ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 вересня 2025 року Справа № 924/23/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства "Криниченька" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2025 у справі № 924/23/25 (суддя Муха М.Є., повний текст рішення складено 07.05.2025)
за позовом Фермерського господарства "Котик"
до Селянського (Фермерського) господарства "Криниченька"
про розірвання договорів суборенди землі
за участю представників сторін:
позивача - Варцаба С.А.;
відповідача - не з'явився;
Фермерське господарство "Котик" (далі - позивач, ФГ "Котик") звернулося до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Селянського (Фермерського) господарства "Криниченька" (далі - відповідач, СФГ "Криниченька") про розірвання договорів суборенди землі від 10.02.2015, укладених між ОСОБА_1 та СФГ "Криниченька".
В обґрунтування позовних вимог ФГ "Котик" зазначає, що наказом ГУ Держземагенства у Хмельницькій області від 15.10.2014 було затверджено проект землеустрою та надано в оренду земельні ділянки площею 26,0000 га (кадастровий номер 6823080800:03:013:0003) та площею 9,8457 га (кадастровий номер 6823080800:03:001:0001) ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, строком на двадцять років. В той же час, 22.12.2014 між ГУ Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_1 укладено договори оренди спірних земельних ділянок, строком до 22.12.2034. В подальшому, 10.02.2015 ОСОБА_1 передала земельні ділянки в суборенду СФГ "Криниченька" на підставі договорів суборенди. Позивач зазначає, що відповідно до укладених договорів суборенди землі, відповідач повинен був сплачувати суборендну плату на бюджетний рахунок, як орендну плату згідно згаданих договорів оренди землі, укладених між ГУ Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_1 . В той же час, позивач вказує, що у 2024 ОСОБА_1 створила ФГ "Котик" та за вимогою чинного законодавства земельні ділянки було передано останньому для ведення фермерського господарства. Таким чином, з дати утворення ФГ "Котик" останнє являється орендарем земельних ділянок за договорами оренди, укладеними 22.12.2014 з ГУ Держземагенства у Хмельницькій області. Позивач звертає увагу суду, що орендну плату за вище зазначені земельні ділянки сплачувала самостійно ОСОБА_1 , що підтверджується листом ГУ ДПС у Хмельницькій області.
Позивач звертає увагу суду на те, що СФГ "Криниченька" (починаючи з 2015) систематично порушувались умови договорів суборенди землі щодо сплати суборендних платежів; починаючи з 2015 не здійснювалась виплата суборендної плати за договорами суборенди, ні на користь ОСОБА_1 , ні на користь ФГ "Котик". Станом на 01.01.2025 СФГ "Криниченька" не покрито заборгованість з суборендної плати за договорами суборенди перед ФГ "Котик", з огляду на що позивач, посилаючись на аналогію закону, в частині нормативно-правового регулювання розірвання договорів, в тому числі договорів оренди землі, просить розірвати спірні договори суборенди землі від 10.02.2015.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2025 позов задоволено.
Розірвано договір суборенди земельної ділянки площею 26,00 га (кадастровий номер 6823080800:03:013:0003), яка знаходиться на території Волосовецької сільської ради, за межами населеного пункту, укладений 10.02.2015 між ОСОБА_1 та СФГ "Криниченька".
Розірвано договір суборенди земельної ділянки площею 9,8457 га (кадастровий номер 6823080800:03:001:0001), яка знаходиться на території Волосовецької сільської ради, за межами населеного пункту, укладений 10.02.2015 між ОСОБА_1 та СФГ "Криниченька".
Суд першої інстанції дійшов висновку, що систематичне порушення СФГ "Криниченька" строків сплати суборендних платежів, незважаючи на її сплату до ухвалення рішення у справі, свідчить про істотне порушення відповідачем договорів суборенди від 10.02.2015, укладених між ОСОБА_1 та СФГ "Криниченька" та є підставою для їх розірвання.
До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга СФГ "Криниченька" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2025 у справі № 924/23/25, в якій відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
- суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання за договором суборенди землі в частині сплати суборендних платежів. Судом не в повній мірі надано оцінку тому, що відповідач завжди дотримувався своїх зобов'язань щодо оплати орендної та суборендної плати за договорами суборенди землі. Від фактичного платника - голови ФГ "Криниченька" ОСОБА_2 з його особистого рахунку, який відкритий у АТ "Приватбанк" було перераховано платежі згідно договорів суборенди;
- суд першої інстанції не надав оцінки доводам відповідача, що після повномаштабного збройного вторгнення російської федерації на територію України 28.02.2022, голова ФГ "Криниченька" - ОСОБА_2 був призваний на військову службу (28.02.2022) і перебував на військовій службі до 31.10.2023. У зв'язку з війною та форс-мажорними обставинами, що склалися орендна та суборендна плата деякий час через об'єктивні непереборні обставини не здійснювалася. Після пред'явлення позову відповідачем було повністю сплачено орендну та суборендну плату;
- відповідач посилається на постанову Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі №3-211гс14;
- місцевим господарським судом не надано належної оцінки тому факту, що усі оригінали квитанцій, які є доказами сплати орендної та суборендної плати зберігаються в голови СФГ "Криниченька" - ОСОБА_2 , що свідчить про те, що платником коштів за договорами оренди та суборенди є саме ОСОБА_2 як голова СФГ "Криниченька". Оригінали усіх податкових повідомлень-рішень щодо орендної плати, сформовані на ім'я ОСОБА_1 надсилаються податковою службою також на адресу СФГ "Криниченька" та зберігаються в голови СФГ "Криниченька" - ОСОБА_2 , що також свідчить про визнання та виконання договорів суборенди відповідачем. Те, що у частині квитанцій про оплату орендної та суборендної плати вказується платником ОСОБА_1 є формальністю, оскільки її прізвище, ім'я та по батькові автоматично підтягувало при введенні реквізитів банківського рахунку на який слід перераховувати орендну та суборендну плату у терміналі АТ "Приватбанк" при оплаті головою СФГ "Криниченька" - ОСОБА_2 коштів за зобов'язаннями по договорах суборенди.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2025 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Петухов М.Г.
Листом від 21.05.2025 витребувано матеріали справи з Господарського суду Хмельницької області.
23.05.2025 до суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 відкрито провадження за апеляційною скаргою Селянського (Фермерського) господарства "Криниченька" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2025 у справі № 924/23/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13.08.2025 о 14:30 год.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 відкладено розгляд справи на 03.09.2025 о 15:00 год.
ФГ "Котик" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає наступне:
- відповідач, починаючи з 2015 не здійснював сплату суборендної плати за договорами суборенди, ні на користь ОСОБА_1 , ні на користь ФГ "Котик". Вказане підтверджується листом ГУ ДПС у Хмельницькій області від 20.08.2024 № 12906/6/22-01-04-01-12, в якому вказано, що орендну плату за користування земельною ділянкою площею 26,0000 га (кадастровий номер 6823080800:03:013:0003) та земельною ділянкою площею 9,8457 га (кадастровий номер 6823080800:03:001:0001) сплачувала самостійно ОСОБА_1 ;
- перебування голови СФГ "Криниченька" ОСОБА_2 на військовій службі в період з 28.02.2022 до 31.10.2023 не спростовує факт невиконання умов договорів суборенди землі з дати їх укладення та до 28.02.2022, а також з 31.10.2023 до дати подання позову у даній справі (04.01.2025);
- також не може бути прийнятий аргумент скаржника про те, що судом першої інстанції було враховано судове рішення Верховного Суду України від 21.01.2015 по справі № 3- 211гс14, адже Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 відступила від зазначених висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 21.01.2015 у справі № 910/16306/13 (№ 3-211гс14);
- відповідач вказує, що жодного правового значення не має факт сплати заборгованості після подання позовної заяви до суду;
- за змістом оскаржуваного рішення суд надав оцінку тому факту, що оригінали квитанцій, які є доказами сплати орендної та суборендної плати, податкових повідомлень-рішень щодо орендної плати зберігаються в голови СФГ "Криниченька" - ОСОБА_2 , однак звернув увагу, що платником згідно з даними квитанціями та податковими повідомленнями-рішеннями є саме ОСОБА_1 , а не відповідач - СФГ "Криниченька";
- в іншій частині рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2025 у справі № 924/23/25 не оскаржується;
- рішення судом першої інстанції ухвалене згідно чинного законодавства, правових висновків Верховного Суду, обставин справи та оцінених доказів у ній, а тому підстав для його скасування немає.
