Справа № 366/2463/25
Провадження № 3/366/1531/25
21 серпня 2025 року Суддя Іванківського районного суду Київської області Гончарук О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 852295 від 21 липня 2025р., встановлено, що 21 липня 2025 року біля 14 год. 10 хв. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями та ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітніх дітей ОСОБА_2 , 2016 року народження ОСОБА_3 , 2014 року народження, ОСОБА_2 , 2019 року народження, внаслідок чого в будинку невідповідні умови проживання та розвитку дітей.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином. Уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України». Крім цього, ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, проте, станом розгляду справи не цікавилась, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталась.
Згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. «Мороз та інші проти України» та інші). До того ж у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Враховуючи строки розгляду справ зазначеної категорії, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Оскільки, відповідно до статті 268 КУпАП присутність ОСОБА_1 під час розгляду справи не є обов'язковою, про розгляд справи повідомлена належним чином, суд вважає за можливе розглянути справи без її участі за наявними у справах матеріалами.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП, а саме в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності у виді штрафу, у межах визначеної санкції частини другої статті 184 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 34, 40-1, 184, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 від 22 травня 2023 року, визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,0 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 від 22 травня 2023 року в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) грн. (реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя: О.П. Гончарук