ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 522/6429/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання: Алієва К.О.,
представники учасників справи в судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2025
у справі № 522/6429/19
за позовом: ОСОБА_1
до відповідачів:
1) Лиманської районної ради Одеської області;
2) Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство «Лиманське» Лиманської районної ради Одеської області,
про стягнення 1 029 310,05 грн матеріальної шкоди та 300 000 грн моральної шкоди,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до прокуратури Комінтернівського району Одеської області, Лиманської райдержадміністрації, Державної казначейської служби України та Комунального підприємства «Доброслав» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що в 2014 році КП «Комінтернівський» в особі ОСОБА_2 , за розпорядженням Сичавської сільської ради, повністю знесено всю належну позивачці нерухомість, а саме туристичний комплекс кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що підтверджується матеріалами кримінальної справи за фактом незаконного знесення нерухомості, в якій, як вважає позивачка, свідки та робітники, які знесли туристичний комплекс, повідомляли, що працювали за розпорядженням ОСОБА_2 . За повідомленням ОСОБА_2 , він працював за розпорядженням Комінтернівської сільської ради, і нібито КП «Комінтернівське» прибирало сміття, яке там було під час непогоди, що не відповідає дійсності, адже, як вказує ОСОБА_1 , вона приїхала на місце події та зняла на відео, що вони там прибирали не сміття, а її туристичний комплекс.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного суду рішення районного суду скасовано, провадження у справі закрито, а в подальшому, справу направлено за встановленою юрисдикцією до Господарського суду Одеської області.
В процесі розгляду справи в Господарському суді Одеської області, за заявою позивачки, замінено відповідачів на Лиманську районну раду та Комунальне підприємство «Житлово-комунальне господарство «Лиманське».
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.03.2025 у даній справі у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Місцевий господарський суд виходив з того, що до матеріалів справи позивачкою не надано жодного доказу, який дозволив би безпосередньо пов'язати заявлені до стягнення збитки із протиправними діями відповідачів.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована наступним:
- суд дійшов помилкового висновку про недоведеність протиправних дій відповідачів;
- знесення майна без відповідного судового рішення є протиправними діями, незалежно від того, хто його вчинив;
- відповідачі, як правонаступники органів та підприємств, що діяли в Лиманському районі Одеської області, повинні нести відповідальність;
- суд послався на закриття кримінального провадження, однак не врахував, що це не означає відсутність ознак цивільного правопорушення;
- суд не надав належної оцінки доказам, в тому числі матеріалам кримінальної справи, відеозаписам, свідченням робітників, а фактично ухилився від вирішення питання, хто ж несе відповідальність за знищення майна.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали даної справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
21.05.2025 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України як таку, що не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України та встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду доказів надсилання копії апеляційної скарги відповідачам листом з описом вкладення.
03.06.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано листи з описами вкладення на ім'я відповідачів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 ОСОБА_1 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2025 у справі №522/6429/19, за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 27.06.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено справу № 522/6429/19 до розгляду на 15.07.2025 о 13:45 год., зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2025 у справі № 522/6429/19.
Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи не надходили.
Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи також не надходило.
У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Діброви Г.І. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Ярош А.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 прийнято справу № 522/6429/19 до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Ярош А.І., Принцевської Н.М.
У зв'язку з оголошенням в Одеській області повітряної тривоги, судове засідання у призначений день та час (15.07.2025 о 13:45 год.) не відбулось, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 повідомлено учасників справи № 522/6429/19, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2025 відбудеться 02.09.2025 о 13:15 год.
У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Ярош А.І. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І. Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 справу № 522/6429/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Ярош А.І., Принцевської Н.М.
В судове засідання 02.09.2025 представники учасників справи не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим, керуючи п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Позивачка вказує, що нею в 2003 році була взята в оренду земля площею 0,5668 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем було зазначено суду, що раніше цією землею ніхто не користувався, там знаходився смітник, територія була закинута та нікому не потрібна.
За поясненнями позивачки, в 2003 році вона побудувала туристичний комплекс кафе «Народна кухня» на площі 0,5668 га, яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначає позивач, 25.05.2004 між Горбатюк С.Б. та Сичавською сільською радою укладено типовий Договір оренди землі та 06 червня 2006 року був укладений договір про спільне використання земельних ділянок рекреаційного призначення, де зазначається, що ОСОБА_1 є орендарем вищезазначеної земельної ділянки та має права на розробку проекту відведення земельної ділянки та технічної документації.
Позивачкою зазначено, що 26.06.2007 нею здійснена оплата за користування земельною ділянкою. Комінтернівська райдержадміністрація доручила перерахувати кошти у розмірі 12000 грн. на придбання комп'ютерів та дані кошти повинні мали бути зарахованими в рахунок орендної плати, що складає оплату оренди на 10 років.
Позивачкою зазначено, що на протязі 2008-2012 роках всі державні органи відмовляли по будь-яким причинам робити документи, був тиск зі сторони Комінтернівської прокуратури і Комінтернівської райдержадміністрації.
В 2011 року прокуратура Комінтернівського району звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 посилаючись на незаконне зайнятої земельної ділянки.
24.05.2012 між ОСОБА_1 та Коблевською сільською радою укладено договір оренди землі.
За посиланням позивачки, в 2014 році КП ЖКГ «Комінтернівський» (зараз Комінтернівське ВУ ЖКГ) в особі Ангелова Олега Олеговича за розпорядженням Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, повністю зніс всю нерухомість ОСОБА_1 , а саме туристичний комплекс кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на площаді 0,5668 га, яка знаходилась за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса), а нова: АДРЕСА_2 ), чим наніс шкоду ОСОБА_1 .
Ці доводи, на думку ОСОБА_1 , підтверджуються матеріалами кримінальної справи № 12014150150000081 за фактом незаконного знесення туристичного комплексу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та справою ЄО №3341 від 03.06.2014 року за повідомленням ОСОБА_2 , що ОСОБА_1 заважає провести повне знесення туристичного комплексу кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (зареєстровані в Комінтернівському (зараз Лиманський) РВ ГУМВС України в Одеській області).
В кримінальній справі №12014150150000081, як пояснює позивачка, свідки, робітники які знесли туристичний комплекс кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » повідомляють, що працювали за розпорядженням Ангелова Олега Олеговича.
Як вказує позивачка, в справі ЄО №3341 від 03.06.2014, яка зареєстрована за повідомленням Ангелова Олега Олеговича, де він зазначає що працював за розпорядженням Комінтернівської сільської ради, що нібито КП «Комінтернівське» (зараз Комінтернівське виробниче управління житлово-комунального господарства) прибирало сміття яке там було під час непогоди, але то є неправда, як вказує позивачка, Горбатюк С.Б. приїхала туди та зняла на відео що вони там прибирали не сміття, а її туристичний комплекс кафе «Народна кухня», а матеріали кримінальної справі № 12014150150000081 це також підтверджують. 01.12.2015 проведена експертиза у Одеському Науково-дослідному інституті судових експертиз, яка встановила у висновку №9540, що дана земельна ділянка знаходиться на території населеного пункту Коблеве, бережанського району, Миколаївської області.
Колегією суддів встановлено, що дійсно, в провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №25-10-19/17-4849-2011 за позовом прокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області до відповідача: Фізичної особи - підприємця Горбатюк Світлани Борисівни про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку, привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення збудованих на ній будівель та споруд.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.03.2016р. у справі №25-10-19/17-4849-2011 відмовлено Прокурору Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області в задоволенні позову повністю.
Вказаним рішенням суду встановлено, що Листом №Г-3493-24 від 22.12.2011р. Комінтернівська районна державна адміністрація у відповідь на звернення ФОП Горбатюк С.Б. відмовила у наданні дозволу на розроблення проекту відводу земельної ділянки загальною площею 0,5668га під розміщення туристичного комплексу на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, посилаючись на те, що у неї згідно з п.3 ст.122 Земельного кодексу України відсутні повноваження на надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки рекреаційного призначення в оренду.
