Справа №949/935/25
08 вересня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Тарасюк А.М.,
при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Семенову Ольгу Геннадіївну (ордер на надання правничої допомоги серії АІ №1871620 від 12 жовтня 2025 року) звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 14 вересня 2013 року ВДРАЦС реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 вересня 2013 року між сторонами був укладений шлюб, від якого вони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сторони проживали однією сім'єю до лютого 2025 року, після чого спільне проживання було припинено. З того часу позивачка мешкає окремо, виїхала в США, сімейних зв'язків сторони не підтримують, не спілкуються між собою.
Шлюб з відповідачем не склався, оскільки у сторін різні характери, погляди на життя, почуття любові та взаємоповаги втрачено.
Так як за час спільного проживання сторони не змогли створити міцної сім'ї, не підтримують сімейних відносин, подальше збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, тому на даний час шлюб носить формальний характер.
До початку судового розгляду від представника позивача - адвоката Семенової О.Г. надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та її, як представника. У клопотанні зазначає, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а тому позовні вимоги підтримує та просить задоволити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Втім, представник відповідача - адвокат Суп М.Б. (ордер на надання правничої допомоги серії ВО №1105736 від 20 травня 2025 року) у ході телефонної розмови просила розгляд справи проводити без її участі та участі її довірителя - відповідача ОСОБА_2 . Просила прийняти рішення на розсуд суду.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення за відсутності сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14 вересня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції між сторонами зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис №1320, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.5).
За час спільного проживання в шлюбі у сторін народилась діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 21 липня 2016 року та серії НОМЕР_3 від 10 квітня 2014 року (а.с.6, 16).
Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 5 СК України, держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104 та ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Аналізуючи норми чинного законодавства, слід дійти висновку, що суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо.
Виходячи із засад сімейного законодавства, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
У ході розгляду справи судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові та поваги один до одного між сторонами втрачено, фактичні шлюбні відносини між ними припинені, примирення між подружжям та збереження сім'ї не можливо, так як це буде суперечити інтересам та волі обох сторін.
При таких обставинах та враховуючи наведені вище норми права, суд дійшов до висновку, що сім'я розпалася остаточно і шлюб існує формально, а тому наявні підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
У зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України,не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 18, 21, 24, 51, 56, 104, 105, 110, 112, 113, 115 СК України, ст.ст. 12, 81, 141, 200, 247, 264, 265, 352, 354 ЦПК України суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 вересня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, а/з №1320.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Тарасюк А.М.