ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 вересня 2025 року Справа № 924/1261/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Коломис В.В. , суддя Розізнана І.В.
секретар судового засідання Соколовська О.В.
за участю представників:
арбітражний керуючий Луценко Р.О.
скаржник ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Національної академії аграрних наук України та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23 (повний текст складено 12.06.2025)
за клопотанням про припинення повноважень керівника боржника та покладення їх на розпорядника майна у справі
за заявою Головного управління ДПС у Хмельницькій області
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23 клопотання розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича від 02.06.2025 року про припинення повноважень керівника боржника та покладення їх на розпорядника майна задоволено.
Припинено повноваження в.о. директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" Добрянського Євгенія Миколайовича.
Виконання обов'язків директора Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича.
Зобов'язано Добрянського Євгенія Миколайовича протягом трьох днів передати розпоряднику майна арбітражному керуючому Луценку Роману Олександровичу бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
Вказана ухвала мотивована наявністю обставин, які підтверджують вчинення в.о. директора боржника дій, з якими Кодекс України з процедур банкрутства пов'язує можливість припинення повноважень останнього, з метою забезпечення проведення процедури розпорядження майном у відповідності до вимог КУзПБ.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, Національна академія аграрних наук України звернулася до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить зупинити дію ухвали Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23 скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені клопотання арбітражного керуючого Луценка Р.О. про припинення повноважень керівника (директора) ДП "ДГ "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України" та покладення їх на розпорядника майна - відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- скаржник підтримує дії в.о. директора Добрянського Є.М. щодо необхідності вчасної виплати заробітної плати працівникам, а також здійснення розрахунків перед бюджетом;
- в.о. директора боржника Добрянський Є. М. правомірно здійснив виплату заробітної плати працівникам без погодження з арбітражним керуючим, оскільки на задоволення вимог із виплати заробітної плати не поширюється дія введеного судом мораторію, а також не поширюються обов'язки керівника визначені у ч. 7 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства;
- на виконання вимог Статуту Миронівським інститутом пшениці імені В.М. Ремесла НААН на замовлення Боржника було складено акти №1, №2, №3 обстеження посівів відповідно до яких встановлено, що на даний час ярі зернові культури перебувають у доброму агрофітосанітарному стані. За результатами фітосанітарного обстеження посівів шкідливих організмів не виявлено;
- скаржник вважає, що в.о. директора ОСОБА_1 вчиняються ефективні дії по відновленню платоспроможності господарства, а також здійснюються усі можливі заходи щодо належного управління суб'єктом державної економіки;
- припинення повноважень керівника боржника та покладення виконання його обов'язків на розпорядника майна призведе до заниженого показника позитивних результатів від проведення процедури банкрутства або взагалі до відсутності позитивних результатів;
- провадженні у справі №560/19859/24 було відкрите до призначення в.о. директора боржника Добрянського Є. М. на посаду керівника (31.03.2025), а тому останній не мав можливості подати відзив у справі у визначений судом строк. Разом з тим, арбітражний керуючий Луценко Р. О., будучи розпорядником майна боржника, міг знати про існування вказаної справи ще до прийняття судом рішення, проте не вчинив жодних дій направлений на захист інтересів боржника та не спонукав до таких дій попереднього керівника боржника;
- щодо справи, яка розглядається у Ярмолинецькому районному суді Хмельницької області №689/2433/24 арбітражним керуючим не обґрунтовано, як саме участь керівника боржника у судових засіданнях вплине на майновий стан боржника, в той час як боржник залучений до участі у вказаній справі, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача;
- ініціатором клопотання - арбітражним керуючим не доведено створення перешкод у виконанні повноважень, а керівником Боржника доведено здійснення ефективного управління господарською діяльністю з метою відновлення платоспроможності суб'єкта державної економіки;
- арбітражний керуючий Луценко Р.О. вживає належних заходів з метою захисту майна боржника, не здійснює аналіз господарського стану, оскільки жодного разу не відвідав господарство, не провів інвентаризацію майна, не розробив жодних планів щодо відновлення платоспроможності, а також належним чином не готує звіти.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/1261/23 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В.
Листом суду від 23.06.2025 матеріали справи витребовувалися з Господарського суду Хмельницької області.
25.06.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надішло клопотання про зупинення дії ухвали Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23.
