ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
08 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4768/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Богацької Н.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." №887 від 18.08.2025 (вх.№3415/25 від 18.08.2025) про ухвалення додаткового рішення до постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2025
у справі №916/4768/24
за позовом: Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД."
про стягнення 8 451 642,69 грн
У жовтні 2024 р. Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські електромережі" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД.", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за необліковану електричну енергію у розмірі 8451642,69 грн.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 06.11.2024 відкрито провадження у справі №916/4768/24.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.04.2025 у справі №916/4768/24 (суддя Найфлейш В.Д.) відмовлено у задоволенні позову; судові витрати покладено на позивача.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські електромережі" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2025 у справі №916/4768/24 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 13.08.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2025 у справі №916/4768/24 - без змін; витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські електромережі".
18.08.2025 до апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." №887 від 18.08.2025 (вх.№3415/25 від 18.08.2025) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь останнього з Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" витрат на правничу допомогу за розгляд справи №916/4768/24 в суді апеляційної інстанції у сумі 116256,25 грн.
Дане клопотання мотивоване доведеністю понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 116256,25 грн.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.08.2025 для розгляду вищенаведеного клопотання сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В.
Враховуючи відсутність у апеляційного господарського суду станом на час подання вищезазначеного клопотання матеріалів справи №916/4768/24, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 на підставі пункту 17.9 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України відкладено вирішення питання щодо можливості розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." №887 від 18.08.2025 (вх.№3415/25 від 18.08.2025) про ухвалення додаткового рішення до надходження матеріалів справи №916/4768/24 з суду першої інстанції, а також зобов'язано Господарський суд Одеської області направити на адресу суду апеляційної інстанції матеріали даної справи.
29.08.2025 до апеляційного господарського суду з Господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №916/4768/24.
Між тим у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Поліщук Л.В. з 25.08.2025 за розпорядженням керівника апарату суду №278 від 01.09.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/4768/24.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 для розгляду вищенаведеного клопотання у справі №916/4768/24 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Богацької Н.С.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 прийнято справу №916/4768/24 до свого провадження колегією суддів у вищевизначеному складі; вирішено здійснювати розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." №887 від 18.08.2025 (вх.№3415/25 від 18.08.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4768/24 здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а також встановлено Акціонерному товариству "ДТЕК Одеські електромережі" строк для подання відзиву на вказане клопотання до 05.09.2025.
04.09.2025 до суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги б/н від 04.09.2025 (вх.№2086/25/Д2 від 04.09.2025), в якому позивач посилається на те, що заявлена відповідачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою, не відповідає критерію розумності, а також неспівмірна зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Крім того, колегія суддів вбачає, що у вищенаведеному клопотанні позивач просить зупинити розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." №887 від 18.08.2025 (вх.№3415/25 від 18.08.2025) про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з поданням Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські електромережі" касаційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №916/4768/24.
З огляду на необхідність дотримання встановленого пунктом 17.9 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України десятиденного строку для розгляду клопотання про ухвалення додаткового рішення, беручи до уваги не надходження до суду апеляційної інстанції запиту Верховного Суду про витребування справи для розгляду відповідної касаційної скарги та враховуючи відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали суду касаційної інстанції про відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" про зупинення розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." №887 від 18.08.2025 (вх.№3415/25 від 18.08.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4768/24.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." №887 від 18.08.2025 (вх.№3415/25 від 18.08.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4768/24, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
04.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." ("Сторона 1") та Адвокатським об'єднанням "Консиліум" ("Сторона 2") укладено договір про надання правової допомоги №01/11-2024 (далі - договір №01/11-2024 від 04.11.2024), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого відповідно до цього договору Сторона 2 надає Стороні 1 правову допомогу, а Сторона 1 отримує і оплачує надані послуги. Предметом правової допомоги за цим договором є представництво та інші види правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені законодавством України та цим договором.
Згідно з підпунктом 2.1.13 пункту 2.1 договору №01/11-2024 від 04.11.2024 до обов'язків Сторони 2 за цим договором входить надання правової допомоги, зокрема, представництво інтересів Сторони 1, що полягає у забезпеченні реалізації його прав і обов'язків, у тому числі у господарському судочинстві.
Відповідно до підпунктів 2.2.1, 2.2.3 пункту 2.2 договору №01/11-2024 від 04.11.2024 до прав Сторони 2 за цим договором входять такі права: своєчасно отримувати оплату наданих послуг, а також право представляти інтереси Сторони 1 в судах усіх інстанцій, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", включаючи стадії апеляційного і касаційного провадження та виконання рішень, перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими та винятковими обставинами, вести адміністративні, цивільні, господарські та кримінальні справи на досудовому розслідуванні та в суді, з усіма процесуальними правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, свідку, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому (стягувачу, кредитору, заявнику, скаржнику, захиснику), подавати позовні заяви та будь-які процесуальні документи, з правом їх підпису, від імені та в інтересах Сторони 1, що передбачені чинним законодавством України.
В силу підпункту 2.3.4 пункту 2.3 договору №01/11-2024 від 04.11.2024 до обов'язків Сторони 1 за цим договором входить вчасно здійснювати оплату за отриману правову допомогу відповідно до підпункту 2.2.1 та розділу 3 даного договору.
Загальна вартість послуг з надання правової допомоги за цим договором визначається в додаткових угодах до цього договору. Розрахунки за надані послуги з правової допомоги проводяться шляхом перерахування Стороною 1 грошових коштів на банківські рахунки Сторони 2 відповідно до виставлених рахунків за надані послуги, що підтверджені актами виконаних робіт, та/або у вигляді авансових платежів. У разі необхідності, за спільною згодою, сторони додатково погоджують порядок, строки та вартість виконання зазначених послуг у додаткових угодах до цього договору. Вартість послуг та порядок розрахунків можуть бути скориговані шляхом укладання додаткових угод за погодженням сторін. При перегляді вартості послуг за цим пунктом не підлягають додатковій оплаті фактично надані на момент такої зміни послуги (пункти 3.1-3.4 договору №01/11-2024 від 04.11.2024).
Положеннями пунктів 4.1, 4.3 договору №01/11-2024 від 04.11.2024 передбачено, що надані за цим договором послуги з правової допомоги Стороні 1 підтверджуються актом виконаних робіт. Сторона 2 направляє Стороні 1 акт виконаних робіт, в який включає надані послуги з правової допомоги за певний період, певний обсяг наданих послуг або остаточне виконання робіт за договором. Акт виконаних робіт (наданих послуг) вважається підписаним, а роботи прийнятими у разі відсутності вмотивованих зауважень Сторони 1 через 5 робочих днів з моменту отримання Стороною 1 такого акту від Сторони 2.
За умовами пункту 7.1 договору №01/11-2024 від 04.11.2024 договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань, взятих на себе за цим договором.
04.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." та Адвокатським об'єднанням "Консиліум" укладено додаткову угоду №1 до договору №01/11-2024 від 04.11.2024 (далі - додаткова угода №1 від 04.11.2024), згідно з пунктом 1 якої в рамках надання правової допомоги за договором №01/11-2024 від 04.11.2024 Сторона 2 надає правову допомогу у судовому спорі за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." про стягнення коштів за необліковану електричну енергію за актом про порушення ПРРЕЕ №8015566 від 10.12.2021, затвердженим протоколом №239 від 27.01.2022 (справа №916/4768/24).
У пункті 2 додаткової угоди №1 від 04.11.2024 узгоджено, що вартість послуг Сторони 2 за надання послуг правової допомоги відповідно до пункту 1 цієї додаткової угоди складає: підготовка відзиву на апеляційну скаргу (у разі виграшу в суді 1-ї інстанції) - 2500 $ США (підпункт 2.2); участь адвоката у судових засіданнях та представництво інтересів в інших органах та організаціях - 300$ США за 1 годину роботи 1-го адвоката у місті Київ (участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції) (підпункт 2.4).
