Справа № 711/4031/25
Номер провадження 3/711/1179/25
27 серпня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (протокол серії ВАВ № 024370 від 01.05.2025), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП у матеріалах відсутні,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП,
У провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувають адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 51 КУпАП.
Як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 024370 від 01.05.2025, ОСОБА_2 , 01 травня 2025 року, близько 05:30 години, перебуваючи за адресою: вул. Небесної Сотні 57/2, у м. Черкаси, здійснив крадіжку двох жерстяних банок «Кока-Кола» ємністю по 0,33 л кожна, загальною вартістю 60 грн.
ОСОБА_2 на визначені 22.05.2025, 23.06.2025, 16.07.2025, 06.08.2025 та 27.08.2025 дати судових засідань не з'явився, повідомлення про дати засідань суд направляв за адресою, вказаною в матеріалах справи, однак 23.05.2025 та 04.08.2025 поштові відправлення повернуті без отримання ОСОБА_2 через неправильно зазначену (відсутню) адресу. Разом з тим, 11.06.2025 ОСОБА_1 судову повістку отримав, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні. Крім того, суд скеровував судову повістку на адресу військової частини НОМЕР_1 , в якій, як вказано у протоколі, проходить службу ОСОБА_1 , що була отримана уповноваженою особою 30.06.2025. З огляду на те, що відомості про особу порушника, в тому числі про засоби зв'язку із ним, органам поліції надає сама особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, суд розцінює вказані обставини як ухилення ОСОБА_2 від прибуття до суду, без повідомлення причин неявки та заявлення клопотань про відкладення розгляду.
У зв'язку із систематичною неявкою на виклики до суду постановою від 18.07.2025 до
ОСОБА_1 застосовано примусовий привід, на виконання якого Черкаським РУП ГУНП в Черкаській області повідомлено, що за наслідками виїзду до військової частини НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 не проходить військову службу в цій частині, а його місце перебування їм невідоме. Разом з тим, під час перевірки через ІТ ІПНП було встановлено, що 06.07.2025 ОСОБА_1 затримано Відділенням поліції №1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області в порядку статті 208 КПК України та поміщено до ізолятора тимчасового тримання.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 51 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 від прибуття до суду ухилився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляв, привід щодо нього органами поліції не виконаний, суд уважає за можливе розглянути цю справу за його відсутності у судовому засіданні, оскільки надмірне і безпідставне затягування розгляду справи може призвести до закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_2 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення був повідомлений працівниками поліції про направлення матеріалів щодо нього на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення ОСОБА_2 про судовий розгляд справи відносно нього. У свою чергу, ОСОБА_2 , достеменно знаючи про складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив достатніх і розумних заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення у числі інших визначених законом обставин зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення; чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 757 грн, оскільки неоподатковуваний мінімум доходів громадян для цілей КУпАП в частині кваліфікації правопорушень станом на 01.01.2025 становить 1514 грн.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 024370 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.51 КУпАП.
До протоколу уповноваженою особою додано:
-копію письмового пояснення ОСОБА_1 від 01.05.2025 про те, що він самовільно покинув територію військової частини НОМЕР_1 , неподалік від якої зустрів незнайомих чоловіків, які пригостили його алкогольними напоями, та рушив до вокзалу щоб дістатися додому у м. Хмельницький. Оскільки вокзал був зачинений, ОСОБА_1 вирішив прогулятися містом. Побачивши заклад «Донер Кебаб», він вирвав там двері та взяв дві банки «Кока-Кола». Після цього спрацювала сигналізація і на місце події прибула поліція;
-копію заяви власника закладу «Донер Кебаб», ОСОБА_3 від 01.05.2025, в якій він просить подальший розгляд події за фактом проникнення до його закладу припинити, оскільки правопорушенням не було завдано матеріальних збитків, претензій він не має;
-копію письмового пояснення ОСОБА_3 від 01.05.2025, якому близько 04:23 години зателефонували і повідомили, що до його закладу «Донер Кебаб» проникла невідома особа. Прибувши на місце події, він побачив поліцейських та чоловіка у військовій формі. Як виявив власник, у його закладі не було нічого пошкоджено, речей не викрадено, окрім двох банок «Кока-Кола», що не становлять для нього матеріальної цінності, тому жодних претензій власник ні до кого не має;
-копію заяви власника закладу «Донер Кебаб» ОСОБА_3 від 01.05.2025 про надання згоди на проведення огляду місця події;
-копію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 ;
-копію військового квитка ОСОБА_1 .
Разом з тим, матеріали справи не містять документів, фотозображень чи відеозапису з камер відеоспостережень закладу «Донер Кебаб», якими було б зафіксовано безпосередній факт проникнення ОСОБА_1 до закладу та крадіжки двох банок «Кока-Кола».
Уповноваженою на складання протоколу особою до матеріалів справи не долучені відеозаписи з внутрішніх камер відеоспостереження закладу «Донер Кебаб» та нагрудних камер поліцейських, які виїжджали на виклик про вчинення крадіжки.
У справі відсутні як інформація закладу «Донер Кебаб» щодо кількості та вартості товару, викраденого 01.05.2025, так і протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_3 . Натомість копії письмового пояснення та заяви ОСОБА_3 від 01.05.2025 містять відомості про відсутність у нього будь-яких матеріальних претензій до ОСОБА_1 .
За таких обставин суд позбавлений можливості з'ясувати фактичні обставини адміністративного правопорушення, що ставляться у провину ОСОБА_1 , час, місце, спосіб вчинення дрібної крадіжки, наявність чи відсутність умислу на таємне викрадення чужого майна.
Отже, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 поліцейським не зібрано достатніх, належних та допустимих доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, тобто уповноваженою на складання протоколу особою не доведено у встановлений законом спосіб, що саме ОСОБА_1 здійснив 01.05.2025 крадіжку двох жерстяних банок «Кока-Кола» ємністю 0,33 л кожна.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним доказом по справі та обвинувачення не може ґрунтуватися лише адміністративним протоколом, без інших належних та допустимих доказів скоєння адміністративного правопорушення.
Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам Кобець проти України від 14.02.2008 року, Берктай проти Туреччини від 8 лютого 2001 року, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Як зазначає Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Зі змісту статей 9, 33, 245, 252 КУпАП вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Суд наголошує, що не має повноважень на самостійне відшукання доказів винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
З огляду на викладене, суддя вважає, що наявних у матеріалах справи доказів недостатньо для висновку про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, що, в свою чергу, вказує на відсутність в його діях складу такого правопорушення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись положеннями статей 9, 33, 221, п. 1 ч. 1 ст. 247, 268, 276, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 51 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко