СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5473/25
ун. № 759/19682/25
05 вересня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в кримінальному провадженні за №12025100000000029 від 10.01.2025 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України,-
У провадження слідчого судді надійшло клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про арешт майна.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що СУ ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025100000000029 від 10.01.2025 за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
27.08.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, ОСОБА_5 володіє наступними об'єктами нерухомого майна: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , Загальна площа (кв.м): 87.62; квартира що розташована за адресою: АДРЕСА_3, Загальна площа (кв.м): 40,42.
У органу досудового розслідування існує обґрунтована сукупність підстав накласти арешт на майно особи з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена, насамперед, забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування виникне необхідність у подачі відповідного цивільного позову з метою відшкодування нанесених державі збитків, у разі застосування до ОСОБА_5 відповідного виду покарання.
У судове засідання власник майна, прокурор не з'явились, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлялись своєчасно та належним чином. Прокурор подала до суду клопотання про розгляд за її відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити, долучила до матеріалів справи копію цивільного позову.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
Дослідивши клопотання та копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим за наступних підстав.
Під час судового розгляду встановлено, що СУ ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025100000000029 від 10.01.2025 за фактом вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України.
Згідно з п. 3 постанови заступника начальника СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_6 від 26.08.2025 про зміну раніше визначеної групи слідчих, місцем проведення досудового розслідування визначено за місцезнаходження відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП за адресою: м.Київ, вул. Святошинська, 2А.
Відтак, клопотання подано з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 11 статті 170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
27.08.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.
Прокурор звернувся із цивільним позовом про стягнення із ОСОБА_5 та інших збитків, завданих злочином, в сумі 7893256 грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні слідчого майна, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв'язку, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінальних правопорушень, які можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Сукупність долучених до клопотання слідчого матеріалів та викладені у ньому обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання т.в.о старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про арешт майна, подане у рамках кримінального провадження №12025100000000029 від 10.01.2025 - задовольнити.
Накласти арешт на :
- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 87.62 кв.м., яка належить ОСОБА_5 - із забороною відчуження та розпорядження.
- квартиру, розташовану за адересою: АДРЕСА_2 , загальною площею 40,42 кв.м., яка належить ОСОБА_5 - із забороною відчуження та розпорядження.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1