Справа № 761/38822/24
Провадження № 2/761/3328/2025
10 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Аббасової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сухини А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості, у якому просила суд: стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання правової допомоги від 17.12.2019 у розмірі 28 857,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2019 між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги.
Предметом укладеного між сторонами договору є захист прав та інтересів клієнта (відповідача) під час судового розгляду спору про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини від матері та передача дитини на проживання батькові.
Пунктами 4.1., 4.2. договору визначено, що за послуги, що надаються адвокатом, клієнт сплачує адвокату плату, розмір якої визначається за погодженням сторін та становить 16 500,00 грн, в еквіваленті 700 дол. США на день підписання договору. Оплата правової допомоги, що надається адвокатом за договором здійснюється на умовах передоплати.
Позивачка зазначає, що відповідач всупереч вимогам пунктів 4.1., 4.2. договору, не здійснив оплату за договором, однак попри відсутність оплати вона приступила до виконання взятих на себе зобов'язань за договором.
На виконання умов договору позивачка склала позовну заяву, яку після погодження з відповідачем, 04.01.2020 подала до Оболонського районного суду м. Києва. В зв'язку з тим, що ухвалою суду від 20.01.2020 позов було залишено без руху, 14.02.2020 позивачка подала до суду заяву про усунення недоліків. Ухвалою суду від 18.02.2020 у справі №756/31/20 відкрито провадження та призначено підготовче засідання.
03.06.2020 позивачка отримала в суді повістки, які в подальшому розіслала на адресу реєстрації сторін у справі.
Також, на виконання умов договору, позивачка представляла інтереси відповідача в суді. В підготовчому засіданні, яке відбулось 23.07.2020, позивачка заявила три завчасно підготовлені письмові клопотання, які було задоволено судом: про долучення письмових доказів, допит свідків, витребування доказів.
28.01.2021 відповідач повідомив позивачці про те, що його інтереси у справі №756/31/21 представлятиме інший адвокат і що подальших послуг позивачки відповідач не потребує.
Як виявилось в подальшому, відповідач, не повідомивши позивачку, уклав договір на представництво його інтересів у справі №756/31/21 з АО «Мітракс».
Оскільки відповідач не виконав умови укладеного між сторонами договору в частині оплати послуг, позивачка просить стягнути з відповідача таку заборгованість в судовому порядку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2024 матеріали позовної заяви передано на розгляд судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2024 позовну заяву залишено без руху.
26.11.2024 від позивачки надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.01.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
29.01.2025 від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі до розгляду по суті справи №761/3882/24, яка перебуває на розгляді в Київському апеляційному суді.
06.02.2025 від позивачки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
11.02.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечив проти позову, просив відмовити у його задоволенні, пославшись на таке. Умовами укладеного між сторонами договору визначено, що оплата правової допомоги, що надається адвокатом, здійснюється на умовах передоплати у фіксованій сумі, договір набирає чинності з моменту його підписання. Договір про надання правової допомоги підписаний обома сторонами, що свідчить про внесення ОСОБА_2 оплати за договором. ОСОБА_2 здійснив оплату за договором у розмірі 700 дол. США, після чого позивачка приступила до виконання своїх зобов'язань за договором і жодних вимог до ОСОБА_2 щодо необхідності сплати заборгованості за договором не пред'являла. В подальшому, у зв'язку із неналежним виконанням позивачкою умов договору, відповідач надіслав позивачці звернення із зазначенням її грубих помилок разом із вимогою про повернення йому сплаченого гонорару у розмірі 700 дол. США. Позивачка проігнорувала вимогу відповідача про повернення йому сплаченого гонорару за надання юридичних послуг в зв'язку з чим із зазначеного приводу він письмово звертався до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Ради адвокатів м. Києва НААУ. На підставі зазначеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
18.03.2025 від позивачки на адресу суду надійшли три клопотання: 1) про витребування з Оболонського районного суду м. Києва матеріалів судової справи №761/3882/24, для огляду та дослідження; 2) про проведення судового засідання та розгляд справи у відсутність позивачки; 3) про долучення письмових доказів.
Також 18.03.2025 від позивачки надійшли заперечення на клопотання відповідача про допит свідка.
В судовому засіданні, яке відбулось 18.03.2025, протокольною ухвалою судом було задоволено клопотання відповідача про допит свідка ОСОБА_3 ; відмовлено у задоволенні клопотання позивачки про витребування матеріалів судової справи №756/31/20.
23.04.2025 від позивачки надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
02.06.2025 від позивачки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
10.07.2025 від позивачки надійшло два клопотання про: 1) розгляд справи без її участі, у якому вона зазначила, що позов підтримує, просить задовольнити; 2) долучення доказів.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, просила проводити розгляд справи у її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивачка не заперечувала проти розгляду справи без її участі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи без участі позивачки та відповідача, які будучи своєчасно повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, надіславши відповідні заяви.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.
17.12.2019 між позивачкою та відповідачем укладено договір про надання правової допомоги (далі по тексту - договір).