Згідно листа КП «Комінтернівське РБТІ» №380 від 22.02.2012р. не зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: територія Сичавської сільської ради 55 км автодороги Одеса - Мелітополь - Новоазовськ,2 «г» Комінтернівського району Одеської області та інвентаризація цього об'єкту не проводилась; за гр. Горбатюк С.Б. право власності на об'єкти нерухомого майна не зареєстровано.
Відділ Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області листом №13-13-04/496 від 23.02.2012р. повідомив про те, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (поза межами населених пунктів).
Із наданої Комінтернівською райдержадміністрацією копії Пояснювальної записки до технічного звіту перенесення в натурі (на місцевість) межі між Одеською та Миколаївською областями в районі баз відпочинку «Коблево» від 2001р., з 1957 р. вбачається, що межа між Одеською та Миколаївською областями не змінювалась.
Із копії рішення Сичавської сільської ради №296-IV від 08.02.2006р. «Про надання попередніх погоджень на створення комісії по вибору земельних ділянок, згідно поданих заяв громадян» вбачається, що надано попереднє погодження на створення комісії по вибору земельної ділянки під розміщення туристичного комплексу площею 0,5668га Горбатюк С.Б.
Відповідно до акту польового обстеження та узгодження адміністративних меж Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 21.11.1991р., межа Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області проходить по воді Тілігульського лиману протяжністю 6,4км та по відкритій території пойми між сільськими радами 1,8 км. Межа проходить по лінії, що є адміністративною межею між Одеською та Миколаївською областями.
Згідно листа Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області №204 від 05.03.2012р. нею розроблений проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж населеного пункту Коблеве в межах території Коблівської сільської ради, який затверджений рішенням №2 VI сесії шостого скликання Миколаївської обласної ради від 23.09.2011р., згідно чого спірна земельна ділянка площею 0,5668 дійсно знаходиться в рекреаційній зоні та входить в межі села Коблеве, Березанського району Миколаївської області.
Рішенням Сичавської сільської ради №296-IV від 08.02.2006р. надано попереднє погодження на створення комісії по вибору земельної ділянки під розміщення туристичного комплексу площею 0,5668га Горбатюк С.Б.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі №1570/292/2012 відмовлено у позові ФОП Горбатюк С.Б. до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи - Сичавської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
24.05.2012 між Коблівською сільською радою та Горбатюк С.Б. укладено угоду №30 про відшкодування недоотриманих коштів (доходу) від використання земельної ділянки за фактичне землекористування до оформлення правовстановлюючих документів на землю, згідно з умовами якої Горбатюк С.Б., яка користується земельною ділянкою площею 500кв.м. (забудовані землі) для комерційного призначення в с.Коблеве по вул. Кишинівська, Березанського району Миколаївської області, зобов'язалась сплачувати на користь Коблівської сільської ради кошти за фактичне користування земельною ділянкою.
За висновком ОНДІСЕ №9540 від 01.12.2015, земельна ділянка, якій присвоєно адресу: Одеська область, Комінтернівський район, територія Сичавської сільської ради, 55км автодороги Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, 2 «г», на якій розміщене та експлуатується кафе «Народна кухня», знаходиться у межах адміністративно-територіальної одиниці Коблевської сільської ради, в межах населеного пункту Коблево Березанського району Миколаївської області, та вказана земельна ділянка знаходиться у межах однієї адміністративно-територіальної одиниці.
Суд у вказаній справі дійшов висновку щодо відмови Прокурору Комінтернівського району Одеської області в задоволенні заявлених позовних вимог, оскільки Комінтернівська районна державна адміністрація Одеської області, яка прокурором визначена позивачем у справі, не має ніякого відношення до здійснення розпорядчих дій стосовно спірної земельної ділянки, як такої, що розмішена на території іншої адміністративно-територіальної одиниці.
