ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
08 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2069/21(916/529/25)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 04.09.2025 (вх.№3360/25/Д2 від 04.09.2025) в апеляційному провадженні
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "СЕНС БАНК"
на рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2025, прийняте суддею Грабован Л.І., м. Одеса, повний текст складено 28.07.2025,
у справі №916/2069/21(916/529/25)
за позовом: ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Мейд Ін" - арбітражного керуючого Коваль Іванни Василівни
до відповідачів:
- ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_2
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:
-приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича;
-Акціонерного товариства "СЕНС БАНК"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ( ОСОБА_2 ): органу опіки і піклування Оболонської районної в місті Києві Державної адміністрації
про визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію
У провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. перебуває апеляційна скарга Акціонерного товариства "СЕНС БАНК" на рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2025 у справі №916/2069/21(916/529/25).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.08.2025 у справі №916/2069/21(916/529/25) за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 11.09.2025.
04.09.2025 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява б/н від 04.09.2025 (вх.№3360/25/Д2 від 04.09.2025) про відвід складу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду від розгляду справи №916/2069/21(916/529/25).
Дана заява мотивована тим, що колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. було прийнято постанову від 04.12.2023 у справі №916/2069/21, якою задоволено заяву арбітражного керуючого про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності, а також ухвалу від 23.04.2025 у справі №916/2069/21, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вказаної постанови за нововиявленими обставинами, а тому, за твердженням заявниці, неодноразове ухвалення вказаною колегією судових рішень не на користь останньої зумовило ймовірність формування у зазначених суддів сталого негативного ставлення до правової позиції ОСОБА_1 , внаслідок якого суд не зможе розглядати апеляційну скаргу об'єктивно, адже оцінюватиме спірні правовідносини через призму своїх попередніх рішень.
Обговоривши доводи заяви ОСОБА_1 про відвід складу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 04.09.2025 (вх.№3360/25/Д2 від 04.09.2025), колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частинами першою-третьою статті 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до приписів статті 36 Господарського процесуального кодексу України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша-третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію Суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Доводи, викладені заявницею у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів Південно-західного апеляційного господарського суду Таран С.В., Богатиря К.В. та Поліщук Л.В., безпосередньо та однозначно не вказують на їх особисту небезсторонність, упереджене ставлення до ОСОБА_1 чи особисту прихильність до інших учасників процесу.
У даному випадку наведені ОСОБА_1 доводи носять виключно суб'єктивний характер та засновані на особистих припущеннях заявниці. Водночас саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, у тому числі і прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.
Посилання заявниці на те, що колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. було прийнято постанову від 04.12.2023 у справі №916/2069/21, якою задоволено заяву арбітражного керуючого про покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності, а також ухвалу від 23.04.2025 у справі №916/2069/21, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд вказаної постанови за нововиявленими обставинами, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки в силу частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, ОСОБА_1 взагалі не конкретизовано яким чином сам по собі факт наявності інших судових рішень підтверджує недотримання суддями Таран С.В., Богатирем К.В. та Поліщук Л.В. об'єктивного та суб'єктивного критеріїв безсторонності суду під час розгляду справи №916/2069/21(916/529/25), тим більше, що вирішення питання про притягнення особи до субсидіарної відповідальності жодним чином не унеможливлює розгляд цим же складом суду інших спорів позовного провадження у межах справи про банкрутство, що, в свою чергу, спростовує твердження заявниці про наявність вже сформованої позиції як до предмету спору, так і до правової позиції ОСОБА_1 у справі №916/2069/21(916/529/25).
Більше того, колегія суддів наголошує на тому, що постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 та ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі №916/2069/21 набрали законної сили та є чинними, адже за результатами їх перегляду в касаційному порядку останні були залишені без змін відповідними постановами Верховного Суду.
Таким чином, апеляційний господарський суд зазначає про те, що факт прийняття суддями-членами колегії судових актів, з якими не погоджується заявниця та які залишені без змін судом касаційної інстанції, не може бути підставою для відводу цих суддів.
Вказаний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.06.2019 у справі №924/159/14.
За таких обставин, враховуючи те, що ґрунтовних аргументів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В., заявником у заяві про відвід не наведено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу та, як наслідок, необхідність передачі справи №916/2069/21(916/529/25) для здійснення автоматизованого розподілу в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, з метою визначення судді для вирішення питання про відвід.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 232-236, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Визнати необґрунтованими доводи, викладені ОСОБА_1 у заяві про відвід складу колегії суддів Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 04.09.2025 (вх.№3360/25/Д2 від 04.09.2025).
Справу №916/2069/21(916/529/25) передати для здійснення автоматизованого розподілу в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, з метою визначення судді для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук