"05" вересня 2025 р. Справа № 363/5145/25
05 вересня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Шубочкіна Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшов вказаний позов.
Керуючись ч. 8 ст. 187 ЦПК України судом зроблено запит для встановлення зареєстрованого місця проживання або перебування відповідача - ОСОБА_1 .
Відповідно до відповіді від 04.09.2025 року з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Водночас ст. 28 ЦПК України передбачено випадки, коли підсудність справи визначається за вибором позивача.
Зокрема, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди (ч.6 ст. 28 ЦПК України).
Як вбачається з позовної заяви, даний спір не стосується самого місця дорожньо-транспортної пригоди, не є спором про відшкодування шкоди, а виник з приводу виплати позивачем передбаченого законом страхового відшкодування потерпілій стороні і позивач, який виконав обов'язок зі сплати таких грошових коштів, пред'явив вимогу до винної особи в порядку регресу про їх стягнення. (Аналогічна правова позиція відображена в постанові Верховного суду № 752/22030/18 від 21 серпня 2021 року).
Згідно з ст. 187 ЦПК у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.3013 року, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Однак, розгляд справи з порушенням підсудності є підставою для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене вище, та з урахуванням того, що відповідач не зареєстрований та не перебуває в межах територіальної підсудності Вишгородського районного суду Київської області, суд приходить до висновку, що справу слід передати до Кагарлицького районного суду Київської області (09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, буд. 3), який уповноважений на розгляд цієї справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 187, 353-355 ЦПК України суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - передати на розгляд до Кагарлицького районного суду Київської області (09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, буд. 3).
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи з підстав, зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.В. Шубочкіна