Представник відповідача - Киричук С.В. надіслав до суду клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку із тим, що він не зможе взяти участі у судовому засіданні, оскільки маю підозру на ознаки хвороби COVID-19 та на даний час проходить термінове обстеження у в КНП "Красилівська багатопрофільна лікарня" Хмельницької області.
Розглянувши в судовому засіданні 03.09.2025 клопотання представника СФГ "Криниченька" про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.
Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).
Подаючи до суду клопотання про відкладення розгляду справи, представник СФГ "Криниченька" жодним чином не обґрунтовує необхідність такого відкладення з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують особистої його явки в судове засідання.
Також суд вказує, що господарський суд із урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
Апеляційний господарський суд приймає до уваги те, що інші представники відповідача (з числа як його працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами) не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні, зокрема і в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Також суд звертає увагу, що ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 вже відкладався розгляд справи за клопотанням представника СФГ "Криниченька".
Окрім того, представник СФГ "Криниченька" не надав суду апеляційної інстанції доказів, відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, в підтвердження обставин, викладених у клопотанні про відкладення розгляду справи.
Отже, встановивши дані обставини, враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, а також беручи до уваги відсутність будь - яких інших обґрунтованих доводів необхідності відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
.
Представник позивача в судовому засіданні 03.09.2025 заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач не забезпечив явки повноважного представника в судове засідання, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, наказом Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 15.10.2014 № 22-5303/14-14-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду Котик Л.О. для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Волосовецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області; надано в оренду гр. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 26,0000 га (кадастровий номер 6823080800:03:013:0003) та земельну ділянку площею 9,8457 га (кадастровий номер 6823080800:03:001:0001) для ведення фермерського господарства строком на 20 (двадцять) років, які розташовані за межами населених Волосовецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області.
22.12.2014 між ГУ Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_1 укладеного договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6823080800:03:013:0003) із земель держаної власності на підставі наказу ГУ Держземагенства у Хмельницькій області від 15.10.2014 № 22-5303/14-14-СГ, яка знаходиться на території Волосовецької сільської ради, за межами населеного пункту. Строк дії договору - 20 років, тобто з 22.12.2014 по 22.12.2034 включено.
Відповідно до п. 4.1 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі з розрахунку 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 642, 39 грн за 1 га ріллі на рік, що становитиме в сумі 16 694, 77 грн на рік, що сплачується на бюджетний рахунок Волосовецької сільської ради р/р 33219815700321 УДК у Хмельницькій області, МФО 815013, код казначейства 23565124.
Згідно з п. 4.3. договору, орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця в розмірі 1/12 частини загальної річної суми орендної плати.
22.12.2014 сторонами підписано акт передачі-прийому земельної ділянки, переданої в оренду та акт перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Право оренди за згаданим договором було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2014 року, номер запису про інше речове право: 8283790.
22.12.2014 між ГУ Держземагенства у Хмельницькій області та ОСОБА_1 укладеного договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6823080800:03:001:0001) із земель держаної власності на підставі наказу ГУ Держземагенства у Хмельницькій області від 15.10.2014 № 22-5303/14-14-СГ, яка знаходиться на території Волосовецької сільської ради, за межами населеного пункту. Строк дії договору - 20 років, тобто з 22.12.2014 по 22.12.2034 включно.
Відповідно до п. 4.1 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі з розрахунку 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 925,39 грн за 1 га ріллі на рік, що становитиме в сумі 9111,12 грн на рік, що сплачується на бюджетний рахунок Волосовецької сільської ради р/р 33219815700321 УДК у Хмельницькій області. МФО 815013. код казначейства 23565124.