Оплата за надані послуги з правової допомоги здійснюється на розрахунковий рахунок Сторони 2 у гривнях по курсу НБУ на день виставлення рахунку (пункт 3 додаткової угоди №1 від 04.11.2024).
15.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." та Адвокатським об'єднанням "Консиліум" було підписано без зауважень акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000125, відповідно до якого на виконання договору №01/11-2024 від 04.11.2024 було надано правову допомогу у судовому спорі за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." про стягнення коштів за необліковану електричну енергію за актом про порушення ПРРЕЕ №8015566 від 10.12.2021, затвердженим протоколом №239 від 27.01.2022 (справа №916/4768/24 - розгляд у суді апеляційної інстанції). Загальна вартість вказаної правової допомоги становить 116256,25 грн.
За надання вищенаведеної правничої допомоги Адвокатське об'єднання "Консиліум" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." рахунки-фактури №СФ-0000114 від 31.05.2025 на суму 103821,25 грн (за відзив на апеляційну скаргу) та №СФ-0000125 від 15.08.2025 на суму 12435 грн (за участь у судовому засіданні).
Зазначені рахунки-фактури були повністю оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." на загальну суму 116256,25 грн, про що свідчать копії платіжних інструкцій №27429 від 09.06.2025 на суму 103821,25 грн та №28583 від 18.08.2025 на суму 12435 грн.
Відзив на апеляційну скаргу у справі №916/4768/24 від імені відповідача підписаний адвокатом Трохимцем Олександром Петровичем, який діяв на підставі ордеру серії АА №1592125 від 18.06.2025, виданого Адвокатським об'єднанням "Консиліум" на представництво даним адвокатом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." у Південно-західному апеляційному господарському суді.
У єдиному судовому засіданні у даній справі в суді апеляційної інстанції, проведеному в режимі відеоконференції, представництво інтересів відповідача забезпечував адвокат Адвокатського об'єднання "Консиліум" - Трохимець Олександр Петрович, що підтверджується протоколом відповідного судового засідання.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Як зазначалося вище, Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські електромережі" до апеляційного господарського суду було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги б/н від 04.09.2025 (вх.№2086/25/Д2 від 04.09.2025), в якому позивач наголосив, зокрема, на тому, що заявлена відповідачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом даної справи у суді апеляційної інстанції, є необґрунтованою, не відповідає критерію розумності, а також неспівмірна зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, враховуючи частини п'яту-сьому, дев'яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.
Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.
Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.
Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
При цьому колегія суддів зауважує, що Акціонерним товариством "ДТЕК Одеські електромережі" у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги б/н від 04.09.2025 (вх.№2086/25/Д2 від 04.09.2025) помилково ототожнюються детальний опис робіт, який передбачений частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України і фактично відображений у додатковій угоді №1 від 04.11.2024, та попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, що регламентований статтею 124 цього Кодексу і заначений відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.
Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді апеляційної інстанції та розміру останніх Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правової допомоги №01/11-2024 від 04.11.2024, укладеного між відповідачем та Адвокатським об'єднанням "Консиліум", разом з додатковою угодою №1 від 04.11.2024 до нього; складеного на виконання даного договору акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000125 від 15.08.2025; рахунків-фактур №СФ-0000114 від 31.05.2025 та №СФ-0000125 від 15.08.2025 на загальну суму 116256,25 грн, які у повному обсязі оплачені згідно з платіжними інструкціями №27429 від 09.06.2025 та №28583 від 18.08.2025; ордеру серії АА №1592125 від 18.06.2025, виданого Адвокатським об'єднанням "Консиліум" на представництво адвокатом Трохимцем Олександром Петровичем інтересів відповідача у Південно-західному апеляційному господарському суді.
За таких обставин, апеляційним господарським судом критично оцінюються посилання Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" на відсутність належного документального підтвердження обставини понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до додаткової угоди №1 від 04.11.2024 до договору №01/11-2024 від 04.11.2024 та акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000125 від 15.08.2025 гонорар адвоката за надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." правової допомоги у даній справі в суді апеляційної інстанції встановлюється у фіксованій сумі та складає 116256,25 грн, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
З огляду на те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, які відрізняються порядком обчислення, беручи до уваги те, що гонорар адвоката у додатковій угоді №1 від 04.11.2024 до договору №01/11-2024 від 04.11.2024 визначено у фіксованій сумі, фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, не обчислюється, у зв'язку з чим наявність/відсутність відомостей про погодинну ставку адвоката жодним чином не впливає на розмір витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу.
