пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
08 вересня 2025 року Справа № 903/546/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,
за участю представників:
від позивача: н/з,
від відповідача: н/з,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач", м. Луцьк
до Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Нововолинської міської ради, м. Нововолинськ
про стягнення 2 474 629,92 грн.,
21.05.2025 сформовано в системі “Електронний суд» і зареєстровано в Господарському суду Волинської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач" до Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Нововолинської міської ради про стягнення 3 984 629,92 грн., з них: 3 810 000,00 грн. заборгованості за послуги з енергопостачання за період з січня 2025 року по березень 2025 року, 159 160,21 грн. пені за період з 24.02.2025 по 20.05.2025, 15469,71 грн. процентів річних за період з 24.02.2025 по 20.05.2025, а також судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 47815,56 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 50000 грн.
Ухвалою суду від 26.05.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 11 червня 2025 року.
Ухвала суду від 26.05.2025 була надіслана сторонам до їх електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 26.05.2025.
06.06.2025 документ сформовано в системі “Електронний суд» і зареєстровано в Господарському суді Волинської області відзив на позовну заяву Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго", в якому відповідач посилається на те, що за період з 21.05.2025 по 06.06.2025 він оплатив надані послуги на суму 930 000,00 грн., що підтверджується довідкою про здійснені платежі КП “Нововолинськтеплокомуненерго» за спожиту електричну енергію за період з 21.05.2025 по 06.06.2025 та копіями платіжних інструкцій; відповідач пояснює, що невчасна і не в повному обсязі оплата здійснюється через скрутний фінансовий стан підприємства.
Відповідач просить зменшити суму позовних вимог ТОВ “Волиньенергопостач» до КП “Нововолинськтеплокомуненерго» в частині стягнення основного боргу на 930 000,00 грн., відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ “Волиньенергопостач» про стягнення пені в розмірі 159 160,21 грн. та зобов'язати позивача здійснити перерахунок суми 3% річних з 26.04.2025.
10.06.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив № 10/06-1, в якій позивач посилається на те, що відповідач зобов'язаний виконувати умови договору належним чином і нести відповідальність у випадку їх порушення, тяжкий фінансовий стан відповідача зумовлений внутрішніми обставинами його господарської діяльності. Щодо заперечень відповідача про стягнення процентів річних і пені, то позивач вважає, що вони є необґрунтованими та безпідставними; просить позов задовольнити повністю і стягнути з відповідача усі понесені судові витрати.
11.06.2025 сформовано в системі “Електронний суд», а 11.06.2025 зареєстровано в Господарському суді Волинської області заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та повернення сплаченого судового збору.
Заява обґрунтована тим, що після подання позову до суду відповідач сплатив позивачу 1010000,00 грн. заборгованості.
11.06.2025 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника.
До клопотання додано копію платіжної інструкції № 11142 від 10.06.2025 на суму 20000 грн.
В судовому засіданні 11.06.2025 представник відповідача просила залишити клопотання про відкладення розгляду справи без розгляду, зазначила, що підприємство частково погашає заборгованість, але у зв'язку із скрутним фінансовим становищем не може відразу й повністю оплатити отриману електричну енергію.
Суд задовольнив клопотання представника та залишив клопотання про відкладення розгляду справи з наведених відповідачем підстав без розгляду.
Ухвалою суду від 11.06.2025 було відкладено підготовче засідання на 16.07.2025; постановлено відкласти вирішення питання про прийняття заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 10.06.2025 № 10/06-2 та вирішити його у наступному судовому засіданні; постановлено позивачу подати суду у строк до 14.07.2025 докази на підтвердження перерахування відповідачем 1010000 грн.; у випадку перерахування відповідачем коштів після 11.06.2025 сторонам подати суду первинні докази на підтвердження перерахування коштів.
09.07.2025 через систему “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, до якого приєднано докази на підтвердження перерахування позивачу відповідачем 1010000 грн.