Згідно з п. 4.3. договору, орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця в розмірі 1/12 частини загальної річної суми орендної плати.
22.12.2014 сторонами підписано акт передачі-прийому земельної ділянки, переданої в оренду та акт перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Право оренди за згаданим договором було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.12.2014 року, номер запису про інше речове право: 8282481.
10.02.2015 між ОСОБА_1 (орендар) та ФГ "Криниченька" (суборендар) було укладено договір суборенди землі № б/н, за яким орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 26,00 га (кадастровий номер 6823080800:03:013:0003), яка знаходиться на території Волосовецької сільської ради, Летичівського району, Хмельницької області за межами населеного пункту.
Цей договір укладено строком до 2033, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою (пункт 3.1. договору).
Згідно з п. 4.1. договору, суборендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін та становить 5940, 56 грн за один повний рік користування земельною ділянкою. Обчислення розміру суборендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Відповідно до п. 4.3. сторони домовилися, що суборендна плата за користування земельною ділянкою, після вирахування суми податків згідно із вимогами чинного податкового законодавства, буде перераховуватися суборендарем безпосередньо на поточний рахунок орендодавця по основному договору оренди землі № 11-22-08-15649/2-14 від 22.12.2014, зазначений в даному договорі.
Пунктом 4.4. договору сторони домовилися, що суборендна плата за користування земельною ділянкою сплачується суборендарем на поточний рахунок орендодавця, зазначений в даному договорі, щомісячно - в строк до 30 числа місяця наступного, за звітним.
Відповідно до п. 9.4. договору, суборендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно сплачувати суборендну плату.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором (п. 12.3. договору).
Право суборенди за згаданим договором було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.01.2024 року, номер запису про інше речове право: 53501119.
10.02.2015 між ОСОБА_1 (оренда) та Селянським (Фермерським) господарством "Криниченька" було укладено договір суборенди землі, за яким орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 9,8457 га (кадастровий номер 6823080800:03:001:0001), яка знаходиться на території Волосовецької сільської ради, за межами населеного пункту.
Умовами згаданого договору суборенди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6823080800:03:001:0001 визначено, що суборендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін та становить 3242,80 грн за один повний рік користування земельною ділянкою (п. 4.1. договору).
Пункти 3.1., 4.3., 4.4., 9.4., 12.3. аналогічні пунктам договору суборенди землі (кадастровий номер 6823080800:03:013:0003) від 10.02.2015.
Право суборенди за згаданим договором було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.01.2024 року, номер запису про інше речове право: 53501365.
У 2024 Котик Л.О. створила СФГ "Котик" (код ЄДРПОУ - 45558594).
За вимогою чинного законодавства, зважаючи на те, що земельну ділянку площею 26,0000 га (кадастровий номер 6823080800:03:013:0003) та земельну ділянку площею 9,8457 га (кадастровий номер 6823080800:03:001:0001) було передано для ведення фермерського господарства, ФГ "Котик" було проведено державну реєстрацію змін орендаря в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.
Згідно з витягів з державного реєстру речових прав № 369502652 та № 369501601 від 12.03.2024 орендарем земельних ділянок площею 26 га, кадастровий номер 6823080800:03:013:003 та площею 9,8457 га, кадастровий номер 6823080800:03:001:0001 є ФГ "Котик", суборендарем вказаних земельних ділянок зареєстровано СФГ "Криниченька", згідно з Інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.02.2024 та від 17.02.2024.
Відповідно до листа ГУ ДПС у Хмельницькій області від 20.08.2024 № 12906/6/22-01-04-01-12, ОСОБА_1 було сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою площею 26,0000 га (кадастровий номер 6823080800:03:013:0003) та земельною ділянкою площею 9,8457 га (кадастровий номер 6823080800:03:001:0001) у 2014 році - 794, 66 грн, 2015 - 32 912 грн, 2016 - 38 677, 86 грн, 2017 - 38 520 грн, 2018 - 39 998 грн, 2019 - 38 677, 86 грн, 2020 - 45 260, 85 грн, 2021 - 38 677, 86 грн, 2022 - 38 677, 86 грн, 2023 - 38 677, 86 грн, 2024 - 40 650, 43 грн.