Судом також встановлено, що 17.02.2014 року позивачка зверталася до СВ Березанського РВ УМВС України в Миколаївській області з заявою про те, що не встановлені особи пошкодили металевий каркас торгівельного кіоску, розташованого на території належної їй земельній ділянці в с. Коблеве, Березанського району Миколаївської області.
За вказаним фактом до ЄРДР 18.02.2014 були внесені відомості за №12014150150000081 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.194 КК України.
Постановою слідчого СВ Комінтернівського РВ ГУМВС України в Одеській області від 13.04.2014 року, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014150150000081 від 18.02.20214 року за фактом пошкодження металевого каркасу торгівельного кіоску, який був розміщений в с. Коблеве, Березанського району Миколаївської області, закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. (а.с. 226, т.1).
Відповідно до копії квитанцій щодо витрат на створення кафе «Народна кухня» на 132322 грн. на 2003 рік, коли, як зазначає позивачка, 1 долар коштував 5 грн. 29 копійок (копія інформації з сайту finance.ua додається), сума збитків складає 25013,61 долара США, шо еквівалентно 1029310,05грн.
Моральна шкода позивачкою оцінюється в розмірі 300000 грн.
Предметом позову у даній справі є вимоги ОСОБА_1 стягнути з Лиманської районної ради Одеської області та Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство «Лиманське» суму матеріальної шкоди у розмірі 1029310,05 грн та моральної шкоди у розмірі 300000 грн.
Як вже зазначалось, відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що до матеріалів справи позивачкою не надано жодного доказу, який дозволив би безпосередньо пов'язати заявлені до стягнення збитки із протиправними діями відповідачів.
Колегія суддів цілком погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України).
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ч. 1 ст. 1174 Цивільного кодексу України).
Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.
Майнова шкода (збитки) - це як шкода, завдана безпосередньо майну, так і шкода, завдана діяльності особи. Вона може включати як фактичні збитки (damnum emergens), включаючи збитки в натуральній формі, заподіяні внаслідок знищення рухомого або нерухомого майна, так і ті, які не стосуються матеріальних речей, що існують у природі, тобто упущена вигода (lucrum cessans), яка виражена у втратах немайнового характеру (настають у зв'язку з приниженням ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності).
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії/бездіяльність є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки завдавача шкоди.
Дії (бездіяльність) відповідачів, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Схожі висновки щодо питання особливостей деліктної відповідальності органів державної влади містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 18.12.2019 у справі № 688/2479/16-ц.
Отже, для настання цивільно-правової відповідальності відповідачів за заподіяння позивачці шкоди (майнової та моральної) необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення (наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою), у той час як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.
Разом з тим, позивачкою не доведено наявності усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що до матеріалів справи позивачкою не надано жодного доказу, який взагалі дозволив би пов'язати заявлені до стягнення з відповідачів збитки, у вигляді матеріальної шкоди із протиправними діями відповідачів у даній справі, а також встановити обставини, на якій позивачка посилалася, ґрунтуючи заявлені позовні вимоги. Матеріали цієї справи, у тому числі наявні в них певні матеріали з кримінальної справи, це також жодним чином не підтверджують.
Посилання позивачки на те, суд ухилився від вирішення питання, хто ж несе відповідальність за знищення майна, колегія суддів відхиляє, адже доведення того факту, що ці дії були вчинені відповідачами, факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на саме позивача.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивачкою не доведено існування усіх елементів складу цивільного правопорушення, позов про стягнення з Лиманської районної ради Одеської області та Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство «Лиманське» в рівних долях суми матеріальної шкоди у розмірі 1029310,05 грн та моральної шкоди у розмірі 300000 грн не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 та ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2025 у справі № 522/6429/19 залишити без змін.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.
Повна постанова складена 05.09.2025.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська