відвантаження товару по талонах на АЗС, господарський суд вважає необхідним зазначити таке.
Умовами спірного договору встановлено, що відвантаження товару (дизпалива) за отриманими талонами здійснюється на АЗС, що обслуговують талони постачальника, за умови пред'явлення талона оператору на АЗС.
У пункті 5.11. договору сторони узгодили, що зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження всієї партії товару на АЗС.
Залучені до матеріалів справи невикористані талони (скретч-картки) на отримання товару (дизпалива) за спірним договором не містять посилань на термін дії довірчих документів, що свідчить про необмежений строк для їх використання.
Проте, як вбачається із наданих суду додаткових пояснень Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 25.07.2025, починаючи з грудня 2024 року на АЗС, викладених у переліках автозаправних станцій постачальника, відмовлено у відвантаженні товару по спірним талонам.
На підтвердження зазначених обставин, до матеріалів справи залучені акти обстеження від 19.12.2024 та 24.12.2024.
Відповідно до зазначених вище актів за результатами виїзного моніторингу комісії другого позивача у період з 16.12.2024 по 19.12.2024 та з 20.12.2024 по 24.12.2024 АЗС бренду "Авіас" та його партнерів не працювали або не приймали талони на пальне бренду "Авіас", закуплені департаментом, зокрема, за спірним договором, у зв'язку з відсутністю відповідних видів палива, що свідчить про неможливість використання талонів бренду "Авіас" за призначенням.
Вказані обставини свідчать про безпідставну відмову від відвантаження товару по талонах на АЗС.
За безпідставну відмову від відвантаження товару по талонах на АЗС частково або повністю, у пункті 5.12 договору, встановлена відповідальність постачальника у вигляді штрафу у розмірі 10% від ціни договору.
Розрахунок штрафу прокурором здійснено відповідно до умов договору, у зв'язку з чим вказана у розрахунку сума - 20 694,80 грн. підлягає до примусового стягнення з відповідача.
Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Дніпропетровською обласною прокуратурою сплачено судовий збір за подання позову у сумі 3 042,70 грн. відповідно до платіжної інструкції № 1782 (внутрішній номер 431721805) від 24.06.2025.
У подальшому прокурором зменшено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми штрафу.
Таким чином, Дніпропетровській обласній прокуратурі підлягає поверненню з Державного бюджету України в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір в сумі 420,07 грн., за відповідною заявою (відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зі змінами).
Розподіл іншої частини сплаченого судового збору в сумі 2 622,63 грн. здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкам Фінанс" (69096, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ КАХОВСЬКА, будинок 11А, КАБІНЕТ № 8, код ЄДРПОУ 40308189) на користь Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49081, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ СЛОБОЖАНСЬКИЙ, будинок 3, код ЄДРПОУ 40019939) 175 028,00 грн. - основного боргу та 20 694,80 грн. - штрафу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкам Фінанс" (69096, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ КАХОВСЬКА, будинок 11А, КАБІНЕТ № 8, код ЄДРПОУ 40308189) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 38; код ЄДРПОУ 02909938) 2 348,67 грн. - судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 198 071,47 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 05.09.2025.
Суддя І.Ф. Мельниченко