Після подання позовної заяви відповідачем було перераховано суборендну плату ОСОБА_1 , згідно з договорами суборенди земельних ділянок від 10.02.2015, що підтверджується платіжними інструкціями № 1 від 12.01.2025 на суму 7071,19 грн за 2015 рік; 7071,19 грн за 2016 рік; 7071,19 грн за 2017 рік; 7071,19 грн за 2018 рік; 7071,19 грн за 2019 рік; 7071,19 грн за 2020 рік; 7071,19 грн за 2021 рік; 7071,19 грн за 2022 рік; 7071,19 грн за 2023 рік; 7071,19 грн за 2024.
Також з даних платежів відповідачем були сплачені військовий збір в сумі 4591,70 грн, згідно з платіжними інструкціями від 12.01.2025: № Р1СО0DWJTD, № Р1СО0DWJT7, №Р1СО0DWJSW, № Р1СО0DWJSK, № Р1СО0DWJS1, № Р1СО0DWJRO, № Р1СО0DWJRJ, №Р1СО0DWJR4, № Р1СО0DWJQU, № Р17O0S7TY та податок на доходи фізичних осіб в сумі 16530,00грн, згідно з платіжними інструкціями від 12.01.2025: № Р1СО0DWJTF, №Р1СО0DWJT9, № Р1СО0DWJSY, № Р1СО0DWJSM, № Р1СО0DWJS3, № Р1СО0DWJRQ, №Р1СО0DWJRL, № Р1СО0DWJR5, № Р1СО0DWJQW, № Р17O0S7U0.
Відповідачем долучено до матеріалів справи копії дублікатів чеків Приватбанку, згідно з якими: 31.07.2020 ОСОБА_1 сплатила 37525,44грн "Орендна плата з фізичних осіб ОСОБА_1 , липня 2020 р."; 01.10.2020 ОСОБА_1 сплатила 37252,44грн "Орендна плата з фізичних осіб ОСОБА_1 "; 15.06.2021 ОСОБА_1 сплатила 25022,12грн "Орендна плата з фізичних осіб ОСОБА_1 , червня 2021р."; 15.06.2021 ОСОБА_1 сплатила 13 655,74грн "Орендна плата з фізичних осіб ОСОБА_1 , червня 2021р."; 27.09.2022 ОСОБА_1 сплатила 38677,86грн "Орендна плата з фізичних осіб ОСОБА_1 , вересня 2022"; 20.09.2023 ОСОБА_1 сплатила 38677,86грн "Орендна плата з фізичних осіб Котик Лідія С., вересня 2023"; 30.07.2024 платник - ОСОБА_2 , фактичний платник - ОСОБА_1 , сплачено 40650,43грн "Орендна плата з фізичних осіб ОСОБА_1 ".
Також, відповідачем долучено до матеріалів справи копії податкових повідомлень-рішень про орендну плату за землю з фізичних осіб за: за 2014 рік на суму 715,48 грн (земельний податок), 2018 на суму 25022,12 грн, за 2019 на суму 13655,74 грн та на суму 25022,12 грн, за 2022 на суму 47023,43 грн, 3383,19 грн, 5909,89грн, 25022,12 грн, 13655,74 грн.
Предметом позову у справі є вимоги ФГ "Котик" до СФГ "Криниченька" про розірвання договорів суборенди землі від 10.02.2015, укладених між ОСОБА_1 та СФГ "Криниченька" у зв'язку із систематичною несплатою орендної (суборендної) плати.
Надаючи правову оцінку обставинам у справі, колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Положеннями статей 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов'язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.
Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Частиною 1 ст. Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 деталізувала та диференціювала питання систематичної несплати орендної плати як підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Колегія суддів вважає за необхідне врахувати відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду.
