Житомирський апеляційний суд
Справа №285/3101/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/570/25
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
01 вересня 2025 року колегія суддів Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
прокурора: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 07 серпня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 до 11 вересня 2025 року,-
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
07 серпня 2025 року ухвалою слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області було задоволено клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 до 11 вересня 2025 року в межах строку досудового розслідування.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що ОСОБА_6 немає міцних соціальних зв'язків, не працює, був фігурантом трьох кримінальних правопорушень, обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Крім того, слідчий суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_6 може впливати на потерпілу та свідків, оскільки мають близькі стосунки.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави.
Вважає, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, оскільки він здійснив лише один удар ножем в живіт потерпілої, а не три.
Також, сторона захисту стверджує, що відсутні ризики, про які вказує прокурор, оскільки підозрюваний раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання, працює неофіційно, є інвалідом 2 групи, потерпіла претензій немає.
Стверджує, що клопотання про продовження запобіжного заходу належним чином не обґрунтоване.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, у провадженні органу досудового розслідування перебувають матеріали, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060530000548 від 11.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
11 червня 2025 року ОСОБА_6 вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
12.06.2025 ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.08.2025 включно. Слідчим суддею було констатовано ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні.
Постановою прокурора Звягельської окружної прокуратури від 06.08.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців до 11 вересня 2025.
Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості саме для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім того, з практики Європейського Суду з прав людини випливає, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Докази долучені до клопотання свідчать, що ОСОБА_6 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Доводи сторони захисту, що підозра повідомлена ОСОБА_6 є необґрунтованою, так як він здійснив лише один удар ножем в живіт потерпілої є неспроможними, оскільки наявні у провадженні докази вказують на обґрунтованість підозри у вчиненні особою інкримінованого кримінального правопорушення, у об'ємі, як того вимагає закон, на момент вирішення питання про продовження запобіжного заходу, виходячи із критеріїв розумної підозри, тобто наявності фактів і іншої інформації, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити вище зазначене кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя також достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливати на свідків, потерпілу, враховуючи те, що потерпіла мала близькі відносини з підозрюваним, певний час проживала разом з ним.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України, який згідно ст. 12 України є особливо тяжким, санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, враховуючи існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, застосування домашнього арешту, застави як зазначено в апеляційній скарзі захисника, на думку апеляційного суду не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів зважає і на те, що при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі підозрюваного. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Доводи сторони захисту про те, що до підозрюваного ОСОБА_6 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, слідчим суддею враховано відсутність міцних соціальних зв'язків ОСОБА_6 , який проживає з матір'ю, власної сім'ї не має, має обов'язок по утриманню неповнолітньої дочки, його матеріальний стан, який не працює, отримує пенсію як інвалід третьої групи, не перебуває на обліку у психоневрологічному та наркологічному відділеннях КНП Звягельська багатопрофільна лікарня Звягельської міської ради, за місцем проживання характеризується нейтрально, репутацію підозрюваного, який був фігурантом по трьох кримінальних провадженнях за ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 125 КК України, внесених до ЄРДР у 2017 роках, судимостей не має.
Таким чином, вирішуючи клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 та неможливості на даний час у застосуванні менш суворого запобіжного заходу.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування
Враховуючи характер злочину, який спрямований на протиправне позбавлення життя потерпілої, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про неможливість на даний час у застосуванні застави.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 07 серпня 2025 року, якою задоволено клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 до 11 вересня 2025 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: