про залишення апеляційної скарги без руху
08 вересня 2025 року м. Харків Справа № 905/470/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Крестьянінова О.О.,
розглянувши апеляційну скаргу СЛУЖБИ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ (вх. №1914 Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 у справі №905/470/25
за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ», м. Львів
до відповідача СЛУЖБИ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ, Донецька обл., м.Краматорськ
про стягнення 63706789,93 грн
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до СЛУЖБИ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ про стягнення заборгованості за Договором підряду №2-137 від 22.10.2020.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 у справі №905/470/25 позов задоволено повністю, стягнуто з СЛУЖБИ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ (84333, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Краматорськ, вул.Чубенка Степана, будинок 12; код ЄДРПОУ 25946285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» (79040, м.Львів, вул. Авіаційна, 7; код ЄДРПОУ 32851616) основний борг по Договору №2-137 від 22.10.2020 в сумі 63706789,93 грн; стягнуто з СЛУЖБИ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ (84333, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Краматорськ, вул.Чубенка Степана, будинок 12; код ЄДРПОУ 25946285) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» (79040, м.Львів, вул. Авіаційна, 7; код ЄДРПОУ 32851616) сплачений судовий збір у розмірі 955601,85 грн.
Відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить поновити строк на оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 у справі №905/470/25; скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 у справі №905/470/25 та ухвалити постанову, якою відмовити позивачу в позовних вимогах в повному обсязі; судові витрати покласти на позивача; відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення Східним апеляційним господарським судом судового рішення у справі №905/470/25.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.
1. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» належною сумою судового збору, що підлягала сплаті за звернення з позовом до суду першої інстанції, який містить вимогу майнового характеру на суму 63706789,93 грн, є 955601,85 грн, виходячи з такого: 63706789,93 грн х 1,5%.
Ставка судового збору з апеляційних скарг на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 6 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, за подання апеляційної скарги заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 1433402,77 грн (955601,85*150%).
Проте, до матеріалів апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Водночас, відповідач звертається з клопотанням про відстрочення/розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2025 у справі №905/470/25.
В обґрунтування клопотання він зазначає, що відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що затверджені наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (з подальшими змінами та доповненнями) Краматорська міська територіальна громада (п. 6, розділ II Донецька область) перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій; з перших днів збройної агресії м. Краматорськ (де зареєстрована Служба автодоріг) піддається чисельним ракетним обстрілам. Зазначене унеможливило нормальну життєдіяльність організації, та на сьогоднішній день, Служба вимушено тимчасово знаходиться в м. Дніпрі. Фінансовий стан Служби значно погіршився, що безумовно вплинуло на можливість оплати судового збору у такому великому розмірі.
Розглянувши клопотання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Так, з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Відтак, заявник апеляційної скарги не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір» та зазначені ним у заяві підстави не передбачені вказаною нормою.
Суд зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.
Отже, суд звертає увагу, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору, зокрема процесуальний обов'язок надати докази на підтвердження об'єктивної та цілковитої неможливості сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, запроваджений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у виді обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ так і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявник ставить питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору.
Особа, яка заявила відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан чи інші обставини об'єктивно та цілковито перешкоджали (перешкоджають) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття нею всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.
Проте, відповідач не надав жодних доказів в обґрунтування клопотання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору та відповідно не підтвердив неможливості сплатити судовий збір.
Окрім того, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» відстрочення сплати судового збору може мати місце на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Водночас, заявник апеляційної скарги всупереч вимогам статті 74 ГПК України не надав жодних доказів як відсутності коштів для сплати судового збору, так і доказів, які б давали підстави сподіватися, що судовий збір може бути сплачений під час розгляду справи або після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.
Разом з цим, скаржник повідомив суд, що вже не перебуває фізично в місті Краматорськ, а змінив свою адресу і знаходиться і місті Дніпро.
З огляду на відсутність обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
2. Також, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Порядок надсилання копії апеляційної скарги визначений статтею 259 ГПК України, відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно ч.7 ст. 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
У наданому до суду, в якості доказу направлення копії апеляційної скарги позивачу, поштовому описі вкладання невірно зазначено адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ».
Так, замість адреси позивача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 79040, м. Львів, вул. Авіаційна, 7 (яка наведена і самим позивачем в заявах по суті справи під час її розгляду в суді першої інстанції), в описі вкладення зазначено іншу адресу: 79040, Львівська область, місто Київ, вул. Саперно-Слобідська, 22А. В списку згрупованих поштових відправлень, який доданих до апеляційної скарги, також зазначена адреса позивача: 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 22А.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з апеляційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України,
1. Апеляційну скаргу СЛУЖБИ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ залишити без руху.
2. Встановити СЛУЖБІ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (1433402,77 грн) та надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів позивачу з урахуванням положень статей 42, 259 Господарського процесуального кодексу України.
3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Крестьянінов