Так, у наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду відступити від висновку, викладеного в її ж постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, шляхом його конкретизації та 1, що:
- пункт "д" частини першої статті 141 ЗК України як спеціальна норма права передбачає самостійну і достатню підставу для розірвання договору оренди землі у разі систематичної повної несплати орендної плати. У цьому випадку немає потреби оцінювати істотність порушення та застосовувати загальне правило, передбачене в частині 2 статті 651 ЦК України, оскільки законодавство передбачає додаткову (до загальних) підставу розірвання договору оренди землі;
- якщо орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, то застосуванню підлягає загальне правило частини 2 статті 651 ЦК України, а не припис пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК України. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, укладаючи такий договір, то такий договір має бути розірваний саме на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.
До того ж у наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що поняття "несплата", вжите у пункті "д" частини 1 статті 141 ЗК України, потрібно розуміти саме як повна несплата орендної плати, у строки, визначені договором, що відповідатиме дотриманню принципу збереження договору та забезпечення справедливого балансу інтересів сторін договору оренди землі.
Окрім того, наголосила, що факт, що на момент розгляду справи орендар погасив заборгованість за орендною платою, не впливає на право орендодавця вимагати розірвання договору як на підставі частини 2 статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту "д" частини 1 статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).
У контексті частини 2 статті 651 ЦК України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості. У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України йдеться про факт систематичної повної несплати, і такий факт уже завершився в минулому, тому підстава для пред'явлення позову (і для його задоволення) продовжує існувати.
Апеляційний господарський суд зазначає, що згідно договорів оренди землі від 22.12.2014, укладених між ГУ Держземагенства у Хмельницькій області (орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (орендар), у позивача перебувають на умовах оренди земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, які перебувають у державній власності та розташовані на території Волосовецької сільської ради, за межами населеного пункту, площею 26,0000 га, кадастровий номер 6823080800:03:013:0003 та площею 9,8457 га, кадастровий номер 6823080800:03:001:0001.
В той же час, вказані вище земельні ділянки на підставі договорів суборенди земельних ділянок 10.02.2015, укладених між гр. ОСОБА_1 (орендар, суборендодавець) та СФГ "Криниченька" (суборендар) були передані у суборенду відповідачу строком до 2033.
Колегія суддів звертає увагу на те, що з дати утворення ФГ "Котик", фермерське господарство є орендарем земельних ділянок за договорами оренди, укладеними 22.12.2014 з ГУ Держземагенства у Хмельницькій області.
У цій справі, яка розглядається, звертаючись до суду із позовом позивач підставою для розірвання договорів суборенди землі від 10.02.2015 зазначає факт систематичної несплати відповідачем орендної (суборендної) плати.
Апеляційний господарський суд зазначає, що сторонами в п. 4.1. договорів суборенди земельних ділянок від 10.02.2015 передбачили, що суборендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за погодженням сторін та становить 5 940, 56 грн за один повний рік користування земельною ділянкою, площею 26,00 га, кадастровий номер 6823080822:03:013:0003 та 3 242, 80 грн за один повний рік користування земельною ділянкою, площею 9,8457 га, кадастровий номер 6823080822:03:001:0001. Обчислення розміру суборендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
В той же час, п. 4.3. договорів суборенди від 10.02.2015, сторони домовилися, що суборендна плата за користування земельними ділянками, після вирахування суми податків згідно із вимогами чинного податкового законодавства, буде перераховуватися суборендарем безпосередньо на поточний рахунок орендодавця по основних договорах оренди земельних ділянок від 22.12.2014, зазначені в даних договорах.
Пунктом 4.4. договорів суборенди від 10.02.2015, сторони домовилися, що суборендна плата за користування земельними ділянками сплачується суборендарем на поточний рахунок орендодавця, зазначений в даних договорах, щомісячно - в строк до 30 числа місяця наступного, за звітним.