02.07.2025 матеріали оскарження ухвали у справі №924/1261/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23 залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху: надати суду докази надсилання копії апеляційної скарги ініціюючому кредитору Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області.
10.07.2025 на адресу суду від арбітражного керуючого надійшло заперечення на клопотання (заяву), в якій арбітражний керуючий просить відмовити в задоволенні клопотань Національної академії аграрних наук України та ОСОБА_1 про зупинення дії ухвали Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23.
17.07.2025 на адресу суду від Національної академії аграрних наук України надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази надіслання апеляційної скарги Головному управлінню ДПС у Хмельницькій області.
Водночас, відповідно до рішення від 15.07.2025, Вища рада правосуддя вирішила звільнити ОСОБА_2 з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Розпорядженням в. о. керівника апарату суду від 17.07.2025 у зв'язку із звільненням судді члена-колегії Грязнова В.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №924/1261/23.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2025 визначено склад суду: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Коломис В.В., суддя Розізнана І.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 у складі колегії суддів: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Коломис В.В., суддя Розізнана І.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на "02" вересня 2025 р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3.
Не погоджуючись із постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить зупинити дію ухвали Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23 - скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені клопотання арбітражного керуючого Луценка Р.О. про припинення повноважень керівника (директора) ДП "ДГ "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України" та покладення їх на розпорядника майна - відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- запитуваний арбітражним керуючим Луценком Р.О. реєстр (з приводу якого і виник спір), а також інші запитувані документи та інформація надавалися Боржником, а про відсутність реєстру ОСОБА_3 зазначив лише у клопотанні про припинення повноважень. В свою чергу, арбітражний керуючий жодних доказів, таких як акт про відсутність документу, повідомлення про відсутність запитуваного документу не надає, що ставить під сумнів достовірність його доводів;
- відповідно до ч. 10 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом;
- ДП "ДГ "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України" було у повному обсязі виконані свої зобов'язання із виплати заробітної плати, а також сплати відповідних платежів до бюджету, що підтверджується випискою по банківському рахунку боржника, а також відомостями на перерахування заробітної плати через установи банку, а також видачу готівкою. Вказане спростовує твердження арбітражного керуючого про безпідставність зняття готівкових коштів;
- ч. 5 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства є імперативною, водночас остання не передбачає заборони виплати заробітної плати, що вказує на безпідставність тверджень арбітражного керуючого;
- у частині 5 ст. 41 Кодекс України з процедур банкрутства законодавець відрізняє такі поняття як "вимоги поточних кредиторів" та "виплата заробітної плати", в той час, як арбітражний керуючий Луценко Р. О. їх ототожнює та безпідставно посилається на положення ч. 7 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, якою перебачено обов'язок керівника або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймати рішення про задоволення вимог поточних кредиторів;
- вимог ухвали суду від 13.05.2024 арбітражним керуючим Луценком P. О. не виконано, що унеможливлює надання оцінки діяльності чи бездіяльності керівника боржника. Вважаємо, що припинення повноважень керівника боржника та покладення виконання його обов'язків на розпорядника майна призведе до заниженого показника позитивних результатів від проведення процедури банкрутства або взагалі до відсутності позитивних результатів;
- провадження у справі №560/19859/24 було відкрите до призначення в.о. директора боржника Добрянського Є. М. на посаду керівника (31.03.2025), а тому останній не мав можливості подати відзив у справі у визначений судом строк. Разом з тим, арбітражний керуючий Луценко Р. О., будучи розпорядником майна боржника, міг знати про існування вказаної справи ще до прийняття судом рішення, проте не вчинив жодних дій направлений на захист інтересів боржника та не спонукав до таких дій попереднього керівника боржника;
- щодо справи, яка розглядається у Ярмолинєцькому районному суді Хмельницької області №689/2433/24 арбітражним керуючим не обґрунтовано, як саме участь керівника боржника у судових засіданнях вплине на майновий стан боржника, в той час як боржник залучений до участі у вказаній справі, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача;
- ініціатором клопотання - арбітражним керуючим не доведено створення перешкод у виконанні повноважень, а керівником Боржника доведено здійснення ефективного управління господарською діяльністю з метою відновлення платоспроможності суб'єкта державної економіки;
- арбітражний керуючий Луценко Р.О. не вживає належних заходів з метою захисту майна боржника, не здійснює аналіз господарського стану, оскільки жодного разу не відвідав господарство, не провів інвентаризацію майна, не розробив жодних планів щодо відновлення платоспроможності, а також належним чином не готує звіти.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/1261/23 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В.
Відповідно до рішення № 1470/0/15-25 від 15.07.2025 Вища рада правосуддя вирішила звільнити ОСОБА_2 з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 у складі колегії суддів: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Грязнов В.В., суддя Розізнана І.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на "02" вересня 2025 р. об 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3.
11.08.2025 від ОСОБА_1 надішло клопотання про зупинення дії ухвали Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025.
Листом суду від 12.08.2025 повідомлено заявника, що вищевказане клопотання буде розглянуто після виходу головуючої судді Павлюк І.Ю. з відпустки.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025, у зв'язку із звільненням ОСОБА_2 з посади судді Північно-західного апеляційного господарського суду, передано судову справу №924/1261/23 раніше визначеному у судовій справі судді (колегії суддів).
Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду суддями від 25.08.2025, у даній справі визначено колегію суддів у складі: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Коломис В.В., суддя Розізнана І.В.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23 до провадження Північно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Коломис В.В., суддя Розізнана І.В. Об'єднано до спільного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23 разом із апеляційною скаргою Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії ухвали Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23.
19.08.2025 на адресу суду від Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" в особі арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому просить апеляційні скарги ОСОБА_1 та Національної академії аграрних наук України на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі № 924/1261/23 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі № 924/1261/23 залишити без змін.
02.09.2025 на адресу суду від Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" в особі арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича надійшли додаткові пояснення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.
В судовому засіданні арбітражний керуючий Луценко Роман Олександрович заперечив доводи апеляційних скарг.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися. Про місце, час і дату судового засідання повідомлялися належним чином.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваної ухвали суду, зазначає наступне.
Судом встановленою, що 07.12.2023 до Господарського суду Хмельницької області надійшла заява Головного управління ДПС у Хмельницькій області, м. Хмельницький до Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Луценка Р.О. Визнано вимоги кредитора - Головного управління ДПС у Хмельницькій області, м. Хмельницький в сумі 16 185 845,99 грн в тому числі по наступних платежах: податок на додану вартість - 152 488,05 грн; податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п - 289 307,30 грн.; земельний податок з юридичних осіб - 1 332 286,85 грн; єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товариства за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% - 236 957,74 грн.; податок по платежу частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до державного бюджету - 10 649 806,05 грн; штрафних санкцій 3 525 000,00 грн та судові витрати в розмірі 87 140,00 (26 840,00 грн судового збору сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 60 300,00 грн авансування винагороди арбітражному керуючому).
13.05.2024 з метою виявлення кредиторів боржника, на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було оприлюднено повідомлення про відкриття провадження про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка, за №73181.
04.06.2025 до суду від розпорядника майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України" арбітражного керуючого Луценка Р.О. надійшло клопотання про припинення повноважень керівника боржника та покладення їх на розпорядника майна.
Судом встановлено, що 31.03.2025 згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в.о. директора ДП "ДГ "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України" призначено Добрянського Євгенія Миколайовича.
Суд першої інстанції задоволив клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Луценка Р.О. про припинення повноважень керівника боржника та покладення їх на розпорядника майна із вказаних вище підстав.
Колегія суддів погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 КУзПБ, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
За змістом ст. 1 КУзПБ розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: звертатися із запитами арбітражного керуючого, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, у тому числі банків, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, депозитарних установ та інших професійних учасників ринків капіталу, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб; отримувати інформацію з державних реєстрів.
Арбітражний керуючий зобов'язаний, зокрема: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; подавати відомості (інформацію) про фінансовий стан боржників, стосовно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), та про хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), до закритої частини якого забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, інвесторів, а також поточних кредиторів (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника), та забезпечувати оновлення такої інформації в порядку та строки, визначені державним органом з питань банкрутства.
Відповідно до ч. 8 ст. 12 КУзПБ під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.
Згідно з ч. 3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний, зокрема:
розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
вести реєстр вимог кредиторів;
повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
вживати заходів для захисту майна боржника;
проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства;
повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника;
скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Водночас, згідно з ч.ч. 10, 11 ст. 44 КУзПБ розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
Отже, взаємодія між розпорядником майна та керівником боржника в частині виконання заходів, передбачених статтею 44 КУзПБ, є необхідною, оскільки неналежне проведення процедури розпорядження майном боржника безпосередньо впливає на якість проведення наступних процедур у справі про банкрутство, тобто призводить до заниженого показника позитивних результатів від проведення процедури банкрутства або, взагалі, до відсутності позитивних результатів.
Згідно з ч. 2 ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання виконавчим органом боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ними дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право припинити повноваження виконавчого органу боржника та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна.
Про припинення повноважень виконавчого органу боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу, яка є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Припинення повноважень керівника боржника за ухвалою суду на підставі частини 2 статті 40 КУзПБ можливе лише у випадку, коли вчинення вказаних дій підтверджується відповідними доказами. При цьому підставою для припинення повноважень керівника боржника може бути, зокрема, перешкоджання керівником виконанню повноважень розпорядника майна та вчинення дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, що передбачає здійснення лише умисних дій керівником боржника, спрямованих на досягнення відповідного протиправного результату, що виключається у разі неможливості надання інформації та документів на вимогу арбітражного керуючого з поважних причин. Наявність відповідних підстав для припинення повноважень керівника боржника повинна довести особа, яка заявляє відповідне клопотання. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 09.11.2022 у справі № 910/6210/20.
Тобто, як вбачається зі змісту вищенаведених норм чинного законодавства припинення повноважень керівника боржника за ухвалою суду на підставі частини 2 статті 40 КУзПБ є винятковим заходом, який вживається за обставин доведеності факту вчинення керівником боржника відповідних умисних дій.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є "дирекція", а його голови - "генеральний директор", якщо статутом не передбачені інші назвию
Як зазначалося вище, 31.03.2025 згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в.о. директора ДП "ДГ "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України" призначено Добрянського Євгенія Миколайовича.
09.05.2025 розпорядник майна звернувся до в.о. директора боржника Добрянського Є.М. із запитом (№ 747/02-13), в якому просив, надати інформацію щодо одержання та надання позик (кредитів, позичок) боржником в період з 31.03.2025 по дату надання відповіді. Надати інформацію щодо передачі майна боржника в оренду, а також вчинені інші правочини боржником в період з 31.03.2025 по дату надання відповіді. Надати повні банківські виписки по всіх банківських рахунках боржника за період з 31.03.2025 по дату надання відповіді. Надати інформацію щодо задоволення вимог поточних кредиторів (у т.ч. виплату заробітної плати, сплати податків та обов'язкових платежів, тощо) в період з 31.03.2025 по дату надання відповіді.
Листом вих. № 52 від 19.05.2025, за підписом в.о. директора Добрянського Є., розпоряднику надано інформацію, що з 31.03.2025 позики (кредити, позички) боржником не отримувалися, майно боржника в оренду не передавалося. Задоволення поточних вимог кредиторів не проводилося, крім виплати заробітної плати та сплати податків, обов'язкових платежів на загальну суму 1 017 833,00 грн. До листа додано виписку по банківському рахунку боржника НОМЕР_1 , відкритому в АБ "Укргазбанк" за період з 01.04.2025 по 19.05.2025.
Скаржник ОСОБА_1 стверджує, що заробітна плата не є поточними вимогами кредиторів, а тому її виплата не потребує погодженням з розпорядником майна.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.05.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України".
Водночас, коли стосовно юридичної особи/суб'єкта господарювання чи фізичної особи відкривається провадження у справі про банкрутство, то такий боржник та його майно перебуває у спеціальному правовому режимі до яких застосовуються спеціальні норми законодавства такі як положення Кодексу України з процедур банкрутства, яким надається перевага перед загальними нормами цивільного законодавства.
Основа спеціального правового режиму щодо боржника у справі про банкрутство полягає у тому, що встановлюються запобіжники і заборони як самому боржнику так і його кредитором щодо вчинення дій пов'язаних з майном боржника.
Згідно, ч. 7 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що керівник або орган управління боржником виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення, зокрема про задоволення вимог поточних кредиторів.
Таким чином, погодження керівника з розпорядником майна рішення, зокрема про задоволення вимог поточних кредиторів, є частиною спеціального правового режиму щодо боржника у справі про банкрутство.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічне визначення поняття заробітної плати міститься у статті 1 Закону України "Про оплату праці".
У рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття "заробітна плата" й "оплата праці", які використані у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини). Крім того, Конституційний Суд України у тому ж рішенні дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗПП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат (абзац восьмий пункту 2.1 мотивувальної частини).
За нормами статей 21, 22 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Частиною третьою статті 15 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Аналогічне положення закріплено в частині п'ятій статті 97 Кодексу законів про працю України.
Згідно статті 28 Закону України "Про оплату праці" визначено, що у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Таким чином, законодавством про оплату працю передбачено, що у процедурі банкрутства застосовуються спеціальні норми законодавства Кодексу України з процедур банкрутства.
В той же час, відповідно до абзацу 10 частини першої статті 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання згідно абзацу 4 частини першої статті 1 КУзПБ це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Отже, сплата заробітної плати, єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, є задоволенням вимог поточних кредиторів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що керівник боржника мав приймати рішення, щодо виплати заробітної плати виключно за погодженням з розпорядником майна. Однак в матеріалах справи відсутнє таке погодження.
Наведене вище свідчить про те, що керівником боржника створюються перешкоди діям розпорядника майна арбітражного керуючого Луценка Р.О. щодо виконання покладених на нього обов'язків, зокрема, здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що 01.01.2025 набрала чинності нова редакція КУПБ згідно з Законом України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" від 19.09.2024 № 3985-IX (Закон № 3985-IX).
При цьому, у вказаній редакції Кодексу України з процедур банкрутства частини 12 та 13 статті 44 щодо припинення повноважень керівника та виконавчих органів його управління виключено на підставі Закону № 3985-IX від 19.09.2024.
А абзац 2 частини 2 статті 40 викладено із змінами, внесеними згідно із Законом № 3985-IX від 19.09.2024, зокрема, про припинення повноважень виконавчого органу боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна господарський суд виносить ухвалу, яка є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Водночас, судом апеляційної інстанції враховано чинну, на момент подання заяви, редакцію Кодексу України з процедур банкрутства. Неврахування судом першої інстанції чинної редакції Кодексу України з процедур банкрутства не призвело до прийняття неправильного рішення, а тому не є підставою для скасування.
Також рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі № 560/19859/24 задоволено позов Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України. Стягнуто з ДП "Дослідне господарство "Проскурівка" Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, в сумі 23 001,03 грн за період з листопада по грудень 2024 року.
Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Частиною третьою статті 7 КУзПБ встановлено правило, за яким матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), постанови Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19).
У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
Таким чином, розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21.10.2019 КУзПБ має здійснюватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
Водночас, рішення у справі № 560/19859/24 ухвалене 02.05.2025 не в межах справи про банкрутство. При цьому, керівником боржника з 31.03.2025 призначено Добрянського Євгенія Миколайовича.
У матеріалах справи відсутні докази реагування керівника боржника у справі №560/19859/24.
Крім того, 30.05.2025 ОСОБА_1 підготував та подав від імені боржника до органів Державної служби статистики України звіт про посівні площі сільськогосподарських культур за формою №4-сг під урожай 2025 року. Згідно вказаного звіту посівні площі під урожай 2025 року складаються з: пшениці озимої на 524,25 га, ячменю озимого на 13,50 га, пшениці ярої на 22,65 га, ячменю ярого на 19,45 га, ріпаку озимого на 460,90 га, кукурудзи на 355,25 га, соняшнику на 500,00 га, сої на 33,00 га (копія звіту та квитанції про його подання додаються)
Розпорядником майна встановлено, що звіт про посівні площі сільськогосподарських культур за формою №4-сг під урожай 2025 року, поданий 30.05.2025 за підписом в.о. директора Добрянського Є.М., містить неправдиві відомості в частині 888,25 га підготовлених земель. Розпорядник майна стверджує, що 888,25 га підготовлених земель містять посіви кукурудзи на 270,86 га та соняшнику на 617,39 га, що не відповідає інформації зазначеній у звіті про посівні площі сільськогосподарських культур за формою №4-сг під урожай 2025 року (кукурудза на 355,25 га, соняшник на 500,00 га, сої на 33,00 га).
Вказане не спростовано керівником боржника, тобто керівником боржника вчинено дії, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів.
Наведене вище у сукупності свідчить про те, що керівником боржника створюються перешкоди діям розпорядника майна арбітражного керуючого Луценка Р.О. щодо виконання покладених на нього обов'язків, зокрема, матеріали справи містять підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, невжиття заходів щодо забезпечення збереження майна боржника, а також про вчинення ним дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів.