11.07.2025 сформовано в системі “Електронний суд», а 14.07.2025 зареєстровано в суді уточнену заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та повернення сплаченого судового збору, в якій позивач просить:
- прийняти до розгляду та задовольнити уточнену заяву ТОВ “Волиньенергопостач» про зменшення розміру позовних вимог та повернення сплаченого судового збору»;
- приєднати до матеріалів справи № 903/546/25 як докази 10 платіжних інструкцій, що підтверджують здійснення Комунальним підприємством “Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради часткових оплат за спожиту електричну енергію на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу № 2024/368 від 30.12.2024 у період з 10.06.2025 по 23.06.2025;
- стягнути з Комунального підприємства “Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньенергопостач» 2 474 629,92 грн., з яких: 2 300 000,00 грн. основного боргу; 159 160,21 грн. пені; 15 469,71 грн. процентів річних, а також судові витрати у розмірі 79 695,56 грн, з яких: 50 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, 29 695,56 грн. витрат на оплату судового збору;
- постановити ухвалу про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю “Волиньенергопостач» з Державного бюджету України судовий збір у сумі 18 120,00 грн., який сплачено згідно з платіжною інструкцією № 136 від 21.05.2025 року.
15.07.2025 через систему “Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів, в якому відповідач просить приєднати до матеріалів справи докази часткової оплати заборгованості на суму 100000 грн. До клопотання додано копії платіжних інструкцій № 456 від 14.07.2025 на суму 40000 грн. та № 462 від 15.07.2025 на суму 60000 грн.
В судовому засіданні 16.07.2025 представник позивача підтримав уточнену заяву про зменшення розміру позовних вимог від 11.07.2025.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.
Оскільки зменшення розміру позовних вимог - це процесуальне право, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 11.07.2025, а відтак має місце нова ціна позову - 2474629,92 грн., з якої й вирішується спір.
16.07.2025 в судовому засіданні представники позивача та відповідача висловили думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 16.07.2025 було прийнято уточнену заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог від 11.07.2025; постановлено закрити підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 30.07.2025.
29.07.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів, в якому відповідач просить приєднати до матеріалів справи докази часткової оплати заборгованості на суму 200000 грн.
30.07.2025 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
30.07.2025 в судовому засіданні представник відповідача заперечила проти стягнення пені.
В судовому засіданні 30.07.2025 було оголошено перерву до 20.08.2025.
В судовому засіданні 20.08.2025 було оголошено перерву до 03.09.2025.
28.08.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, в якій позивач просить приєднати до матеріалів справи копію акту наданих послуг №1 від 27.08.2025 до договору про надання правової допомоги № 13/03/25-1 від 13.03.2025 та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 35665 грн. та 29695,56 грн. судового збору.
28.08.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява, в якій позивач просить судове засідання, що призначене на 03.09.2025, проводити без участі позивача та його представника; позовну заяву просить задовольнити повністю.
02.09.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява, в якій відповідач просить розглядати справу без участі представника та відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 159160,21 грн. в повному обсязі, враховуючи позицію Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №911/1359/22.
03.09.2025 в судове засідання представники сторін не з'явилися.
Враховуючи те, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору, судом 03.09.2025 було вирішено спір за відсутності представників позивача та відповідача, зважаючи на те, що позивач та відповідач належним чином були повідомлені про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами на підставі статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання 03.09.2025 датою ухвалення рішення у справі №903/546/25 слід вважати 08.09.2025, коли було складено повний текст рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, які приймали участь у судових засіданнях 30.07.2025 та 20.08.2025, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з огляду на наступні обставини.
30.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальність «Волиньенергопостач», як постачальником та Комунальним підприємством «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради як споживачем було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 2024/368.
Пунктом 1.1. договору передбачено, що на умовах цього договору постачальник продає товар: електрична енергія (ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія) (далі - електрична енергія, товар), - споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (спожитої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Місце поставки (передачі) товару, об'єкти споживача, перелік яких наведено у додатку 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
Строк (термін) поставки (передачі) товару: з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року (включно) (п. 2.1 договору).