Отже, аналізуючи положення даних договорів, колегія суддів зазначає, що із урахуванням п. 4.4 договорів, відповідач повинен був сплачувати суборендну плату щомісяця до 30 числа місяця наступного, за звітним, починаючи з 30.03.2015.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суборендної плати відповідно до умов пунктів 4.1., 4.3., 4.4. спірних договорів суборенди земельних ділянок від 10.02.2015. Вказане підтверджується листом ГУ ДПС у Хмельницькій області від 20.08.2024 №12906/6/22-01-04-01-12, в якому вказано, що орендну плату за користування земельною ділянкою площею 26,0000 га (кадастровий номер 6823080800:03:013:0003) та земельною ділянкою площею 9,8457 га (кадастровий номер 6823080800:03:001:0001) здійснювала ОСОБА_1 .
Щодо доводів відповідача про сплату орендних платежів Величком В.Г., як головою СФГ "Криниченька", що підтверджується наявністю у нього оригіналів квитанцій та податкових повідомлень-рішень щодо орендної плати, то суд апеляційної інстанції вказує, що платником згідно з даними квитанціями та податковими повідомленнями-рішеннями є саме ОСОБА_1 , а не відповідач.
Поряд з цим суд зауважує, що копія квитанції від 30.07.2024 про сплату 40650,43 грн, призначення платежу "орендна плата з фізичних осіб Котик Лідія О.", згідно з якою платником вказано - Величко В.Г., а фактичним платником зазначено - Котик Л.О., не є належним та допустимим доказом щомісячної сплати відповідачем суборендних платежів за договорами від 10.02.2015.
Наведене свідчить про те, що у відповідача обліковувалася заборгованість за спірними договором суборенди. Ці обставини щодо розміру заборгованості за суборендною платою та періодів її виникнення СФГ "Криниченька" не спростовувало, а навпаки - вчинило дії, які підтверджують визнання цих обставин, як-от сплатило суборендну плату за користування земельними ділянками.
Колегія суддів зазначає, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною й достатньою, і звертатися до більш загального правила ч. 2 ст. 651 ЦК України - з метою оцінки істотності порушення договору його стороною - немає потреби.
З огляду на те, що СФГ "Криниченька" неодноразово порушувало умови договорів суборенди від 10.02.2015 та систематично (два та більше випадки) не сплачувало суборендну плату в повному розмірі, у строки, визначені договорами, тому суд вважає, що вказане порушення умов договорів підпадає під дію п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України та є самостійною і достатньою підставою для розірвання договорів, а тому позовні вимоги про розірвання договорів суборенди землі від 10.02.2015 є правомірними й обґрунтованими та як наслідок підлягають задоволенню.
Тож суд апеляційної інстанції, за наявності в матеріалах справи доказів систематичної (два і більше випадки) повної несплати орендної плати за договорами суборенди та неспростування цих обставин відповідачем, дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договорів суборенди від 10.02.2015 відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України та не вдається до оцінки істотності порушення умов договору згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України. Наведене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23.
При цьому, із урахуванням викладених висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/391/23, погашення на момент розгляду справи заборгованості за суборендною платою, не впливає на право вимагати розірвання договору, в тому числі на підставі п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України. Сам лише факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи сплачена заборгованість після звернення позивача з позовом про розірвання договору. Наведеним спростовуються доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про відсутність підстав для розірвання договорів суборенди.
Колегія суддів зазначає, що перебування голови СФГ "Криниченька" ОСОБА_2 на військовій службі в період з 28.02.2022 до 31.10.2023, не спростовує факт невиконання умов договорів суборенди землі з дати їх укладення та до 28.02.2022, а також з 31.10.2023 до дати подання позову у даній справі (04.01.2025).
Також суд вважає безпідставним посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 3-211гс14, оскільки Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 відступила від зазначених висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 21.01.2015 у справі № 910/16306/13 (№ 3-211гс14).
Також суд першої інстанції, із урахуванням норм ст. 123, 126, 129 ГПК України, фактичних обставин справи, предмету спору, критеріїв співмірності, складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, дійшов правильного висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції.
Також судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2025 у справі № 924/23/25 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу СФГ "Криниченька" - без задоволення.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства "Криниченька" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.04.2025 у справі № 924/23/25 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений 08 вересня 2025
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Гудак А.В.