Беручи до уваги викладене, заява розпорядника майна про припинення повноважень керівника боржника та покладення їх на розпорядника майна у справі підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Скаржником ОСОБА_1 до клопотання про зупинення дії ухвали суду долучено докази, а саме копії: договорів про надання сільськогосподарських послуг, копія Звіту про проведення фінансового звіту щодо виявлення ознак неплатоспроможності, результатів інвентаризації майна боржника, матеріали фото- та відео- фіксації порушень найманими арбітражним керуючим особами.
Однак, скаржником ОСОБА_1 не обгрунтовано причини неподання вищевказаних доказів до суду першої інстанції, тобто не доведено об'єктивну неможливість їх подання до суду першої інстанції, а тому суд не приймає до розгляду відповідні докази, які подані скаржником до суду апеляційної інстанції.
Також арбітражним керуючим до відзиву на апеляційну скаргу долучено докази: Постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2025 ВП78681553, Картка руху документу - рішення у адміністративній справі, Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур за 2025 рік 4-сг (річна), Квитанція від 30.05.2025, Акт визначення біологічної врожайності зернових і олійних культур від 02.07.2025, Акт обстеження посівів від 02.07.2025, Податкова накладна на сою від 16.04.2025, Стан посівів 02.07.2025 (фото 3), Стан посівів 02.07.2025 (фото 4), Стан посівів 02.07.2025 (фото 1), Стан посівів 02.07.2025 (фото 2), Стан посівів 02.07.2025 (фото 5).
Обгрунтовуючи доводи клопотання, арбітражний керуючий зазначає, що вказані документи не подавалися до суду першої інстанції, оскільки їх на той момент не існувало, їх було складено після постановлення оскаржуваної ухвали 11.06.2025 та в процесі її виконання. Крім того, в додатках до цього відзиву надаються звіт про посівні площі сільськогосподарських культур за формою №4-сг під урожай 2025 року та квитанція №2 від 30.05.2025 та податкова накладна 1 від 16.04.2025. Вказані документи розпорядник майна не мав можливості подати до суду першої інстанції, оскільки отримав до них доступ лише після постановлення оскаржуваної ухвали 11.06.2025. Так, на підставі оскаржуваної ухвали 11.06.2025 було внесено відомості про т.в.о. керівника до ЄДР, виготовлено КЕП керівника боржника та отримано доступ до електронних кабінетів боржника (в яких було отримано електронні копії вказаних документів).
Також арбітражним керуючим до додаткових пояснень долучено: Штатний розпис, Повідомлення про прийняття на роботу, Копії наказів про надбавки та преміювання, Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за квітень 2025, Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за травень 2025, Додаток 4 (ДФ) Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за квітень 2025, Додаток 4 (ДФ) Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за травень 2025.
Вказані документи розпорядник майна не мав можливості подати до суду першої інстанції, оскільки отримав до них доступ лише після постановлення оскаржуваної ухвали 11.06.2025. Так, на підставі оскаржуваної ухвали 11.06.2025 було внесено відомості про т.в.о. керівника до ЄДР, виготовлено КЕП керівника боржника та отримано доступ до електронних кабінетів боржника (в яких було отримано електронні копії вказаних документів).
Щодо доказів, які не існували на момент постановлення оскаржуваної ухвали, то суд зазначає, що така обставина (тобто відсутність доказів як таких на момент розгляду спору судом першої інстанції) взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.
Тому надані арбітражним керуючим докази, яких не існувало на момент постановлення оскаржуваної ухвали суду, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги.
Щодо інших доказів, то суд вважає, що арбітражним керуючим наведено поважні причини їх неподання суду першої інстанції. Однак докази, що стосуються штатного розпису, преміювання, прийняття на роботу, відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору є оперативно-господарською діяльністю боржника, в яку розпорядник майна не має права втручатися, а тому не приймаються судом до уваги.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, скаржниками не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржників, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23 слід залишити без змін, а апеляційні скарги Національної академії аграрних наук України та ОСОБА_1 - без задоволення.
Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржників.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Національної академії аграрних наук України та ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 11.06.2025 у справі №924/1261/23 - без змін.
2. Справу №924/1261/23 повернути до Господарського суду Хмельницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "05" вересня 2025 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Розізнана І.В.