Згідно із пунктами 4.1.-4.3. договору загальна сума договору становить: 66 100 414,80 гри. (шістдесят шість мільйонів сто тисяч чотириста чотирнадцять гривень 80 копійок), в тому числі ПДВ - 11 016 735.80 грн. Джерела фінансування - власні кошти підприємства. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, визначеною у додатку 2 до цього договору. Ціна за 1 кіловат-годину (одиницю товару) визначена у додатку 2 до цього договору. Ціна за одиницю товару за договором включає вартість послуг оператора системи передачі, які необхідні для виконання постачальником умов цього договору, та визначена з урахуванням витрат постачальника на пересилання документів, сплату митних тарифів, податків, зборів та платежів, інших витрат, які понесе постачальник у зв'язку з виконанням договору. Ціна за І кВт.год включає вартість послуги з розподілу електричної енергії, які оплачуються споживачем через постачальника.
Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором та актах приймання-передачі електричної енергії за цим договором у розмірі, який зазначений у додатку 2 до договору та є чинний у відповідному розрахунковому періоді. Рахунок про оплату за споживання електричної енергії формується постачальником з урахуванням отриманих від споживача фактичних оплат попередніх періодів (пункт 4.7. договору).
Пунктами 4.8. - 4.9. договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Оплата за фактично поставлену електричну енергію визначається на умовах післяплати з дотриманням бюджетного законодавства України. Оплата вартості електричної енергії за ним договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, шо підлягає сплаті за фактично поставлену електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до п. 4.10. договору оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період здійснюється на умовах післяплати на підставі акта приймання-передачі електричної енергії та рахунку постачальника. Оплата поставленої електричної енергії за відповідний розрахунковий період за цим договором здійснюється споживачем в наступному за розрахунковим місяці в такому порядку:
- протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії у розмірі 30% поставленої електричної енергії;
- протягом 20 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії у розмірі 40% поставленої електричної енергії;
- протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі електричної енергії у розмірі 30% поставленої електричної енергії:
Датою підписання акту приймання-передачі є:
- дата підписання паперового примірника акта приймання-передачі останньою зі сторін, що підтверджується шляхом проставлення відповідної дати на акті приймання-передачі;
- третій робочий день з дати відправки такого документа, підписаного КЕП постачальника, на електронну пошту споживача, зазначену у розділі 15 «Місцезнаходження та реквізити сторін»;
- дата підписання акту приймання-передачі. відправленого через cервіси (Вчасно, МЕDОС тощо), останньою зі сторін, то підтверджується роздруківкою з відповідного cервісу;
- у випадку непідписання cспоживачем акта приймання-передачі га відсутності обґрунтованої відмови - третій робочий день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом) або ж третій робочий день від дати направлення акта через cервіси.
Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів від дня отримання пакету розрахункових документів (рахунок, два примірника акта приймання - передачі обсягу реалізованої електричної енергії, тощо) зобов'язаний надати постачальнику підписаний оригінальний примірник акт приймання - передачі обсягу реалізованої електричної енергії (далі по тексту - акт). У випадку, якщо протягом зазначеного періоду постачальник не отримає підписаний споживачем оригінальний примірник акта або обґрунтованої відмови, акт вважається погодженим та підписаним споживачем.
Всі платіжні документи, то виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, ціну та обсяг, то погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Додатки до цього договору, які є його невід'ємною частиною: додаток І «Обсяги та умови постачання до договору про постачання електричної енергії споживачу»; додаток 2 «Специфікація (договірна ціна)»; додаток 3 «Порядок зміни ціни електричної енергії» (п. 14.1. договору).
Згідно із п. 13.11.-13.12 договору усі повідомлення або будь-який інший документ (кореспонденція) за цим договором, які оформлюються за підписом сторін, можуть направлятися електронною поштою або з використанням сервісу, або у вигляді письмової кореспонденції, та подається одною стороною на адресу іншої сторони одним із наступних способів на вибір сторони відправника:
- шляхом відправлення електронного листа на електронну пошту сторони одержувача, зазначену у розділі 15 «Місцезнаходження та реквізити сторін» з додаванням до такого листа скан-копії відповідного документу. підписаного КЕП уповноваженого представника сторони відправника, в форматі РDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. У даному випадку відповідний документ вважається отриманим стороною одержувача з дати його направлення стороною відправника на електрону адресу сторони одержувача, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення відправника та набирає чинності в цей самий день у разі, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів від його отримання сторона отримувача не надіслала стороні відправника мотивовану відмову від такого документа.