Позивачка на момент укладання зазначеного договору діяла на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № КВ 5952 від 15.08.2017, виданого Радою адвокатів м. Києва, копії відповідних документів містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 1.1. договору, предметом договору сторонами було визначено, що клієнт в порядку і на умовах, визначених цим договором, надає завдання, а адвокат бере на себе зобов'язання відповідно до завдання клієнта надавати йому правові (адвокатські) послуги, які споживаються в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Предметом надання правової допомоги є захист прав та інтересів клієнта під час судового розгляду спору про визначення місця проживання дитини, відібрання дитини від матері та передача дитини на проживання батькові.
Розділом 4 договору визначено розмір і порядок оплати за послуги, що надаються адвокатом. В пункті 4.1. договору визначено, що за послуги, що надаються адвокатом, клієнт сплачує адвокату плату, розмір якої визначається за погодженням сторін та становить 16 500 грн. 00 коп. (шістнадцять тисяч п'ятсот гривень), в еквіваленті 700 доларів США на день підписання цього договору. Відповідно до п. 4.2. договору, оплата правової допомоги, що надається адвокатом за даним договором здійснюється на умовах передоплати.
Розділом 5 договору визначено відповідальність сторін. У пункті 5.1. договору визначено, що у випадку невиконання умов договору, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Пунктом 5.3. договору визначено, що спори за даним договором вирішується відповідно до чинного законодавства України.
Розділом 6 договору визначено терміни дії договору та підстави його припинення. Згідно з п. 6.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання взятих на себе зобов'язань, зокрема протягом досудового розслідування, судового розгляду справи в першій інстанції. Відповідно до п. 6.3 договору, клієнт в будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснень) може розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому відповідач уклав договір про надання правової допомоги з АО «Мітракс», про що особисто повідомив позивачку 28.01.2021, що свідчить про одностороннє розірвання договору. Такі обставини не спростовувались відповідачем.
Позивачка в позові стверджує, що відповідач всупереч вимогам пунктів 4.1., 4.2. договору, не здійснив оплату за договором, однак попри відсутність оплати позивачка приступила до виконання взятих на себе зобов'язань за договором, зокрема: склала та подала до суду позовну заяву, заяву про усунення недоліків, направила два адвокатські запити, підготувала та подала до суду три клопотання, які були задоволені судом, приймала участь в судовому засіданні.
Відповідач в свою чергу стверджує, що здійснив оплату за договором в повному обсязі, передав позивачці готівкою кошти у розмірі 700 дол. США в руки, натомість розписку про отримання коштів чи інші документи на підтвердження здійснення оплати від позивачки не отримував.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України № 5076-VI від 05.07.2012 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI, договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно положень статей 901, 902 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно положень частин 1, 2 ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Нормами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частин 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, позивачка стверджуючи про те, що відповідач не здійснив оплату за договором від 17.12.2019, жодних доказів на підтвердження таких доводів, зокрема пред'явлення/направлення відповідачу вимог про сплату заборгованості за договором, до суду не подала.
При цьому суд враховує, що договір між сторонами було укладено в грудні 2019 року і розірвано в січні 2021 року, тобто діяв такий договір понад рік. При цьому за вказаний період часу позивачка приступила до виконання взятих на себе зобов'язань за договором.
Натомість відповідач на підтвердження доводів про здійснення оплати за договором від 17.12.2019 надав до суду скріншот електронних листів позивачки, які були адресовані відповідачу:
1) лист від 09.12.2019 у якому позивачка інформує відповідача про черговість дій, необхідних для початку роботи адвоката (зустріч, оплата, підписання договору, потім початок роботи);
2) лист від 22.12.2019 у якому позивачка направила відповідачу позовну заяву для ознайомлення, проінформувала про необхідність внесення до тексту позовної заяви певних відомостей, а також про необхідність сплати судового збору, при цьому про наявність будь-якої заборгованості відповідача за договором від 17.12.2019 не згадує.
Також відповідач надав до суду скріншот переписки з позивачкою у застосунку для обміну повідомленнями та здійснення дзвінків Viber від 09.02.2021 та скріншот електронного листа адресованого відповідачем позивачці від 26.02.2021, у яких пропонує позивачці повернути сплачений відповідачем гонорар у зв'язку із неналежним виконанням адвокатом умов договору.
Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2024 у справі №761/18332/21, провадження №2/761/2294/2024, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 07.05.2025 (справа №761/18332/21, провадження №22-ц/824/5417/2025), позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишено без задоволення.
Предметом позову у вказаній справі було стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачених за договором про надання правової допомоги від 17.12.2019 коштів у розмірі 16 500,00 грн.
Як вбачається зі змісту вказаних судових рішень ОСОБА_1 при розгляді справи не заявляла про те, що ОСОБА_2 не здійснив оплату за договором від 17.12.2019, лише наполягала на тому, що зі свого боку умови договору виконувала належним чином.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач для відхилення його заперечень проти позову.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнанні їх сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
При розгляді справи принципи змагальності учасників процесу та рівності між собою є основоположними. Засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині 1 ст. 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною 1 статті 24 Основного Закону, і стосується, зокрема, сфери судочинства.
Отже, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази, враховуючи те, що для підтвердження своїх вимог позивачка не надала жодних доказів, суд приходить до висновку, що позивачка не довела наявність підстав для стягнення коштів з відповідача у зв'язку з невиконанням останнім умов договору в частині оплати послуг адвоката.
В зв'язку із зазначеним у задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю позовних вимог, які не підтверджені належними доказами.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Н.В. Аббасова