Справа № 359/6429/25
Провадження № 3/359/2928/2025
25 серпня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,
здійснивши підготовку справи про адміністративне правопорушення до розгляду за матеріалами, які надійшли від Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області НП України про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер : НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 713916 від 29 травня 2025 року ОСОБА_1 , обвинувачують в тому, що 29.05.2025 року о 15 год. 30 хв. по АДРЕСА_1 , вона вчинила відносно свого сина ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисно вчинила дії психологічного та фізичного характеру. Дані дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 713910 від 29 травня 2025 року ОСОБА_1 , обвинувачують в тому, що 29.05.2025 року о 15 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 , вона вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_3 домашнє насильство, тобто умисно вчинила дії психологічного характеру, а саме виказувала в його бік образи та погрози. Дані дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася та надала заяву, в якій свою вину не визнала та просила провадження по справі закрити. Зазначила, що в них з потерпілими виник лише словесний конфлікт, дії психологічного та фізичного характеру відносно сина ОСОБА_2 та цивільного чоловіка ОСОБА_3 вона не вчиняла, на даний час з ними примирилася.
Від потерпілого ОСОБА_2 (сина) до суду також надійшла заява, в якій він просив закрити провадження по справі та зазначив, що з матір'ю ОСОБА_1 примирився і претензій до неї не має, дії психологічного та фізичного характеру відносно нього мати ОСОБА_1 не вчиняла.
Від потерпілого ОСОБА_3 (цивільного чоловіка) до суду також надійшла заява, в якій він просив закрити провадження по справі та зазначив, що з цивільною дружиною ОСОБА_1 примирився і претензій до неї не має, дії психологічного характеру відносно нього цивільна дружина ОСОБА_1 не вчиняла.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За змістом ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство може буде вчинено лише у сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Вищевказаний закон надає визначення поняттям психологічного та фізичного насильства. Так, під психологічним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. При цьому, фізичним насильством є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Суд звертає увагу на те, що не вважається домашнім насильством вчинений між особами звичайний сімейний конфлікт (сварка), який за своїм характером був лише зіткненням їх протилежних інтересів і поглядів, напруженням і крайнім загостренням їх відносин та наявних між ними суперечностей, що може супроводжуватися взаємними докорами і образами але без наміру завдати шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також відеозаписом. Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Аналізуючи зібрані у цій справі докази, суд вважає, що в матеріалах справи відсутня достатня кількість належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства. Крім того, адміністративний матеріал не містить в собі даних щодо наслідків, які могли бути наявні у потерпілих виходячи з обставин викладених у протоколах. При цьому, дані протоколів про адміністративне правопорушення, довідки АРМ 102, письмові пояснення ОСОБА_1 та потерпілих, не підтверджують обставин вчинення адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.23, 33, 40-1, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 2 ст. 173-2, ст. 283-285 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскарженою до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова суду набрала законної сили________
Суддя Д.В. Ткаченко