- шляхом направлення відповідного документу в електронному вигляді за допомогою Сервісу (М.Е.Dос, Вчасно, тощо), при цьому такий документ вважається отриманим cтороною одержувача з моменту присвоєння Сервісом статусу документу «Відправлений». Документ направлений за допомогою Сервісу підписується за допомогою кваліфікованого електронного підпису уповноважених осіб cторони відправника. Доказом належного отримання документів за допомогою Сервісу є відповідна роздруківка повідомлення з Сервісу з поміткою зазначеного статусу документа або лист відповідної особи, що здійснює надання послуг за Сервісом з відповідним підтвердженням.
- шляхом надіслання оригіналу відповідного документу у паперовому вигляді на адресу сторони одержувача, зазначену в договорі та/або передачі його уповноваженому представнику сторони одержувача, що підтверджується власноручним підписом такого представника.
Електронні копії документів та електронне листування прирівнюються до оригіналів документів (повідомлень), мають повну юридичну силу та не потребують затвердження на матеріальних носіях, папері. Сторони можуть окремо використовувати кваліфікований електронний підпис (КЕП), а також сервіси для обміну електронними документами.
Електронні адреси та адреси для листування зазначені Сторонами у розділі «Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін» цього договору та/або у додатку 3 договору.
Договір про постачання електричної енергії споживачу № 2024/368 від 30.12.2024 з додатками підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, забезпечивши безперебійне постачання електричної енергії для потреб об'єктів відповідача у період з січня 2025 року по березень 2025 року на загальну суму 20 089 619,40 грн., що підтверджується копіями актів купівлі-продажу електричної енергії № 37 за січень 2025 року, № 393 за лютий 2025 року, № 636 за березень 2025 року та копіями фактичних рахунків на оплату: № 43 від 31.01.2025, № 369 від 28.02.2025, 631 від 31.03.2025 (а.с.31-31, 34-35, 37-38)
Вищевказані акти та рахунки були надіслані КП «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради засобами електронного зв'язку з використанням програмного забезпечення «М.Е.Dос». Надсилання фактичних рахунків на оплату та актів купівлі-продажу електричної енергії за кожен розрахунковий період підтверджується універсальними документами, а саме:
- універсальний документ № 37 від 31.01.2025;
- універсальний документ № 393 від 28.02.2025;
- універсальний документ № 636 від 31.03.2025.
Як вбачається з універсальних документів, сформованих «М.Е.Dос», датою підписання споживачем акту купівлі продажу електричної енергії № 37 за січень 2025 року та фактичного рахунку на оплату № 43 від 31.01.2025 за січень 2025 року є 13.02.2025; акту купівлі-продажу електричної енергії № 393 за лютий 2025 року та фактичного рахунку на оплату № 369 від 28.02.2025 - 14.03.2025; акту купівлі-продажу електричної енергії № 636 за березень 2025 року та фактичного рахунку на оплату № 631 від 31.03.2025 - 15.04.2025.
Однак, оплати за фактично спожиту електричну енергію споживач здійснював частково, на загальну суму 16 279 619,40 грн. та з порушенням встановлених пунктом 4.10. договору строків її сплати, а тому у КП «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради виникла заборгованість перед ТОВ «Волиньенергопостач», яка станом на час звернення з позовом до суду - 21.05.2025 становила 3 810 000 грн.
З метою досудового врегулювання спору 18.03.2025 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» було надіслано претензію №817 КП «Нововолинськтеплокомуненерго» про неналежне виконання зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 2024/368 від 30.12.2024 та сплату заборгованості, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, накладної №0505273943174 та фіскального чеку АТ «Укрпошта від 18.03.2025 (а.с. 43-48). Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідач претензію отримав 20.03.2025, однак відповіді не надав.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати змусило позивача звернутися з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за передану електричну енергію на суму 3 810 000 грн.
Після звернення позивача з позовом до суду (21.05.2025) відповідач перерахував заборгованість в розмірі 1510000 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, приєднаними до матеріалів справи, а тому позивач уточненою заявою від 11.07.2025 (а.с.226 - 228, т.1) зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача лише 2 300 000 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 159 160,21 грн. пені; 15 469,71 грн. процентів річних.
Після подачі позивачем уточненої заяви від 11.07.2025 відповідач здійснив оплати 14.07.2025 на суму 40000 грн., 15.07.2025 на суму 60000 грн., 17.07.2025 на суму 50000 грн., 18.07.2025 на суму 50000 грн., 21.07.2025 на суму 50000 грн., 25.07.2025 на суму 50000 грн., а всього за цей період на загальну суму 300 000 грн., а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача 300 000 грн. заборгованості за передану електроенергію на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України слід закрити у зв'язку із відсутністю предмету спору.
Станом на час розгляду справи по суті 2 000 000 грн. заборгованості залишились відповідачем не оплачені.
Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із продажем електричної енергії, здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №311 і безпосередньо договором.
У відповідності до ст.714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч.1 ст.691 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач у процесі судового розгляду не заперечував факту споживання у січні-березні 2025 року електроенергії на загальну суму 20 089 619,40 грн.
Станом на час розгляду справи відповідач не подав суду доказів оплати 2 000 000 грн. заборгованості.
У зв'язку з неоплатою відповідачем вартості фактично спожитої електричної енергії у повному обсязі підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 2 000 000 грн. заборгованості.
У зв'язку із порушенням відповідачем строку виконання зобов'язання з оплати за спожиту електроенергію позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 159 160,21 грн. пені за період з 24.02.2025 по 20.05.2025, 15469,71 грн. процентів річних за період з 24.02.2025 по 20.05.2025.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунки процентів річних, суд встановив, що розрахунок є арифметично правильними та відповідає вимогам чинного законодавства.
Отже, стягненню з відповідача у зв'язку із порушенням ним строку виконання зобов'язання з оплати за спожиту електроенергію підлягає 15469,71 грн. процентів річних за період з 24.02.2025 по 20.05.2025 (розрахунок - а.с. 7-8).
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що оскільки позов стосується заборгованості за березень 2025 року, то вважає розрахунок процентів річних на суму 15469,71 грн., які нараховані з 24.02.2025 безпідставним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, оскільки початком прострочення оплати в сумі 3 810 000,00 грн. є 26.04.2025, то і нарахування процентів річних повинно розпочинатись з 26.04.2025.
Ці заперечення відповідача про нарахування процентів річних є безпідставними, оскільки позивач нарахував проценти річних з моменту виникнення прострочення оплати з урахуванням усіх оплат відповідача.
Щодо стягнення з відповідача 159 160,21 грн. пені за період з 24.02.2025 по 20.05.2025.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до абзацу 2 п. 4.11. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором постачальник має право вимагати сплачу пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати без обмеження періоду її нарахування до дати повної оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, враховуючи день фактичної оплат, а також 3% річних та інфляційні. Споживач сплачує за вимогою постачальника штрафні санкції у розмірі, що визначається цим договором.
Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, що неодноразово був продовжений та станом на сьогодні ще триває.
НКРЕКП постановою від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» (надалі - постанова №332) надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов'язковими для застосування.
Підпунктом 14 п.1 постанови №332 визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор має право приймати рішення, що є обов'язковими до виконання учасниками ринку.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно з ч. 5 цієї статті рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Наведені вище положення свідчать про те, що НКРЕКП (Регулятор) здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, Регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та які є обов'язковими до виконання.
Постановою №332 регулятор надав настанову щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Вищевказані висновки суду кореспондуються з висновками, викладеними у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.
У вказаній постанові Верховним Судом зазначено, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
Відповідно до ч.5 та ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи наведені приписи законодавства, вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені, підлягають застосуванню положення постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022, а тому у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 159160,21 грн., нарахованої за період з 24.02.2025 по 20.05.2025, слід відмовити.
