вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" вересня 2025 р. Справа№ 910/12/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Корсака В.А.
Алданової С.О.
за участю:
секретаря судового засідання Лукінчук І.А.,
за участю представників сторін:
згідно з протоколом судового засідання,
розглянувши заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Євсікова О.О., Корсака В.А. та Алданової С.О.
від розгляду апеляційної скарги
ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 (повний текст складено 25.06.2025)
у справі № 910/12/25 (суддя Демидов В.О.)
за позовом ОСОБА_1
до 1) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Екос-53А"
2) Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації Дубини Алли Борисівни
за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
1) ОСОБА_2
2) ОСОБА_3
3) ОСОБА_4
4) ОСОБА_5
5) ОСОБА_6
6) ОСОБА_7
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_8 ,
про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЕКОС-53А» відмовлено. Провадження у справі №910/12/25 в частині вимог ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації Дубини Алли Борисівни закрито на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 у справі №910/12/25 та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Демидова А.М., судді Владимиренко С.В, Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 заяву судді Демидової А.М. про самовідвід від розгляду справи № 910/12/25 задоволено.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12/25 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 до надходження матеріалів справи №910/12/25.
03.07.2025 матеріали справи №910/12/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 залишено без руху.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Євсікову О.О., суддям Корсаку В.А., Алдановій С.О. від розгляду справи №910/12/25. Передано справу №910/12/25 для вирішення питання про відвід головуючого судді Євсікова О.О., суддів Корсака В.А., Алданової С.О. у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025 заява ОСОБА_1 про відвід суддям Євсікову О.О., Корсаку В.А., Алдановій С.О. передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Козир Т.П., судді Доманська М.Л., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Євсікову О.О., Корсаку В.А., Алдановій С.О. від розгляду справи №910/12/25.
17.07.2025 матеріали справи №910/12/25 передані в межах суду колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 у справі №910/12/25. Розгляд справи призначено на 03.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2025 визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід головуючому судді Євсікову О.О., суддям Корсаку В.А., Алдановій С.О. від розгляду справи №910/12/25. Передано справу №910/12/25 для вирішення питання про відвід головуючого судді Євсікова О.О., суддів Корсака В.А., Алданової С.О. у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 заява ОСОБА_1 про відвід суддям Євсікову О.О., Корсаку В.А., Алдановій С.О. передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Шапран В.В, Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддям Євсікову О.О., Корсаку В.А., Алдановій С.О. від розгляду справи №910/12/25.
03.09.2025 до апеляційної інстанції від ОСОБА_1 втретє надійшли однакові дві заяви (вх. №09.1-19/21239/25 та вх. №09.1-19/21240/25) про відвід колегії суддів, в якій заявниця просить відвести головуючого суддю Євсікова О.О., суддів Алданову С.О. та Корсака В.А. від розгляду її апеляційної скарги у справі №910/12/25.
На обґрунтування своєї заяви про відвід заявниця зазначає, що на її думку матеріали автоматичного розподілу свідчать про те, що при визначенні судді-доповідача було порушено принцип «рівномірного навантаження для кожного судді» при здійсненні автоматичного розподілу справи №910/12/25. Також позивачка вкотре зазначає, що у неї є сумніви у неупередженості, об'єктивності та компетентності колегії суддів.
Колегія суддів, розглянувши заяви позивачки про відвід колегії суддів в порядку ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про їх необґрунтованість з огляду на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. ч. 4 та 8 ст. 15 Закону України “Про судоустрій та статус суддів» визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 6 ГПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Поряд з цим, відповідно до підп. 17.4 п. 17 ч. 1 Розділу XI “Перехідні положення» Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VІІІ (з подальшими змінами та доповненнями) (далі - Закон №2147-VІІІ) зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, зокрема: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Відповідно до Положення Ради Суддів України від 26.11.2010 (з подальшими змінами та доповненнями) №30, зокрема, розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів.
Засади використання автоматизованої системи документообігу суду (далі - Засади використання АСДС) - це затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду правила застосування Положення про автоматизовану систему документообігу суду з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм процесуальних кодексів та законів України.
Збори суддів Північного апеляційного господарського суду мають визначені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи (п. 2.2 Засад).
Відповідно до п. 4.2 вказаних Засад використання автоматизованої системи документообігу у Північному апеляційному господарському суді автоматизований розподіл судових справ, які надходять до Північного апеляційного господарського суду, проводиться між постійними колегіями суддів з урахуванням спеціалізації суддів, табеля КП "ДСС", із визначенням автоматизованою системою судді-доповідача (головуючого судді), у тому числі, якщо кількісний склад постійної колегії суддів більший ніж три судді.
Для здійснення можливої заміни судді у складі постійної колегії суддів, за винятком судді-доповідача, до складу колегій вводяться резервні судді згідно з Додатком №1 до цих Засад. Склад постійних колегій з урахуванням резервних суддів затверджується зборами суддів із числа суддів, що належать до складу відповідних судових палат згідно зі спеціалізацією.
На підставі викладеного, колегія суддів не встановила порушень порядку автоматичного розподілу справи між суддями.
Крім того, колегія суддів зауважує, що судді не мають жодного впливу на формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
А отже, вищезазначені твердження заявниці - Алєксєєнко Н.М. - колегія суддів відхиляє.
Інших обставин, які викликають у неї сумніви у неупередженості або об'єктивності суддів, заявниця не зазначає.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Колегія суддів керується ч. 1 ст. 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя колегії об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
В рішенні у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: «стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Згідно із частиною 1, 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.20216 (з подальшими змінами та доповненнями), №1402-VIII, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
В п. 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 3 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися порушення порядку визначення судді для розгляду справи або процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Частина 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи з приписів ст. 38, ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим та обґрунтованим. Це, зокрема, означає, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.
Зокрема, ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Надаючи оцінку доводам заявника, суд зазначає, що вони ґрунтуються на припущеннях, що не можуть бути підставою для відводу і спростовуються матеріалами справи.
Будь-яких обставин, що свідчили б про сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України) або інших процесуальних підстав для відводу, позивачем у заяві про відвід не вказано.
Колегія суддів дійшла висновку, що заявниця не довела належними, допустимими та достовірними доказами в порядку ст. ст. 76-78 Господарського процесуального кодексу України наявності передбачених законом підстав для відводу головуючого судді Євсікова О.О., суддів Корсака В.А. та Алданової С.О. Судом відповідних підстав також не встановлено. Отже, на думку колегії суддів, відвід є необґрунтованим.
За таких обставин заява позивача про відвід колегії суддів у справі №910/12/25 є необґрунтованою та безпідставною, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України,
У задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Євсікова О.О., Корсака В.А. та Алданової С.О. від розгляду справи №910/12/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 08.09.2025 після виходу судді Алданової С.О. з відпустки.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді В.А. Корсак
С.О. Алданова