єдиний унікальний номер справи 546/869/25
номер провадження 2/546/619/25
08 вересня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючої судді Романенко О.О., вирішуючи питання про відкриття провадження по справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
01.09.2025 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2275187-901 від 14.09.2021 в розмірі 44909,47 грн та за договором про споживчий кредит № 2398963 від 13.04.2024 в розмірі 8466,20 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача а на його користь понесені судові витрати, а саме судовий збір - 3028,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим що, 14.09.2021 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2275187-901 на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 23300,00 грн строком на 24 місяці.
Відповідно до умов вищезазначеного договору АТ «ТАСКОМБАНК» перерахувало кошти на поточний рахунок № НОМЕР_1 , який належить відповідачу.
26.06.2024 Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» уклали договір факторингу № НІ/11/20-Ф, до умов якого право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 2275187-901 від 14.09.2021 перейшло до позивача.
13.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 2398936. Відповідно до умов договору ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» надало відповідачу кредит на суму 4000,00 грн строком на 105 днів.
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» свої зобов'язання за договором виконало належним чином та перерахувало ОСОБА_1 на кредитний рахунок № НОМЕР_2 кошти в сумі 4000,00 грн.
30.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» уклали договір факторингу № 30072024/1 та 31.07.2024 укладено додаткову угоду №1 до договору факторингу № 30072024/1 від 21.07.2024, відповідно до умов яких право вимоги за договором про споживчий кредит № 2398936 від 13.04.2024 перейшло до позивача.
Однак, взятих на себе зобов'язань за договором надання споживчого кредиту № 2275187-901 від 14.09.2021 та договором про споживчий кредит № 2398936 від 13.04.2024, відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість строком 53375,76 грн.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 01.09.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.
У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 02.09.2025 направлено запит до органу реєстрації з метою з'ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 04.09.2025.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддею встановлено, що змісту позовної заяви вбачається, що позивач заявив позовні вимоги про стягнення заборгованості із відповідача ОСОБА_1 :
- за договором про надання споживчого кредиту № 2275187-901 від 14.09.2021 укладеним між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , заборгованість за яким становить 44909,47 грн, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за договором факторингу № НІ/11/20-Ф від 26.06.2024;
- за договором про споживчий кредит № 2398936 від 13.04.2024 укладеним між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 , заборгованість за яким становить 8466,20 грн, права вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за договором факторингу № 30072024/1 від 30.07.2024 та додатковою угодою №1 від 31.07.2025 до договору факторингу № 30072024/1 від 30.07.2024.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Нормами статті 188 ЦПК України, визначено підстави та порядок об'єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Тобто, об'єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є похідними.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
З наведеного вбачається, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).
Так, позовні вимоги позивача за даним позовом ґрунтуються на різних окремих договорах, отже нерозривно не пов'язані між собою, від вирішення однієї з вимог по одному договору не залежить вирішення іншої вимоги по другому договору.
Під час розгляду справи підлягають встановленню обставини щодо виконання відповідачем кожного договору окремо, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, що виникли по кожному договору, з'ясування обставин щодо належного/неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами тощо.
Оскільки підставами виникнення спірних правовідносин між сторонами є два різні кредитні договори, кожен із яких, незважаючи на однакову правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються різних окремих предметів, врегульованих сторонами різними окремими договорами, заявлені вимоги є не однорідними, не пов'язані між собою спільними доказами і вказані обставини у сукупності свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, тому доходжу висновку, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог суперечить приписам статті 188 ЦПК України.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Окрім того, позивач жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами по кожному договору окремо.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На думку судді, в діях позивача вбачаються ознаки зловживання процесуальними правами, шляхом безпідставного об'єднання позовних вимог, предметом яких є різні підстави позову за різними кредитними договорами, позовні вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення та доказами, а також не є похідними.
Ці дії свідчать на намагання позивача у такий спосіб уникнути чіткого дотримання норм цивільного процесуального законодавства та норм ЗУ «Про судовий збір» в частині сплати судового збору в порядку та розмірі визначеному чинним законодавством.
Суддя вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 44 ЦПК України, суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У зв'язку з чим, суд може вирішити питання про застосування до позивача заходів процесуального примусу визначених главою 9 розділу І ЦПК України.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи вищезазначене позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернути позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права повторного звернення до суду з цим позовом, після усунення обставин, що стали підставою для повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складено 08 вересня 2025 року.
Суддя О.О. Романенко