Cправа №359/8339/25
Провадження №3/359/3618/2025
26 серпня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 710085 від 08 липня 2025 року ОСОБА_1 будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, обвинувачують в тому, що 08.07.2025 року о 17 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , він вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного та фізичного характеру, а саме виказував в її бік образи, погрози та завдав фізичного болю. Дані дії кваліфіковані за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву, в якій зазначив, що дії психологічного та фізичного характеру до своєї співмешканки ОСОБА_2 не вчиняв.
Від потерпілої ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій вона просила закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 та зазначила, що з цивільним чоловіком примирилася і претензій до нього не має.
Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За змістом ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство може буде вчинено лише у сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Вищевказаний закон надає визначення поняттям психологічного та фізичного насильства. Так, під психологічним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. При цьому, фізичним насильством є форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Суд звертає увагу на те, що не вважається домашнім насильством вчинений між особами звичайний сімейний конфлікт (сварка), який за своїм характером був лише зіткненням їх протилежних інтересів і поглядів, напруженням і крайнім загостренням їх відносин та наявних між ними суперечностей, що може супроводжуватися взаємними докорами і образами але без наміру завдати шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також відеозаписом. Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Аналізуючи зібрані у цій справі докази, суд вважає, що в матеріалах справи відсутня достатня кількість належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства. Крім того, адміністративний матеріал не містить в собі даних щодо наслідків, які могли бути наявні у потерпілої виходячи з обставин викладених у протоколі. При цьому, дані протоколу про адміністративне правопорушення, дані довідки АРМ 102 від 08.07.2025 року, письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , не підтверджують обставин вчинення адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскарженою до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова суду набрала законної сили________
Суддя Д.В. Ткаченко
.