Справа № 366/1676/25
Провадження № 3/366/1149/25
Іменем УКРАЇНИ
01 липня 2025 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Корчков А.А., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709850 від 03.06.2025: 03.06.2025 року близько 22 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягають у висловленні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою внаслідок чого могла бути завдана психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Протокол склав поліцейський СРПП ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Нечипоренко Р.С.
Відповідно до протоколу авторозподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Корчкова А.А. Розгляд справи призначено на 01.07.2025.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, яке повернулось з відміткою про отримання, та шляхом направленням смс-повідомлення на особистий номер телефону, яке не доставлено з причин «абонент тимчасово недоступний».
Також уся інформація щодо цього судового провадження міститься на офіційному сайті судової влади України.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зокрема у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Проте, причини неявки до суду ОСОБА_1 не повідомив, станом розгляду справи не цікавився, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належний чином, проте у судове засідання не з'явився, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, суддя розцінює його неявку неповажною та вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи[…]. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709850 від 03.06.2025, в якому викладено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 03.06.2025, від надання яких він відмовився у порядку ст.63 Конституції України;
- письмові пояснення ОСОБА_3 від 03.06.2025, відповідно до яких, її донька ОСОБА_4 зателефонувала і попросила викликати поліцію, оскільки її чоловік ОСОБА_1 ображав її та чинив домашнє насильство;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 03.06.2025, згідно з якими, її чоловік ОСОБА_1 зловживає алкоголем та між ними часто виникають сварки. Того дня між ними виникла сварка під час якої чоловік декілька разів вдарив її ногою по тулубу, ображав брутальною лайкою.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 03.06.2025 року близько 22 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягають у висловленні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розправою внаслідок чого могла бути завдана психологічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків
Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Положення цієї статті є бланкетними та відсилають до положень інших нормативно-правових актів, які більш детально передбачають вимоги законодавства, які ставляться в обвинувачення правопорушнику.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Суд звертає увагу, що дії визначені у пункті 14 частини першої статті 1 Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (психологічне насильство) становлять склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, лише за умови, що внаслідок їх вчинення така шкода настала (що може підтверджуватись відповідними медичними документами, висновком експерта). В іншому ж випадку (за відсутності таких даних) доказуванню підлягає реальність сприйняття відповідних дій кривдника постраждалою особою як таких, що посягають на їх безпеку чи безпеку третіх осіб, створюють емоційну невпевненість, нездатність захистити себе. Ці дані можливо встановити і на підставі пояснень постраждалої особи та кривдника, але вони обов'язково мають бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення (які саме дії, бездіяльність, висловлювання кривдника призвели до яких конкретно наслідків для постраждалої особи) і, відповідно, відображені у постанові судді.
Тобто, у справах про будь який вид домашнього насильства доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.
Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП., а саме умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного та психологічного (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
З огляду на встановлені обставини справи, а також враховуючи характер правопорушення, вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується до правопорушника за їх вчинення, особу порушника, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч.9 ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році становить 3028, 00 грн.
У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно із Законом України «Про судовий збір», таким чином, з нього підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. (3028 х 0,2).
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст. 251, 280, 283-285, 294 КУпАП суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_1 від 19.07.2022, орган що видав 3210) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Іванківська сел/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA228999980313000106000010812, код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт НОМЕР_1 від 19.07.2022 р. орган що видав 3210), в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн., 60 коп.) реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до частини 1 статті 307, статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати, штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Текст постанови складено 08.09.2025.
Суддя Анатолій КОРЧКОВ