Позивач у заяві від 28.08.2025 просить стягнути з відповідача 35665 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 3, 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Згідно зі статтею 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Окрім цього, суд має також враховувати: складність справи та складність виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Здійснюючи розподіл між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Факт надання позивачу професійної правничої допомоги адвокатом Книш С.В. під час розгляду справи підтверджується наданими доказами:
- копією договору №13/03/25-1 про надання правової допомоги від 13.03.2025;
- копією акту наданих послуг №1 від 27.08.2025;
Договір №13/03/25-1 про надання правової допомоги від 13.03.2025 укладено між ТзОВ «Волиньенергопостач» як клієнтом та адвокатом Книш Сергієм Володимировичем.
Відповідно до п. 2.1. договору предметом цього договору є домовленість сторін про надання правової допомоги клієнту адвокатом щодо захисту прав та представництва інтересів клієнта з питання стягнення з КП «Нововолинськтеплокомуненерго» Нововолинської міської ради (код ЄДРПОУ 00185382) заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 2024/368 від 30.12.2024 року.
Згідно із пунктом 2.2. договору винагорода (гонорар) за цим договором становить 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Детальний опис робіт, обсяг наданих послуг і виконаних робіт містяться в акті наданих послуг №1 від 27.08.2025, в якому зазначено, що вартість послуг становить 35665 грн., які й просить позивач стягнути з відповідача.
Повноваження адвоката Книша С.В., який на підставі договору №13/03/25-1 про надання правової допомоги від 13.03.2025, надавав правничу допомогу позивачу, підтверджуються ордером серії АС № 1139955 від 20.05.2025.
Відповідач про неспівмірність витрат позивача на професійну правничу допомогу не заявляв.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).
Надані докази в їх сукупності підтверджують надання позивачу його адвокатом послуг професійної правничої допомоги під час розгляду цієї справи у заявленому обсязі на загальну суму 35665 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають покладенню на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову на 50,58% від первісно заявленої суми, клопотання позивача в частині відшкодування витрат на правову допомогу підлягає до задоволення на суму 18039,36 грн., виходячи з розрахунку: 35665 грн. х 50,58%.
Звертаючись з позовом до суду, позивач сплатив 47815,56 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №136 від 21.05.2025 (а.с. 57).
У зв'язку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог на суму 1 510 000 грн. (3984629,92-2474629,92), що становить 37,90 % від первісно заявленої суми, позивачу на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» слід повернути з державного бюджету 18122,10 грн. сплаченого судового збору.
У зв'язку із частковим задоволенням позову ( на 50,58%) витрати позивача, пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 24185,11 грн., на підставі ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 47815,56 грн. х 50,58%.
Є правові підстави згідно із п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» для повернення позивачу судового збору у розмірі 3600,51 грн. у зв'язку із закриттям провадження у справі, проте позивач не звертався до суду з клопотанням про його повернення, а тому суд не розподіляє судовий збір у цій частині.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 191, п. 2 ч. 1 ст. 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, , п.1 ч.1 ст.7 Закону України “Про судовий збір», господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" Нововолинської міської ради (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Святого Володимира, 3, код ЄДРПОУ 00185382) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач" (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Словацького, 13, кв. 4, код ЄДРПОУ 44690670)
- 2000000 грн. заборгованості,
- 15469 грн. 71 коп. процентів річних,
- 24185 грн. 11 коп. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору,
- 18039 грн. 36 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 300000 грн. заборгованості закрити.
4. У задоволенні позову про стягнення 159160 грн. 21 коп. пені відмовити.
5. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Волиньенергопостач" (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Словацького, 13, кв. 4, код ЄДРПОУ 44690670) 18122 грн. 10 коп. судового збору, сплаченого платіжною інструкцією №136 від 21.05.2025 (зазначена платіжна інструкція знаходиться в матеріалах справи №903/546/25).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду впродовж 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне рішення виготовлено і підписано 08.09.2025
Суддя І. О. Якушева