Даний висновок апеляційного господарського суду повність відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту (постанова Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21).
Проаналізувавши опис робіт, які наведені у додатковій угоді №1 від 04.11.2024 до договору №01/11-2024 від 04.11.2024, колегія суддів зазначає про те, що відображена в ній інформація про характер наданих адвокатом послуг повністю відповідає матеріалам справи (зокрема, відзив на апеляційну скаргу, який поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." до Південно-західного апеляційного господарського суду в межах розгляду справи №916/4768/24, підписаний адвокатом Трохимцем Олександром Петровичем, який також брав участь у єдиному судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, проведеному в режимі відеоконференції).
Між тим, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок іншої сторони відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, в яких конкретно визначено наступне: не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, у зв'язку з чим суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 викладено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Під час вирішення питання щодо можливості зменшення витрат на правову допомогу суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах кожної з окремих інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці додаткових постанов останнього, зокрема, від 11.07.2023 у справі №916/2664/21, від 16.03.2023 у справі №927/153/22 тощо.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Трохимець Олександр Петрович в якості представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." брав участь у розгляді даної справи місцевим господарським судом, відтак обізнаність адвоката щодо предмета спору, специфіки спірних правовідносин, судової практики у подібних правовідносинах, сталої правової позиції позивача та ходу розгляду справи презюмується, у зв'язку з чим підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу не вимагали великого обсягу аналітичної та технічної роботи.
Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що дана справа об'єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою та фактично обмежується спеціальним законодавством - Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018. Зазначене підтверджується самим змістом поданого відповідачем відзиву на апеляційну скаргу.
Зміст відзиву на апеляційну скаргу фактично зводиться до підтримки висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні останнього, яке переглядалось в апеляційному порядку, натомість доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." не зумовили збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмету доказування. Правова позиція відповідача також залишилась незмінною, у зв'язку з чим, з огляду на наявність вже готових напрацювань, була відсутня потреба у докладанні значних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне викладення вказаної інформації у вищенаведеному документі, тим більше, що кваліфікація спірних правовідносин та джерела їх правового регулювання вже були зазначені безпосередньо у рішенні місцевого господарського суду, на законності та обґрунтованості якого наголошувало зазначене товариство.
Крім того, поряд з неширокою сферою правового регулювання та нескладністю характеру спірних правовідносин, апеляційним господарським судом також враховується приватноправовий характер спору у цій справі, який не викликав публічного резонансу з боку органів державної/місцевої влади або засобів масової інформації (тобто відсутність проявів публічного інтересу до справи).
Складання адвокатом, як кваліфікованим фахівцем у галузі права, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, враховуючи обсяг цього документа та його обґрунтування, на переконання суду, також не потребувало складної юридичної техніки з істотними затратами часу.
Враховуючи вищевикладене, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." на правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на обсяг виконаних робіт та документальне підтвердження заявником вказаних витрат, Південно-західний апеляційний господарський суд, керуючись принципами пропорційності та верховенства права, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого відповідачем до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю, що, в свою чергу, зумовлює наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." №887 від 18.08.2025 (вх.№3415/25 від 18.08.2025) та, відповідно, стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" на користь відповідача вказаних витрат у розмірі 25000 грн, тим більше, що, виходячи з конкретних обставин справи, зазначена сума є справедливою, розумною та не має надмірний характер.
Керуючись статтями 129, 221, 232, 233, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." №887 від 18.08.2025 (вх.№3415/25 від 18.08.2025) задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." 25000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
У задоволенні решти клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." №887 від 18.08.2025 (вх.№3415/25 від 18.08.2025) відмовити.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 08.09.2025.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Н.С. Богацька