Справа №701/667/25
Провадження №2/701/405/25
"08" вересня 2025 р. Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - Маренюк В.Л.
за участю секретаря - Філіпчак Н.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в с-ще. Маньківка справу заяву ОСОБА_1 про відвід судді Маренюка В.Л. від розгляду справи №701/667/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру стягуваних аліментів до 20000 грн. в місяць, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.
В провадженні суду перебуває дана цивільна справ.
08.09.2025р. в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючого судді Маренюка В.Л., від розгляду даного цивільної справи. В обґрунтування заяви зазначає, що головуючий суддя по справі Маренюк В.Л., не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягає відводу, оскільки 05.09.2025р. відповідачка подала заяву про проведення засідання в режимі відеоконференції. В той же день судом було постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою програми "EasyCon". Всупереч вимогам ч. 2 ст. 212 ЦПК України, відповідачкою заяву було подано за 3 дні до судового засідання, а копія заяви позивачу не надсилалась. Таким чином, задовольняючи заяву відповідачки судом не було взято до уваги, що її заява не відповідає вимогам ч. 2 ст. 212 ЦПК України, а тому згідно п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, тобто якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Позивач ОСОБА_1 підтримав свою заяву про відвід.
Відповідачка ОСОБА_2 заперечувала на задоволення клопотання про відвід судді.
Суд, вислухавши сторони, перевіривши матеріали заяви про відвід та ознайомившись із матеріалами, встановив наступне.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
В даному випадку заява про відвід судду була подата безпосередньо в судовому засіданні 08.09.2025р., у зв'язку з чим дану заяву про відвід вирішує суд, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.
Як вбачається із заяви про відвід, ініціатор в обгрунтування заявлених вимог посилається на те, що головуючий суддя по справі Маренюк В.Л., не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи і підлягає відводу, оскільки 05.09.2025р. відповідачка подала заяву про проведення засідання в режимі відеоконференції. В той же день судом було постановлено ухвалу про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою програми "EasyCon". Всупереч вимогам ч. 2 ст. 212 ЦПК України, відповідачкою заяву було подано за 3 дні до судового засідання, а копія заяви позивачу не надсилалась. Таким чином, задовольняючи заяву відповідачки судом не було взято до уваги, що її заява не відповідає вимогам ч. 2 ст. 212 ЦПК України, а тому згідно п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, тобто якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Заявлений судді Маренюку В.Л., відвід є необґрунтованим не зважаючи на посилання заявника на наявність підстав для відводу судді, які передбачені ст. 36 ЦПК України, оскільки фактично ініціатор відводу висловлює свою незгоду з рішенням судді Маньківського районного суду Черкаської області по даному цивільному провадженні.
Що стосується посилання заявника на наявність в діях судді Маренюка В.Л., інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, а саме як зазначає заявник що, задовольняючи заяву відповідачки судом не було взято до уваги, що її заява не відповідає вимогам ч. 2 ст. 212 ЦПК України, то суд звертає увагу на те що відвід повинен бути вмотивованим (ч. 3 ст. 39 ЦПК України), проте дана заява не містить доказів упередженості судді.
Відповідно до статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до пункту 2 Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя (1983 рік) судді, як особи, є вільними та зобов'язані приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-яких обмежень, впливів, спонукань, примусів, загроз або втручання, прямих або непрямих, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
На підставі вищевикладеного суд вважає, що об'єктивні підстави для визнання слушними доводів заявника про відвід судді при розгляді даної заяви відсутні, тому суд вважає, що підстави для відводу відсутні, а заяву про відвід необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Маренюка В.Л. від розгляду справи №701/667/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру, або звільнення від сплати аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру стягуваних аліментів до 20000 грн. в місяць, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Л. Маренюк